Горя′шчый корч, Моісéй вывóдыть ізраільтя′н з Йігы′пта

30. Як пройшлó сóрок літ, в пусты′ні горы′ Сынáй явы′вся ёмý Анё′л Госпóдній в пóломні горя′шчого тырнóвого корчя′.

31. Моісéй, пубáчывшы, дывовáвся відéніем. А як пудхóдыв, шоб роздывы′тысь, то був гóлос Гóспода до ёгó:

32. «Я Биг батькы′в твойíх, Биг Авраáма, і Биг Ісаáка, і Биг Я′кова». Моісéй, охвáчаный стрáхом, ны сты′шчыв дывы′тысь.

33. І сказáв ёмý Госпóдь: «Скынь óбуй с свойíх ныг, бо тóе мíсьце, на якóму ты стойíш, -- гэ′то святáя зымня′.

34. Я бáчу, як прычя′влюють Мий нарóд в Йігы′пты, і чýю прóбожынне ёгó, і зыйшóв, шоб вратовáты ёгó. Я пошлю′ тыбэ′ в Йігы′пэт».

35. Гэ′того Моісéя, якóго воны′ вы′рыклысь, сказáвшы: «Хто тыбэ′ постáвыв начя′льніком і судьдéю?» За стáршого і ратовáлныка послáв ёгó Биг чы′рыз Анё′ла, шо явы′вся в тырнóвому корчéвы.

36. Гэ′той вы′вёв йіх, твóрачы чýда (чудісá) і знамéнія (знáкы) в зымнí Йігы′пыцькуй, і в Чырвóному мóры, і в пусты′ні всі свойí сóрок літ.

[с. 298↑]

Ізраільтя′нэ ны слýхалы Бóга в пусты′ні

37. Гэ′то той Моісéй, шо сказáв сынáм Ізрáілёвым: «Прорóка постáвыть вам Госпóдь Биг ваш з браты′в вáшых, як мынэ′; слýхайтэ Ёгó» (Другозак. 18, 15).

38. Гэ′то той, шо був в пусты′ні рáзом з Анё′лом, якы′й говоры′в ёмý на Сынáйськуй горí, і з батькáмы нáшымы був; вин жэ взяв жывы′йі словá, шоб пырыдáты йіх вам;

39. якóго нáшы батькы′ ны хотíлы слýхаты, а откы′нулысь од ёгó і повырнýлы свойí сырця′ до Йігы′пта,

40. сказáвшы Аарóновы: «Сотворы′ нам богы′в, якы′йі йшлы б пы′рыд нáмы; бо ны знáйімо, шо стáло з Моісéём, якы′й вы′вёв нас з зымнí Йігы′пыцькыйі».

41. І зробы′лы тоды′ воны′ тыля′, і гэ′тому балванóвы далы′ жэ′ртву, і высылы′лысь пы′рыд робóтыю свойíх рук.

42. То Биг одвырнýвся од йіх, і покы′нув йіх служы′ты ви′йськовы ныбэ′ському, як напы′сано в кнíзы Прорóкув: «Дóму Ізрáілюв! Чы давáлы вытэ′ Мынí закóлянэ і жэ′ртвы гэ′тых сóрок рик, шо булы′ в пусты′ні?

43. Вытэ′ прыйнялы′ собí як святóе палáтку Мóлоха і зы′рку вáшого бóга Рэмфáна, і гобразы′ йíхы поробы′лы, шоб поклоня′тысь йім; то пырысылю′ вас аж за Вавылóн!» (Амос, 5, 25—27).

Бóжый дом

44. У нáшых батькы′в в пусты′ні булá палáтка свíдчыння, як сказáв Моісéёвы Той, шо казáв зробы′ты йійí такэ′ю, якýю Вин бáчыв.

45. Батькы′ нáшы з Ісýсом, взя′вшы йійí, заныслы′ в зэ′мню нарóдув, якы′х Биг вы′гнав од облы′чча батькы′в нáшых аж до Давы′довыйі поры′.

46. Вин мав лáску в Бóга і просы′в, шоб найты′ сыды′бу ля Бóга Я′ковового.

47. То Соломóн постáвыв Ёмý дóма.

48. Алэ′ Всэвы′шній ны в постáвляных чоловíчымы рукáмы хрáмах жывэ′, як кáжэ прорóк:

49. «Нэ′бо – прысты′л Мий, а зымня′ – пудны′жжэ ныг Мойíх. Якóго дóма постáвытэ Мынí, -- кáжэ Госпóдь, -- чы якóе даéтэ мíсьце, шоб зопочы′ты Мынí?

50. Чы ж ны моя′ рукá всэ гэ′тэ сотворы′ла?» (Ісаія, 66, 1—2).

[с. 299↑]

Іудéйі – впартачí

51. Вытэ′ – впартачí, лю′дэ з ныобгóвтанымы сэ′рцэм і гушы′ма! Вытэ′ зáвшы впартýйітэ пы′рыд Дýхом Святы′м, як батькы′ вáшы, так і вытэ′.

52. Когó с прорóкув ны проганя′лы вáшы батькы′? Воны′ позабывáлы тых, якы′йі ознаймы′лы напырóд, шо пры′дэ Справыдлы′вый. А вытэ′ стáлы Ёгó здрáдныкамы і розбóйцямы.

53. Вытэ′ взялы′ Закóн од анё′лув, алэ′ ны збырыглы′ ёгó.

Наши рекомендации