Тривалість освоєння промислових зразків нових типів машин, устаткування, апаратів, приладів та засобів автоматизації
| Показники | Машини, устаткування, апарати | Прилади, засоби автоматизації | ||||||||
| Усього створено зразків | ||||||||||
| У тому числі: | ||||||||||
| прийнято рішення про виробництво | ||||||||||
| % до створених зразків | 90,6 | 91,3 | 86,0 | 85,3 | 84,1 | 90,5 | 93,3 | 83,3 | 93,1 | |
| з них виробництво розпочато в рік створення зразка | ||||||||||
| % до прийнятих до виготовлення зразків | 51,3 | 64,9 | 57,7 | 75,0 | 67,4 | 31,6 | 35,7 | 35,0 | 47,1 | 63,4 |
| виробництво призначено на 2-й рік після створення зразка |
Закінчення табл. 3.15
| Показники | Машини, устаткування, апарати | Прилади, засоби автоматизації | ||||||||
| % до прийнятих до виготовлення зразків | 36,5 | 29,9 | 38,0 | 21,5 | 28,1 | 63,2 | 64,3 | 65,0 | 52,9 | 31,8 |
| виробництво призначено на 3-й та подальші роки | — | — | — | |||||||
| Серійне виробництво не потрібне | — | |||||||||
| % до створених зразків | 8,7 | 8,3 | 13,9 | 12,7 | 15,6 | 9,5 | 6,7 | 12,5 | — | 6,8 |
| не вирішене питання про виробництво | — | — | — |
Середня тривалість ухвалення рішення про освоєння у виробництві нових типів машин, устаткування — 0,9 року. Спостерігається тенденція виробництва зразків у рік їх створення — з 51 % в 1995 р. до 67 % у 2001 р. та зменшення виробництва на 2-й рік — відповідно з 37 % до 28 %. Ураховуючи термін створення зразків 1,6 року та тривалості їх освоєння 0,9 року, на підприємствах скоротився строк упровадження інновацій до 2,5 років, але їх конкурентоспроможність не надто висока. Це можна проаналізувати з допомогою показників випуску продукції машинобудування, що освоєна виробництвом уперше, а також принципово нових її видів. Так, якщо в 1995 р. було освоєно 641 найменування продукції машинобудування, то у 2001 р. — майже на 20 % менше. Крім того, якщо принципово нової продукції налічувалось 442 найменування, то у 2001 р. — на 16 % менше (рис. 3.2).
Водночас спостерігається позитивна тенденція до збільшення частки освоєних видів принципово нової продукції серед нових видів — у 2001 р. вона становила 78 %. Проте питома вага виготовленої вперше в Україні продукції машинобудування в загальному її обсязі залишається незначною — лише близько 4 %, а принципово нової відповідно 3,4 %.
Рис. 3.2. Освоєння вперше в Україні нових видів
продукції машинобудування
Оновлення продукції є показником науково-технічної активності, який відбиває об’єктивний процес заміни фізично і морально спрацьованих її зразків на нові, конкурентоспроможні. Цей показник характеризує негативну тенденцію щодо оновлення продукції машинобудівного комплексу України, оскільки в 1989 р. він дорівнював 14 %, тобто був вищий на 10 %. Найбільші обсяги цієї продукції припадають на електротехнічне устаткування (13 % загального обсягу виготовленої вперше в Україні продукції); нафтопромислове та нафтогазопереробне (12 %); енергетичне устаткування (11 %) та рухомий склад залізниць (10 %).
Важливим показником, що доповнює аналіз інноваційного циклу, є зняття з виробництва застарілої продукції. Так, у 2001 р. припинено виробництво 33 найменувань такої продукції, причому 70 % продукції виготовлялось протягом 11 років і більше. Проте ще в 1989 р. цей показник становив 792 види продукції, тобто порівняно з цим періодом знизився на 96 %. Така динаміка спостерігається протягом усіх останніх років і характеризує ступінь старіння продукції, яка неконкурентоспроможна на світових ринках.
Якщо в 1995 р. середній вік знятої з виробництва продукції становив 8 років, то у 2001 р. він дорівнював 13 років. А це означає, що за останні шість років продукція постарішала на
5 %.
Рівень сприйняття та вдосконалення технологій є одним з найважливіших чинників підвищення конкурентоспроможності як національної економіки, так і окремого підприємства. Недостатня результативність інноваційної діяльності характеризується показником експорту наукомісткої продукції. Питома вага наукомістких, високотехнологічних товарів у міжнародній торгівлі характеризує ступінь інтеграції країни у світовий простір. Український експорт становить лише 0,2 % світового, а продукція з високим ступенем вартості в 10 разів нижча. Низька питома вага наукомісткої продукції та висока — сировинної, свідчить про те, що національна економіка неконкурентоспроможна. А нові індустріальні країни за останні роки втричі збільшили експорт високотехнологічної продукції і відповідно посідають перші місця в рейтингах міжнародної конкурентоспроможності. Завдяки новим і вдосконаленим технологіям у розвинутих країнах забезпечується від 70 до 85 % приросту ВВП. Обсяг світового ринку наукомісткої продукції оцінюється у 2 трлн 300 млрд дол. США, причому 39 % цього обсягу припадає на США, 30 % — на Японію і 16 % — на Німеччину. США щорічно отримують від експорту наукомісткої продукції близько 700 млрд дол., Німеччина — 530, Японія — 400 [131]. Тому перехід до експорту складніших товарів підтримує зростання продуктивності, навіть якщо його обсяг зростає по-
вільно.
В Україні 73 % промислових підприємств, що виготовляли у 2001 р. нову продукцію машинобудування, реалізували її на внутрішньому ринку. Обсяг експортованої продукції становив 1,9 млрд дол. США, або близько 58 % загального обсягу нової продукції машинобудування, освоєної вперше в Україні (табл. 3.16). Однак експорт нових видів продукції в загальному обсязі експорту незначний, близько 10 %, хоч і зріс порівняно з попереднім періодом.
Таблиця 3.16