Методика формування вмінь на уроках природознавства

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧИХ УЯВЛЕНЬ І ПОНЯТЬ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Мета: Розглянути зміст курсу природознавство як систему наукових понять, навчитись планувати роботу з формування понять, застосовувати різні методи та прийоми термінологічної роботи під час формування понять.

Обладнання: Програма та підручники, зразки тематичних і поурочних планів, методична література, календар.

Загальна інформація

Усі види знань засвоюються учнями початкових класів у формі конкретних фактів, уявлень, понять. Загальна логіка розвитку знань: від уявлень до понять та закономірностей.

Факти – це конкретні, одиничні відомості, їх фрагменти або події, явища, предмети, що сприймаються безпосередньо.

Уявлення – це форма наочно-образного знання, образ об’єкта за його відсутності.

Факти та уявлення належать до емпіричного рівня знань.

Усі уявлення у «Природознавстві» можна розділити на дві групи (А.В.Миронов):

· такі, що є доступними для безпосереднього сприймання (корисні копалини, ґрунт, рослини);

· такі, що недоступні для безпосереднього сприймання (істо­ричні факти, географічні уявлення).

За обсягом як уявлення, так і поняття можуть бути одиничними або загаль­ними.

Поняття – це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності (на рівні абстрактного мислення).

Поняття разом із розумінням причинно-наслідкових зв’язків та закономірностей відносять до теоретичного рівня знань.

У понятті як логічній категорії відображаються дві взаємо­пов’язані та взаємопротилежні сторони: зміст і обсяг. Зміст поняття – це сукупність ознак предметів, відображених у понятті.

За змістом поняття поділяються на такі групи (за Є.Козиною):

· філософські (простір, час);

· фізичні та хімічні (тіло, речовина, молекули, атоми);

· географічні (гідросфера, гори, рівнини, океани);

· фенологічні (погода, клімат, хмарність);

· астрономічні та уфологічні (Сонячна система, Всесвіт, зірка, комета);

· біологічні (рослина, корінь, стебло, лисиця);

· сільськогосподарські (овочі, фрукти, добрива, посів);

· екологічні (ланцюг живлення, екосистема, охорона при­роди);

· антропологічні (людина, нирка, скелет, вухо);

· соціальні:

- загальні (країна, місто, нація);

- правові (права, обов’язки, закон);

- національні (традиція, обряд, свято);

- наукові (наука, дослідження) .

За обсягом поняття поділяються на: одиничні, загальні і категорії (наприклад: ромашка – одиничне поняття, квітка – загальне, рослина – категорія).

На методологічному рівні формуються знання про способи вивчення природи (спостереження, експеримент, моделюван­ня) та прийоми навчальної діяльності (порівняння, класифіка­ція тощо).

Методика формування уявлень та понять

Як ми зазначали вище, поняття є більш високим рівнем знань (теоретичне знання), ніж уявлення (емпіричне знання).

У формуванні понять виділяють такі етапи:

Методика формування вмінь на уроках природознавства - student2.ru

Рис.1. Етапи формування понять

Для формування уявлення на шкільному уроці необхідно створити такі умови:

1) організація цілеспрямованого відчуття і сприймання оз­нак, властивостей об’єктів, їх зовнішніх зв’язків;

2) поєднання чуттєвої суті уявлення зі словесним визна­ченням;

3) організація усвідомлення змісту уявлення;

4) організація запам’ятовування чуттєво-наочного образу об’єкта чи групи об’єктів;

5) організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об’єкта;

6) організація застосування сформованого уявлення при розв’язанні задач за зразком у подібній та новій ситуаціях.

Поняття нерозривно пов’язані з мовою. Вони формуються за допомогою індуктивних або дедуктивних умовиводів.

Індуктивний умовивід – це спосіб міркування від частко­вих суджень до загального висновку. Наведемо приклад такого міркування:

У шпака тіло вкрите пір’ям; у сороки тіло вкрите пір’ям; у солов’я тіло вкрите пір’ям. Отже, тварина, тіло якої вкрите пір’ям, називається птахом.

Дедуктивний умовивід – це спосіб міркування від загаль­ного до конкретного. Наведемо приклад такого міркування:

Усі ранньоквітучі рослини мають коріння цибулинкою. Конвалія має корінь цибулинку, отже конвалія ранньоквітуча рослина.

Над поняттями можна здійснювати такі логічні операції (за методикою Т. Байбари):

узагальнення, що являє собою перехід від понять із меншим обсягом, але більшим змістом, до понять із більшим обсягом і меншим змістом. Воно здійснюється навколо встановлення родових зв’язків.

Методика формування вмінь на уроках природознавства - student2.ru

Рис. 2. Узагальнене поняття «липа»

обмеження понять – це дія, протилежна узагальненню, тоб­то перехід від роду до виду.

Методика формування вмінь на уроках природознавства - student2.ru

Рис. 3. Обмеження поняття «природа»

поділ поняттяведе до розкриття його обсягу, зумовлює роз­поділ усіх об’єктів, які узагальнюються в ньому, на групи за певними істотними ознаками.

Методика формування вмінь на уроках природознавства - student2.ru

Рис. 4. Поділ поняття «рослини»

Шляхи розвитку понять (за Т.Байбарою):

1) виникнення нових;

2) розширення (за обсягом);

3) поглиблення (за змістом) (спробуйте на дошці за допомогою схеми поглибити поняття «ґрунт»).

На шкільних уроках із «Природознавства» необхідно ство­рити такі умови формування понять:

1) організація чуттєвого сприймання ознак, властивостей предметів або явищ, формування уявлень про них або актуалізація раніше сформованих;

1) організація розумової діяльності, спрямованої на виді­лення істотних ознак;

2) забезпечення узагальнення і словесного визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном;

3) організація закріплення сформованого поняття шляхом репродуктивного відтворення його змісту;

б) організація застосування засвоєного поняття у подібних і нових ситуаціях.

Методика формування вмінь на уроках природознавства

Важливим компонентом початкової природничо-соціальної освіти є уміння – готовність особистості на основі засвоєних знань і навичок виконувати діяльність, що складається з упо­рядкованого ряду розумових та практичних дій, спрямованих на досягнення усвідомленої мети.

Згідно з теорією П.Гальперина, формування умінь відбу­вається за такими етапами:

1. Усвідомлення учнями мети дії. Мотивація виконання.

2. Засвоєння орієнтовної основи дій – способу виконання (інструкція, алгоритм, план).

3. Виконання дії в матеріальній або матеріалізованій формі (за зразком учителя).

4. Проговорення кожної дії (коментар).

5. Етап засвоєння розумових дій (перехід зовнішнього мов­лення у внутрішнє).

У курсі «Природознавство» формуються загальнонавчальні(організаційно-практичні, інтелектуальні) та предметні (спе­ціальні) уміння.

План заняття

1. Основні положення теорії понять.

2. Яким чином класифікують поняття? Наведіть приклади понять кожної групи з природознавства.

3. Охарактеризуйте умови формування уявлень, понять і умінь.

Завдання для самостійної аудиторної роботи

1. Здійсніть аналіз програмних вимог до засвоєння учнями 1-4 класів термінів і понять. Як їх можна розділити за змістом і об’ємом? Закінчіть схему.

Поняття курсу «Природознавство»

Методика формування вмінь на уроках природознавства - student2.ru Методика формування вмінь на уроках природознавства - student2.ru Методика формування вмінь на уроках природознавства - student2.ru Методика формування вмінь на уроках природознавства - student2.ru Методика формування вмінь на уроках природознавства - student2.ru Методика формування вмінь на уроках природознавства - student2.ru

2. Проаналізуйте, як розвиваються поняття «тварини», «рослини», «вода», «ліс», «корисні копалини» в учнів 1-4 класів.

3. Користуючись програмою, підручником, складіть таблицю «Засоби формування вмінь у процесі вивчення освітньої галузі «Природознавство»

Засоби формування вмінь у процесі вивчення освітньої галузі «Природознавство»

Уміння Засоби формування
   

4. Розв'яжіть методичні задачі:

1) Третьокласник Ярослав після вивчення теми «Кругообіг води в природі» якось притих та деякий час, про щось зосеред­жено розмірковував. Раптом він вигукнув: «Я знаю, як зробити дощ у квартирі! Треба поставити кругом тази з водою, включи­ти опалення, світло, а потім раптово вимкнути!»

Запитання та завдання:

1. До якої категорії учнів можна віднести Ярослава?

2. Чи правильно сформовано поняття «кругообіг води» в учня?

3. Розробити поетапність формування цього поняття для учнів третього класу.

2) Згідно з етапами формування природознавчих понять, що визначені ще О.Гердом, найбільш ефективним методом фор­мування понять є індуктивний. Натомість автори концепції розвивального навчання Д.Ельконін та В. Давидов дотримують­ся іншої думки, що найбільш доцільним методом формування усіх понять у початковій школі є дедуктивний.

Завдання:

1. Поясніть причини такої розбіжності в поглядах.

2. На Вашу думку, який метод е більш доцільним. Доведіть свою відповідь прикладом (використовуючи навчальні Програми).

3) Учитель 4 класу визначив таку поетапність у формуванні Поняття «Планета Земля»: Глобус – модель Землі → Обертання Землі навколо своєї осі → Зміна пір року → Планети Сонячної системи → Земля в Сонячній системі.

Завдання:

1. Виправте помилки вчителя.

2. який метод формування поняття використано?

3. Який метод формування поняття необхідно було використати. Обґрунтуйте свою думку.

Завдання для поза аудиторної роботи

1. Користуючись програмою, підручниками, розробіть систему завдань, спрямованих на формування однієї з навчальних тем ( за вибором):

- «У царстві рослин» (2 кл.);

- «Тіла. Речовини. Молекули» (3 кл.);

- «Гірські породи» (3 кл.);

- «Мішані ліси» (4 кл.).

2. На основі аналізу інформаційних джерел розробіть пам’ятки для учнів щодо формування загально навчальних умінь.

3. Ознайомтеся із видами завдань, спрямованих на формування мисленнєвих операцій у процесі вивчення природознавства, розробіть систему таких завдань до однієї з навчальних тем.

Наши рекомендации