Михайло туган-барановський 7 страница

Однак інші галузі промисловості розвивалися дуже повільно, не витримуючи конкуренції імпортної продукції. Навіть ті галузі, які мали достатньо потужну сировинну базу в регіоні, притіснялися дешевшими та якіснішими імпортними товарами (цукор, шкіряні вироби та ін.). Але певні виробництва на початку ХХ ст. отримали деякий розвиток — наприклад, цегляне виробництво, в якому збільшується кількість механізованих заводів; виробництво паперу, фарб, мила тощо.

Проте промисловість західноукраїнських земель розвивалася досить слабко, однобоко. До самого розпаду Австро-Угорської імперії ці землі залишалися внутрішньою колонією, аграрним, сировинним придатком та ринком збуту фабричної промисловості центральних провінцій імперії.

Отже, у складі двох імперій економіка українських земель продовжувала зберігати колоніальний характер; незважаючи на величезні природні багатства і працьовитість народу, становище основної маси населення залишалося надзвичайно тяжким.

66. Внесок представників української економічної думки (М. Туган-Барановський, Є. Слуцький, С. Подолинський) у розвиток економічної теорії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

Економічна думка України в другій половині ХІХ ст. розвивалася переважно в наукових товариствах та університетах, зокрема Київському (Св. Володимира), Харківському та Новоросійському (нині Одеському) в Російській імперії, а також у Львівському та Чернівецькому університетах, що перебували під владою Австро-Угорщини. Українські дослідники, широко використовуючи наукові ідеї західних шкіл, зокрема німецької історичної школи, австрійської школи «граничної корисності» тощо, розвивали їх з урахуванням особливостей соціально-економічного поступу України та створили теорії, що увійшли вагомим надбанням до світової наукової скарбниці. Головна увага представників різних шкіл української економічної думки пореформеного періоду була зосереджена на питаннях розвитку ринкового господарства, зокрема долі капіталізму в країні, становленні нових господарських форм (капіталістичної фабрики, акціонерних товариств, синдикатів, трестів, різних форм кооперації тощо), проблемах індустріалізації виробництва та ролі іноземного капіталу в розвитку національної промисловості, подолання відставання в соціально-економічному розвиткові від країн Західної Європи. Особливо гостро стояло аграрне питання, зокрема про «прусський» чи «американський» тип капіталістичного розвитку. У цьому контексті в економічній літературі аналізувалися проблеми концепційних засад вирішення аграрного питання, проблеми селянського і поміщицького землеволодіння, досліджувалися податки та повинності селян, велике і дрібне господарство, розвиток інституту приватної власності, форми господарства в аграрній галузі тощо. Розвиток економічної думки в Україні зумовлювався передусім станом економічного та соціально-політичного життя в країні загалом, менталітетом народу, культурними традиціями, а також потужним впливом ідей західноєвропейських шкіл (марксизму, неокласики, німецької історичної школи, маржиналізму).

МИХАЙЛО Туган-Барановський

• Спираючись на теоретичні положення А. Сміта, Д. Рікардо, теорію Маркса, досягнення інших шкіл буржуазної політичної економії, він уперше виступив за об'єднання трудової теорії вартості з теорією граничної корисності. Вказував на те, що існує певний зв'язок між цінністю продукту і його трудовою вартістю: граничні корисності відтворених продуктів пропорційні їхнім трудовим вартостям. Трудова вартість - визначальний фактор, корисність блага - обумовлений.

• У його працях можна знайти чимало цікавих міркувань про організацію соціалістичного устрою суспільства. Розглядаючи проблему співвідношення "особистість - суспільство", він підкреслював, що розвиток кожної окремої особистості повинен бути головною суспільною метою. Учений відзначав, що елементи примусу, мабуть, збережуться доти, поки сама людина не навчиться підкоряти свої інтереси суспільним.

• Незважаючи на певні переваги системи державного соціалізму (забезпечення планомірності, пропорційного розвитку, пріоритету суспільних потреб), вона зберігає елементи примусу й протиріч умовам повного й вільного розвитку людської особистості, і тому "державна централізація управління суспільним господарством повинна бути відкинута". Соціальним ідеалом для нього є не "соціальна рівність, а соціальна воля". Досконале суспільство вільних людей – от кінцева мета суспільного прогресу. Але "соціальний ідеал ніколи не буде досягнутий", у наближенні до нього й полягає весь історичний прогресивний шлях людства.

• Велику увагу приділяв аналізу типів соціалізму, виділяючи державний, комунальний, синдикальний соціалізм. Державним може бути названий лад соціалізму, за якого господарською одиницею була б держава. Синдикальний – така форма соціалістичного ладу, за якого засоби виробництва належать окремим групам робітників, при цьому кожна група вважається автономною й самоврядною продуктивною одиницею. Однак за такого типу соціалізму роль держави залишається незначною, тому що воно лише погоджує дії різних робочих асоціацій. Комунальний тип соціалізму припускає незначну роль держави.

• Глибоко вивчив проблеми теорії й практики кооперації. Він виділив основні принципи кооперації: матеріальна зацікавленість; добровільність; використання, праці тільки членів кооперативу.

• У своїй інвестиційній теорії циклів обрав за основу ідею Маркса про зв'язок промислових коливань із періодичним відновленням основного капіталу, сформулювавши закон інвестиційної теорії циклів, суть якого в тому, що фази промислового циклу визначаються процесом інвестування. Так, збільшення інвестицій у сферу виробництва викликає самовільне зростання усіх елементів економічної активності. Досліджував роль позичкового капіталу в процесі циклічних коливань економіки й відзначав, що причиною криз є не надлишок позичкового капіталу, що не знаходить собі застосування, а навпаки, його нестача.

Наукова спадщина вченого становить близько 140 великих праць, що заторкують майже всі ділянки економічної науки. Найбільше значення має його теорія періодичних криз, вивченню яких він присвятив низку праць, що появилися і в перекладах на німецьку та французьку мови і здобули йому світове ім’я. Менш популярна його дуалістична теорія вартості, яка базується на критиці трудових теорій Давида Рікардо і Карла Маркса та теорій граничної корисності австрійської економічної школи. Туган-Барановський багато свого таланту віддав створенню теорії кооперативізму і працями у цій ділянці науки він належить до числа найвидатніших теоретиків кооперативного руху в Східній Європі. Справді, Михайло Туган-Барановський був одним з перших у світовому масштабі, хто, усвідомлюючи обмеженість і недосконалість як суто ринкових, так і планових регуляторів, пропонованих ортодоксальним марксизмом, висунув концепцію їхнього синтезу. Його ідеї відіграли важливу роль у відродженні нормального економічного життя в роки НЕПу, однак наприкінці 20-х років цей напрямок розвитку економічної науки був розгромлений більшовицькою владою. А його оригінальні твори з проблем грошового обігу, аграрних і податкових реформ, соціології і політичної економії були надовго забуті, як і його ім’я… Сьогодні, як ніколи раніше, українська держава доконче потребує дослідження багатогранної наукової спадщини видатного і оригінального економіста-мислителя кінця ХІХ-го і початку ХХ-го століть Михайла Туган-Барановського. Він є гордістю українського народу.

ЄВГЕН СЛУЦЬКИЙ

До видатних представників маржиналізму у світовій економічній думці належав професор Київського університету Євген Слуцький. Видатний математик, фізик, знавець літератури, поет і художник. Один із перших розробників теорії імовірності, автор науково прикладних робіт у галузі економіки, статистики, метеорології.

• Незабаром після завершення університетської освіти ним була підготовлена робота "До теорії збалансованого бюджету споживача". Вона привернула увагу через декілька років. "Рівняння" або "співвідношення" Слуцького використовування практично в кожному дослідженні, присвяченому проблемі залежності попиту споживачів від рівня доходу й співвідношення цін на інші товари й послуги.

• Висновки, яких дійшов Слуцький, полягають у тому, що категорія корисності формується під впливом змін цін і доходів. Тільки ці змінні обумовлюють систему переваг споживачів. У результаті пошуків ученого корисність одержує об'єктивну оцінку, причому корисність або корисності не одного, а сукупності споживачів, як це реально відбувається на ринку.

• Саме Слуцький обґрунтував взаємозв'язок між доходом і споживанням, ціною й споживанням, увів категорію стійкого бюджету споживача, заклав перші камені у фундаменті методу, що одержав пізніше назву "витрати - випуск".

Роботи вчених-математиків продемонстрували силу й доказовість математичного підходу до аналізу економічних процесів, заклали добру традицію розвитку вітчизняної економіко-математичної школи, увійшли в загальне русло постійного збагачення й відновлення економічної теорії і її методів.

СЕРГІЙ ПОДОЛИНСЬКИЙ

Активний діяч Київської громади, науковець. Фундатором української школи фізичної економії

• Аналізував три стадії розвитку капіталістичних відносин у промисловості: «ремесло, мануфактуру і великий фабричний здобуток». Процес їхньої еволюції виступав як історичний прогрес, оскільки сприяв поглибленню поділу праці, підвищенню її продуктивності, поступовій соціалізації виробництва та розбудові національного ринкового господарства.

• Розкрив механізм капіталістичної експлуатації та в популярній формі висвітлив теорію додаткової вартості К. Маркса.

• Виклав своє розуміння економічної сутності капіталу.

• Глибоким є його аналіз господарських форм, а саме: кооперації, мануфактури і машинного виробництва, у тісному переплетінні яких учений бачив специфіку генезису капіталізму на українському ґрунті.

• Розвинув також категоріальний апарат нового ладу, розкривши своє бачення сутності приватної власності як одного з найважливіших інститутів ринкової економіки, необхідного та додаткового часу, економічної природи «додаточної вартості», концентрації виробництва тощо.

67. Проблеми ринкового розвитку у науковій спадщині М. Тугана-Барановського.

М.Туган-Барановський (1819-1919) – учений зі світовим ім’ям, що зробив великий внесок у розвиток багатьох проблем економіки. Став першовідкривачем сучасної інвестиційної теорії циклів. Ще 1894р. він опублікував працю “Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя”. Він критично проаналізував сучасні йому теорії ринку та криз і високо оцінив теоретичні засади “теорії реалізації” Сея , яка стверджувала, що пропозиція породжує попит. Він першим сформулював основний закон інвестиційної теорії циклів, відповідно до якого фази промислового циклу визначаються активністю інвестування. Саме збільшення інвестицій у галузях, що виготовляють засоби виробництва породжує мультиплікаційний процес всіх елементів економічної активності. Джерелом прибутку він називає весь капітал.

Характеризуючи еволюцію поглядів М. Тугана-Барановського на проблему ринку, слід зазначити, що у своєму дослідженні він піднявся від мікрорівневого аналізу ринку як пункту продажу товару до макроекономічних узагальнень щодо функціонування ринкової системи. Зазначена проблема найбільш повно викладена ним у праці «Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини і найближчий вплив на народне життя». Учений дійшов висновку, що ринок 19ст. є центральною си­лою, яка керує всім капіталіст господарством і відіграє ви­рішальну роль у його розвиткові.

Туган-Барановський, користуючись методом схематич­ної побудови суспільного виробництва як цілого, висловлює дум­ку про те, що розміри ринку не визначаються обсягами народ­ного споживання, оскільки суспільний продукт включає ще й за­соби виробництва. Тому проблема реалізації обмежується тільки пропорційністю розподілу між галузями суспільного виробницт­ва. Проблеми ж так званих третіх осіб і необхідності зовніш­ніх ринків, на думку вченого, не існує, адже капітал ви­робництво спроможне самостійно створити для себе достатній ринок.

Акцентуючи увагу на визначальній ролі сфери обміну в су­часному йому суспільстві Туган-Барановський був певен, що з'ясувати характер проблеми ринку можливо тільки на основі системного аналізу, охопивши «в одній картині усе суспільне господарство в сукупності".

3 позицій такого бачення Туган-Барановський уважав, що вирішення проблеми ринку залежить від цілого спектра проб­лем, зокрема власності, конкуренції, державного регулювального впливу на ринкові процеси й зазначеної вище проблеми пропор­ційного розподілу суспільного виробництва. Тільки комплексне їх розв'язання сприяло б вирішенню проблеми ринку, оскільки ж воно утруднене, то економіка періодично зазнає порушення макроекономічної рівноваги у вигляді криз надвиробництва, депресій.

68. Версальська угода та її вплив на розвиток економік провідних європейських країн

Режим відносин у Західному світі після Першої світової війни варто почати з установлення нової системи міжнародних відносин,яка склалася внаслідок підписання головного мирного договору Версальської угоди. Версальський договір юридично закріпив закінчення І світової війни. Договір остаточно зафіксував післявоєнний розклад сил у Європі.

Зміст:

Наши рекомендации