Тренувальні вправи та завдання. 1. Прочитайте і перепишіть речення
1. Прочитайте і перепишіть речення. Знайдіть у них антонімічні словосполучення, з’ясуйте їх стилістичну функцію.
1. Я їх (ліси) люблю. Я знаю їхню мову. Я з ними теж мовчанням говорю. 2. П’ятдесят солов’їв німих З обеліска мовчать уголос..Як мені це мовчання болить. 3. Десь там, в найпалкішому холоді, Ген там, в холоднючій спекоті, Таємниця життя вибухала, Золотиста і зірна насподі. 4. В обличчя дихнуло вільгістю, приємною, м’якою, що буває тільки напровесні, у вухах задзвеніло від тиші. 5. Ви чуєте, як всюди дзвонить тиша..
2. Прочитайте речення, випишіть власне українські слова; поясніть свій вибір.
1.Споконвіку живуть кипариси По дві тисячі років. 2. Минув тиждень. Кайдашиха перестала звати Мотрю серденьком і вже орудувала нею, наче наймичкою. 3. Довбишка взяла паляницю в руки, поцілувала й знов поклала на стіл. 4. Дві великі тучі пішли наперелом. З піднебесся гайворон падає крилом. 5. Під гаєм в’ється річенька: Як скло, вона блищить; Долиною зеленою кудись вона біжить. 6. А тим часом хурделиця плела навколо холодні сіті.
3. Знайдіть у тексті повнозначні і неповнозначні слова. Усі повнозначні згрупуйте залежно від того, що вони позначають (предмет, ознаку, кількість, дію, стан тощо). Серед слів зі значенням предметності знайдіть ті, що позначають істоту/неістоту, власні/ загальні назви, мають конкретне/ абстрактне значення.
Ми їхали, то з надсадним виттям мотора пнучись угору, то повільно спускаючись униз; і Чорний Черемош спочатку пінився з лівого боку, а потім з правого; і гори злітали увись із святковою легкістю, і блакитного серпанку було повно; часом здавалось, що дорога випорсне з-під коліс, тоді тоскно завмирало серце, і десь аж біля самісінького горла холонув раптовий вітерець, не вміщаючись у грудях (Є. Гуцало).
4.З’ясуйте лексичне значення слів за тлумачним словником. Складіть з ними речення.
Фальсифікація, дефект, вівтар, фальш, молодий, сивий, ретуш, дієслово, солити, думка, рекорд, колізія, інгредієнт, фанатизм, фарисей, благовіст.
1. Серед поданих слів знайдіть однозначні слова і поясніть їх значення. Складіть речення з багатозначними словами (з усіма їх значеннями).
Баян, тема, мікроб, тариф, сивий, братися, аксіома, знати, ямб, вигук, проворний, добрий, малий, теорія, віртуоз, виставляти, реклама, метафора.
- Визначте лексичне і граматичне значення слів ліфт, пальто, білоручка, від, щирий, колібрі, роз’яснювати, п’ятсот, по-українськи, чудо, до.
| 3. Порівняйте: слово | первинно | вторинно |
| племінник | родич; той, хто належить до одного племені | син брата або сестри |
| павутина | легка сітка з тонких волокон, утворених з клейкої рідини, яку виділяють павуки та деякі інші членистоногі тварини, а також окремі нитки такої сітки | те, що заважає кому-небудь вільно жити, діяти |
| квиток | документ із помітками поліції про неблагонадійність його власника | документ, який свідчить про ставлення людини до тих чи інших обов’язків; про належність до певного громадянського стану, організації |
| біржа | місце стоянки візників, фурманів у містах | постійно діючий ринок масових товарів, нерухомості, цінних паперів, золота і валюти, а також робочої сили |
| пончо | шита або плетена накидка з вирізом у центрі для голови, одяг індіанців | накидка з вирізом у центрі для голови |
4. Випишіть із тексту слова, що мають а) активне значення слова; б) пасивне (застаріле) значення слова.
Михайло привіз багаті дари княгині Ользі, мав наказ віча поговорити з нею, нагадати про укладений ряд. Бояри і воєводи поспішали до широких дверей княжого терема. Сенатори, члени синкліту, сходяться на тому, що в Малу Азію треба послати кращі легіони, продер Василь наполягає, що на чолі легіонів треба поставити й ліпшого полководця імперії (С. Скляренко). В курені гетьмана січових стрільців зібралися кошові, полковники й курінні отамани (І. Ле). Петро Ярош платив подать нарівні з чиншовою шляхтою і ще давав осипу від вола по корцеві жита (М. Стельмах). А те, що хлопи голодують і стали дуже неспокійними, – не страшно. Надвірні хоругви добре озброєні, а їм на поміч йдуть і йдуть конфедерати (Ю. Мушкетик).
5. Випишіть із тексту слова, що мають термінологічне значення.
Вода (окис водню), Н2О – поширена хімічна сполука; добрий розчинник. Вода найважливіший чинник для всього живого на землі. Вода є постійним компонентом середовища організмів. Багато видів організмів живуть у воді, а ті, що живуть на суходолі, значною мірою залежать від вмісту води в середовищі. Вода у житті організмів відіграє різну роль: входить до їх складу як основний компонент, бере участь у процесах обміну речовин з середовищем як розчинник і метаболіт тощо (Екологія. Охорона природи: Словник-довідник).
6. Випишіть із тексту слова, що мають стилістично марковане значення (емоційне, експресивне, розмовне, книжне та інші). Визначте мовні засоби їх творення та стилістичні функції.
Мамусенько, голубонько
Ти ж моя єдина!
Я до тебе все тулюся,
мов мала дитина.
Ти ж мене усе голубиш,
Сонечком взиваєш.
Все для мене, а про себе
Завжди забуваєш
(К. Перелісна).
О рідне слово! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левів рев
(О. Олесь).
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
Осінь жовтокоса на баскім коні
(В. Сосюра).
Про все забуду в першу сніговицю,
Вона летить, тривожна і жахна,
Неначе раптом білу-білу птицю
Хтось випустив з осіннього вікна
(Н. Матюх)
Вірю-каюсь, падаю-злітаю…
Аж до крові книгу прогортаю,
Але п’ю не з кварти − з ручая!..
І уже нічого не боюся,
Лиш заплющу очі й обіпруся
На маленьке світле рученя
(Н. Матюх)
Спочатку не поталанило мені: я тоді був змучений, зачучверений хазяйською роботою і скидався на хлопчика років чотирнадцяти (М. Стельмах). – Походжай, доню, та насіннячко лузай! – промовила Прокоповичиха ласкаво, але з отрутою в словах (І. Нечуй-Левицький). –Не боїмося! Всіх переб’єм, собацюги! (О. Довженко). Мова – могутнє знаряддя і для спілкування людини з людиною, і для наукової та публіцистичної думки, і для ораторського мистецтва, і для поетичної творчості, і для ділового листування, і для дипломатичних переговорів. Не тільки поет, прозаїк, драматург, але й фізик чи математик доконче повинні мати до своїх послуг багатий, гнучкий, точний і виразний мовний апарат. Тим словесним фразеологічним запасом, що придбано із уст матері, від родичів, сусідів і т.ін., тут не обійтися. У пригоді стане тут і якнайпильніше вслухання в живу мову різних верств суспільства, і уважне, бажано – з олівцем в руках, читання наукової, публіцистичної, художньої літератури. І, звісно, не обійтись без користування словником (М. Рильський)
Практичне заняття № 12
Тема «Лексикологія. Повторення»