Пытрó тры разы′ одрíкайіцьця

54 Взя′вшы Ёгó, повылы′ і прывылы′ в хáту пэршосвяшчэ′нніка. А Пытрó йшов за йім óддаль.

55. Як воны′ розоклáлы огóнь сы′рыд дворá і сíлы рáзом, то й Пытрó сів пóмыз йімы′.

56. Однá служя′нка, пубáчывшы, шо вин сыды′ть кóло огню′, і прыдывы′вшысь до ёгó, сказáла: «І гэ′той був з Йім».

57. Алэ′ вин одрíкся од Ёгó, сказáвшы: «Молоды′цё, я Ёгó ны знáю».

58. І хýтко пóсля тогó дрýгый, пубáчывшы ёгó, сказáв: «І ты з йіх». Алэ′ Пытрó сказáв: «Не, чоловíчэ».

59. Пройшлá з годы′на чя′су, то шэ хтось (нíхто) впáрто твырды′в: «Напрáвду, вин був з Йім, бо вин галылэ′ець».

60. Алэ′ Пытрó сказáв томý чоловíковы: «Ны знáю, про шо ты говóрыш». І одрáзу, як вин шэ ныдоговоры′в, заспывáв пíвэнь.

61. Тоды′ Госпóдь озырнýвся і подывы′вся на Пытрá. І Пытрó спомытáвся про словá Гóспода, Якы′й сказáв ёмý: «До тогó, як заспывáе пíвэнь, ты одрычэ′сься од Мын′э тры разы′».

62. І вы′йшовшы гэть, ги′рко заплáкав.

Збы′ткы з Ісýса

63. Лю′дэ, шо дыржя′лы Ісýса, збытковáлы з Ёгó і бы′лы.

64. І накры′вшы Ёгó, бы′лы Ёгó по шчóках і пытáлы Ёгó: «Прорóч, хто Тыбэ′ вы′тяв?»

65. І шэ мнóго чогó паскýдного говоры′лы на Ёгó.

Ісýс пы′рыд сыныдрыóном

66. А як прышóв дэнь, то зобрáлысь старэ′йшыны нарóду, пэршосвяшчэ′ннікы і кнíжныкы і прывылы′ Ёгó в свий сыныдрыóн.

[с. 214↑]

67. І сказáлы: «Чы Ты Хрыстóс? Скажы′ нам». Вин сказáв йім: «Як Я скажý вам, то вытэ′ ны повíрытэ.

68. А як Я спытáю вас, то й откáзу Мынí ны дастэ′, і ны пýстытэ Мынэ′.

69. Хýтко Сын Людськы′й ся′дэ по прáву рýку Сы′лы Бóжыйі».

70. І всі сказáлы: «То Ты Сын Бóжый?» Вин на гэ′тэ сказáв: «Сáмы ж вытэ′ кáжытэ, шо Я».

71. То воны′ сказáлы: «Якóе ж нам шэ трэ′ба свíдчынне? Мы ж сáмы чýлы Ёгó словá».

Глава 23

Ісýс пы′рыд Пылáтом

1. І повставáлы вся йíха зби′рня, і повылы′ Ёгó до Пылáта.

2. І почалы′ выновáтыты Ёгó, кáжучы: «Мы повíдалы, шо Вин псóтыть нáшых людэ′й і забороня′е платы′ты подáток ля царя′ (ля кэ′саря), а Сыбэ′ зовэ′ Хрыстóм Царéм».

3. Пылáт спытáв Ёгó: «Ты Цар Іудéйськый?» Вин сказáв ёмý на гэ′тэ: «Сам ты кáжыш».

4. Пылáт сказáв пэршосвяшчэ′ннікам і ля нарóда: «Я ны бáчу ныя′кыйі выны′ в Гэ′тому Чоловíковы».

5. Алэ′ воны′ наполягáлы, кáжучы, шо Вин пудбухтóруе людэ′й, гýчачы по всюй Іудéйі, почынáючы од Галылэ′йі і до гэ′того мíсьця.

6. Пылáт, почýвшы про Галылэ′ю, спытáв: «Чы ж Вин галылэ′ець?»

7. І повíдавшы, шо Вин с крáя І′родового, послáв Ёгó до І′рода, якы′й тоды′ був в Йірусалы′мы.

Ісýс пы′рыд І′родом

8. І′род, пубáчывшы Ісýса, вэ′льмы зраднíв; бо давнó хотíв Ёгó пубáчыты, бо мнóго чув про Ёгó, і нáдывся, шо Вин зрóбыть якóе чýдо.

9. І про мнóго шо пытáв Ёгó. Алэ′ Вин ныц ёмý ны одкáзував.

10. А пэршосвяшчэ′ннікы і кнíжныкы стоя′лы і, кы′лько булó сы′лы, выновáтылы Ёгó.

[с. 215↑]

11. Ну а І′род с свойíмы солдáтамы знывáжылы Ёгó і насмыя′лысь з Ёгó. Пóсля І′род вбрав Ёгó в яснобíлу одэ′жу і одослáв знов до Пылáта.

12. І з гэ′того дня Пылáт і І′род стáлы товáрышамы, бо до гэ′того воны′ вороговáлы пóмыз собóю.

Наши рекомендации