VI. Психологія особистості підлітка. В цьому віці виникають нові мотиви учіння: бажання бути освіче­ним («вчуся, щоб бути грамотною людиною»)




VI. Психологія особистості підлітка. В цьому віці виникають нові мотиви учіння: бажання бути освіче­ним («вчуся, щоб бути грамотною людиною») - student2.ru VI. Психологія особистості підлітка. В цьому віці виникають нові мотиви учіння: бажання бути освіче­ним («вчуся, щоб бути грамотною людиною») - student2.ru VI. Психологія особистості підлітка. В цьому віці виникають нові мотиви учіння: бажання бути освіче­ним («вчуся, щоб бути грамотною людиною») - student2.ru В цьому віці виникають нові мотиви учіння: бажання бути освіче­ним («вчуся, щоб бути грамотною людиною»), прагнення влаштувати­ся в майбутньому житті («вчуся, щоб знайти високооплачувану робо­ту»), подальше навчання («мрію вступити до інституту»), прагнення до самоствердження і самоудосконалення («не хочу бути гіршим за всіх», «чим більше знаєш, тим краще ставлення до тебе людей»), необхідність виконувати вимоги батьків («мої батьки примушують мене вчитися»).

Для сучасних умов шкільного навчання більш характерні, нетипові порівняно з 80-ми роками, мотиви учіння. Якщо підліток 70-х і 80-х років розглядав себе як частину суспільства, ставлячи інтереси остан­нього вище власних, то для сучасного підлітка головною цінністю є він сам, і тому навіть в мотивації учіння на першому місці опиняються прагнення до саморозвитку і самореалізації. Причому, більшість під­літків зорієнтована сьогодні на критерії, які традиційно розглядалися як індивідуалістичні: практичність, прагнення до благополуччя, само­стійність поглядів і отримання від життя «свого», бажання бути добрим сім'янином.

Для особистісного зростання підлітка особливої значущості набу­вають отримані в процесі учіння знання. Вони стають тією цінністю, яка забезпечує розширення кругозору, що дозволяє зайняти певний статус серед однолітків. Засвоюючи життєвий досвід близьких людей, підліток починає добре орієнтуватися в довкіллі. Вперше у перехідно­му віці виявляється самостійна спрямованість на пошук нових знань: разом з однолітками підліток їздить на художні і технічні виставки, в музеї, ходить у театри, відвідує гуртки технічної творчості, мандрує тощо.

Процес засвоєння знань у школі може приносити інтелектуальне за­доволення підлітку. Однак, тут існують свої особливості: в школі він не вибирає самостійно знання для освіти. В результаті можна бачити, що деякі підлітки легко, без примусу, засвоюють знання, інші — лише вибір­кові предмети. Якщо підліток не бачить життєвого призначення окремих знань, то в нього зникає інтерес до відповідних предметів.

Підліток з високими домаганнями на визнання серед однолітків може досягти такого статусу за рахунок міцних знань. При цьому, для нього, як і раніше, зберігає своє значення оцінка його знань. Звертають на себе увагу деякі висловлювання учнів даного віку з приводу оцінок: «Оцінки допомагають зайняти певне місце в школі»; «Оцінка - показник знань», «Оцінка - стимул». Взагалі, у сучасних підлітків відмічається критичне ставлення до існуючої системи оцінок, хоч ними не відкидається необ­хідність оцінки учбових досягнень.

Навчальна мотивація підлітків формується на основі пізнавальних потреб і навчальних інтересів. А для формування в них більш широко-

го кола нахилів і здібностей велику роль починає відігравати активне випробовування сил в різних галузях трудової діяльності. Такі прак­тичні орієнтації зумовлюють можливість особистісного самоствер­дження і самовдосконалення.

Підлітки можуть брати участь у різних видах практичної діяльності: в організаційній, суспільно-корисній роботі, в навчально-освітніх заходах, у суспільно-політичному житті.

За обсягом витраченого часу підліток найбільше зайнятий навчанням, якщо він справді вчиться, а не робить вигляд, що вчиться. Але учіння, зберігаючи актуальність, за психологічною роллю не є провідною діяль­ністю для значної частини учнів підліткового віку.

Підлітки, прагнучи зайняти значуще місце серед дорослих людей, ви­ходять за межі навчальної діяльності, яка виступає для них як обов'язок віку, і шукають собі місце в міжособистісному спілкуванні з приводу ви­рішення важливих справ. Сюди входять фізична культура, спільна фізич­на праця, спрямована на виготовлення різних предметів, суспільно-по­літична діяльність. При цьому помітно, що у підлітків ще недостатньо сформовані такі особистісні риси як працелюбність, відповідальність, терпеливість у досягненні поставлених цілей.

У наш час підліток отримав нову мотивацію для участі в трудовій ді­яльності - це можливість заробляти гроші. Сучасна економічна ситуація така, що деякі батьки погоджуються, щоб підлітки чесно заробляли гро­ші, продаючи газети, миючи машини, працюючи кур'єрами. Разом з тим, набування фінансової незалежності поки що небезпечне (як психологіч­но, так і соціально) в умовах сьогодення. У нашій державі не існує тради­ційних методів заробляння грошей підростаючою особистістю. Підліток може бути легко втягнутий в тіньові фінансові структури, різні клани чи бандитські «зграї». Тому проблема «Діти і гроші» стала дуже актуальною у психології виховання.

Серед позитивних заходів, пов'язаних із суспільно-корисною пра­цею, можна виділити участь підлітків в передвиборчій компанії: вони розносили агітаційні листи, розклеювали їх, займалися розміщенням ре­кламних повідомлень та ін. Це сприяло усвідомленню підлітками своїх зростаючих можливостей, які створюють підґрунтя для реалізації по­треби в самостійності, потреби у визнанні їх прав дорослими, їх креа-тивних потенціалів.

Моральний розвиток підітка та лібералізація його ціннісних уяв­лень.Конкретний час багато в чому визначає моральні орієнтації сензи-тивного до них підліткового віку. Нинішня дійсність несе в собі відбиток культури минулих поколінь і одночасно вбирає в себе реалії буття, мрії і утопії, звернені в майбутнє. Все це формує загальний фон соціальної си­туації, що впливає на моральний розвиток особистості підлітка.

Наши рекомендации