| Методи отримання методологічних знань |
| пов’язані з принципами системного аналізу: |
| передбачає становлення єдності (взаємозв’язку) структурних частин господарської системи, виявлення емерджентних властивостей. |
| передбачає розгляд внутрішньої структури господарської системи між двома полюсами – державою та економічними індивідами |
| передбачає встановлення механізму збереження господарської системи від розпаду |
| Здійснюється на засадах диференціації та інтеграції і доповнює відомі закони діалектики |
| даний принцип також передбачає розгляд співіснування, симбіозу, синтезу як етапів наростання цілісності та їх прояву на різних етапах розвитку господарської системи (натурального, товарного, грошово-кредитного) |
| Методи дослідження емпіричних даних (наукового предмету) |
| опис історичних фактів та подій |
| використання певних правил роботи з джерельною базою |
| збір та аналіз цифрових даних за допомогою статистичних методів |
| використання методів кліометрики як єдності цифрових даних і гіпотетичних моделей кількох можливих альтернативних версій розвитку подій |
| шляхом спостереження, порівняння, вимірювання, проведення експериментів |
| - пошук і систематизація усіх джерел інформації; - порівняння інформації з різних джерел для усунення суперечностей; - співставлення точок зору різних авторів на факти і події; - систематизація інформації та встановлення однозначності і трактування фактів та подій. |
| Під методом (засобом) дослідження розуміють правила і порядок пізнавальних дій, дотримання яких дозволяє підвищити точність (істинність) існуючих та відкрити доступ до нових знань, відділити все, що спотворює (викривляє) дійсність |
| Методи теоретичних досліджень історичних фактів і подій (наукового предмету) |
| Методи дослідження стану господарської системи |
| Методи дослідження змін господарської системи у просторі та часі |
| Методи аналізу наукового рівня економічних знань (економічної думки, економічних теорій) |
| типологізація фактів і подій здійснюється шляхом встановлення відмінностей у фактах певної сукупності |
| розробка наукових категорій передбачає відображення в них спільної важливої ознаки фактів і подій певної сукупності |
| обґрунтування наукових понять, в яких узагальнюються спільні та відмінні ознаки, притаманні певній сукупності фактів і подій |
| встановлення економічних законів – сутнісних причинно-наслідкових зв’язків між різними фактами. |
| Закон дозволяє пояснити факти і події та передбачити можливий напрямок їх розвитку. |
| Причинно-наслідкові та вірогіднісні закони відрізняються характером (детерміністським чи вірогіднісним) зв’язку між фактами та подіями |
| створення економічних теорій як структурованих (за допомогою категорій, понять, економічних законів) систем достовірних теоретичних та емпіричних знань, що дають цілісне уявлення про економічні процеси. |
| історико-генетичний як єдність історичного і генетичного аналізу. |
| метод моделювання передбачає створення спрощеної і символічної схеми (конструкції), що замінює реальну господарську систему і включає в себе опис структурних елементів та зв’язків між ними. |
| метод ідеальних типів означає створення абстрактної моделі, в якій відображається ідеальний (найкращий) варіант подій та фактів на основі суспільно визнаних норм. Порівняння такої ідеальної моделі з реальними фактами дозволяє глибше оцінити дійсність. |
| визначення основних етапів розвитку економічних знань, що відповідають етапам еволюції господарської системи |
| оцінка наукового рівня економічних знань |
| думка на етапі становлення господарської системи |
| Формування теоретичних систем у цілісні учення на етапі функціонування відносно відокремлених господарських систем |
| Створення специфічних економічних теорій, що відображають окремі сторони сучасних ринкових економічних систем |
| При оцінці думки на етапі становлення розглядаються: - рівень наукового апарату, що використовується; - відповідність економічної думки реаліям господарського життя; - вплив економічної думки на подальший розвиток економічної науки. |
| Для оцінки теоретичних систем економічних знань необхідно встановити: - відповідність економічних знань основним положенням наукової парадигми, що лежить в основі теоретичної системи; - роль економічних знань у розвитку теоретичної системи; - прогресивність економічних знань (міра їхнього сприяння подоланню хаосу в господарській системі та використання в процесі свідомої організації господарського життя; - в якій мірі практика підтверджує адекватність економічних знань реаліям господарського життя. |
| Для оцінки специфічних економічних теорій використовуються наступні критерії: - наявність у економічних знань більшої пояснювальної сили порівняно зі знаннями, що входять до інших теорій; - органічне поєднання емпіричного матеріалу і наукових узагальнень; - логічна послідовність, строгість, точність та простота викладу економічних теорій; - відкритість для критики (фальсифікації) та можливості перевірки (верифікації) основних положень специфічних економічних теорій; - операбельність економічних теорій, можливість їх використовувати на практиці. |
| Економічні знання завжди втілюються в тексти. Для наукового аналізу економічних текстів використовують: - прийоми герменевтики; - методи компаративістики. |
Наши рекомендации
