Поняття про водний режим річки. Зональні типи водного режиму річок

Характер поведінки річки протягом року (коливання рівня води, термін замерзання та скресання, зміни витрат води), тобто її режим,залежить від особливостей клімату. У вузькому значенні під режимом річки розуміють тільки зміну рівня води протягом року, а, отже, й зміну витрати води та швидкості течії. У річному режимі річки виділяють характерні періоди, які називають повінню, паводком, меженню.

Повінь—це період відносно високого і тривалого підняття рівня води, що повторюється з року в рік у один і той самий сезон. Причиною повені найчастіше: є танення снігів або тривалі дощі, залежно від типу клімату. Під час цього періоду вода затоплює заплаву річки.

Паводкомназивають швидке і різке підняття рівня води, яке може відбутися у різні сезони, інколи багато разів протягом року. Зумовлене дане явище, як правило, або випаданням зливових дощів, або різкими відлигами, рівень і витрата води у цей період на деяких річках може значно перевищувати ці показники під час повені. Часто утворюється паводкова хвиля, яка збігає за течією річки.

Межень—це період у житті річки, який характеризується малою водністю і найнижчим рівнем води у річці. У помірному поясі переважно вона постерігається у зимовий і літній період. Взимку причиною межені є морози, утворення льодового покриву на річці, а влітку — посуха. Під час межені річки майже виключно живляться підземними водами.

Зональні типи водного режиму річок на підґрунті джерел живлення та особливостей водного режиму.

- Екваторіальний - живлення дощове, стік рівномірний, не інтенсивні розтягнені у часі повені. Наприклад, Конго, Амазонка.

-Субекваторіальний (савановий) - живлення виключно дощове, стік виключно в теплий сезон (5-8 місяців), у сухий сезон ріки можуть пересихати. Хто уважно дивився мультик "Мауглі", той згадає серію про велику посуху. Редьярд Кіплінг відобразив у ній реальний режим річок Індії. Такий режим мають притоки Амазонки, річки Замбезі, Інд, Ганг, Нігер.

-Тропічний - ріки лише транзитні (Ніл);

-Субтропічний середземноморський - живлення виключно дощове, стік виключно взимку, режим паводковий, підземного живлення немає, влітку багато річок пересихає. Наприклад, Тібр, Ебро, Дуеро, Тахо, Гвадалквівір.

-Субтропічний мусонний - живлення виключно дощове, але ріки більш повноводні, влітку - паводок, взимку рівень знижується. Наприклад, р. Янцзи.

-Помірний морський (або західноєвропейський) - живлення переважно дощове, наполовину підземне, стік великий весь час, повінь взимку. Наприклад, р. Темза.

-Помірно-континентальний (або східноєвропейський) - живлення мішане, влітку й восени – лише дощове, взимку лише підземне, навесні - снігово-дощове. Підземне дає 25-30 % стоку.

-Помірно-напівпустельний (казахстанський) - живлення переважно снігове, а також дощове. Стік весняний, влітку річки пересихають (підземне живлення дуже мале). Водність рік дуже мала. Наприклад, р. Ельба. Сліпі гирла є у Тургаю, Іргиза.

-Помірний пустельний - ріки лише транзитні. Наприклад, Сирдар'я, Амудар'я.

-Вічномерзлий або східносибірський - живлення виключно снігове й мерзлотними водами, влітку дуже невелику частку становить дощове живлення. Весняна повінь дуже інтенсивна, літній режим паводковий від дощів, зимою ріка промерзає. Тому що ґрунтового живлення немає, стік відсутній навіть на Яні, Індигірці, Вілюї. Льодовий покрив примерзає до берегів і висить над пустим руслом - "сушняк". Узимку утворюються нальоді

-Полярний - постійних рік немає.

-Озерний тип - Нева, Свирь, Св.Лаврентія, Нельсон, Макензі, Ангара. Вони несуть виключно озерну воду. Ріки завжди повноводні й зарегульовані величезними озерами.

- Гірський тип - вертикальна поясність живлення й режиму. В високогір’ях живляться талою льодовиковою водою, тому стік збільшується влітку. На схилах середньої висоти - багато дощової води. В нижній течії водний режим формується в залежності від природної зони, в якій протікає річка.

підтип середньоазіатський - льодовикове живлення в верхів'ї, далі транзит, впадають у безстічні озера або закінчуються сліпими гирлами (Амудар’я, Сирдар’я, Тарим, Зеравшан).

альпійський підтип - (Альпи, Кавказ, Алтай, Карпати) - інтенсивне льодовикове та снігове живлення у верхів'ї доповнюється інтенсивним дощовим. Ріки багатоводні. Наприклад, Прут, Тиса, Серет.

42. Класифікація озерних улоговин за походженням і їх поширення в межах території України:

Генетична група озерних улоговин	Чинники утворення	Де розташовані	Приклади
1. Водно-ерозійні та водно-акумулятивні а) старичні	Діяльність річкових та морських хвиль Мандрування річок	Долини річок, побережжя морів, заплави, притерасові зниження	Чисельні дрібні озера долини Дніпра, Дунаю, Прип’яті, Десни, Сули, Ворскли, Псла
б) плесові	Найглибші ділянки річок, що пересихають	Русла річок	Малі та дрібні річки
в) дельтові	Акумуляція дельтових відкладень	Дельти річок	Дельта Дунаю (у т.ч. Ялпуг, Китай, Кагул)
г) лиманні (солоні, солонуваті, прісні)	Затоплення морем пригирлової річкової долини в наслідок опускання суші	На побережжі морів: перекриті насипами або косами; відкриті	Дністровський, Бузько-Дніпровський, Хаджибей, Куяльник, Молочний, Сасик
д) залишкові (солоні, мінеральні)	Затоки і лагуни, при від ступанні моря; колишні лимани	Північний Крим, Керченський півострів	Лакське, Агульське, Донузлав, Перекопські, Чокракське
2. Провальні: а) карстові	Відкритий карст: у крейді	Волинське Полісся	Шацькі карстово-льодовикові: Світязь, Пулемецьке тощо
у солях	Закарпаття Донбас	Тереблянські, Слов’янські
у вапняках	Гірський Крим, яйли	Великий Когей, Тавель-Гьоль
б) просадкові	Суфозія	Тимчасові озера на не дренованих вододілах та лесових терасах	Маленькі, як правило, не мають самостійних назв
3. Вулканічні	Кратери згаслих вулканів	Вулканічні Карпати	Синє, Липовецьке, Ворочанські
4. Завальні	Річкові долини, перегороджені завалами, зсувами, льодовиком	Річки Карпат	Синевір (глибина до 24 м), Лебедине, Скакало
5. Льодовикові	Льодовикова ерозія (кари) та акумуляція (кінцеві морени)	Високогір’я Карпат	Бребенескул (найвище озеро України), Марічейка, Гутинське
6. Еолові	Котловини видування	Перші надзаплавні тераси та піщані дельти річок	Саги Олешківських пісків