Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу

ЗАКОН УКРАЇНИ № 2442–VІ

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230):

1) у статті 9:

частину першу викласти в такій редакції:

«1. Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (І ступінь – початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, II ступінь – основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, III ступінь – старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту, як правило, з профільним спрямуванням навчання), та особливостей учнівського контингенту існують різні типи загальноосвітніх навчальних закладів. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно.

До загальноосвітніх навчальних закладів належать:

школа І-III ступенів;

спеціалізована школа (школа-інтернат) І-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;

гімназія (гімназія-інтернат) – навчальний заклад ІІ–III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;

колегіум (колегіум-інтернат) – навчальний заклад ІІ–ІІІ ступенів філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю;

ліцей (ліцей-інтернат) – навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу);

школа-інтернат І–ІІІ ступенів – навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;

спеціальна школа (школа-інтернат) І–ІІІ ступенів – навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

санаторна школа (школа-інтернат) І–ІІІ ступенів – навчальний заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;

школа соціальної реабілітації – навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат);

вечірня (змінна) школа ІІ–ІІІ ступенів – навчальний заклад для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання;

навчально-реабілітаційний центр – навчальний заклад для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку»;

у частині третій:

абзац перший після слова «(заочною)» доповнити словом «дистанційною», а після слів «окремих предметів» – словами «спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами»;

доповнити абзацом четвертим такого змісту:

«Загальноосвітні навчальні заклади для задоволення допрофесійних, професійних запитів та культурно-освітніх потреб громадян можуть входити до складу освітніх округів, спілок, інших об'єднань, у тому числі за участі навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти різних типів і рівнів акредитації, закладів культури, фізичної культури та спорту, підприємств і громадських організацій. Положення про освітній округ затверджується Кабінетом Міністрів України»;

2) у частині першій статті 12:

в абзаці першому цифри «12» замінити цифрами «11»;

в абзаці четвертому цифру «3» замінити цифрою «2»;

3) у частині другій статті 15:

в абзаці другому слова «Воно становить таку кількість навчальних годин на рік» виключити;

абзаци третій – восьмий виключити;

4) у статті 16:

частину другу виключити;

в абзаці першому частини п'ятої слова «у п'ятих – дванадцятих класах» замінити словами «у п'ятих – одинадцятих класах».

2. У Законі України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259):

1) абзац третій частини другої статті 3 доповнити словами «та обов'язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку»;

2) абзац третій частини п'ятої статті 9 доповнити словами «(до досягнення дитиною п'ятирічного віку)».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін після набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.