Тема 5. Сучасні нетрадиційні форми методичної роботи

5.1. Загальна характеристика нетрадиційних форм методичної роботи.

5.2. Методичний фестиваль, ділова та рольова гра.

5.3. Методичний міст та ярмарок педагогічної творчості.

Загальна характеристика нетрадиційних форм методичної роботи.

Розгляньмо більш докладно нетрадиційні форми методичної роботи, які носять інноваційний характер і все ширше застосовуються в шкільній практиці.

Чому вони називаються нетрадиційними?

По-перше, тому, що вони не входять до традиційних, базових організаційних форм методичної роботи. По-друге, більшість із них мають інноваційний характер, відзначаються новизною. По-третє, вони спрямовані на максимальну активізацію практичної діяльності вчителів. По-четверте, розширюють можливості методичної роботи, роблять її динамічною, активно-творчою.

Аналіз науково-літературних джерел, діяльність і творчий пошук методистів і педагогічних колективів визначають номенклатуру нетрадиційних організаційних форм і методів методичної роботи. Це:

1) фестиваль педагогічних ідей і знахідок;

2) методичний фестиваль;

3) педагогічна олімпіада;

4) методичний аукціон;

5) ярмарок педагогічної творчості;

6) педагогічний КВК;

7) методичний ринг;

8) перспективний ринг;

9) методичний діалог;

10) конкурс „Вчитель року”; 11) проблемний стіл;

12) педагогічний консиліум;

13) ділова гра;

14) рольова гра;

15) педагогічний портрет творчого колективу, творчого вчителя;

16) ігрове конструювання;

17) аналіз конкретних ситуацій;

18) конкурс знавців;

19) панорама методичних знахідок;

20) методичний міст;

21) мікрогрупа;

22) методична естафета;

23) педагогічні роздуми;

24) клуб творчих педагогів;

25) творчий салон;

26) освітянські вечори;

27) педагогічна вікторина;

28) творчі зустрічі; 29) фокус-групи; 30) тренінги тощо.

Розкриємо зміст деяких з названих форм і методів методичної роботи.

Методичний фестиваль, ділова та рольова гра.

Методичний фестиваль використовується з метою обміну досвідом роботи, запровадження в практику нових педагогічних ідей і методичних знахідок. На фестивалі відбувається ознайомлення з кращим педагогічним досвідом, з нестандартними уроками, які виходять за межі традицій і загальноприйнятих стереотипів, працює „панорама” методичних ідей і знахідок, автори яких проводять консультації. Заявки на уроки, методичні ідеї, знахідки учасники подають завчасно, після чого складається програма фестивалю.

Раз на два роки можна проводити педагогічну олімпіаду, в якій беруть участь усі вчителі й вихователі школи незалежно від стажу й досвіду роботи. Перший рік - підготовчий, олімпіада проводиться впродовж другого навчального року й передбачає кілька етапів. Перший етап проводиться у вигляді конкурсу нестандартних уроків чи виховних заходів, другий - як методичний фестиваль, третій - як педагогічні читання (захист педагогами рефератів і творчих тем, над якими вони працюють упродовж останніх років). На заключному етапі організовується педагогічний ринг, де кандидати в переможці розв’язують педагогічні завдання.

Переможців олімпіади бажано заохотити матеріально, їм присуджується (за домовленістю з РМК) більш висока кваліфікаційна категорія.

За останні 20-25 років у світовій дидактиці зросло зацікавлення до ігор різних видів, які стали застосовуватися у навчальному процесі при підготовці й перепідготовці кадрів, а також у системі самоосвітньої роботи як зразок при здійсненні конкретних функціональних дій у реальних умовах.

Специфічною особливістю ділових ігор як форми організації методичної роботи є створення умов наближення до реальної педагогічної практики вчителя. Ділові ігри дають можливість її учасникам пригадати аналогічні ситуації, які мали місце в практичній діяльності, по-новому підійти до їх осмислення й вирішення. Вони моделюють процес педагогічної активності вчителя та дозволяють оцінити професійний рівень кожного учасника. Процес організації і проведення ігор можна умовно поділити на чотири етапи.

Перший етап - це вступна теоретична частина, в ході якої учасники гри знайомляться з її особливостями як форми підвищення педагогічної кваліфікації, а також із загальними вимогами до організації її проведення.

Другий етап - конструювання гри, визначення назви та змісту педагогічної проблеми, яку розв'язуватимуть, обсягу теоретичної інформації і практичних умінь, які належить засвоїти. Для цього треба чітко сформулювати загальну дидактичну мету гри й окрему мету для кожного з її учасників, написати сценарій, сконструювати конкретну педагогічну ситуацію, імітуючи власну діяльність, розробити загальні правила та інструкції для гравців та керівника гри.

Третій етап являє собою організаційну підготовку та проведення конкретної гри, в ході якої реалізується певна дидактична мета. Керівник пояснює її учасникам зміст, знайомить їх із загальною програмою та правилами, оголошує конкретні завдання. Призначаються експерти для спостереження за ходом гри, аналізу її проведення. Визначаються місце, час, умови та тривалість гри. Доцільно створювати умови, наближені до реалій шкільного життя.

Після проведення гри реалізується четвертий етап - підбиття підсумків гри, докладний аналіз і оцінка її ролі в системі підвищення методичної і фахової підготовки вчителів. Ділова гра сприяє прояву ініціативи, сміливості в прийнятті рішення, виявленню творчої спрямованості педагога.

Рольова гра нагадує ділову, але тут кожному учасникові надається певна роль чи визначається його функція. Варто проводити й деякі засідання роль чи визначається його функція. Варто проводити й деякі засідання методичних об’єднань у формі ділової чи рольової гри. Орієнтовна тематика ігор:

• шляхи впровадження ідей розвиваючого навчання;

• методика розвитку усного та письмового мовлення учнів;

• шляхи формування моральної культури школярів;

• методика розвитку техніки читання в початкових класах;

• ситуації успіху на уроці щодо прояву творчих здібностей учнів;

• робота в школі з екологічного виховання на національних традиціях тощо.

Мікрогрупа - одна з форм колективної методичної роботи, в якій на відміну від методичних об’єднань за визначальний критерій взято взаємну симпатію і, головне, інтерес до єдиної педагогічної ідеї. Вона створюється на добровільних засадах у складі 5-7 педагогів. Кожен учасник спочатку самостійно вивчає проблему або певний її аспект, потім доповідає колегам про результати. Після обміну думками педагоги спрямовують свою діяльність на практичну реалізацію ідеї: проводять відкриті уроки, організовують взаємовідвідування уроків, позакласних заходів тощо. Вирішивши проблему, група розпадається або ж визначає нове завдання.

Методичний міст та ярмарок педагогічної творчості.

Методичний міст - найактивніша форма методичної роботи, яка проводиться для розвитку практичних навичок з проблем навчання й виховання (наприклад, реалізація принципу демократизації в навчально-виховному процесі). Для участі в ній залучаються вчителі різних шкіл, керівники методоб’єднань, батьки, учні. Роль ведучого виконує методист. Методичний міст - різновид дискусії, яка відрізняється складом учасників

Мозковий штурм (атака) проводиться для опанування конкретною методичною ідеєю, прийомом або з метою знаходження нового розв’язання складної методичної проблеми (наприклад, який ланцюжок дій, спрямованих на формування умінь та навичок, ви б запропонували для успішного функціонування процесу розвиваючого навчання?). Особливістю мозкового штурму є максимальна концентрація уваги учасників на обраній проблемі, якомога короткий термін її вирішення, активна участь усіх педагогів-учасників. Для реалізації цих умов психологи рекомендують відрив від звичайних умов, спілкування тільки у відібраній групі педагогів з метою заглиблення у проблему. Застосування методики мозкової атаки можна спостерігати у відомій телевізійній грі „Що? Де? Коли?”.

Методичний ринг сприяє вдосконаленню знань вчителів, виявляє їх ерудицію. Проводиться в разі виникнення суперечностей, альтернативних точок зору, діаметрально протилежних думок. Його підготовка та проведення мають кілька етапів.

Перший етап - готуються групи опонентів, кожна з яких має групу підтримки.

Другий етап - вибір методичної проблеми, визначення завдання методичного рингу.

Третій етап - захист методичної ідеї (наприклад, з питання актуалізації пізнавальної діяльності учнів на уроці, де захищаються ідеї опори, випередження, самоврядування, великих блоків, використання ігрових завдань, підвищення ролі самоосвіти вчителів тощо). Паузи заповнюються ігровими завданнями, педагогічними ситуаціями.

Четвертий етап - підбиття підсумків. Група аналізу оцінює рівень захисту певної думки, підготовку опонентів.

Аукціон. Ведучий називає тему, завдання чи питання, дає сигнал (гонг) і починає відлік. Триває конкурс знань (наприклад, хто більше назве літератури з питань громадянського виховання, способів усної перевірки знань, проведення заліків у 9-11 класах тощо). Група аналізу оцінює рівень певного погляду на дану проблему, підготовку опонентів, підбиває підсумки, знімає напруженість у разі її виникнення.

Методична естафета „Від творчого прийому - до творчого уроку”.

Перший етап - „Стоп-кадр_” (фрагменти уроку). Вчитель демонструє нестандартні прийоми, методи, засоби навчання, в тому числі використання саморобних навчальних посібників, ігор тощо.

Другий етап - „Калейдоскоп нестандартних уроків”, у ході якого аналізуються творчі знахідки вчителів: уроки-роздуми, диспути, лекції, заліки, семінари тощо.

Третій етап - „Трибуна вільних думок”. Учителі захищають моделі уроків, беруть участь у диспуті „Джерела педагогічної творчості_”. Педагогічний КВК проводиться за відомим традиційним сценарієм і передбачає зустріч команд педагогів. Така форма методичної роботи значно активізує всі її традиційні форми: масові, групові, індивідуальні, особливо в підготовчий період.

Ігрове конструювання (або проектування). Одержавши завдання, учасники ігрових команд шукають найкращий варіант „проектно-конструкторського_” втілення ідей або даних, закладених у ньому.

Аналіз конкретних ситуацій. З приводу навчальної ситуації, яку повідомляє керівник, відбувається обговорення, пропонуються можливі варіанти розв'язків, вибираються оптимальні рішення.

Ярмарок педагогічної творчості, завдання якого полягає в показі досягнень педагогічного колективу в справі відродження національної школи, впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес. Відкриттю ярмарку передує робота всього педагогічного колективу і насамперед методичних об’єднань з вивчення й узагальнення кращого педагогічного досвіду, в результаті чого й визначаються матеріали для експозиції.

На ярмарку представляють методичні розробки, посібники, матеріали з організації масових, групових і індивідуальних форм методичної роботи, дидактичний, роздатковий матеріал, саморобні наочні посібники, матеріали науково-практичних конференцій, педагогічних читань, альбоми, естафети тощо. На підвищення рівня експериментальної науково-методичної роботи, вироблення й упровадження нових організаційно-педагогічних принципів діяльності в розвиток системи загальноосвітніх навчальних закладів спрямована робота дослідно-експериментальних майданчиків, авторських шкіл, які організовуються в тих педагогічних колективах, де для їх функціонування створені відповідні умови.

Конкурс знавців, у якому змагаються 2-3 команди на чолі з капітаном (склад команди - 7-8 осіб) для вирішення конкретних методичних завдань. Оцінку роботи дає журі.

Зрозуміло, можна проектувати різні нетрадиційні форми методичної роботи. Наприклад, засідання творчої групи, яка працює над реалізацією проблеми розвитку творчих здібностей учнів на уроках і в позаурочний час, може проходити в чотирьох мікрогрупах.

Перша готує сюрприз-вікторину „Що? Де? Коли? ”.

Друга - рекомендовану літературу з розвитку творчих здібностей учнів.

Третя пропонує ділову гру „Використання діалогу на уроці з метою розвитку творчих здібностей учнів_”.

Четверта група готує методичний ринг для дослідження запропонованої проблеми.

Варто також в ході проведення традиційних методичних заходів використовувати різні нетрадиційні форми методичної роботи. Література.

1. Жерносєк І. Організація науково-методичної роботи в школі / І. Жерносєк. – 2-е вид., доповн. – Харків : Основа, Тріада+, 2007. – 128 с. – (Сер. “Адміністратору школи”).

2. З досвіду управлінської та методичної роботи: // Зб. матеріалів до підсумкової колегії. – Суми : Росток А.В.Т., 2006. – 140 с.

3. Коберник О., Гагарін М. Менеджмент в освіті: навчальний посібник. – Умань: ПП Жовтий, 2011. – 2 вид. – 277 с. 1. Павлютенков Є. Організація методичної роботи /Є. Павлютенков, В.

Крижко. – Харків : Основа, 2005. – 80 с.

Завдання до теми

1. Назвіть, відомі Вам, нетрадиційні форми методичної роботи.

2. Які нетрадиційні форми методичної роботи, на Вашу думку, є найбільш ефективними? Чому?

3. Охарактеризуйте нетрадиційні форми методичної роботи в ЗНЗ, які найбільше Вам запам’яталися.