Особливості вільної торгівлі - фритредерства

ВСТУП

Актуальність даної теми полягає у тому, що самі по собі зовнішньоторговельні зв’язки являються важливим джерелом створення робочих місць. Зниження протекціоністських бар’єрів, лібералізація імпорту, притік іноземних інвестицій — все це прямо впливає на кількість і якість робочих місць, а, отже, і на зайнятість, безробіття, заробітну плату та наповнення соціальних фондів.

Проблема впливу лібералізації зовнішньої торгівлі особливо часто цікавила дослідників в період масового переходу країн від політики протекціонізму до політики відкритої економіки. Висновок, до якого прийшла більшість дослідників, полягає в тому, що лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків не має серйозного негативного впливу на рівні зайнятості та безробіття.

Різноманітні міжнародні організації неодноразово здійснювали спроби виокремити серед усіх факторів, які впливають на зайнятість, зовнішньоторговельний фактор. Що стосується розвинених країн, то найбільш масштабною є оцінка експертами ОЕСР (Р.Балдвін, А.Харрісон, Дж. Хансон, А.Чоксі) впливу Уругвайського раунду торгових переговорів (1970-ті — початок 1980-х років) на сферу зайнятості Австралії, Канади, Данії, Франції, Німеччини, Японії, Нідерландів, Великобританії та США. Дослідження продемонстрували позитивний вплив зовнішньоторгової лібералізації на загальну зайнятість в 7 країнах з 9. Винятками стали Великобританія та США, в яких лібералізація супроводжувалася скороченням загальної кількості робочих місць.

Метою курсової роботи є вивчення та опрацювання статистичних даних зовнішньої торгівлі та основних показників ринку праці в Україні.

Для досягнення мети в роботі поставлено і вирішено наступні задачі:

– скласти прості, групові та комбінаційні таблиці;

– здійснити просте та комбінаційне групування;

– обчислити моду та медіану;

– обчислити коефіцієнт концентрації та локалізації;

– зробити прогноз соціально-економічного явища.

Робота включає в себе ЗМІСТ, ВСТУП, п’ять розділів, висновки та список використаних джерел.

У ВСТУПІ вказується актуальність обраної теми, мета, завдання для досягнення мети, а також ступінь розробки проблематики.

РОЗДІЛ 1 - містить два підрозділи, в яких розглянуто теоретичні аспекти зовнішньої торгівлі, які включають політику фритредерства і протекціонізму.

РОЗДІЛ 2 - відображаються первинні необроблені статистичні дані по зовнішній торгівлі та ринку праці України.

РОЗДІЛ 3 - включає в себе зведення та групування первинних даних.

РОЗДІЛ 4 - наводиться розрахунок основних узагальнюючих показників економічної структури.

РОЗДІЛ 5 - наводиться прогнозування економічних явищ за допомогою різноманітних явищ.

У ВИСНОВКАХ висвітлюються основні результати економічного аналізу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ містить перелік літератури, які були задіяні в процесі написання курсової роботи.

РОЗДІЛ 1.

Теоретичні аспекти зовнішньої торгівлі

Особливості вільної торгівлі - фритредерства

Економічний успіх будь-якої країни світу базується на зовнішній торгівлі. Ще жодна країна не спромоглася створити здорову економіку, ізолювавши себе від світової економічної системи. Міжнародна торгівля відкриває безліч переваг, які стимулюють економічне зростання. Завдяки торгівлі країни отримують можливість спеціалізуватися у кількох провідних сферах економіки, адже вони отримують можливість імпортувати ту продукцію, якої самі не виробляють. Крім того, торгівля сприяє розповсюдженню нових ідей і технологій. Коли в якійсь країні з’являється важливий винахід, міжнародні торговельні зв’язки поширюють його по цілому світі.

Класики економічної теорії (А.Сміт, Д.Рікардо, Дж.Мілль) були прихильниками вільної торгівлі (фритредери). В основі їхнього підходу до зовнішньої торгівлі лежав класичний принцип вигоди країни від спеціалізації виробництва й обміну товарами на базі міжнародного розподілу праці. Цей підхід і лежить в основі теорії міжнародної економічної інтеграції.

Продаж товарів без обмежень, або вільна зовнішня торгівля, як головний принцип міжнародних економічних відносин був уперше сформульований А.Смітом. Відстоюючи позицію вільного переміщення товарних потоків на світовому ринку, він виступав проти торговельних обмежень і заборони вивозу грошей за межі держави, що було пов’язано з політикою активного платіжного балансу, яку проводили у той час уряди багатьох європейських країн. Спираючись на розроблену ним теорію трудової вартості, він доводить необхідність національної торговельної політики, заснованої на розвитку експорту спеціалізованої вітчизняної продукції [7, с.273].

Величезною заслугою А.Сміта є висунута теорія абсолютних переваг, доповнена і розвинута Д.Рікардо і Дж.Міллем, вона становить наукову першооснову світової торгівлі. За А.Смітом, розвиток міжнародної спеціалізації здійснюється внаслідок використання абсолютних переваг від виробництва певного товару, що виникають за умови, коли витрати на його виготовлення в одній країні нижчі, ніж в іншій. Торговельні партнери, що мають такі прерогативи, одержують пряму вигоду в результаті економії на витратах праці. Процедура товарного обміну має бути побудована на взаємному зарахуванні зобов’язань шляхом порівняння величин абсолютної економії витрат на виробництво експортної продукції.

На думку Адама Сміта, країна повинна експортувати такі товари, у виготовленні яких вона має абсолютну перевагу, тобто на її території на одиницю продукту витрачається менше праці порівняно з іншими країнами. Теорія абсолютних переваг базується на тому, що кожна нація має абсолютні переваги у виробництві певних товарів. Ці переваги зумовлені структурними та кількісними особливостями факторів виробництва у кожній країні. Причому, Сміт доводить, що абсолютні переваги можуть реалізуватись з найбільшою вигодою для держави лише за умов вільної торгівлі. Втручання держави в зовнішньоекономічні процеси, в тому числі введення мита, допускається, на думку А.Сміта, лише в окремих випадках, зокрема в інтересах національної безпеки.

Ідея вільної торгівлі була підтримана і одержала подальший розвиток у працях Д.Рікардо, в яких він обґрунтував теорію порівняльних переваг. Об’єктивну основу міжнародного поділу праці він пояснює тим, що «за умов вільної торгівлі кожна країна вкладає свій капітал і працю в такі галузі промисловості, які приносять їй найбільшу вигоду» [4, с.116]. Аналізуючи торгівлю між європейськими країнами, він спостерігає нові тенденції, пов’язані з розвитком міжнародного поділу праці. З погляду А.Сміта, для двох країн, що мають найменші витрати на виробництво тієї або іншої продукції, доцільність диференціації національних господарств на її виготовлення і в наступному обміні безсумнівна. Однак із позицій теорії абсолютних переваг не можна зрозуміти, чому окремі країни, що мають значний економічний пріоритет у виробництві деяких видів вітчизняної продукції, усе-таки завозять їхні аналоги з-за кордону. Д.Рікардо вперше правильно визначає причину цього парадоксу на основі відносних переваг, що виникають у результаті більш низького співвідношення трудових витрат на виготовлення товарів на внутрішньому ринку однієї держави порівняно з іншою. Виділяючи їх як критерій міжнародної спеціалізації, він показує вигідність товарообмінної операції навіть у тому випадку, коли тільки одна з країн має найменші виробничі витрати обох товарних продуктів. На основі рікардіанської теорії відносних переваг формується класична схема міжнародного товарного обміну, що спирається на експорт тих товарів, які мають порівняльні переваги у виробництві [3, с.86–99].

Прибічники фритредерства відстоюють переваги вільного переміщення товарів, послуг та факторів виробництва між країнами.

Прихильники свободи торгівлі аргументують свою точку зору таким чином. По-перше, протекціоністське ставлення до вітчизняних виробників руйнує стимули, створювані іноземною конкуренцією.

По-друге, прихильники фритредерства вважають, що протекціонізм перешкоджає взаємовигідному міжнародному поділу праці та інтернаціоналізації виробництва та створює атмосферу агресивної та войовничої конкуренції між країнами та наднаціональними об’єднаннями, які у відповідь на захисні обмеження інших держав змушені вводити ще більші обмеження. Як вже було зазначено вище, подібні заходи у відповідь можуть перерости у торговельні війни, які підривають стабільність міжнародної торгівлі.

По-третє, мито та митні збори, якими обкладаються іноземні товари, так чи інакше є тим тягарем, який стосується насамперед споживача цих товарів, адже вони повною мірою закладаються в ціну товару, і цей тягар буде тим суттєвішим, чим менше зможуть національні виробники забезпечити внутрішній ринок товарами, які заміщують імпортовані.

По-четверте, вільна торгівля сприяє розширенню виробництва, розвитку масового виробництва, відкриває нові ринки збуту, що в кінцевому підсумку за рахунок ефекту масштабу виробництва призводить до падіння витрат виробництва та зменшення ціни товарів. Як доводить практика, економічний добробут малої країни знижується в результаті впровадження митного тарифу, добробут великої країни також знижується, якщо це не оптимальна ставка тарифу, а отже, прихильники фритредерства зауважують, що митний тариф уповільнює економічне зростання [6, с.65].

Вільна торгівля надає споживачам можливість вибору з більш різноманітного асортименту продукції. В усьому світі загальновизнано, що зовнішньоторговельна лібералізація – традиційно позитивний чинник у ринковій економіці. Лібералізація імпорту – це можливість посилити конкуренцію на внутрішніх ринках і поліпшити стандарти споживання, засіб залучення нових технологій та матеріалів тощо. Лібералізація експорту, в свою чергу, дає змогу розширити ринки збуту для національних виробників, реалізувати наявні в країні порівняльні переваги, пожвавити їх боротьбу за конкурентоспроможність, одержати додаткові фінансові ресурси.

Безперечним лідером на міжнародному рівні в торговельних питаннях, носієм політики лібералізації є Світова організація торгівлі, основною метою діяльності якої є забезпечення світового економічного розвитку шляхом створення умов для вільної торгівлі товарами та послугами. Ця організація відстоює необхідність обмеження протекціонізму.

Політика протекціонізму

Паралельно зі школою вільної торгівлі в XVIII–XIX ст. розвивається течія протекціонізму, яка має значний вплив на функціонування сучасної міжнародної торгівлі.

Протекціонізм, як відомо, це державна політика, спрямована на заохочення вітчизняної економіки, на розширення зовнішніх ринків та захист національної економіки від іноземної конкуренції, яка реалізується шляхом створення законодавчих та економічних перешкод на шляху вільної міжнародної торгівлі.

Ця політика має довгу історію теоретичного аналізу та практичного застосування. Протекціонізм виник в епоху зародження першої, торгової, стадії капіталізму. Природно, що його першими дослідниками стали купці, торговці, які в зворотному перекладі на італійську називаються меркантилістами. З кінця XV-го століття і протягом наступних двох з половиною віків торговельна політика протекціонізму, яка була теоретично обґрунтована й практично апробована меркантилістами, вважалася природною й ефективною. Вона завжди привертала увагу людей. Їх цікавило, чому одні держави, що володіли великою кількістю ресурсів, залишалися бідними, у той час як інші держави, що володіли лише людськими ресурсами, швидко багатіли. Це, а також пошук оптимальних шляхів розвитку захисту вітчизняного товаровиробника складають одну з найбільш складних, але і цікавих проблем економічної науки. За своєю сутністю протекціонізм в економіці існує з моменту формування перших держав [9, с.25].

Класиком протекціонізму є відомий німецький економіст Фрідріх Ліст (1789–1846). Основним недоліком теорії вільної торгівлі, на думку Ф.Ліста, є те, що вона не враховує різницю в рівнях економічного і культурного розвитку різних країн. Також він відмічає, що «лише з допомогою протекційної системи можна попередити шкідливий вплив іноземної торговельної політики на національну економіку» [5, с.217].

Найбільш повно основні положення протекціоністської теорії сформульовані Ф.Лістом у його книзі "Національна система політичної економії" (Штутгарт,1842). У даній роботі Ф.Ліст виступає як критик класичної школи, зокрема А.Сміта і Д.Рікардо. Він називав смітову систему політичної економії космополітичною, і звинувачував цю систему у тому, що вона не бачить національних особливостей господарського розвитку окремих країн і догматично нав′язує їм єдині закони і правила економічної політики. «Як характерна відмінність видвинутої мною системи, - писав Ліст, - я стверджую національність. Уся моя споруда базується на природі нації як середнього члена між індивідом і людством»[1]. Різні нації знаходяться на різних стадіях розвитку. У таких умовах повна вільна торгівля між ним, можливо, і забезпечила б деяку абстрактну користь для світового господарства у цілому з точки зору мінових вартостей, але б завадила розвитку виробничих сил у відстаючих країнах. Тому вільна торгівля може бути взаємовигідною лише для тих країн, що досягли «нормального» ступеня економічного розвитку.

Незважаючи на вагомі переваги вільної торгівлі, існує ряд переконливих аргументів на користь протекціонізму, який практично застосовується сьогодні багатьма державами. До основних аргументів належать:

- захист економіки від негативного зовнішнього впливу шляхом надання пріоритету національному виробнику або за рахунок створення йому рівних з іноземними компаніями умов;

- обмеження імпорту як засобу боротьби з безробіттям;

- захист національного виробника від недобросовісної конкуренції;

- забезпечення належних міжнародних позицій держави. Країна з більш високими митними тарифами має велику ймовірність домогтися більших поступок від партнерів;

- необхідність захисту галузей промисловості в період їх становлення;

- необхідність диверсифікації виробництва. Тобто стимулювання економічного зростання шляхом стабілізації експортних надходжень і розвитку національної промисловості;

- уникнення іноземної екстерналізації (перекладання іншими державами своїх проблем на національну економіку). Економічно розвинуті країни можуть здійснювати екстерналізацію витрат шляхом імпорту дешевої сировини та енергоносіїв, одночасно встановлюючи значні перепони для імпорту готової продукції; перенесення екологічно небезпечних виробництв на територію інших країн тощо.

Найголовнішим аргументом прибічників протекціонізму є необхідність державного захисту молодих галузей промисловості від конкуренції з імпортерами, створення для них більш сприятливих умов порівняно з тими, в яких опинилися імпортери аналогічних товарів, без чого неможливо сформувати передумови для переходу від аграрного методу ведення господарства до власної національної індустрії. Безмитна торгівля з її неодмінним атрибутом – гострою конкурентною боротьбою – надзвичайно ускладнює спроби країни, що розвивається, вийти з зачарованого кола бідності та стати рівноправним партнером на світовому ринку товарів та послуг [8, с.65].

Крім цього, протекціоністи висувають також й інші аргументи: потребу збільшити зайнятість населення, яка зменшується через завезення дешевих товарів із-за кордону; забезпечення національної незалежності у стратегічно важливих галузях економіки; необхідність забезпечити економічну безпеку країни в періоди міжнародної напруженості та зменшити залежність від іноземних держав.

Важливим аргументом на користь протекціонізму є боротьба з демпінгом, який завдає значної шкоди вітчизняному товаровиробнику та вимагає вжиття заходів з боку органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Прихильники протекціонізму відстоюють право вітчизняного виробника на внутрішній ринок, адже скорочення імпорту сприяє розширенню національного виробництва, зростанню зайнятості та ділової активності. Проте при цьому слід врахувати, що інші країни на санкції проти їх товарів вживатимуть заходів у відповідь, що призведе до скорочення виробництва на експорт.

Найважливіші наукові протекціоністські течії вважали неправильним основне положення фритредерів, яке полягає у тому, що вільна торгівля завжди забезпечує максимальний обсяг виробництва. На їхню думку, помилка школи вільної торгівлі коріниться у припущенні, що у країні завжди повною мірою використовується виробничий потенціал.

Протекціонізм — це державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції через систему певних обмежень. Така політика, з одного боку, сприяє розвитку національного виробництва та захисту вітчизняного виробника, а з іншого — може призвести до застійних явищ в економіці, посилення монополізму та зниження конкурентоспроможності національних товарів. Як правило, країни ведуть гнучку зовнішньоторговельну політику, котра поєднує як елементи вільної торгівлі, так і протекціонізму [10].

Розібравши теоретичні аспекти зовнішньої торгівлі, можна зробити висновок, що, як правило, країни ведуть гнучку зовнішньоторговельну політику, котра поєднує як елементи вільної торгівлі, так і протекціонізму.

РОЗДІЛ 2.

Первинні статистичні дані зовнішньої торгівлі та ринку праці України

2.1. Статистика зовнішньої торгівлі

Таблиця 2.1.

Динаміка структури експорту-імпорту послуг (2005–2010рр.)

(тис.дол. США)

Всього	6134742,6	7505520,7	9038866,2	11741292,9	9598330,3	11759405,7	2934996,0	3719398,2	4980621,9	6467956,7	5173531,6	5447694,3
Транспортні послуги	4480303,4	5354754,9	6111729,8	7636544,5	6305551,4	7848000,5	627061,2	788967,5	1118368,9	1657596,6	996923,8	1170748,9
Подорожi	207031,1	248341,3	342227,1	492876,4	299207,8	381111,0	153212,8	230090,8	326701,6	426004,0	282979,8	347223,5
Послуги зв'язку	202769,3	258121,1	237058,6	330918,4	321246,5	345026,1	91134,8	90917,8	89314,7	143583,5	155625,6	125829,9
Будiвельнi послуги	158149,9	164262,2	98534,8	131162,0	123720,8	140866,7	158467,4	181745,6	109123,9	106410,9	158826,7	106584,3
Страховi послуги	24866,0	70496,2	86167,0	191509,1	81274,5	70453,0	60308,4	103635,3	138780,7	186058,7	138314,7	113234,6
Фiнансовi послуги	35638,1	80095,7	322245,3	486437,1	371735,2	476903,2	255675,4	406999,9	887317,0	1465040,0	1319126,0	1085524,6
Комп'ютернi послуги	34530,3	86770,7	158021,1	270383,2	278757,0	358092,7	126022,1	111628,5	159789,2	237064,3	158324,3	179541,5
Роялтi та лiцен-зiйнi послуги	9751,3	13403,8	18334,1	39533,1	14599,2	41514,3	209609,6	227714,4	232623,0	287159,3	259502,8	435327,9
Iншi дiловi пос-луги	48612,0	77972,2	97488,3	139503,1	99747,1	131524,7	106246,2	146399,5	126137,8	160997,7	159703,8	233355,5
Рiзнi дiловi, професiйнi та технiчнi послуги	583977,8	846920,0	1167066,1	1541508,1	1225420,8	1509190,1	466544,6	700651,9	808571,6	1122479,6	895184,5	878146,6
Послуги приватним особам та послуги в галузi культури та вiдпочинку	15559,9	22176,0	69888,4	50561,7	32023,5	27620,7	67166,8	114388,8	251962,3	183824,4	143481,1	194660,2
Продовження таблиці 2.1
Державнi послуги, які не вiднесенi до iнших категорiй	1974,4	3173,4	3564,7	4448,6	14904,5	2218,7	592375,5	584088,8	695115,3	456804,0	459285,9	529644,9
Послуги з ремонту	331579,1	279033,3	326541,0	425907,6	430141,9	426884,1	21171,2	32169,4	36815,8	34933,7	46252,5	47871,9

Джерело: Державний комітет статистики – [http://www.ukrstat.gov.ua/] - [2]

Рис. 2.1. Динаміка структури експорту-імпорту послуг (2005–2010рр.)

Таблиця 2.2.

Обсяги експорту та імпорту товарів і послуг

У фактичних цінах, млн. грн.

Експорт товарів і послуг
Імпорт товарів і послуг

Джерело: Державний комітет статистики – [http://www.ukrstat.gov.ua/] - [2]

Рис. 2.2. Обсяги експорту та імпорту товарів і послуг

2.2. Основні статистичні дані ринку праці України

Таблиця 2.3.

Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за статтю, віковими групами та місцем проживання (2005-2010 рр)

(у середньому за період, у % до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)

Роки	У тому числі за віковими групами, років	Працездатного віку
15–24	25–29	30–39	40–49	50–59	60–70
	14,9	7,6	6,7	6,5	4,9	0,3	7,8
	14,1	7,3	6,2	6,0	4,7	0,1	7,4
	12,5	6,9	5,8	5,7	4,7	0,0	6,9
	13,3	7,0	5,3	6,1	4,0	0,0	6,9
	17,8	10,4	8,2	8,0	5,8	0,1	9,6
	17,4	9,9	7,8	6,8	5,3	0,0	8,8

Джерело: Державний комітет статистики – [http://www.ukrstat.gov.ua/] - [2]

Рис. 2.3. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за статтю, віковими групами та місцем проживання (2005-2010 рр)

Таблиця 2.4.

Рівень безробіття населення (за методологією МОП)

(у середньому за період, у % до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)

Роки	Рівень безробіття
	7,2
	6,8
	6,4
	6,4
	8,8
	8,1

Джерело: Державний комітет статистики – [http://www.ukrstat.gov.ua/] - [2]

Рис. 2.4. Рівень безробіття населення (за методологією МОП)

РОЗДІЛ 3.

Зведення та групування первинних даних

3.1. Структурне групування

Поділимо роки в залежності від обсягів експорту-імпорту послуг. Кількість груп визначимо за формулою Стерджеса:

m = 1+2,3 lg n, де n – обсяг сукупності, (3.1)

m – кількість груп (інтервалів).

m = 1+2.3*lg12 = 1+2.3*1,079 = 3.48

Кількість груп обрана – 3.

Найбільше значення показника Xmax = 11759405,7, найменше значення Xmin = 2934996,0.

Розмах варіації складає

R = Xmax – Xmin = 11759405,7-2934996,0= 8824409,7 тис.дол.США (3.2)

Крок кожної групи складає:

(3.3)

Інтервали груп складають :

І. 2934996,0 (2934996,0+ =5876465,9)

ІІ. 5876465,9 (5876465,9+2941469,9=8817935,8)

ІІІ. 8817935,8 (8817935,8+2941469,9=11759405,7)

Таблиця 3.1.

Частоти кожного з інтервалів обсягів експорту-імпорту послуг, тис.дол.США

№	Обсяг експорту-імпорту послуг, тис.дол.США, хі	Частота, fi	Відносна частота, di = fi/n
	2934996,0-5876465,9		0,42
	5876465,9-8817935,8		0,25
	8817935,8-11759405,7		0,33
Разом	-		1,0

Побудуємо гістограму обсягів експорту-імпорту послуг.

Рис. 3.1. Гістограма обсягу експорту-імпорту послуг

Обчислимо наступні показники варіації: середнє арифметичне, середнє квадратичне, моду, медіану, середнє лінійне відхилення, середнє квадратичне відхилення, середній квадрат відхилення, асиметрію розподілу, скошеність функції (ексцес), лінійний коефіцієнт варіації, квадратичний коефіцієнт варіації, коефіцієнт осциляції.

Побудуємо варіаційний ряд розподілу обсягу експорту з 2005 по 2010 роки

Таблиця 3.2.

Варіаційний ряд розподілу обсягу експорту (2005-2010рр), тис.дол.США

Всього	6134742,6	7505520,7	9038866,2	11741292,9	9598330,3	11759405,7

Середнє арифметичне – осереднення прямих значень ознак шляхом їх підсумовування.

= (3.4)

, де n – обсяг сукупності

Отже, можна зробити висновок, що в період з 2005 по 2010 рік обсяг експорту в середньому склав тис.дол.США.

Середнє квадратичне – розглядається як характеристика варіації.

9521366,637 (3.5)

Мода – варіанта, яка в ряду розподілу має найбільшу частоту.

,(3.6)

де - початкове значення модального інтервалу; - розмір модального інтервалу; - частота модального інтервалу; - частота після модального інтервалу, - частота перед модального інтервалу.

Щоб визначити моду, знайдемо, який інтервал є модальним. Модальний інтервал знаходиться за найбільшою частотою інтервалу. З таблиці 3.1 видно, що найбільшу частоту має перший інтервал (2934996,0 5876465,9), .

тис.дол.США.

Мода – це найбільш поширене значення статистичної ознаки. Можна сказати,що найчастіше за період з 2005 по 2010 роки обсяг експорту-імпорту становив тис.дол.США.

Медіана – варіанта,яка припадає на середину варіаційного ряду розподілу і ділить його на дві рівні частини.

, (3.7)

де - початок медіанного інтервалу; - розмір медіанного інтервалу; - частота медіанного інтервалу; - половина підсумку всіх частот; - кумулята часток перед медіанного інтервалу

Для визначення медіани знайдемо медіанний інтервал. Медіанний інтервал знаходиться за ознакою, що у цей інтервал потрапляє 50% загальної кількості частот сукупності. З таблиці 3.1 видно, що модальним є другий інтервал (5876465,9 8817935,8), .

тис.дол.США.

Ми знаємо, що медіана – це величина, що знаходиться посередині ранжованого ряду. Отже, так як медіана дорівнює тис.дол.США, то можна стверджувати, що половина обсягів експорту-імпорту 2005 - 2010 років мали значення менше тис.дол.США, а половина – більше тис.дол.США.

Середнє лінійне відхилення – узагальнююча міра варіації, бо враховує усі елементи сукупності.

(3.8)

= тис.дол.США

У середньому обсяг експорту-імпорту відхилюються на тис.дол.США.

Середнє квадратичне відхилення.

(3.9)

=

Середній квадрат відхилення.

(3.10)

= 11243969594678,73

Асиметрія розподілу.

= =1,27 (3.11)

As > 0 – правостороння асиметрія

Скошеність функції (ексцес).

(3.12)

де - центральний момент четвертого порядку; - дисперсія.

(3.13)

=242299500290002000000000000,00

Коефіцієнт ексцесу показує, наскільки гостру вершину має щільність вірогідності в порівнянні з нормальним розподілом. В моєму випадку коефіцієнт ексцесу менше нуля, що значить, розподіл має плоскішу вершину, ніж розподіл Гауса.

Лінійний коефіцієнт варіації

(3.14)

Квадратичний коефіцієнт варіації

(3.15)

Квадратичний коефіцієнт варіації, що дорівнює 30,72%, та лінійний коефіцієнт варіації що дорівнює 36,07%свідчать про середню неоднорідність сукупності.

Коефіцієнт осциляції

(3.16)

Коефіцієнт осциляції – показує відношення розмаху варіації до середнього значення сукупності. В даному випадку він дорівнює 94,92%

3.2. Типологічне та аналітичне групування

Для здійснення типологічного групування використаємо частину таблиці 2.1.Частина використовуваної таблиці наведена у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3.

Обсяг експорту послуг за їх видами з 2008 по 2010 роки, тис.дол.США

Транспортні послуги	7636544,5	6305551,4	7848000,5
Подорожi	492876,4	299207,8	381111,0
Послуги зв'язку	330918,4	321246,5	345026,1

Усю сукупність поділено на 3 групи відповідно до видів складових експортованих послуг.

Таблиця 3.4.

Обсяги експорту послуг в залежності від виду експортованих послуг, тис.дол.США

Рік	Обсяг експорту, тис.дол.США		( )2		( )2
1 гр. – Транспортні послуги
	7636544,5	373179,0333	139262590919,60	4974268,656	24743348657642,50
	6305551,4	-957814,0667	917407786304,54	3643275,556	13273456773708,60
	7848000,5	584635,0333	341798122200,67	5185724,656	26891740203236,80
Загалом по групі	21790096,4	0,00	1398468499424,81	13803268,87	64908545634587,90
2 гр. – Подорожі
	492876,4	101811,33	10365547595,11	-2169399,444	4706293949555,86
	299207,8	-91857,27	8437757439,47	-2363068,044	5584090582674,49
	381111,0	-9954,07	99083443,20	-2281164,844	5203713047529,25
Загалом по групі	1173195,2	0,00	18902388477,79	-6813632,33	15494097579759,60
3 гр. – Послуги зв’язку
	330918,4	-1478,6	2186257,96	-2331357,444	5435227533766,53
	321246,5	-11150,5	124333650,3	-2341029,344	5480418391549,99
	345026,1	12629,1	159494166,8	-2317249,744	5369646378127,84
Загалом по групі				-6989636,533	16285292303444,40

Обчислимо середні значення заробітної платні по групах та по сукупності в цілому:

(3.17)

=7263365,467 тис.дол.США

=391065,0667 тис.дол.США

=332397 тис.дол.США

2662275,844 тис.дол.США

Внутрішньо групові дисперсії та середня з внутрішньо групових дисперсій:

(3.18)

=4601089,622 тис.дол.США

=6300796159 тис.дол.США

=95338025,01 тис.дол.США

(3.19)

=711192808,2 тис.дол.США

Міжгрупова дисперсія:

(3.20)

10585586512868,20 тис.дол.США

Загальна дисперсія:

(3.21)

10586297705676,50 тис.дол.США

Правило складання дисперсій:

(3.22)

10586297705676,50 тис.дол.США

Кореляційне відношення:

0,999932819 (3.23)

- зв’язок з імовірністю 95% суттєвий. 99% - пояснюється різницею у обсягах експорту за видом послуг, 1% - іншими факторами.

Розділ 4.

узагальнюючі показники економічної структури

4.1. Коефіцієнт концентрації, локалізації та подібності

Нерівномірність розподілу двох ознак між складовими однієї сукупності оцінюється коефіцієнтом концентрації:

(4.1)

де d_j - частка однієї ознаки сукупності у групі ”j”,

D_j - частка другої ознаки у тій же групі ”j”;

m - кількість груп в сукупності,

(d_j - D_j) - відхилення часток двох різних ознак однієї групи “j” статистичної сукупності. Нагадаємо арифметичну перевірку:

(4.2)

Якщо К = 0 – рівномірний розподіл.

Якщо К = 1 – повна концентрація у одній групі одного розподілу, а у іншій – другого.

Використання коефіцієнта концентрації.

Необхідно з’ясувати ступень нерівно мірності розподілу обсягів експорту-імпорту послуг між видами послуг. Дані про обсяги експорту-імпорту наведені в таблиці.

Таблиця 4.1.

Розподіл обсягу експорту послуг

Обсяг експорту-імпорту, тис.дол.США	Частка	Модуль відхилення часток
Доля в обсязі експорту-імпорту послуг, dj	Доля в загальному обсязі експорту-імпорту послуг 2005-2010 років ,Dj
2934996,0-5876465,9	0,42	0,33	0,09
5876465,9-8817935,8	0,25	0.38	0,13
8817935,8-11759405,7	0,33	0,29	0,04
Разом	1,00	1,00	0,26

(4.3)

Дане значення коефіцієнта концентрації свідчить про низький ступінь нерівномірності розподілу між видами послуг.

Коефіцієнт локалізації

Обчислюється для кожної окремої групи для двох ознак однієї сукупності, характеризує співвідношення часток.

(4.4)

Таблиця 4.2

Розподіл обсягу експорту-імпорту послуг в залежності від виду послуг

Обсяг експорту-імпорту, тис.дол.США	Частка	Коефіцієнт локалізації, %
Доля в обсязі експорту-імпорту послуг, dj	Доля в загальному обсязі експорту-імпорту послуг 2005-2010 років ,Dj
2934996,0-5876465,9	0,42	0,33	78,57
5876465,9-8817935,8	0,25	0,38
8817935,8-11759405,7	0,33	0,29	87,88
Разом	1,00	1,00	318,45

Результати свідчать про високий ступінь локалізації обсягу експорту-імпорту послуг, які мають середні значення.

Порівняння двох структур різних сукупностей, що поділені на однакову кількість груп “m” обчислюється коефіцієнтом подібності (схожості) структурою двох сукупностей:

(4.5)

Якщо структури однакові, тоді Р = 1; якщо протилежні Р = 0. Зміна окремих складових сукупності (часток) свідчить про зрушення.

Використання коефіцієнта подібності.

Необхідно з’ясувати ступінь подібності між обсягами експорту послуг та їх видами за наступними даними, наведеними нижче в таблиці (за два роки).

Таблиця 4.3.

Розподіл обсягів експорту послуг за 2 роки в залежності від їх видів

Рік	Частка
Транспортні послуги	Подорожі	Послуги зв’язку	Разом
2009, dj	0,66	0,03	0,03	0,72
2010, dk	0,67	0,03	0,03	0,73
Модуль відхилення часток	0,01			-

(4.6)

Дане отримане значення свідчить про високий ступінь подібності видів послуг.

4.2. Оцінка інтенсивності структурних зрушень

Інтенсивність структурних зрушень – оцінюється за допомогою середнього відхилення часток:

(4.7)

або середнього квадратичного відхилення часток:

(4.8)

де m – число складових сукупності;

d_j1- частки поточного періоду;

d_j0 -частки базисного періоду.

Оцінка інтенсивності структурних зрушень.

Необхідно з’ясувати інтенсивність структурних зрушеньобсягу експорту послуг у часі. Дані про експорт послуг наведені в таблиці.

Таблиця 4.4.

Розподіл обсягів експорту послуг за 2 роки в залежності від їх видів

Рік	Частка
Транспортні послуги	Подорожі	Послуги зв’язку	Разом
2009, dj	0,66	0,03	0,03	0,72
2010, dk	0,67	0,03	0,03	0,73
Модуль відхилення часток	0,01			0,01
Квадрат модуля відхилення часток	0,0001	-	-	0,0001

(4.9)

(4.10)

Середній рівень моментного ряду динаміки

Знайдемо середньоквартальний обсяг експорту послуг за 4 квартали 2009 року

Таблиця 4.5

Експорт послуг за 4 квартали 2009 року

Квартал	І	ІІ	ІІІ	ІV
Обсяг експортованих послуг, тис. дол.США	2138757,2	2225365,5	2540848,5	2693359,1

Середній обсяг заборгованості за дані роки знайдемо за формулою середньої хронологічної:

(4.11)

Таблиця 4.6

Дані про рівень безробіття

Рік
Рівень безробіття,%	7,2	6,4	8,1

Інтервали між роками – різні: 2 і 3 роки. Знайдемо значення сусідніх рівнів:

Середній рівень безробіття за період з 2005 по 2010 роки знайдемо за формулою середньої зваженої:

(4.12)

4.3.Згладжування рядів динаміки різними методами

Метод плинних середніх

Згладжування ряду динаміки методом плинних середніх.

У таблиці надані обсяги експорту послуг за 4 квартали 2009 року (Вихідні дані Додаток В). Необхідно здійснити згладжування ряду динаміки.

Таблиця 4.7

Обсяги експортованих послуг по кварталам 2009 року

Квартал	Обсяг експортованих послуг, тис.дол.США	Тримісячний обсяг	Тримісячна плінна
І	2138757,2	-	-
Продовження таблиці 4.7
ІІ	2225365,5	2138757,2+2225365,5+2540848,5= 6904971,2	6904971,2:3= 2301657,067
ІІІ	2540848,5	2225365,5+2540848,5+2693359,1= 7459573,1	7459573,1:3= 2486524,367
ІV	2693359,1	2540848,5+2693359,1+2672244,9= 7906452,5	7906452,5:3= 2635484,167
І (2010)	2672244,9	-	-

Згладжування дискретного ряду динаміки за допомогою ряду Фур’є.

До уваги приймемо перші три члени ряду:

(4.14)

(4.15)

(4.16)

де у_і –“і”- ий рівень не згладженого ряду,

, радіан – умовний аргумент інтервального ряду динаміки; (4.17)

радіан – умовний аргумент моментного ряду динаміки; (4.18)

х_і – “і” –а факторна ознака не згладженого ряду;

x_min – найменше значення факторної ознаки;

x_max – найбільше значення факторної ознаки.

Таблиця 4.8

Згладжування ряду динаміки за допомогою ряду Фур’є

Рік	Обсяг експорту , млн.дол. США	ti, рад	cos ti	sin ti	yicos ti	yisin ti
	3613,9				3613,9		-2619,750267
	3486,8	/6	0,87	0,50	3033,516	1743,4	-3271,534799
	3544,4	/3	0,50	0,866	1772,2	3069,4504	-1195,574371
	4055,3	/2				4055,3	2950,750533
	4248,0	2 /3	-0,50	0,866	-2124	3678,768	8093,709229
	5307,9	5 /6	-0,87	0,5	-4617,873	2653,95	12891,81867
	6134,7		-10,00		-61347		99562,36933
	7505,5	7 /6	-0,87	-0,5	-6529,785	-3752,75	16610,60147
	9038,9	4 /3	-0,50	-0,866	-4519,45	-7827,6874	14534,64104
	11741,3	3 /2		-1		-11741,3	10388,31613
	9598,3	5 /3	0,5	-0,866	4799,15	-8312,1278	5245,357438
	11759,4	11 /6	0,866	-0,5	10183,6404	-5879,7	484,4051357
	80034,4	-	-	-	-55735,7016	-22312,6968	163675,1095

4.4. Зведення рядів до однакової основи

Приклад зведення рядів до однакової основи. Використано дані з Додатку Г.

Необхідно порівняти два динамічні ряди: економічно активне населення та зайняте.

Таблиця 4.9

Зміна економічно активного населення та зайнятого населення у віці 15-70 років

Роки	Економічно активне населення у віці 15-70 років-всього,тис.осіб	Зайняті у віці 15-70 років-всього, тис.осіб	У % до 2005 р.
Економічно активне населення	Зайняте населення
	22830,8
	22426,5	19971,5	98,23	98,99
	22231,9	20091,2	97,38	99,58
Продовження таблиці 4.9
	22171,3		97,11	99,94
	22202,4	20295,7	97,25	100,60
	22280,8		97,59	102,50

Порівняння двох рядів динаміки за допомогою коефіцієнта випередження здійснюється розрахунком відношення темпів зростання, яке називають коефіцієнтом випередження:

(4.19)

де - темп зростання першого та другого рядів динаміки.

Порівняння рядів динаміки за допомогою коефіцієнта випередження.

Необхідно порівняти два динамічні ряди: обсяг економічно активного населення та зайнятого населення у віці 15-70 років за допомогою коефіцієнта випередження.

Таблиця 4.10

Зміна економічно активного населення та зайнятого населення у віці 15-70 років

Роки	Економічно активне населення у віці 15-70 років-всього,тис.осіб	Зайняті у віці 15-70 років-всього, тис.осіб	Ланцюговий темп зростання, kt = yt / yt-1	Коефіцієнт випередження,
Економічно активне населення,	Зайняте населення,
	22830,8		-	-	-
	22426,5	19971,5	0,982	0,990	0,992
	22231,9	20091,2	0,991	1,006	0,985
	22171,3		0,997	1,004	0,994
	22202,4	20295,7	1,001	1,007	0,995
	22280,8		1,004	1,019	0,985

Для моментного ряду, якими являються табличні дані, середній рівень – середня хронологічна.

(4.20)

= 111587,9 тис.осіб

Середній рівень економічно активного населення у віці 15-70 років складає 111587,9 тис.осіб (4.21)