Граборов А. Н., Кузькина H. Ф., Новик Ф. М. Олигофренопедагогика. - Л.:Учпедпв, 1941. - 230 с -С 61.

If)

перед якою стоять особливі специфічні задачі виправлення дефекту у рюзвитку розумово відсталої дитини, в цей період не існувала''' .

У 1936 р. було закріплено статус допоміжної школи, звернена увага на забезпечення допоміжної школи спеціальними підручниками. У 1938 році були введені новий навчальний план і програми. У плані чітко вказувався перелік навчальних предметів та години на їх вивчення. Найбільша кількість годин відводилася на мову, математику, трудове навчання.

Зміст освіти має відповідати державним вимогам щодо якості навчання, яке визначають певні принципи. За умов особистісно орієнтованого навчання осіб з інтелектуальною недостатністю такими принципами є гуманітаризація, диференціація, інтеграція. Гуманітаризація полягає у посиленні уваги до внутрішнього світу кожного школяра, спрямованість на його психічний розвиток та корекцію недоліків. Принцип гуманітаризації змісту освіти базується на створенні умов для активного практичного засвоєння розумово відсталими дітьми основ загальнолюдської культури. Він передбачає формування гуманітарної культури особистості з врахуванням тенденцій розвитку суспільства: культури спілкування, праці, екологічної, моральної, правової, фізичної культури, культури сімейних стосунків. Поряд з гуманітарними предметами, гуманітаризацію забезпечують усі навчальні предмети, що вивчаються у навчальному закладі. За умов гуманітаризації освіти усі навчальні заклади для дітей з інтелектуальною недостатністю отримують самостійність щодо розв'язання основних питань їх діяльності, забезпечення партнерства між учнями, учителями, батьками і державними та громадськими організаціями з метою надання корекційної допомоги учням щодо подолання притаманних їм психофізичних порушень та надання психолого-педагогічної консультативної допомоги батькам у роботі з дітьми.

Диференційований підхід до визначення змісту освіти вирішується з огляду на рівень розвитку пізнавальних можливостей учнів, готовності їх до шкільного навчання та віку. Учням з вищим рівнем розвитку пізнавальних можливостей пропонується більший обсяг навчального матеріалу, теоретично складніший. Крім того, скорочується час на його опанування. Учням з нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей пропонується навчальний матеріал у значно меншому обсязі, лише ті елементарні теоретичні відомості, які вкрай необхідні для опанування тим чи тим матеріалом. Час на вивчення матеріалу значно збільшується.

1 Граборов А. Н., Кузьмина Н, Ф., Нових Ф. М. Олигофренопедагогика. - Л.: Учпедгиз, 1941. - 230 с. -С. 64.

Інтегрований підхід до визначення змісту навчання передбачає визначення шляхом інтеграції предметів, які об'єднують різноманітні знання навколо певного поняття чи теми, що допомагає подати об'єкт з різних сторін. Завдяки об'єднанню знань розкривається взаємозв'язок явищ, що відіграє провідну роль у формуванні світоглядних, комунікативних та інших знань і умінь. Так, предмет "Я і Україна" інтегрує знання про людину, природу, суспільство.

У корекційній педагогіці діють і інші принципи визначення змісту освіти, спільні з масовою школою.

Принцип відповідності змісту освіти вимогам розвитку суспільства передбачає подачу у змісті освіти таких необхідних знань, умінь і навичок, які відображають сучасний рівень розвитку науки, культури, суспільства в цілому.

Принцип доступності у визначенні змісту освіти означає врахування особливостей розумової, вольової, емоційної та поведінкової сфер особистості учнів кожного вікового періоду. Зокрема враховується, що внаслідок органічного ураження головного мозку розсіяність уваги учнів спричиняє неадекватне, фрагментарне сприймання матеріалу, учень не здатний тривалий час зосереджуватися на п])едметі вивчення. Знижена розумова працездатність не дозволяє працювати на високому рівні труднощів. Порушення аналітико-синтетичної діяльності призводять до значних ускладнень у засвоєнні матеріалу, формуванні понять та суджень. Крім того, властиві дітям розгальмованість чи загальмованість нервових процесів не забезпечують можливість тривалий час продуктивно працювати. Несформованість умінь використовувати набуті знання у нових ситуаціях знижує навчальну мотивацію, вона стає нестійкою, згасає інтерес до предмету засвоєння.

Принцип достатності полягає у відборі такого обсягу знань, умінь і навичок, який є необхідним і достатнім для успішного входження розумово відсталих дітей у соціум і, зокрема, професійного адаптування в ньому.

Принцип структурної цілісності змісту освіти передбачає системність у розкритті його складових, на основі яких формується навчальний предмет і навчальний матеріал, а також встановлення міжпредметних зв'язків.

Принцип єдності структурної та процесуальної сторін навчання полягає У врахуванні особливостей конкретного навчального процесу у допоміжній школі, без якого зміст освіти не існує, та специфіки спільної діяльності вчителя і розумово відсталих учнів, спрямованої на оволодіння певною

інформацією саме з цього предмету. Цей загальнодидактичний принцип конкретизується у окремих методиках навчання різних шкільних предметів розумово відсталих дітей.

Дотримання у доборі і конструюванні змісту навчального матеріалу відповідних принципів допомагає вирішити основну функцію корещійної освіти - залучення розумово відсталих учнів до загальнолюдських і національних цінностей з метою максимально можливого повноцінного життя і праці у сучасному суспільстві, а також корекції їх пізнавіїльного розвитку і виховання соціально позитивної особистості.

6.2. Державний освітній стандарт. Навчальний предмет

Зміст освіти розумово відсталих учнів оновлюється і розвивається завдяки стандартизації, яка викликана кількома обставинами. По-перше, необхідністю забезпечення єдиного рівня освіти для розумово відсталих учнів у різних типах освітніх закладів, що функціонують в Україні: школи, школи-інтернати, приватні школи, реабілітаційні центри, корекційні класи при загальноосвітніх школах тощо. По-друге, розвиток сучасної теорії та практики корекційного навчання і виховання вимагає оновлення змісту освіти. По-третє, входження України в систему європейської та світової культури вимагає врахування тенденцій розвитку корекційної освіти у міжнародній освітній практиці. По-четверте, розумово відсталі діти згідно з Конституцією України мають право на здобуття такої освіти, яка гарантує їм успішну інтеграцію та адаптацію у сучасних суспільно-виробничих відносинах. Тому Державний освітній стандарт як втілення державних вимог до рівня освіти розумово відсталих школярів є обов'язковим і спільним для усіх типів навчальних закладів документом для зазначеної категорії дітей. Державний освітній стандарт - це система знань, умінь і навичок, способів діяльності, моральних цінностей, без оволодіння якими у відповідні сензитивні періоди життя стають неможливими подальший розвиток і саморозвиток, адекватний професійний вибір, соціальна адаптація, особистісне самовизначення.

Термін "державний освітній стандарт" означає основні норми освііченості (знань), встановлені державою на території України. Державні освітні стандарти забезпечують рівні можливості отримання повної

нецензової освіти усіма розумово відсталими дітьми у тих навчальних закладах, у яких вони навчаються.

В основу державної стандартизації корекційної освіти покладено вимогу неодмінної інтеграції осіб у сучасне суспільство та соціалізацію й професійну адаптацію в ньому.

У 2004 році Кабінет Міністрів України затвердив створений вперше в історії України Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. Даний документ базується на основі державного стандарту для масової школи, оскільки об'єктами стандартизації виступають зміст освіти та система його формування. Освітній стандарт змінюється один зраз на десять років.

Державний освітній стандарт підготовлено з урахуванням вимог міжнародного дослідження освітніх досягнень учнів масових шкіл (програма PISA), згідно яких у зміст стандартів закладено ті знання, уміння й навички, які на міжнародному рівні вважаються необхідними. Так, з читання пріоритетними є уміння, які забезпечують вільне використання отриманих у школі знань у подальшому житті: уважно прочитати зв'язний текст, виділити з поданої в ньому інформації саме ті факти й дані, які необхідні для правильної відповіді на поставлене завдання.

Мета Державного освітнього стандарту: забезпечення особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу, дотримання наступності між дошкільною і шкільною освітою, створення передумов для забезпечення інтегрованого та інклюзивного навчання розумово відсталих учнів.

У Державному освітньому стандарті для осіб з інтелектуальною недостатністю відображено уявлення сучасного суспільства про необхідний рівень освіченості розумово відсталих учнів з урахуванням їх психофізичних можливостей щодо його досягнення (враховано особливості психофізичного розвитку учнів з вищим та нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей), вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів, трудової і початкової професійної підготовки, корекщ'йно-розвиткової роботи. Також враховано соціокультурні й економічні умови проживання дітей.

Основними об'єктами стандартизації виступають: навчальний план, зміст навчального матеріалу, елементарний рівень підготовки учнів. Тому Державний освітній стандарт як комплексний нормативний державний документ включає: базовий навчальний план, вимоги до складання типових навчальних планів, державні вимоги до рівня :іагальноосвітньої підготовки учнів з урахуванням їх психофізичного розвитку, напрями корекційно-

розвиткової роботи. Оптимальний рівень загальноосвітньої підготовки учнів забезпечується реалізацією змісту освітніх галузей у поєднанні з корекційно-розвитковою роботою. На відміну від освітнього стандарту для масових навчальних закладів, Державний стандарт освіти дітей з інтелектуальною недостатністю містить напрями корекційно-розвиткової роботи, зміст яких реалізується у корекційно-розвитковій лінії кожного навчального предмету. Корекційно-розвиткова робота забезпечує особистісний розвиток і корекцію психофізичних недоліків засобами корекційно спрямованого диференційованого та індивідуального навчання учнів.

Для подолання психофізичних порушень, їх корекції та компенсації внесено певні зміни у зміст загальнонавчальних предметів, зокрема передбачено їх оригінальний зміст з метою забезпечення його доступності для засвоєння учнями.

Оптимальна структура освітніх стандартів передбачає поєднання у них державного та шкільного компонентів. У стандарті зміст навчального матеріалу розструктуровано за освітніми галузями: " мови і чигання", "математика," "здоров'я і фізична культура", "людина і світ", "технології," "мистецтво", які відповідають освітнім галузям Державного стандарту освіти для масових навчальних закладів, але їх склад відрізняється набором предметів, що пропонуються для вивчення. Так, освітня галузь "математика" для масових навчальних закладів охоплює такі предмети, як математика, алгебра, геометрія тощо. Учням з інтелектуальною недостатністю пропонується вивчати лише математику в доступному для них о(5сязі з елементами пропедевтики геометрії та алгебри. Складовими освітньої галузі "моїви і читання" є: українська (російська мова), читання у молодших класах , літературне читання у старших класах на відміну від освітньої галузі "мови і література" для масових навчальних закладів, де учням пропонуються для вивчення, крім української мови і мови навчання, іноземна мова, література. Замість предметів "фізика", "хімія" пропонується предмет "побутова фізика і хімії".

У Державному стандарті освіти навчальний матеріал розструхтуровано за змістовими лініями, специфічними для кожного навчального предмету. Спільною для усіх предметів на всіх роках навчання є корекційно-розвиткова ліні», матеріал якої з роками навчання поступово ускладнюється з метою оптимізації корекційно-розвиткової роботи з учнями певного віку та в залккності від рівня сформованості у них знань, умінь і навичок.

Знання подаються від невідомого до відомого, від простого до складного, враховуючи рівень актуального розвитку дитини та зону її найближчого розвитку.

Основна функція стандартів - позитивне вирішення завдань мотивації та організації роботи учнів з близьким доступним матеріалом, який забезпечує розвиток пізнавальної сфери, ціннісних орієнтацій, корекцію й компенсацію психофізичного розвитку, соціальної адаптації. Реалізація стандартів забезпечується виділенням достатньої кількості годин у навчальному плані.

Державний освітній стандарт втілюється на декількох взаємопов'язаних рівнях: а) загальні нормативні документи, навчальні предмети, програми; б) підручники і посібники; в) матеріали для перевірки та оцінки підготовленості учнів.

Актуальними напрямами роботи зі стандартами корекційної освіти є встановлення оптимального співвідношення між змістовим та діяльнісним компонентами навчання, створення підручників, у яких реалізуються вимоги стандартів, розробка і удосконалення системи контролю і оцінки досягнень вимог стандартів з кожного навчального предмету, в тому числі й з корекційно-розвиткових занять.

Зміст певної науки відображається у навчальному предметі - спеціально сконструйованій формі змісту, яка адаптує основи певної науки до умов і потреб шкільного навчання. Зміст навчального предмету для розумово відсталих учнів пов'язаний з метою та завданнями їх навчання й виховання, зокрема з корекційною спрямованістю педагогічного процесу. Адаптація змісту полягає у врахуванні як психофізичних особливостей учнів, так і кількості часу на вивчення предмету, взаємозв'язку його з іншими предметами.

Перелік навчальних предметів для кожного класу регламентується типовим навчальним планом для закладів, у яких навчаються розумово відсталі діти.

На відміну від масових навчальних закладів, для дітей з інтелектуальною недостатністю визначено перелік тих предметів, змістовий матеріал яких доступний для опанування, необхідний для засвоєння спеціальних і загальнонавчальних умінь та навичок, які в подальшому забезпечать успішність інтеграції, соціалізації та професійної адаптації у суспільстві. Предмети, змістове наповнення яких не доступне опануванню розумово відсталими дітьми та не має чіткої практично-прикладної спрямованості, характеризується високим теоретичним рівнем, не

рекомендовано для вивчення: іноземна мова, фізика, хімія, алгебра, геометрія тощо. При цьому враховується, що загальноосвітній навчальний заклад для дітей з інтелектуальною недостатністю не ставить за мету забезпечення умов для продовження освіти розумово відсталих дітей на рівні повної середньої та вищої.

6.3. Нормативні документи, що регламентують зміст освіти

6.3.1. Навчальний план

У практиці корекційної освіти використовується кілька навчальних планів: Базовий навчальний план, типовий навчальний план і навчальний план школи.

Структура навчального плану детермінується тими ж факторами, що й зміст освіти в цілому.

Цілісне уявлення про зміст освіти дає Базовий навчальний план, який

затверджує Кабінет Міністрів України. Базовий навчальний план -основний державний документ, який є складовою частиною Державного освітнього стандарту і слугує основою для розробки типових навчальних планів та висхідним документом для фінансування школи.

Для прикладу наводимо базовий навчальний план для початкової (І ступеня) загальноосвітньої спеціальної школи для розумово відсталих дітей (допоміжна школа).

Базовий навчальний план

загальноосвітнього навчального закладу І ступеня

для розумово відсталих дітей

У Базовому навчальному плані подано інформацію про загальну тривалість навчання, тижневе навчальне навантаження, граничне обов'язкове тижневе навантаження ( без корекційно-розвиткових занять). Він має: дві складові: інваріантну та варіативну. Інваріантна складова Базового навчального плану - державний компонент змісту освіти. Вона забезпечує обов'язковий для кожного учня рівень знань, умінь та навичок і представлена, як уже зазначалося, такими освітніми галузями: "мови і читання", "математика", "здоров'я і фізична культура", "людина і світ", "технології", "мистецтво" та корекційно-розвитковими заняттями: лікувальна фізкультура, розвиток мовлення, ритміка, соціально-побутове орієнтування. Кожна освітня галузь реалізується за змістовими лініями, наскрізними для Усіх рівнів освіти розумово відсталих учнів.

!8

Варіативна складова - шкільний компонент змісту освіти. Вона представлена додатковими годинами на освітні галузі, визначені школою, індивідуальні консультації та групові заняття.

На основі Базового навчального плану розробляється типовий навчальний план - державний документ, у якому подано перелік навчальних предметів, що вивчаються у навчальному закладі, порядок і послідовність їх вивчення, кількість годин на вивчення кожного з них. Типові навчальні плани затверджує Міністерство освіти і науки України.

Типовий навчальний план

початкової (І ступінь) школи

для розумово відсталих дітей з навчанням українською мовою

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
Підг.				4
Мови і література	Українська мова					8
Математик а	Математика					4
Людина і світ	Я і Україна					2
Мистецтво	Образотворче мистецтво					1
Музика	І	І			1
Технології	Трудове навчання					4
Здоров'я і фізична культура	Фізична культура					2
Основи здоров'я	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Разом	19,5	19,5	20,5	21,5	22,5
Корекційно -розвиткові заняття	Розвиток мовлення					4
Ритміка			І		1
Лікувальна фізкультура					1
Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття	1,5	1,5	0,5	1,5	0,5
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня (без корекційно-розвиткових занять)				22,5	22,5
Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових					29

Типовий навчальний план

загальноосвітніх навчальних закладів (II ступінь)

для розумово відсталих