Туристичні країни північної африки.
У цьому регіоні найбільший туристичний попит мають Туніс, Єгипет[166], Марокко. Шанувальники екстремального туризму можуть зацікавитися також Алжиром.
Туніс географічно розташований на півночі Африки, на узбережжі Середземного моря. Третину території Тунісу займають Атлаські гори, у центральній частині переважають рівнини з солоними озерами (шатт), південь займає пустеля Сахара. До природно-кліматичних ресурсів, окрім нафти, залізняку, фосфоритів, можна віднести середземноморський тип клімату, сприяючий розвитку туризму.
Важливими історичними віхами для Тунісу були підкорення Римською імперією Карфагена, колоніальна залежність від Османської імперії і Франції.
До найважливіших елементів рекреаційного потенціалу Тунісу слід віднести кораловий берег, столицю країни – Туніс з розташованими неподалік розвалинами Карфагена, відпочинок на морському узбережжі, оазиси, туніський південь.
Кораловий берег Тунісу включає декілька стародавніх і сучасних портів узбережжя (Табарка, Бізерта, Дугга).
Столиця країни Туніс – приємне для відпочинку місто, що включає середньовічну частину із строкатими мусульманськими базарами, сучасні квартали і портові споруди. Тут розташовані Центр художніх ремесел, Музей ісламського мистецтва та інші пам'ятки. Стародавній, зруйнований римлянами Карфаген нині став передмістям Тунісу.
Екскурсія в Сахару передбачає відвідання міста Ель-Джем, де розташований Колізей, ззовні доволі схожий на римський. Оазиси Тунісу (Тозер, Гафса та ін.) – це спокійні міста з обширними і розкішними масивами пальмових гаїв, що живляться підземними джерелами. Туніський південь являє собою мережу берберських поселень, що становлять частину місцевої екзотики. Туніс пропонує лікувально-оздоровчий туризм. Центри талассотерапії – унікальної системи оздоровлення з використанням теплої морської води в комплексі з морськими грязями і водоростями розташовані в Хаммамете, Суссе, Джербе. Програми, спрямовані на покращення здоров'я, передбачають лікування артрозу, зниження ваги, зняття стресових навантажень та ін.
Останніми роками важливим напрямком міжнародного туризму стала держава Марокко, де можливі екзотичні види відпочинку, а також лікування на курортах. Столиця Марокко – місто Рабат. Марокко займає приатлантичні рівнини, західну частину гір Атласу і північно-західну частину пустелі Сахара. Клімат тут субтропічний середземноморський.
Туризм є важливою, але не єдиною галуззю економічної спеціалізації країни. Провідною галуззю господарства Марокко виступає видобуток фосфатів (країна володіє 70% світових запасів фосфатів, а за їхнім експортом посідає одне з провідних місць у світі). Розвинуті також текстильна та харчова промисловість, субтропічне сільське господарство. Основою економічної політики королівства є стимулювання приватного підприємництва і заохочення іноземного капіталу.
Столиця Рабат – символ непорушності Марокко. Обнесений кільцем «янтарної» огорожі, обвитий мережею білих пелюсток гібіскусу, він об'єднує в єдине ціле своє минуле і сьогодення.
Туристичні центри Марокко – Агадір, Рабат, Марракеш, Фес, Мекнес, Касабланка, Ес-Сувейра. Агадір – сучасний курорт, наповнений своєрідним східним колоритом. Триста сонячних днів на рік і пляжі, обрамлені зеленню евкаліптів, сосен і фінікових пальм, привертають сюди безліч туристів. Відома агадірська талассотерапія, що ґрунтується на використанні багатої йодом води Атлантичного океану. Марракеш розкинувся у підніжжя сніжно-білого Атласу. «Душа» Марракешу – площа Джемаа Ель-фна. Тут можна побачити: йогів, заклинателів змій, знахарів, чаклунів, торговців фруктами і екзотичними приправами. Фес вважається перлиною арабської культури. Це місто сповнене життя і руху, всюди майстерні умільці і торгові ряди. Мекнес особливо пишається своїм інтелектуальним потенціалом: архітекторами, артистами, інженерами. Касабланка – економічна столиця Марокко, місто-порт, що має багату історію. Велична мечеть Хасана II вважається однією з найкрасивіших у світі. Ес-Сувейра наповнений ароматом лісу, це місто майстрів-червонодеревників. Створені ними меблі з туєвого дерева і кедру століттями зберігають запах цінних деревних порід.
Алжир. Подорож до неспокійного у політичному сенсі Алжиру може бути пов’язана нині лише з екстремальним туризмом у найбільшу пустелю світу – Сахару.
Сахара займає понад 7 млн. км². Пустелю розділяють на східну, західну і центральну. Найвища гора Сахари – Тахат – сягає 3 000 м. На верхів’я іншої гори – Ассекрем – висотою понад 2 700 м веде дорога, на деяких ділянках якої джип рухається зі швидкістю 5-7 км/г.
Велика пустеля повна слідів людини, залишених багато століть тому. Деяким наскельним малюнкам Сахари понад 10 тис. років. На найдавніших – дикі тварини: слони, жирафи, носороги, бегемоти, страуси, антилопи, що мають гігантські розміри. На території Сахари багато води – сухих русел річок, що заповнюються дощовою водою, тассілі – скелястих масивів, ергів – зон пісків з дюнами заввишки 200 м, гельт – невеличких озер, що живляться дощовою водою і підземними джерелами.
Сахара – земля туарегів. Туарег – слово арабське. Чимало туарегів як і раніше займаються скотарством і пересуваються пустелею з козами і верблюдами. Туризм – одна із сучасних сфер діяльності, у якій чоловіки-туареги виявляють себе найбільш природнім образом. Водії, гіди, кухарі – люди, які вносять у подорож по Сахарі сюжети іншої реальності.