Правове регулювання кредитних відносин банків 4 страница

У разі відкликання банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності адміністративна рада Фонду за поданням Національного банку України приймає рішення про виключення цього банку з числа учасників (тимча­сових учасників) Фонду.

Виключення банку з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду не позбавляє вкладників, вклади яких були залучені до дня виключення його з числа учасників (тимчасових учасників)

"279

Банківське право

Фонду, права на відшкодування таких вкладів у разі настання їх недоступності відповідно до Закону.

Згідно зі статтею 3 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку — учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 1200 гри­вень по вкладах у кожному із таких банків. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за ра­хунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адмініст­ративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ре­сурсів, залучених від вкладників банками — учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.

У разі розміщення вкладником в одному банку — учаснику (тимчасовому учаснику) Фонду кількох вкладів Фонд гарантує відшкодування коштів за такими вкладами, включаючи відсотки, у розмірі загальної суми вкладів за станом на день настання не­доступності вкладів, але не більше розміру, встановленого відпо­відно до частини першої статті 3 Закону «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб».

Якщо вкладник має вклади у кількох банках — учасниках (тимчасових учасниках) Фонду, які в подальшому реорганізува­лися шляхом їх злиття, приєднання або перетворення в один банк — юридичну особу, Фонд гарантує відшкодування коштів за ци­ми вкладами до закінчення строку дії договорів за цими вкладами на тих самих умовах, що й до реорганізації. Вклади, залучені піс­ля реорганізації банків — учасників (тимчасових учасників) Фо­нду, гарантуються Фондом у загальній сумі, але не більше розмі­ру, встановленого відповідно до частини першої статті Закону.

Вклади, розмір яких становить менше 1 гривні, не підлягають відшкодуванню.

Відшкодування вкладів в іноземній валюті відбувається у на­ціональній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день настання недоступності вкладів.

Звертаємо увагу, що у статті 4 Закону встановлені обмеження гарантії вкладів. Так, згідно з цією статтею Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами, розміщеними:

1) членами наглядової ради, ради директорів і ревізійної комі­
сії банку, вклади в якому є недоступними;

2) працівниками незалежних аудиторських фірм (аудиторами),
які здійснювали аудиторські перевірки банку протягом останніх
трьох років;

/О. В. ВАЩЕНКО

3) акціонерами, частка яких перевищує 10 відсотків статутно­
го капіталу банку;

4) третіми особами, які діють від імені вкладників, зазначених

у пунктах 1, 2, 3 цієї статті;

5) вкладниками, які на індивідуальній основі отримують від
банку пільгові відсотки та мають фінансові привілеї, що призвели
до погіршення фінансового стану банку;

6) вкладниками, які не ідентифіковані ліквідаційною комісією.
Банки — учасники (тимчасові учасники) Фонду зобов'язані:

а) розміщувати у всіх приміщеннях, до яких мають доступ
вкладники, інформацію про систему гарантування вкладів;

б) надавати інформацію про види вкладів, що підлягають га­
рантуванню Фондом, обсяги і порядок їх відшкодування.

Банкам — учасникам (тимчасовим учасникам) забороняється використовувати інформацію, що стосується гарантування вкла­дів, у рекламі з метою сприяння збільшенню загальної суми вкладів. Банк зобов'язаний обмежувати рекламу щодо гаранту­вання вкладів з посиланням на участь у Фонді.

Фонд зобов'язаний двічі на рік за станом на 1 січня та 1 липня публікувати в офіційних засобах масової інформації реєстр бан­ків — учасників (тимчасових учасників) Фонду протягом одного місяця після настання зазначених строків.

Інформація про зміни в реєстрі банків — учасників (тимчасо­вих учасників) Фонду додатково публікується в офіційних засо­бах масової інформації протягом 14 календарних днів після вне­сення змін до реєстру.

Фонд має право одержувати від Національного банку України інформацію, необхідну для виконання ним функцій, передбаче­них Законом.

Національний банк України зобов'язаний у тижневий строк

інформувати Фонд про:

1) надання банку банківської ліцензії на право здійснювати

банківську діяльність;

2) застосування до банку заходів впливу;

3) відкликання банківської ліцензії на право здійснювати бан­
ківську діяльність.

Банки — учасники (тимчасові учасники) Фонду зобов'язані подавати Фонду балансові звіти, аудиторські висновки, інші ви­значені Фондом форми звітності, документи та інформацію, що необхідні для виконання Фондом функцій, передбачених Законом.

*281

Ліквідатор банку — учасника (тимчасового учасника) Фонду зобов'язаний надати Фонду інформацію та передбачені законо-

Банківське право

давством документи, необхідні для виконання Фондом функцій щодо забезпечення відшкодування коштів вкладникам.

Для виконання власних функцій Фонд визначає обов'язкові форми звітності для банків — учасників (тимчасових учасників) Фонду.

Посадові особи Фонду зобов'язані додержувати вимог зако­нодавства про збереження банківської таємниці щодо інформації, одержаної відповідно до Закону.

Законом визначено порядок формування коштів Фонду.

Джерелами формування коштів Фонду є:

1) початкові збори з банків — учасників Фонду;

2) регулярні збори з банків — учасників (тимчасових учасни­
ків) Фонду;

3) спеціальні збори з банків — учасників (тимчасових учасни­
ків) Фонду;

4) кошти, внесені Національним банком України в розмірі 20
мільйонів гривень;

5) доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в держав­
ні цінні папери України;

6) кредити, залучені від Кабінету Міністрів України, Націона­
льного банку України, банків та іноземних кредиторів;

7) пеня, яку сплачують банки — учасники (тимчасові учасники)
Фонду за несвоєчасне або неповне перерахування зборів до Фонду;

8) доходи від депозитів, розміщених Фондом у Національному
банку України.

Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у про­цесі його діяльності.

Початковий збір до Фонду в розмірі одного відсотка зареєст­рованого статутного капіталу банку перераховується банками-учасниками на рахунок Фонду протягом тридцяти календарних днів з дня одержання банківської ліцензії на здійснення банківсь­кої діяльності.

Банки, створені в результаті реорганізації шляхом їх злиття, приєднання або перетворення (в разі сплати початкового збору до Фонду банками, які реорганізувалися), звільняються від спла­ти початкового збору та набувають усіх прав і обов'язків реорга­нізованих банків щодо участі у Фонді.

Нарахування регулярного збору до Фонду здійснюється бан­ками — учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду двічі на рік по 0,25 відсотка загальної суми вкладів, включаючи нарахо­вані за вкладами відсотки, за станом на 31 грудня року, що пере­дує поточному, та 30 червня поточного року.

282'

/О. В. ВАЩЕНКО

Перерахування нарахованого регулярного збору здійснюється банками — учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду що­квартально рівними частками до 15 числа місяця, наступного за

звітним періодом.

Встановлення спеціального збору до Фонду здійснюється, якщо поточні доходи Фонду є недостатніми для виконання ним у повно­му обсязі своїх зобов'язань щодо обслуговування та погашення за­лучених кредитів, спрямованих на відшкодування коштів вкладни­кам банків — учасників (тимчасових учасників) Фонду. Рішення про встановлення спеціального збору приймає адміністративна рада за погодженням з Національним банком України.

Внесення спеціального збору банками — учасниками (тимча­совими учасниками) Фонду проводиться у строки та згідно з умовами, встановленими адміністративною радою.

Загальний розмір спеціальних зборів, сплачених банками — учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду протягом року (в разі вичерпання фінансових можливостей Фонду для виконання покладених на нього завдань), не повинен перевищувати розміру щорічного регулярного збору з банку — учасника (тимчасового

учасника) Фонду.

Необхідно звернути увагу на те, що згідно із Законом Фонд має контрольні функції по відношенню до банків-учасників. Так, передбачено, що Фонд здійснює перевірки розрахунків та конт­ролює повноту і своєчасність перерахування зборів кожним бан­ком — учасником (тимчасовим учасником) Фонду.

За несвоєчасне або неповне перерахування початкового, регу­лярного або спеціального зборів банки-учасники (тимчасові уча­сники) протягом місяця сплачують пеню в розмірі подвійної об­лікової ставки Національного банку України від розміру непе-рерахованої суми за кожний день прострочення.

Для виконання своїх повноважень відповідно до Закону Фонд здійснює перевірки банків — учасників (тимчасових учасників) Фонду, в тому числі і шляхом залучення незалежних експертів за рахунок коштів Фонду. Фонд має право брати участь у перевір­ках, які здійснюються Національним банком України, з питань, що належать до компетенції Фонду відповідно до Закону.

Фонд зобов'язаний порушити перед Національним банком України питання про застосування до банку — учасника (тимча­сового учасника) Фонду заходів впливу у разі порушення ним

норм Закону.

Національний банк України зобов'язаний розглянути звер­нення Фонду протягом 10 днів із дня його одержання.

Банківсько право

У разі невиконання банком — учасником (тимчасовим учас­ником) Фонду вимог частини третьої статті б Закону керівники банку підлягають адміністративній відповідальності відповідно до закону.

Фонд має право застосовувати до банків — учасників Фонду такі заходи впливу:

1) переводити банки до категорії тимчасових учасників Фонду;

2) виключати банки з числа учасників (тимчасових учасників)
Фонду;

3) в разі виявлення допущених банком порушень норм цього
Закону вносити пропозиції про застосування Національним бан­
ком України до такого банку заходів впливу.

Переведення банків до категорії тимчасових учасників Фонду здійснюється рішенням адміністративної ради, за поданням ви­конавчої дирекції Фонду, в разі порушення банками — учасни­ками Фонду вимог Закону, нормативно-правових актів та станда­ртів Фонду. Повідомлення про прийняття такого рішення надсилається банку та Національному банку України.

Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами фізичних осіб, які залучаються банком, переведеним до категорії тимчасо­вого учасника Фонду, які залучені ним з дати отримання повід­омлення про переведення його до категорії тимчасового учасника Фонду.

Банк, переведений до категорії тимчасового учасника Фонду, зобов'язаний:

а) на другий день після отримання від Фонду повідомлення
про переведення його до категорії тимчасового учасника Фонду
розмістити у всіх приміщеннях, до яких мають доступ вкладники,
інформацію про переведення його до категорії тимчасового учас­
ника Фонду;

б) попереджати у письмовій формі фізичних осіб при укладенні з
ними нових угод на залучення вкладів, що Фонд не гарантує від­
шкодування за цими вкладами на умовах, визначених Законом.

Банк, переведений до категорії тимчасового учасника Фонду, не сплачує регулярний збір до Фонду по вкладах, які залучені ним з дати отримання повідомлення про переведення його до ка­тегорії тимчасового учасника Фонду.

Фонд має право виключити банк з числа учасників (тимчасо­вих учасників) Фонду в разі відкликання ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності або в разі припинення здійснення банком операції щодо залучення вкладів фізичних осіб.

Ю. В. ВАЩЕНКО

Виключення банку з числа учасників (тимчасових учасників) фонду не позбавляє вкладників, вклади яких були залучені до дня отримання банком повідомлення про переведення його до ка­тегорії тимчасових учасників, права на відшкодування таких вкладів у разі настання їх недоступності відповідно до Закону.

Порядок використання коштів Фонду

Вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України з дня настання недоступності вкладів. Під недоступністю вкладів у Законі розуміється неможливість одержання вкладу вкладником відповідно до умов договору, яка настає з дня призначення ліквідатора банку — учасника (тимча­сового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ліквідатор банку — учасника (тимчасового учасника) Фонду має надати Фонду протягом двадцяти робочих днів з дня настання недо­ступності вкладів повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із визначенням їх розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню відповідно до Закону.

На підставі одержаного від ліквідатора банку — учасника (тимчасового учасника) Фонду переліку вкладників із визначен­ням розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду, Фонд у місячний строк перевіряє подані розраху­нки з урахуванням вимог статті 4 Закону та приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам.

Фонд протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб повідомляє вкладників через офіційні засоби масової інформації. З дня настання недоступності вкладів припиняється нараху­вання відсотків за ними.

Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб затверджується адміністративною радою Фонду.

Відшкодування за вкладами здійснюється в готівковій або безготівковій формі.

Фонд за запитом ліквідатора банку — учасника (тимчасового учасника) Фонду у письмовому вигляді надає необхідну інфор­мацію про розмір відшкодованих коштів за вкладами за рахунок

коштів Фонду.

Виплата Фондом гарантованої суми відшкодування через ви­значені банки-агенти здійснюється протягом трьох місяців з дня

*285

Банківське право

настання недоступності вкладів. У разі ліквідації системоутво­рюючого банку цей строк може бути продовжено до шести місяців. Відшкодування за вкладами можуть сплачуватися іншим осо­бам згідно з законодавством України (за довіреністю, заповітом тощо). Строк позовної давності по зверненнях вкладників стано­вить три роки.

Фонд набуває право кредитора щодо банку — учасника (тим­часового учасника) Фонду на всю суму, що підлягає відшкоду­ванню, з дня настання недоступності вкладів.

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не включається до складу Державного бюджету України, тобто є державним поза­бюджетним цільовим фондом.

На думку фахівців, законодавство України в сфері гаранту­вання вкладів потребує удосконалення. Так, окремі автори вва­жають, перспективним напрямом удосконалення системи гаран­тування вкладів поступовий перехід до диференційованих ставок за внесками банків до фонду. Це стимулюватиме банки до під­вищення якості управління ризиками, що в підсумку сприятиме зростанню стійкості та надійності банківської системи загалом. З іншого боку, система диференційованих ставок дасть людям змо-гу швидко оцінювати ступінь надійності банку, адже все буде гранично прозоро: чим більший внесок банку до фонду, тим ри­зикованіше з ним мати справу. Ще одним важливим кроком на шляху вдосконалення системи гарантування вкладів буде прийн-

яття рішення про участь Ощадбанку у фонді

§ 5. Депозитні операції Національного банку України з комерційними банками

Порядок здійснення депозитних операцій Національ­ним банком України з комерційним банками визначений Поло­женням про регулювання Національним банком України ліквід­ності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій, затверджених постановою Правління Націона­льного банку України № 584 від 24.12.2003 р.

¹⁵¹ Тігіпко С. Система гарантування вкладів в Україні: сучасний стан і перспективні напрями розвитку // Вісник Національного банку України. — Серпень 2004. — С. 4—5.

Ю. В. ВАЩЕНКО

Згідно з цим Положенням Національний банк здійснює депо­зитні операції з банками шляхом емісії власних боргових зо­бов'язань (далі — депозитні сертифікати) або шляхом укладення депозитних договорів. Такі операції проводяться щоденно в ро­бочі дні залежно від стану грошово-кредитного ринку.

Національний банк може здійснювати депозитні операції за такими строками:

один день (депозити овернайт); від 2 до 7 днів; від 8 до 21 дня; від 22 до 30 днів; - від 31 до 365 днів.

Національний банк для всіх банків установлює однакові умо­ви залучення коштів та проводить операції з банками — юридич­ними особами, які:

• забезпечують своєчасне і в повному обсязі формування

обов'язкових резервів;

• мають у загальній сумі залучених коштів від юридичних і
фізичних осіб суму коштів на вимогу на останню звітну дату не
більше розміру, установленого рішенням Правління Національ­
ного банку на відповідний період;

• забезпечують своєчасне перерахування коштів за результа­
тами попередньо проведених аукціонів з розміщення депозитних

сертифікатів.

Для окремих випусків депозитних сертифікатів можуть уста­новлюватися додаткові обмеження щодо потенційних власників.

Залучення Національним банком коштів від банків на депози­тні рахунки на строки від 2 до 7 днів, від 8 до 21 дня, від 22 до 30 днів підтверджується депозитним договором, який укладається між Національним банком через його територіальні управління

та банком.

Положенням визначено істотні умови депозитного договору,

до яких віднесено:

• місцезнаходження та реквізити сторін;

• номер депозитного рахунку, що відкривається банку;

• дата внесення депозиту;

• сума депозиту;

• розмір процентної ставки за депозитом;

• метод визначення кількості днів для нарахування процентів
(базовою кількістю днів для нарахування процентів уважається

365 днів);

*287

• дата повернення коштів банку;

Банківське право

• строк надання банком повідомлення до Національного банку
про дострокове вилучення коштів;

• строк та порядок повернення коштів банкам за умови дост­
рокового припинення дії договору;

• інші умови за погодженням сторін.

У депозитному договорі може бути окремо зазначена умова щодо можливості його дострокового розірвання за рішенням Правління Національного банку в разі зміни ситуації на грошово-кредитному ринку.

РЕЗЮМЕ

1. Депозитні операції банків полягають у залученні коштів у вклади
та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів.

2. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготів­
ковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними
особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних
засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку, і під­
лягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору.

3. За законодавством України розрізняються два види вкладів (де­
позитів):

• вклад на вимогу;

• строковий вклад.

4. Відповідно до статті 48 Закону України «Про банки і банківську
діяльність» спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороня­
ється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що пере­
вищують 5 відсотків капіталу банку.

5. Процентні ставки за вкладними (депозитними) операціями вста­
новлюються банками самостійно. Національний банк України встанов­
лює індикативні розміри процентних ставок для банків з урахуванням
ситуації на грошово-кредитному ринку.

6. Особливості залучення грошових коштів або банківських металів
на вклади (депозити) регулюються внутрішніми положеннями банків,
розробленими відповідно до законодавства України.

7. Система гарантування вкладів фізичних осіб визначена у Законі
України «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно
до цього Закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує
вклади, розміщені на рахунках, що не використовуються вкладником
для здійснення підприємницької діяльності.

Контрольні запитання

1. Сформулюйте визначення банківських вклад­
них (депозитних) операцій.

2. Які види депозитів визначено у законодавстві
України?

3. На вашу думку, якими нормами права регла­
ментуються відносини із здійснення банківських
вкладних (депозитних) операцій: фінансово-пра­
вовими чи цивільно-правовими?

4. Чи існує в Україні система гарантування бан­
ківських вкладів?

5. Чи включається Фонд гарантування вкладів фі­
зичних осіб до складу спеціального фонду Дер­
жавного бюджету України?

6. Який порядок формування та використання кош­
тів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб?

7. Які особливості здійснення депозитних опе­
рацій Національним банком України з комер­
ційним банками?

Список рекомендованої літератури

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-І\/ // Офіційний Віс­ник України. — 2003. — № 11. — Ст. 461.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-І\/ // Офі­ційний Вісник України. — 2003. — №11. — Ст. 462.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. №2121-111//Офіційний Вісник України 2001. — № 1—2. — Ст. 1.

Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» 20 вересня 2001 року № 2740-ІІІ // Офіційний Вісник України. — 2001 — №42. —Ст. 1882.

Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депо­зитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене по­становою Правління Національного банку України №516 від 03.12.2003 р. // Офіційний Вісник України. — 2004. — № 1. — Ст. 8.

Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій, за­тверджених постановою Правління Національного банку України №584 від 24.12.2003 р. // Офіційний Вісник України. — 2004. — №4. — Ст. 177.

ОрлюкО. П. Банківське право: Навч. посібник. — К.- Юрінком Інтер 2004. — 376 с.

Орлюк О. П. Фінансове право: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер 2003. — 528 с.

288

Ю. В. ВАЩЕНКО

Банківське право

ПРАВОВІ ЗАСАДИ