Зміст дисципліни за модулями і темами

НАЦіОНАЛЬНиЙ УНіВЕРСИТЕТ Біоресурсів і Природокористування України

південний філіал «Кримський агротехнологічний університет»

Кафедра філософії, історії і культурології

Методичні вказівки

до проведення самостійної роботи з курсу «Історія української культури» для студентів першого курсу всіх спеціальностей з врахуванням вимог кредитово-модульної системи навчання.

Сімферополь 2012

Методичні вказівки розроблені доцентом, канд.істор. наук Салига Л.П., ст. викладачем Скляр Н.В.

Методичні вказівки розглянуті і схвалені на засіданні кафедри філософії, історії та культурології. Протокол № 2 від 30.10. 2012 р.

Методичні вказівки розглянуті і затверджені на засіданні навчально-методичної комісії кафедр гуманітарного циклу. Протокол № 2 від 04. 12. 2012 р.

Рецензент: Дмитрук М.В. - в.о.зав.кафедри мовної і психолого-педагогічної

підготовки ПФ НУБіПУкраїни «КАТУ», кандидат філологічних наук, доцент

Відповідальний за випуск: Зіннурова Л.І., кандидат філософських наук, доцент, зав. кафедрою філософії, історії та культурології.

ЗМІСТ

1. Предмет, цілі та завдання вивчення

навчальної дисципліни.......................................................................4

2. Зміст дисципліни за модулями і темами………………………………6

3. Плани лекцій……………………………………………………………..12

4. Методика підготовки до семінарських занять та їх плани……………14

5. Самостійна робота студентів……………………………………………24

6. Контрольні роботи для студентів заочної форми навчання

Методичні поради……………………………………………………….30

7.Система поточного і підсумкового контролю………………………….34

8. Питання для підготовки до іспиту……………………………………..39

9. Список рекомендованої літератури………………………………………43

10. Словник термінів…………………………………………………………..52

Предмет, цілі та завдання вивчення

Навчальної дисципліни

«Історія української культури» є обов'язковою складовою блоку соціогуманітарних дисциплін, що вивчаються у вищих навчальних закладах України. Курс розрахований на один семестр. Методика вивчення дисципліни передбачає єдність лекційних і семінарських занять, самостійну роботу студентів над проблематикою даного курсу, індивідуальні консультації, поточний та підсумковий контроль.

Предмет курсу «Історія української культури» - розвиток української культури від давніх часів до сьогодення як процес поступового духовного самоусвідомлення і збагачення української нації; культурні і мистецькі надбання народів, що проживали і проживають на території України.

Метою курсу «Історія української культури»є цілісний розгляд культури України за історичним принципом як складової світового культурного процесу; висвітлення її гуманістичного змісту та значення для усвідомлення молодими українцями власної духовно-культурної автентичності.

Мета даного курсу реалізується через низку завдань (аспектів вивчення). Основними з них є:

· теорії походження українського народу;

· специфіка і змістова своєрідність української культури;

· основні періоди історичного шляху української культури;

· фундаментальні культурні цінності різних епох як цілісні системи;

· духовна сфера життя українського народу та основні напрями розвитку духовної культури:

· основні напрями розвитку мистецтва;

· відродження та оновлення національних традицій у сучасній художній культурі України;

· проблема творення, збереження, поширення та засвоєння духовних набутків нації;

· культура повсякденного життя;

· соціальна культура: політична і правова;

· науково-технічні досягнення українців;

· видатні постаті в історії української культури та їх духовна спадщина;

· самобутність національної культури та її взаємозв'язок з культурами інших народів;

· світове значення української культури.

В результаті вивчення дисципліни «Історія української культури» студенти набувають наступних вмінь:

· вміння розкрити сутність категорії «українська культура як цілісна система»;

· охарактеризувати основні періоди у розвитку української культури як цілісної системи;

· адекватно сприймати та розуміти артефакти давнини: «... в глибинних світоглядних структурах, що визначають напрямки культурного розвою, знаходимо сьогодні сліди найархаїчніших уявлень» (М.Попович);

· усвідомлювати виховне та політичне значення української культури;

· адекватно оцінювати загальнолюдське та світове значення культурної спадщини народу України;

· дати оцінку сучасному стану української культури, перспективам та тенденціям її розвитку;

· відчувати, переживати, розуміти специфіку та самобутність української культури як невід'ємної складової загальнолюдського культурного процесу;

· щиро насолоджуватися художніми витворами українських митців минулого та сучасності; професійним і народним мистецтвом у розмаїтті видів, жанрів, стилів та напрямків;

· вміння знайти шляхи творчої самореалізації в безмежному просторі української культури.

Зміст дисципліни за модулями і темами.

Модуль 1.

Тема 1. Витоки української культури. Українська культура як цілісна система. Періодизація розвитку української культури та загальна характеристика періодів. Етнокультурні проблеми походження українського народу. Міграційна та автохтонна (аборигенна) теорії. Основоположник теорії автохтонізму видатний український археолог В.Хвойка.

Трипільська культура (IV – III тис. до н.е., енеоліт). Ямна, катакомбна, багатоваликової кераміки, зрубна (Степ), шнурової кераміки, тшинецько-комарівська, білогрудівська, бондарихінська (Лісостеп і Полісся) культури бронзового віку. Духовна культура стародавнього населення України (протонеоліт – епоха бронзи). Культура епохи раннього залізного віку (кіммерійці, скіфи, сармати). Українська культура на перехресті скіфо-сарматського та античного світів.

Культура слов'янського населення України. Зарубинецька (II ст. до н.е.- II ст. н.е.), черняхівська (II – Vст.), київська ( VI – VIII ст.) культури. Держава антів (кін. IV–поч.VII ст.) Автор «Повісті временних літ» про племена, від яких походять українці.

Язичницька релігія та пантеон божеств. Культ «упирів» та «берегинь»; культ землеробських богів «Рода» і «Рожаниць»; культ Перуна. Представлення язичництва як світоглядної системи в усній народній творчості. Антропотеокосмізм світогляду стародавніх слов'ян.

Тема 2. Українська культура княжої доби. Становлення Київської Русі. Суспільне життя в Київській Русі. Світ і людина в Київській Русі. Виникнення слов’янської писемності. Культурне значення прийняття християнства. Освіта. Літописання. "Повість временних літ" Нестора. Найвищий розвиток та найбільше піднесення Київської Русі за роки князювання Ярослава Мудрого (посилення єдності, централізації держави та її європеїзації). "Руська правда". Розвиток давньоруського права. Мислителі Київської Русі. Книжна справа. Зародження і розвиток шкільної освіти. Педагогічна думка. "Ізборник Святослава” 1076 р. та ін. Наукові знання. Вплив візантійської культури. Визначні архітектурні пам’ятки Київської Русі. Усна народна творчість. Музика. Живопис. Культурні контакти Київської Русі зі світом.

Соціально-історичні умови розвитку культури Галицько-Волинської Русі та її характерні риси. Архітектура та мистецтво; розвиток освіти і літератури. Культура княжого Львова.

Тема 3. Українська культура польсько – литовської доби ( ХIV – перша половина ХVII ст. ). Своєрідність характеру культурного життя України XIV-XVIст. Формування української етнічної спільності та культури. Зачинателі ренесансного гуманізму в Україні XV-XVIст.: Павло Русин із Кросна, Станіслав Оріховський-Роксолан, Юрій Дрогобич та ін.

Початок національно-визвольної боротьби наприкінці XVI - поч.XVIIст. та подальший розвиток культури. Полемічна література: Герасим Смотрицький, Іван Вишенський. Рукописна книга та перші друковані книги, виконані кирилицею. Друкарська діяльність Івана Федорова як світове надбання української національної культури. Острозька слов’яно-греко-латинська академія й започаткування нового етапу в розвитку шкільної освіти в Україні. Церковні православні братства. Братські школи. Мистецтво: перехід від готичного стилю до ренесансно-барокового. Фольклорне розмаїття. Розквіт українського епосу (думи, балади, історичні пісні). Українська професійна музика. Взаємозалежність і взаємопереплетіння національно-визвольної боротьби та руху за відродження української культури в польсько-литовську добу.

Тема 4. Духовна культура українського народу другої половини ХVII – кінця ХVIII ст. . Визвольна війна середини XVII ст. Утворення козацької держави. Бароко як нове світовідчуття доби.

Українське козацтво як історичний феномен і явище культури. Вплив козацтва на розбудову культури. Козацька художня творчість: думи, танці, ікони, собори. Козацькі літописи.

Специфіка національного варіанту бароко в мистецтві. Остаточне оформлення стилю в добу гетьманства Івана Мазепи. Творець архітектурного барокового обличчя Київа у XVIIIст. - І.Григорович-Барський. Перлини барокової архітектури – споруди С.Ковніра, Й.Г.Шеделя. Розвиток портретного жанру.

Становлення української драми (Д.Туптало, М.Довгалевський, О.Кониський). Розквіт шкільного театру, вертепу. Музичне бароко: жанр духовного і світського канту, партесного концерту. Барокові риси хорової творчості М.Березовського, Д.Бортнянського, А.Веделя. М.Ділецький. Народно-пісенна творчість і козацький рух.

Києво-Могилянська академія: її роль у культурному житті України та інших слов’янських народів. Філософська школа Г.Сковороди, діяльність Ф.Прокоповича. Розвиток освіти.

Модуль 2

Тема 5. Українська культура кінця ХVIII ст. – початку ХХ ст. Національно-культурне відродження. Пробудження уваги до національного, розвиток української історіографії та етнографічно-фольклористичних досліджень. "Історія русів". Формування класичної української літератури народною мовою. Роль І. Котляревського в історії української літератури і культури. Науково-культурна роль Харківського університету. Український романтизм. Роль Тараса Шевченка у становленні нової моделі української культури. Київський університет як осередок формування національної інтелігенції та національної самосвідомості. Поетична та етнографічна діяльність М. Максимовича. Кирило-Мефодіївське товариство. Діяльність М. Костомарова та П. Куліша. "Русалка Дністровая". Громади та їх національно - культурницька та громадсько – політична діяльність.

Класицизм як офіційно затверджений стиль у добу романтизму. Архітектори А. Меленський, В. Беретті та ін. "Софіївка" як приклад садовопаркового мистецтва класицистичного стилю. Класицизм у живопису та скульптурі А. Лосенка, Д. Левицького, І. Мартоса, М. Козловського (др. пол. XVIII ст.). Майстри українського класицистичного малярства – І.Сошенко, В. Штернберг, Т. Шевченко. Творчість В. Тропініна.

Українська суспільна думка, розвиток науки і філософії. Діяльність В.Антоновича, М. Драгоманова, П. Юркевича. Перша українська національна опера С. Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм". "Вечорниці" Петра Ніщинського. Перше сузір’я професійних акторів (М.Щепкін, К. Соленик). Заснування українського професійного театру нового покоління (1883p.). Драматургія М. Старицького, М.Кропивницького, І. Карпенка-Карого. Основоположник української національної музичної школи М. Лисенко. Національна школа пейзажного живопису (80-90-ті р.р.). Культурно-освітнє товариство "Просвіта" (1868, Львів). Наукові школи другої половини XIXст. та їх світове значення (О. Ляпунов, М. Бекетов, І.Пулюй, С. Ковалевська, І. Мечников, О. Потебня, К. Ушинський). Розвиток освіти.

Українська культура на зламі століть: діяльність М. Грушевського. Роль Івана Франка в українській культурі. Оновлення української літератури (Леся Українка, М. Коцюбинський, В. Винниченко). Культура як умова відродження нації в українській естетичній традиції кінця XIX - поч. XX ст. Дослідження з фольклористики та етнографії. Зв'язок із фольклором у музиці та літературі. Неоромантична гуманістична концепція. Український авангард 1900 - 1910р.р. Вихід української культури на європейський і світовий терени.

Тема 6. Українська культура ХХ ст. Особливості національно-культурного відродження. Етап національного культурного відродження (1917-1930 рр.); тоталітарне панування сталінізму і «соцреалізму» (1930 -1956 рр.); стихійний громадянський опір режиму засобами культури і мистецтва (1956 -1987 рр.); національно-духовне оновлення ( з 1987р.).

Якісні зміни в культурному житті України першої третини ХХ ст.: розбудова української державності; розвиток національної освіти та науки. Створення Української академії наук. Внесок В.Вернадського, А. Кримського та інших вчених в науку і культуру України.

Створення Української академії мистецтв та її перший ректор художник-графік Г.Нарбут. Розвиток літературного процесу та вплив європейського модернізму (М.Вороний, Я.Савченко, О.Слісаренко та ін.). Творчість П.Тичини та «неокласики» (М. Зеров, М.Драй-Хмара та ін.). Діяльність літературних об'єднань («Ланка», «Марс» та ін.). Теоретик національно – культурного відродження М.Хвильовий.

Театри. Оновлення театральної культури. Лесь Курбас та театр «Березіль» (1922р.). Новий напрям в драматургії В.Винниченка, драматургія М.Куліша.

Авангардний живопис в Україні. Художники О.Богомазов, О.Екстер та ін. Монументальний живопис М. Бойчука. Новаторські пошуки художників М.Бурачека, О.Мурашка, Василя і Федора Кричевських та ін.

Скульптура та архітектура. Музична культура першої третини ХХ ст. - важливий етап формування національної композиторської школи (К.Стеценко, Я.Степовий, М.Леонтович, М.Вериківський, Л.Ревуцький, С.Людкевич). Становлення української симфонічної школи (Б.Лятошинський). Роль львівської «празької» школи в галицькій музиці 30-х років (В. Барвінський, М.Колесса, Н.Нижанківський та ін.). Виконавська майстерність І.Паторжинського, М.Литвиненко-Вольгемут, З.Гайдай, О.Петрусенко. Музично-співацькі товариства «Торбан», «Боян», «Руська бесіда».

Українізація в 20-і роки та роль товариств «Просвіти». Формування національної самосвідомості. Припинення культурного піднесення в Україні у 1932-1933 рр.:період «розстріляного відродження».

Культура в період Другої світової війни. Ідеологічний тиск на культуру в повоєнні роки та «ждановщина». Ідеологічний диктат в системі освіти. Насадження методу соціалістичного реалізму.

Особливості української культури періоду громадянського опору. Шістдесятницький ренесанс в Україні. Фундатори руху «шістдесятників» - Л.Костенко, І.Світличний, В.Симоненко та ін. Відлуння «шістдесятництва» у кіномистецтві. Українські «правозахисники». Пошуки національної форми в малярстві (К.Білокур); «нова фольклорна хвиля» в українській музиці 60-70-х рр. Особливості розвитку образотворчого мистецтва 70-80-х рр. Потяг інтелігенції до західних та східних релігійних течій. Активізація Української автокефальної православної церкви. Культура діаспори в цілісному українському культурному просторі.

Науково-технічна культура України. Гуманітарна культура України. Культура повсякденного життя.

Тема 7. Сучасний період розвитку української культури (від кінця 80-х років по сьогодні). Формування нової соціокультурної реальності та її риси. Національно-культурні зміни другої половин 80-90-х років. Боротьба за культурно-мовне відродження. Програми оновлення та розвитку національної культури. Розвиток українознавства. Проблеми типології української національної культури.

Збереження культурної спадщини як соціально-історична тенденція розвитку культури. Ціннісні орієнтації і картини світу в сучасній українській художній культурі. Перспективи розвитку національної культури.

Плани лекцій.

Наши рекомендации