Апóстол Пытрó вылíчуе крывóго

1. Пытрó і Іоáнн йшлы рáзом в храм на дывя′ту (по-нáшому – трэ′тю) годы′ну на молíтву.

2. І був там чоловíк крывы′й шэ з мáтырыного жывотá, якóго носы′лы і сады′лы шчодня′ пы′рыд двыры′ма хрáма, шо звáлысь Хвáйнымы, просы′ты, тых, хто прыхóдыв в храм, шоб подары′лы.

3. Пубáчывшы Пытрá і Іоáнна, якы′йі мáлысь войты′ в храм, вин став просы′ты йіх, шоб подары′лы.

4. Пытрó з Іоáнном подывы′лысь на ёгó; Пытрó сказáв: «Глянь на нас».

5. І вин гля′нув на йіх, пробывáючы гочы′ма, надíючысь дэ′шо мíты од йіх.

6. А Пытрó сказáв: «Сырыбрá й зóлота нымá в мынэ′, а шо мáю, тóе тобí даю′. У ймэ′нне Ісýса Назорэ′я – встань і ходы′».

7. І взя′вшы ёгó за прáву рýку, пудня′в ёгó; і одрáзу ж одýжалы нóгы ёгó, колíна й стýпні.

8. І пудскóчывшы, вин встав і став ходы′ты, і ввыйшóв з йíмы в храм, походжя′ючы, і пудскáкуючы, і хвáлячы Бóга.

9. І вэсь нарóд бáчыв, як вин ходы′в і прославля′в Бóга.

10. І познáлы лю′дэ ёгó, шо гэ′то той, шо сыдíв кóло Хвáйных двырэ′й хрáма і просы′в, шоб подары′лы, і йіх охваты′лы жях і ды′во од тогó, шо з йім стáло.

[с. 287↑]

Прóповыдь Пытрá в хрáмы про Ісýса Хрыстá

11. А з-за тогó, шо вы′лічаный крывы′й ны отхóдыв од Пытрá і Іоáнна, то ввэсь нарóд з ды′вом збíгся до йіх на ґáнок, шо звáвся Соломóновым.

12. Пубáчывшы гэ′тэ, Пытрó сказáв до нарóда: «Мужыкы′ ізрáільськы! Чогó дывýйітэсь гэ′тому, і чогó на нас ды′вытэсь так, бы то мы свэ′ю сы′лыю чы наби′жносьцю зробы′лы так, шоб вин ходы′в?

13. Биг Авраáма, і Ісáка, і Я′кова, Биг нáшых батькы′в і діды′в прослáвыв Сы′на Свогó Ісýса, Якóго вытэ′ продалы′ і одрыклы′сь од Ёгó пы′рыд Пылáтом, як вин мырґовáв дáты вóлю Ёмý.

14. Алэ′ вытэ′ од Святóго і Прáвыдного одрыклы′сь, і просы′лы помы′луваты душогýба.

15. А Поводыря′ буття′ забы′лы. Алэ′ Биг воскрысы′в Ёгó з мэ′ртвых, і мы гэ′тому свíдкы.

16. І чы′рыз вíру в Ёгó Ймэ′нне, Ймэ′нне Ёгó далó сы′лу томý, якóго вытэ′ бáчытэ й вíдайітэ, і вíра, якáя од Ёгó, даровáла ёмý гэ′тэ одýжанне пы′рыд всíмы вáмы.

17. Зрэ′шты, я знáю, браты′, шо вытэ′, як і вáшы поводырí, зробы′лы гэ′тэ з-за нывíдання.

18. Биг жэ, як прыдказáв словáмы всіх свойíх прорóкув одпокýтуваты Хрыстóвы, то так і зробы′в.

19. То покáйтэсь і навырнíтэсь, шоб булы′ заглáджанымы вáшы грыхы′,

20. шоб прышлá порá дóброго буття′ од облы′чча Гóспода, і хай пошлэ′ Вин назнáчаного вам Ісýса Хрыстá,

21. Якóго нэ′бо мýсыло булó прыйня′ты до тогó чя′су, як збýдыцьця всэ, шо казáв Биг словáмы всіх Свойíх святы′х прорóкув од вíку.

22. Моісéй сказáв прáдідам: «Госпóдь Биг ваш вознысэ′ з браты′в вáшых Прорóка, бы мынэ′; слýхайтэ Ёгó у всім, шоб Вин Вам ны казáв.

23. І бýдэ, шо кáжна душя′, якáя ны послýхае тогó Прорóка, бýдэ вы′нышчана з нарóда» (Другозак. 18, 15, 18—19).

24. І всі прорóкы, од Самуйíла і пóсля ёгó, кы′лько йіх говоры′ло, гэ′так сáмо сказáлы про гэ′ты дні.

[с. 288↑]

25. Вытэ′ сыны′ Прорóкув і тэ′йі зáповыді, якýю Биг дав батькáм вáшым, кáжучы Авраáмовы: «І в насíнні твоё′му бýдуть благословлё′ны всі нарóды (плы′ння) на зымнí!» (Быт. 12, 3).

26. Биг, воскрысы′вшы Сы′на Свогó Ісýса, до вас пэ′ршых послáв Ёгó вас благословы′ты, шоб кáжон з вас одвырнýвся од нычóгых свойіх діл.

Глава 4

Пэ′ршы напáсты. Пытрá і Іоáнна забырáють в тюрмý

1. Як воны′ говоры′лы до нарóда, до йіх пудыйшлы′ батюшкы′ (свяшчэ′ннікы) і начя′льнікы вáрты пры хрáмовы, і садукэ′йі,

2. злячы′сь з-за тогó, шо воны′ гýчять нарóд і проповíдують в Ісýсовэ воскрысíнне з мэ′ртвых.

3. І рýкы наложы′лы на йіх і оддалы′ ля вáрты до рáнку, бо вжэ був вэ′чор.

4. І мнóго с тых, шо слýхалы прóповыдь, увíрувалы; і булó такы′х людэ′й кóло п’ятí (п’яты′) ты′сяч.

Наши рекомендации