Переклад у середньовічних Ірландії, Шотландії, Скандинавії, Нідерландах, Німеччині, Португалії, Франції

Самостійна робота

Історія перекладу

ІІІ семестр

Модуль 1

Самостійна робота 1

до семінару 1

(Конспект-таблиця)

Переклад у стародавніх Персії, Індії, Китаї, Японії

Основна література

1. Арабоязычная культура и медицина // http://lechebnik.info/423/15.htm.

2. Ду Жуй. Об истории и теории перевода в Китае // Вестник Моск. ун-та. Сер. 9. Филология. – 2004. - № 2. – С. 128-131.

3. История перевода китайского языка // http://marka-pro.ru/stat/history_translation_ 4.htm.

4. История японского перевода // http://marka-pro.ru/stat/history_translation_7.htm.

5. Семенец О.Е., Панасьев А.Н. История перевода. Древний мир. – К.: Изд‑во КГУ, 1989. – С. 23-35.

Додаткова література

1. http://en.wikipedia.org/wiki/Persia.

2. http://en.wikipedia.org/wiki/History_of_India.

3. http://en.wikipedia.org/wiki/Ancient_China.

4. http://en.wikipedia.org/wiki/Ancient_Japan.

5. http://en.wikipedia.org/wiki/Chinese_Translation_Theory.

6. http://uk.wikipedia.org/wiki/Іран.

Модуль 1

Самостійна робота 2

до семінару 1

(Конспект)

Переклад у Передній і Малій Азії та Месопотамії (Шумер, Вавилон, хети, Давньоєврейська держава, фінікійці).

Римські перекладачі (Енній, Катулл, Вергілій, Боецій, Кассіодор).

Основна література

1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение: Учеб. пос. для студ. филол. и лингв. фак. высш. учеб. заведений. – СПб.: Филол. фак-т СПбГУ; М.: Издательский центр „Академия”, 2006. – С. 53-54, 57-60.

2. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу: Навч. пос. – К.: Юніверс, 2003. – С. 17‑18.

3. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2000. – С. 37.

4. Нелюбин Л.Л., Хухуни Г.Т. Из истории переводов (древность, античность) // http://lib.uni-dubna.ru/search/files/voprosy_istorii_4_5_99/ ~voprosy_istorii_4_5_99.htm.

5. Семенец О.Е., Панасьев А.Н. История перевода. Древний мир. – К.: Изд‑во КГУ, 1989. – С. 14-23.

6. Хухуни Г.Т. Русская и западноевропейская переводческая мысль (основные тенденции развития до начала ХХ века). – Тбилиси: Мецниереба, 1990. – C. 6-7.

Додаткова література

1. Завершители (Марциан Капелла и Боэций) // http://www.philosophy.ru/library/ losef/iae8/txt09.htm.

2. Месопотамия (древний мир) // http://www.calc.ru/353.html.

3. Месопотамия // http://www.visaginart.nm.ru/DR/mes.htm.

4. http://en.wikipedia.org/wiki/Anicius_Manlius_Severinus_Boethius.

5. http://en.wikipedia.org/wiki/Asia_Minor.

6. http://en.wikipedia.org/wiki/Babylon.

7. http://en.wikipedia.org/wiki/Cassiodorus.

8. http://en.wikipedia.org/wiki/Catullus.

9. http://en.wikipedia.org/wiki/Ennius.

10. http://en.wikipedia.org/wiki/Hittite_Empire.

11. http://en.wikipedia.org/wiki/Mesopotamia.

12. http://en.wikipedia.org/wiki/Phoenicia.

13. http://en.wikipedia.org/wiki/Sumer.

14. http://en.wikipedia.org/wiki/Vergilius.

15. http://en.wikipedia.org/wiki/Western_Asia.

Модуль 1

Самостійна робота 3

до семінару 1

(Конспект)

Запровадження Горацієм і Апулеєм вільного перекладу творів грецьких авторів і його наслідки.

Застосування контамінації при перекладі драматургії (Плавт, Теренцій).

Основна література

2. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу: Навч. пос. – К.: Юніверс, 2003. – С. 17‑18.

3. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2000. – С. 37.

5. Семенец О.Е., Панасьев А.Н. История перевода. Древний мир. – К.: Изд‑во КГУ, 1989. – С. 45-48, 55-56.

Додаткова література

1. http://en.wikipedia.org/wiki/Apuleius.

2. http://en.wikipedia.org/wiki/Horace.

3. http://en.wikipedia.org/wiki/Paraphrase.

4. http://en.wikipedia.org/wiki/Plautus.

5. http://en.wikipedia.org/wiki/Terentius.

6. http://ru.wikipedia.org/wiki/Контаминация.

Модуль 1

Самостійна робота 4

до семінару 2

(Конспект)

Переклад у середньовічних Ірландії, Шотландії, Скандинавії, Нідерландах, Німеччині, Португалії, Франції

Основна література

2. История голландского перевода // http://marka-pro.ru/stat/history_translation_ 8.htm.

3. История перевода с датского языка // http://marka-pro.ru/stat/history_translation_ 11.htm.

4. История шведского перевода // http://marka-pro.ru/stat/history_translation_10.htm.

5. Кальниченко О.А., Шептуха М.М., Кальниченко Н.М., Шамрай О.В. Історія перекладу та думок про переклад у середньовічній Франції // Вісник Житомир. держ. ун-ту. ім. І. Франка. - 2005. - № 23. - С. 68-70.

6. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2000. – С. 40.

7. Семенец О.Е., Панасьев А.Н. История перевода. Древний мир. – К.: Изд‑во КГУ, 1989. – С. 96-101, 123-146, 161-166, 176-186.

8. Хухуни Г.Т. Русская и западноевропейская переводческая мысль (основные тенденции развития до начала ХХ века). – Тбилиси: Мецниереба, 1990. – С. 15-17.

Додаткова література

1. Виноградов В.С. История перевода и переводческой деятельности // http://www.transneed.com/philology/art3.html.

2. Кальниченко О.А., Шептуха М.М., Кальниченко Н.М., Шамрай О.В. Історія перекладу та думок про переклад у середньовічній Франції // http://www.nbuv.gov.ua/ eb/ep_r.html.

3. Шеметов В.Б. Курс лекций по теории перевода для студентов II и III курсов. Лекція 8 // http://www.durov.com/study/ShemetovBV-090.pdf.

Модуль 1

Самостійна робота 5

до семінару 2

(Конспект)