Стаття 308. Приймання вантажу до перевезення 4 страница

в) оплатність договору пов'язана з тим, що експедитор здійснює свої обов'язки за плату і за рахунок клієнта;

г) це договір про надання транспортних послуг, який за своєю правовою природою є дого­вором про організацію перевезення вантажів;

д) договір укладається у письмовій формі (ст. 930 Цивільного кодексу України). Предмет договору становлять послуги, пов'язані з перевезенням вантажів. Відповідно до

наведеного можна визначити дві групи обов'язків експедитора:

- щодо організації перевезення вантажів (укладати від свого імені або від імені клієнта до­говір перевезення вантажу, забезпечувати його відправку і одержання тощо);

- стосовно надання додаткових послуг (перевірка кількості і стану вантажу, його заванта­ження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання ван­тажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту й імпор­ту документів, виконання митних формальностей тощо).

Обов'язки експедитора можна визначити відповідно до стадій процесу перевезення ван­тажів:

- обов'язки, пов'язані з організацією процесу перевезення та прийманням вантажу до останнього (оформлення договору перевезення і відповідної документації, вибір маршруту транспортування, перевірка кількості і стану вантажу, завантаження вантажу тощо);

- обов'язки, пов'язані з переміщенням вантажу (організація перевалки вантажів залізнич­ним, морським, річковим, автомобільним і повітряним транспортом; облік відправлення вантажів з портів і залізничних станцій;

- обов'язки, пов'язані з видачею вантажу (організація експертизи вантажів у портах і на залізничних станціях; вивантаження вантажу; зберігання вантажу до його одержання у пунк­ті призначення).

Обов'язки клієнта полягають у тому, що він: по-перше, повинен надати експедитору відо­мості і документи, необхідні для виконання зобов'язань (ліцензії, сертифікати, свідоцтва, де­кларації на вантаж тощо); по-друге, зобов'язаний внести плату за послуги експедитора.

2. Надання транспортно-експедиційних послуг здійснюється за рахунок клієнта.

Ціна вказаної транспортної послуги складається з плати за виконання обов'язків експеди­тора та відшкодування витрат, які зроблено експедитором в інтересах клієнта.

Розмір плати, яку має внести клієнт за виконання експедитором обов'язків за договором

494експедирування, встановлюється сторонами цього у договору. Якщо розмір плати не вста­новлено договором, вона визначається за цінами відповідно до глави 21 ГК.

У випадках коли експедитор під час настання надзвичайних обставин діє в інтересах клієнта, всі додаткові витрати, збори, платежі покладаються на останнього, який зобов'яза­ний відшкодувати їх експедитору.

Глава 33 КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО

Стаття 317. Підрядні відносини у капітальному будівництві

1. Будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами госпо­дарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

2. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших ро­біт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про дого­вір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

3. Господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітально­го будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передба­чено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки мо­жуть здійснюватися на основі договорів поставки.

1. Одним з основних видів договорів у сфері господарювання є договори підряду на вико­нання певних робіт, які виконуються на умовах підряду суб'єктами господарювання та інши­ми суб'єктами на їх замовлення. Найбільш поширеними в цій сфері є договори підряду на ка­пітальне будівництво об'єктів виробничого й іншого призначення та пов'язані з цим роботи (підготовка будівельних ділянок, облаштування будівель, прикладні та експериментальні дослідження, розробка проектно-кошторисної документації тощо).

2. Забезпечення виконання робіт, пов'язаних з капітальним будівництвом, зазвичай вима­гає укладення низки підрядних договорів: як основного - на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду), так і тих, що забезпечують підготовку його виконання (це стосується до­говорів підряду на виконання проектних і досліджувальних робіт, у тому числі геологічних та геодезичних) і завершення його виконання з урахуванням специфіки об'єкта будівництва (монтажно-налагоджувальні, пусконалагоджувальні, оздоблювальні та інші роботи, пов'яза­ні з будівництвом).

Істотні та звичайні умови підрядних договорів визначаються відповідними положеннями Цивільного кодексу (глава 61), якщо інше не передбачено ГК.

3. Договір підряду на капітальне будівництво зазвичай є комплексним і регулює не лише підрядні відносини, а й низку інших, хоча й безпосередньо пов'язаних з підрядними. Насам­перед це відносини щодо матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва, які можуть регулюватися відповідним договором підряду (якщо інше не передбачено зако­нодавством або договором сторін) чи договорами поставки будівельних матеріалів, устатку­вання тощо. Схема таких відносин та розподіл обов'язків між учасниками капітального бу­дівництва (підрядниками, замовниками, постачальниками, посередниками тощо) здійсню­ється відповідно до домовленості сторін.

Стаття 318. Договір підряду на капітальне будівництво

1. За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'я­зується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудува­ти і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені бу­дівництвом об'єкти і оплатити їх.

2. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширен­ня, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки облад­нання, пусконалагоджувальних та інших робіт;

виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-кон­структорських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

3. Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електро­технічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передба­чено законодавством або договором.

4. Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню.

5. Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання ро­біт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (ро­біт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (ро­біт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збит­ків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

1. У коментованій статті дається традиційне поняття договору підряду на капітальне бу­дівництво, одна сторона якого - підрядник - зобов'язується своїми силами і засобами на за­мовлення іншої сторони - замовника - побудувати і здати замовникові в установлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або вико­нати обумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний май­данчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та оплатити їх.

Проте зазначене поняття не враховує (що є звичайним для універсальних правових кон­струкцій) специфіку різних модифікацій підрядних будівельних договорів - як тих, що були поширені в умовах планово-розподільчої економіки, так і нових, використання яких пов'яза­не з розвитком ринкових відносин та значними можливостями врахування специфіки госпо­дарсько-правового зв'язку між конкретними учасниками капітального будівництва.

Залежно від сторін-виконавців і обсягу виконуваних ними робіт розрізняють:

1) договори підряду на будівництво об'єкта (на виконання всього комплексу будівельних та пов'язаних з ними робіт на об'єкті силами підрядника);

2) договори генерального підряду на будівництво об'єкта (на забезпечення генеральним підрядником виконання всього комплексу робіт на об'єкті - власними силами і з залученням субпідрядників);

3) договори субпідряду (договори підряду на виконання частин будівельних та пов'яза­них з ними робіт, що виконуються на об'єкті). Укладаються між генеральним підрядником і субпідрядниками за наявності договору генерального підряду.

За принципом розподілу між сторонами обов'язків та їх обсягом розрізняють:

1) генпідрядний (підрядний) договір на капітальне будівництво: укладається на підставі готової проектно-кошторисної документації (інвестиційного проекту будівництва) і перед­бачає забезпечення підрядником (у тому числі з залученням інших виконавців - субпідряд­ників) усього комплексу будівельних та пов'язаних із ними робіт на об'єкті відповідно до на­даної йому замовником проектно-кошторисної документації;

2) проектно-будівельний договір: укладається з організацією, здатною суміщати дві стадії капітального будівництва - проектування і будівництво, на виконання і проектних, і буді­вельних робіт. Підрядник при цьому може виконувати весь обсяг обумовлених договором робіт власними силами, а може залучати для цього інших виконавців на підставі договору субпідряду. Використання такого виду договору підряду на капітальне будівництво забезпе­чує скорочення строків будівництва;

3) договір на управління будівництвом: укладається інвестором з посередницькою, консал­тинговою або інжиніринговою організацією, яка здійснює управління будівництвом об'єкта, тобто визначає виконавців, укладає з ними договори, координує їх діяльність, контролює хід та якість виконуваних ними робіт, забезпечує приймання закінчених будівництвом об'єктів замовником і відповідає перед ним за якість і своєчасність будівництва об'єкта в цілому. Цей вид договору застосовується у випадках коли замовник власними силами неспроможний здійснювати контроль за будівництвом.

Залежно від кількості сторін підрядні договори можуть бути: двосторонніми, в яких бе­руть участь лише дві сторони - замовник і підрядник; багатосторонніми, в яких, нарівні із за­мовником та підрядником, виступають як сторони в договорі гаранти або поручителі (з боку замовника та/або з боку підрядника), страхові, проектні та інші організації.

За принципом визначення ціни (і можливістю врахування інфляційних процесів в умовах ринкової економіки) розрізняють:

а) договір з фіксованою ціною, який потребує наявності затвердженої проектно-кошто­рисної документації і гарантує замовнику виконання обумовлених договором робіт у межах кошторисної вартості, однак є ризикованим для підрядника;

б) договір з регульованою ціною передбачає виконання обумовлених договором робіт у межах запланованої кошторисної вартості з урахуванням поточних цін, що бажано для під­рядника, але ризиковане для замовника через відсутність гарантій щодо визначеності варто­сті будівництва на етапі укладення договору;

в) договір з регулюванням ціни в певних, заздалегідь визначених межах передбачає вико­нання робіт у межах запланованої кошторисної вартості з урахуванням поточних цін, але з встановленням максимальної вартості обумовлених договором робіт, що сплачується замов­ником. У цьому випадку є гарантія для замовника, що узгоджена з ним певна максимальна вартість будівництва об'єкта не буде перевищена, а підряднику гарантується оплата вико­нання з певним врахуванням зміни цін на ринку.

2. За предметом договір підряду на капітальне будівництво є універсальним договором. Він укладається на нове будівництво, на усі види реновації (реконструкцію, розширення, технічне переозброєння, перепрофілювання об'єктів, капітальний ремонт), на консервацію об'єктів, на виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проект­но-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів (оздоблювальні, опоряджувальні, земляні роботи тощо), а також може передбачати покладення на підрядни­ка обов'язку виконання (в повному обсязі чи частині) робіт з проектування, поставки облад­нання, пусконалагоджувальних та інших робіт.

3. За загальним правилом матеріально-технічне забезпечення будівництва (матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням) покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором. Проте в договорі сто­рони поділяють такі обов'язки зазвичай за принципом: забезпечення певними матеріальни­ми ресурсами здійснює та сторона договору, яка найкраще на цьому знається (підрядник -будівельними матеріалами, конструкціями та устаткуванням; замовник - обладнанням ви­робничого призначення, що буде монтуватися на об'єкті та використовуватися замовником після введення його в експлуатацію).

4. Спеціальні вимоги встановлюються до договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення: його зміст повинен відповідати цьому за­мовленню.

5. Крім визначених у частині 1 коментованої статті обов'язків сторін (замовника та під­рядника), договір підряду на капітальне будівництво також повинен передбачати умови, спрямовані на забезпечення його належного виконання. Вони визначаються частиною 5 ко­ментованої статті.

Якщо однією із сторін договору підряду на капітальне будівництво є іноземний суб'єкт господарювання, то в договір має бути включено арбітражне застереження з визначенням юрисдикційного органу країни, законодавство якої буде застосовуватися при виконанні до­говору та розв'язанні договірних спорів, а також пріоритетності договору, викладеного певною мовою, якщо договір підписаний у кількох примірниках, складених різними мовами (на випадок виникнення спорів, пов'язаних з тлумаченням тексту договору, якщо його варіанти різними мовами не збігаються через складнощі перекладу окремих термінів).

Стаття 319. Генеральний підрядник і субпідрядник

1. Договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним під­рядником або з двома і більше підрядниками.

2. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як тре­тіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповіда­ючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає пе­ред замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

3. Договір підряду на виконання робіт з монтажу устаткування замовник може укла­дати з генеральним підрядником або з постачальником устаткування. За згодою гене­рального підрядника договори на виконання монтажних та інших спеціальних робіт мо­жуть укладатися замовником з відповідними спеціалізованими підприємствами.

1. Кількість учасників капітального будівництва та схема договірних зв'язків між ними може бути різною залежно від їх можливостей, інтересів тощо. Відтак договір підряду на ка­пітальне будівництво може укладати замовник (або уповноважена ним особа) з одним або кількома підрядниками.

Якщо договір укладається з одним підрядником, то останній може виконувати всі перед­бачені договором роботи власними силами, для чого він повинен мати відповідні виробничі потужності та фахівців, що під силу лише великим будівельним організаціям на зразок хол­дингової компанії «Київміськбуд». Більш поширеною є інша схема виконання при укладенні договору з одним підрядником, коли останньому замовник надає згоду (з відповідною фікса­цією у договорі або в іншій письмовій формі) на залучення до виконання частини обумовле­них договором робіт третіх осіб як субпідрядників, з якими укладаються договори субпідря­ду. Проте основний (генеральний) підрядник відповідатиме перед замовником за виконання всього, обумовленого договором підряду, комплексу робіт, у тому числі і за результати ро­боти субпідрядників. Останні ж нестимуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання субпідрядних договорів перед генеральним підрядником як замовником робіт за договорами субпідряду.

Під час будівництва (у тому числі різних форм реновації) об'єкта зазвичай виникає необ­хідність виконання робіт з монтажу різноманітного устаткування. Забезпечення виконання подібних робіт може покладатися на генерального підрядника (у тому числі з наданням йому можливості залучення відповідного субпідрядника). Замовник може доручити монтажні ро­боти виробникові відповідного устаткування, уклавши з ним своєрідний різновид підрядно­го договору - договір на шеф-монтаж. У разі залучення замовником для виконання монтаж­них та інших спеціальних робіт відповідних спеціалізованих підприємств потрібна згода ге­нерального підрядника.