Проблема історичного часу та спрямованості історичного процесу.
Структура історичного часу. Лінійні та циклічні часові моделі історичного процесу та періодизації. Циклічні моделі та їх відображення в сучасних концепціях цивілізацій.
Гегелівська та негегельянська концепція спрямованості та кінця історії. Ідея поступу в філософії історії та його критеріїв. Проблема суспільної еволюції та її складові. Проблема початку історії та її кінця в сучасній християнській історіософії. Зміст поняття «Кінець історії». «Кінець історії» або «реванш історії» – альтернативні сценарії розвитку суспільно-історичної думки.
Теорія прогресу та її іудео-християнські корені. Марксистська концепція прогресу. Соціальні, культурні та екологічні протиріччя прогресу як проблема сучасної філософії історії.
Криза прогресистської ідеології. Концепція постіндустріального суспільства. Проблема кінця історії в новітній філософії історії. Концепція «постісторії». «Генеалогія історії».
Зміст проблеми смислу історії.
Специфіка історіософічного бачення. Мета і смисл історії. Питання про смисл всесвітньої історії у контексті різних культурних традицій: античній, християнській, просвітницькій, постмодерністській. Генезис історіософічного знання та його джерела: античні, вітхозавітні, новозавітні, новоєвропейські.
Сенс історії як філософсько-світоглядна проблема. Класика та сучасність: основні парадигми смислу історії. Плюралістичний характер сучасного вирішення проблем сенсу історії. Онтологічний, гносеологічний та методологічний аспекти проблеми сенсу історії. Єдність людства, мета та сенс історії у релігійному екзистенціалізмі. Неопротестантизм про «драму історії».
Сучасний неотомізм про кінцеву мету людського суспільства. Проблема співвідношення добра і зла в історії. Протиріччя між соціально-культурною доцільністю та ідеалом вільного розвитку особистості. Проблема історичної відповідальності та свободи вибору.
Проблема цінності історії. Цінності історії та цінності людини
Теорія (епістемологія) історичного пізнання
Проблеми історичного пізнання: Історична уява та вимисел в історичному пізнанні. Історичне свідчення: особливості, аналіз, інтерпретація. Історична подія та історичний факт. Пояснення і розуміння історії: концепції, методи і моделі. Об’єкт, предмет і суб’єкт історичного пізнання. Проблема розуміння історії: функції та методи. Передбачення в історії. Об’єктивність і оцінка: картина історичної реальності: цінності, факти та сюжет. Уявлення та вимисел в історичному пізнанні. Основні методи історичного пізнання. Історичний детермінізм та свобода волі. Модель історичного пізнання: природа та роль нарративу. «Епістемологічні бої» ХХ ст.: про пізнаваності / непізнаваності історії.
Література
Основна
- Бойченко І.В. Філософія історії / І.В. Бойченко. – Х. : Прапор, 2006. – 656 с.
- Ильин В. В. Философия истории / В.В. Ильин – М. : Изд-во МГУ, 2003. – 380 с.
Рузавин Г.И. Основы философии истории: Учебник для вузов / Г.И. Рузавин. – М. : Юнити-дана, 2001. – 303 с.
- Философия истории: Антология / Сост., ред. и вступ. ст. Ю.А. Кимелева. – М. : Аспект-Пресс. – 1995. – 351 с.
- Ящук Т.І. Філософія історії: Курс лекцій. Навчальний посібник / Т.І. Ящук. – К. : Либідь, 2004. – 536 с.
- Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження з теорії історії / Р. Козеллек ; [пер. з нім.]. – К. : Дух і літера, 2006. – 436 с.
Додаткова
1. Августин. О граде Божьем: В 4-х т. – М., 1994.
2. Адорно Т., Хоркхеймер М. Диалектика Просвещения. – М.-СПб., 1997.
3. Азарин Н.М. Монтескье. – М., 1988.
4. Антипин Г.А. Историческое прошлое и пути его познания. – Новосибирск, 1987.
5. Арон Р. Избранное: Введение в философию историю. – М.-СПб., 2000.
6. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. М., 1993.
7. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – М., 1984.
8. Барг М.А. Эпохи и идеи: Становление историзма. – М., Мысль, 1987.
9. Бердяев Н.А. Смысл истории. М., 1991.
10. Блок М. Апология истории или ремесло историка. - М., 1986.
11. Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая деятельность // Философия и методология истории. – М., 1977.
12. Бэкон Ф. Сочинения: В 2-х томах. – М., 1978-1979.
13. Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.
14. Вебер М. Избранные произведения. Образ общества. – М., 1994.
15. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. – К., 1994.
16. Вико Дж. Основания новой науки об общей природе наций. – М., 1994.
17. Гегель Г.В.Ф. Философия истории. – СПб., 1993.
18. Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. – М., 1977.
19. Гулыга А.В. Гердер. – М., 1975.
20. Гулыга А.В. Искусство истории. – М., 1980.
21. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. М., 1991.
22. Дворцов А.Т. Ж.-Ж. Руссо. – М., 1980.
23. Державин К.П. Вольтер.- М., 1946.
24. Жильсон Э. Разум и откровение в средние века // Богословие в культуре средневековья. – К., 1990.
25. Заиченко Г.А. Дж. Локк. – М., 1973.
26. Зашкільняк Л. Методологія історії. – Львів, 1999.
27. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Сочинения: В 6 т. – М., 1966. – Т.6.
28. Коллингвуд Р.Дж. Идея истории. Автобиография. – М., 1980. Колінгвуд Р.Дж. Ідея історіі. – К., 1996.
29. Комар Ю.И. Рец. на кн. Гюлальп Х “Глобализация постмодернизма: исламская и западная социальные теории. – Лондон, 1997. // Арабо-мусульманский мир на пороге ХХ1 века. Реф. Сборник. – М., 1999.
30. Кондорсе Ж.-А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума. – М., 1930.
31. Кроче Бенедетто. Теория и история историографии. – М., 1998.
32. Кун Т. Структура научных революций. – М., 2001.
33. Лооне Э. Современная философия истории. – Таллин, 1990.
34. Лосев А.Ф. Античная философия истории. – М., 1977.
35. Лосев А.Ф. Античная философия истории. – М., 1977.
36. Маркс К. Введение // Из экономических рукописей 1857-1858 гг. // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. 2-е изд. – Т. 12.
37. Мельник Л.Г. Розвиток наукового пізнання історії. - Київ, 1983.
38. Могильницкий Б.Г. Введение в методологию истории. – М., 1989.
39. Московичи С. Век толп. – М., 1996.
40. Мотрошилова Н.В. Социально-исторические корни немецкой классической философии. – М., 1990.
41. Нарский И.С. Давид Юм. – М., 1973.
42. Нарский И.С. Кант. – М., 1976.
43. Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни // Ницше Ф. Сочинения: В 2-х т. – М., 1990. – Т.1.
44. Одиссей. Человек в истории. – М., 1989-1991. – Вып.1-3.
45. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас // Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори. – К., 1994.
46. Поппер К.Р. Злиденність історицизму // Філософська і соціологічна думка. – 1990. – № 9-10. або Поппер К.Р. Нищета историцизма. – М., 1993.
47. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994. – Т.1-2.
48. Ревель Ж. История и социальные науки во Франции. На примере эволюции школы «Анналов» // Новая и новейшая история. – 1998. – № 5-6.
49. Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1979.
50. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.
51. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.
52. Тойнбі А. Дж. Дослідження історії: В 2-х т. – К., 1995.
53. Трельч Э. Историзм и его проблемы. – М., 1994.
54. Февр Л. Бои за историю. – М., 1991.
55. Философия эпохи ранних буржуазных революций. – М., 1983.
56. Фукуяма Ф. Конец истории // Вопросы философии. – 1990. – № 3.
57. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. – М., 1993.
58. Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997.
59. Хёйзинга Й. Homo ludens. В тени завтрашнего дня. – М., 1992.
60. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1992.
61. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.