Виявлення, фіксація, вилучення речових доказів із місця події

Одним з найважливіших завдань експертизи під час огляду місця події (іноді основного) є виявлення, фіксація і вилучення речових доказів для їх подальшого досліджен­ня. Їх також виявляють і вилучають у разі обстеження осіб, підозрюваних у скоєнні злочину, під час обшуку та інших слідчих дій.

Серед речових доказів при злочинах проти життя і здоров'я людини велике значення для розслідування спра­ви мають сліди крові, оскільки сучасна наука здатна вста­новити наявність крові нарізних об'єктах, її походження від людини чи тварини, її групову та індивідуальну прина­лежність, тобто визначити належність — потерпілому, звинуваченому у вбивстві чи іншим особам.

Висушені сліди крові на різних предметах-носіях за­лежно від механізму їх утворення, характеру і форми по­верхні предмету можуть мати форму калюж, плям, кра­пель, бризок, потьоків, відбитків, комбінованих слідів. Вивчення механізму утворення цих слідів на одязі, тілі трупа і підозрюваних у скоєнні злочину дозволять встано­вити місце злочину і пози потерпілого і особи, яка нападала в момент нанесення пошкоджень і початку кровотечі, траєк­торію переміщення пораненого або трупа, напрям пере­міщення осіб, особливості знаряддя травми злочину тощо. Встановлення умов і механізму утворення слідів крові є різновидом медико-криміналістичних досліджень.

Якщо сліди крові добре збереглися і не піддавались знищенню їх виявлення не становить труднощів. Їх де­тально оглядають візуально або за допомогою лупи при достатньому освітленні. Важче виявити сліди крові на темних, забруднених предметах, у темряві, а також при

Т

Огляд трупа на місці його виявлення

загниванні крові або в старих плямах, які змінюють колір (сірий, чорний, зелений). Бруд, іржа також утруднюють їх виявлення. Особливо важко виявити сліди крові після намагання їх знищити. У таких випадках слід ретельно оглянути щілини підлоги, місця під паркетом, плінтусами, на меблях (нову і особливо стару обшивку), ручки дверей, шпалери, місця, де злочинець міг мити руки, прати одяг і обмивати знаряддя травми) водопровідні крани, тази, відра (звертаючи увагу на зовнішню поверхню дна) та ін. Слід також оглянути місця, куди могла виливатись кров після вбивства (смітники, подвір'я, туалет).

У випадку дорожньо-транспортної пригоди потрібно оглянути виступаючі частини транспортних засобів — бампер, фари, облицювання радіатора, капот, кути бортів вантажної машини, днище, колеса тощо.

Одяг звинуваченого слід оглянути не тільки зверху, а й зсередини, звертаючи увагу на шви, складки, краї рукавів, місця біля кишень, нижні поли, де нерідко можна виявити замиті сліди крові. Іноді для їх виявлення потрібне викори­стання приладів і реактивів. Для цього можуть бути вико­ристані проби з перекисом водню, бензидиновим реакти­вом або розчином люмінолу.

В затемненому приміщенні сліди крові іноді виявляють за допомогою ультрафіолетового випромінювання від пе­реносного люмінесцентного освітлювача, під дією про­менів якого сліди крові флуоресціюють і мають "оксамито­вий" вигляд. Проте іржа, анілін тощо також мають ці властивості.

Оскільки ці чи інші проби для виявлення крові неспе­цифічні і дають позитивні результати з іншими речовина­ми (соки рослин, дріжджі, хрін тощо), у практиці вони майже не використовуються. Проте негативні результати

«і д ___Огляд трупа на місці його виявлення

Т

цих проб не дають підстави відмовлятися від подальшого дослідження цих об'єктів в умовах лабораторії.

Фіксація (опис) слідів у "Протоколі огляду місця події" має здійснюватись за приблизною схемою, яка передба­чає: визначення точної локалізації, найменування слідів, зазначення їх форми, розмірів, кольору і характеру країв, ступеня просочення, наявність на їх поверхні кірок та інших нашарувань, забруднень. Якщо можливо, їх фото­графують заправилами судової фотографії: загальний виг­ляд місця події, знімки окремих предметів, а також окре­мих слідів і їх скупчень. Коли ж це неможливо, роблять схематичний малюнок. Іноді використовують копіювання слідів за допомогою прозорої плівки.

Вилучення слідів крові. У випадках, коли кров або підозрілі на кров плями виявляють на знаряддях злочину, одязі, білизні тощо, для дослідження їх вилучають цілком, .тому що при цьому легше визначити характер і механізм виникнення плям. Якщо ж вони розташовуються на громіз­дких предметах, то кров вилучають або у вигляді кірочок після зішкрябування плям, або у вигляді змиву на марлі, для чого використовують фізіологічний розчин. Обов'яз­ково потрібний контроль чистої марлі і коринки з предме­та-носія плям крові. Із калюжі кров (не менш як 10 мл) збирають у чисту скляну банку або флакон, а якщо це неможливо, то беруть змив. Закривавлений сніг можна збирати на марлю і після його танення марлю висушують при кімнатній температурі і направляють разом з контро­лем для дослідження.

Грунт зі слідами крові беруть з усієї глибини просочен­ня, просушують тонким шаром на тарілці при температурі не вище як 37°С, висипають у скляний посуд або пакет і разом з контролем направляють для дослідження в лабора­торію.

д'д____Оглж) трупа на місці його виявлення____'Y^Ї