Права та обов'язки адвоката

Стаття 59 Конституції України проголошує існування в Україні одного з найважливіших правових інститутів — адвокатури, основними завданнями якої є забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги. Значною мірою за станом адвокатури та ставленням до неї держави судять про демократичність самої держави.

З моменту допущення до участі у справі захисник має право:

- мати побачення з підозрюваним до першого його допиту;

- мати побачення із засудженим і особою, до якої застосовано примусові заходи медичного характеру;

- бути присутнім при допитах підозрюваного і обвинуваченого, а також при провадженні інших слідчих дій, виконуваних за їх участю або клопотанням підозрюваного чи його захисника;

- брати участь в деяких слідчих діях, наприклад, в діях, які проводяться за участю обвинуваченого або підозрюваного, за клопотанням захисника чи в інших слідчих діях з дозволу слідчого; обов`язкова участь адвоката лише при допиті, крім випадків, передбачених статтею 46 КПКУ;

- застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких він бере участь, а також при ознайомленні з матеріалами справи - з дозволу слідчого або особи, яка провадить дізнання, а у суді - з дозволу судді чи суду;

- ознайомлюватися з матеріалами, якими обгрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред`явлення обвинувачення, а після закінчення попереднього слідства - з усіма матеріалами справи;

- виписувати з матеріалів справи, з якими він ознайомився, необхідні відомості;

- брати участь у судовому розгляді справи;

- подавати докази і заявляти клопотання і відводи, представляти документи, звертатися до спеціалістів з питань, які потребують спеціальних знань. Слідчий повинен задовольняти ці клопотання;

- подавати скарги на дії та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду;

- збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази у справі.

Престиж адвоката та ефективність його діяльності перебувають у прямій залежності від становища людини в суспільстві і державі, від ставлення до фундаментальних принципів демократії і законності. У будь-якому правовому суспільстві адвокату належить особлива роль. Адвокат має діяти не тільки в інтересах клієнта, айв інтересах права в цілому. Основні положення про роль адвокатів, прийняті на VIII Конгресі 00Н по запобіганню злочинам, що відбувся у серпні 1990 року, вказують на особливість адвокатської діяльності в суспільстві, яка має поважатися і гарантуватися урядами при розробці національного законодавства та його застосуванні як адвокатами, так і суддями, прокурорами, членами законодавчої та виконавчої влади і суспільством у цілому. Після здобуття Україною незалежності в українському законодавстві зроблено перші кроки на шляху створення самостійної, незалежної адвокатури. 19 грудня 1992 року був прийнятий Закон України "Про адвокатуру", за яким адвокатура в Україні визначалася як добровільне професійне громадське об'єднання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захистові прав, свобод та представляти законні інтереси громадян, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу .

Законом України "Про адвокатуру" передбачено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Без допомоги адвоката чи фахівця у галузі права заслухати складну справу в суді складно бо тягар доказування в цивільних справах, захист у кримінальному судочинстві покладається на самі сторони, на їх представників і захисників, функції яких найчастіше здійснюють адвокати. Щоб це відбулося на високому професійному рівні, Законом України "Про адвокатуру" та Правилами адвокатської етики (схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року) чітко регламентовано права та обов'язки адвоката .

Так, зокрема, адвокат має право: представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить розв'язання відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази у цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій та об'єднань, а від громадян — за їх згодою, ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові вмотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг.

Вагомого значення у підвищенні якості правової допомоги і зміцненні ролі адвоката набуває Указ Президента України "Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури" від вересня 1999 року. Відповідно Указу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій повинні сприяти реалізації права адвокатів збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази у цивільних, господарських, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, подавати безплатно відповідні відомості та копії документів на запити адвокатів та адвокатських об'єднань у справах, що перебувають у їх провадженні.

При здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі надає або раніше надавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя, секретар судового засідання,експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, а також в інших випадках, передбачених статтею 61 Кримінально-процесуального кодексу України .

Захисник має право ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовуються затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства з усіма матеріалами справи;

- брати участь у судових засіданнях;

- виступати в судових дебатах;

- знайомитись з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження;

- знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;

- брати участь у засіданнях суду при апеляційному розгляді справи;

Конституція України гарантує кожному право захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань шляхом оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.