Основні ідеї інформаційного суспільства

Враховуючи глибину і розмах технологічних і соціальних наслідків комп’ютеризації і інформатизації різних сфер суспільного життя і економічної діяльності, їх нерідко називають комп’ютерною або інформаційною революцією. Більш того, західна суспільно-політична думка висунула різні варіанти так званої концепції «інформаційного суспільства», що має своїй на меті пояснення новітніх явищ, породжених новим етапом науково-технічного прогресу, комп’ютерною і інформаційною революцією. Про значущість і зростаючу популярність цієї концепції на Заході свідчить усе більш наростаючий потік публікацій на цю тему. В даний час в західній суспільно-політичній думці вона поступово висувається на те місце, яке в 70‑х роках займала теорія постіндустріального суспільства.

Необхідно відзначити, що ряд західних і вітчизняних політологів і політичних економістів схиляється до того, аби провести різку грань, що відділяє концепцію інформаційного суспільства від постіндустріалізму. Проте, хоча концепція інформаційного суспільства покликана замінити теорію постіндустріального суспільства, її прибічники повторюють і далі розвивають ряд найважливіших положень технократизму, і традиційній футурології.

Симптоматично, що ряд провідних дослідників, що сформулювали теорію постіндустріального суспільства, як, наприклад, Д. Белл, в даний час виступає як прибічники концепції інформаційного суспільства. Для самого Белла концепція інформаційного суспільства стала своєрідним новим етапом розвитку теорії постіндустріального суспільства. Як констатував Белл, «революція в організації і обробці інформації і знання, в якій центральну роль грає комп’ютер, розвивається в контексті того, що я назвав постіндустріальним суспільством».

Як вважає професор В. Мартін, під інформаційним суспільством розуміється «розвинене постіндустріальне суспільство», що виникло перш за все на Заході. На його думку, не випадковий той факт, що інформаційне суспільство затверджується перш за все в тих країнах - в Японії, США і Західній Європі, - в яких в 60-х - 70-х роках сформувалося постіндустріальне суспільство.

У. Мартін зробив спробу виділити і сформулювати основні характеристики інформаційного суспільства по наступних критеріях.

Технологічний: ключовий чинник – інформаційні технології, які широко застосовуються у виробництві, установах, системі освіти і в побуті.

Соціальний: інформація виступає як важливий стимулятор зміни якості життю, формується і затверджується «інформаційна свідомість» при широкому доступі до інформації.

Економічний: інформація складає ключовий чинник в економіці як ресурс, послуги, товар, джерело доданої вартості і зайнятості.

Політичний: свобода інформації, ведуча до політичного процесу, який характеризується зростаючою участю і консенсусом між різними класами і соціальними верствами населення.

Культурний: визнання культурної цінності інформації за допомогою сприяння затвердженню інформаційних цінностей на користь розвитку окремого індивіда і суспільства в цілому.

При цьому Мартін особливо підкреслює думку про те, що комунікація є «ключовим елементом інформаційного суспільства».

Мартін відзначає, що, кажучи про інформаційне суспільство, його слід приймати не в буквальному розумінні, а розглядати як орієнтир, тенденцію змін в сучасному західному суспільстві. За його словами, в цілому ця модель орієнтована на майбутнє, але в розвинених капіталістичних країнах вже зараз можна назвати цілий ряд викликаних інформаційними технологіями змін, які підтверджують концепцію інформаційного суспільства.

Серед цих змін Мартін перераховує наступні:

· структурні зміни в економіці, особливо у сфері розподілу робочої сили; збільшене усвідомлення важливості інформації і інформаційних технологій;

· зростаюче усвідомлення необхідності комп’ютерної письменності;

· широке поширення комп’ютерів і інформаційної технології;

· розвиток комп’ютеризації і інформатизації суспільства і освіти;

· підтримка урядом розвитку комп’ютерної мікроелектронної технології і телекомунікацій.

· широке поширення комп’ютерних вірусів і шкідливих програм по всьому світу.

В світлі цих змін, як вважає Мартін, «інформаційне суспільство можна визначити як суспільство, в якому якість життя так само як перспективи соціальних змін і економічного розвитку в зростаючій мірі залежать від інформації і її експлуатації. У такому суспільстві стандарти життя, форми праці і відпочинку, система освіти і ринок знаходяться під значним впливом досягнень у сфері інформації і знання».

У розгорнутому і деталізованому вигляді концепцію інформаційного суспільства (з урахуванням того, що в неї майже в повному об’ємі включається розроблена їм в кінці 60-х - початку 70-х років теорія постіндустріального суспільства) пропонує Д. Белл. Як стверджує Белл, «в столітті, що настає, вирішальне значення для економічного і соціального життя, для способів виробництва знання, а також для характеру трудової діяльності людини набуває становлення нового устрою, що ґрунтується на телекомунікаціях. Революція в організації і обробці інформації і знань, в якій центральну роль грає комп’ютер, розгортається одночасно із становленням постіндустріального суспільства». Причому, вважає Белл, для розуміння цієї революції особливо важливо три аспекти постіндустріального суспільства. Мається на увазі перехід від індустріального суспільства до суспільства послуг, що визначає значення наукового знання, що кодифікує, для реалізації технологічних нововведень і перетворення нової «інтелектуальної технології» в ключовий інструмент системного аналізу і теорії ухвалення рішення.

Якісно новим моментом стала можливість управління великими комплексами організацій і виробництвом систем, що вимагає координації діяльності сотень тисяч і навіть мільйонів людей. Йшло і продовжує йти бурхливий розвиток нових наукових напрямів, таких як інформаційна теорія, інформатика, кібернетика, теорія ухвалення рішень, теорія ігор і т. д., тобто напрямів, пов’язаних саме з проблемами організаційної безлічі.

Одним з украй неприємних аспектів інформатизації суспільства є втрата інформаційним суспільством стійкості. Із-за зростання ролі інформації малі групи можуть робити істотний вплив на всіх людей. Такий вплив, наприклад, може здійснюватися через терор, що активно освітлюється ЗМІ. Сучасний тероризм це один із наслідків зниження стійкості суспільства у міру його інформатизації.

Повернення стійкості інформаційного суспільства може бути здійснене через посилення політики обліку. Одним з нових напрямів посилення політики обліку людей є біометрія. Біометрія займається створенням автоматів здатних самостійно взнавати людей. Після подій 11 вересня 2001 року за ініціативою США почалося активне використання міжнародних паспортів з біометричною ідентифікацією людей автоматами при пересіченні кордонів держав.

Другим найважливішим напрямом посилення політик учетности в інформаційному суспільстві є масове використання криптографії. Прикладом може служити СІМ карта в стільниковому телефоні, вона містить криптографічний захист обліку оплати абонентами каналу цифрового зв’язку, що орендується в оператора. Стільникові телефони є цифровими, саме перехід на цифру дозволив забезпечити що всіх бажають каналами зв’язку, але без криптографії в СЬОМУ картах стільниковий зв’язок не зміг би стати масовою. Оператори стільникового зв’язку не змогли б надійно контролювати факт наявності грошей на рахунку абонента і операції по зняттю грошей за користування каналом зв’язку.