Ефективність і справедливість у розподілі

Четвертий основний вибір економічної системи та проблема – для кого виробляти – має безпосереднє відношення до ефективності і справедливості.

Розглянемо приклад ефективності в розподілу, коли виробництво вже здійснилось і кількість продуктів фіксована. Уявимо, наприклад, що тридцять студентів сідають у автобус, щоб їхати на футбольний матч, і їх вже чекають запаковані сніданки. Половина пакетів укомплектована бутербродами з шинкою і пивом; у решти пакетів лежить бутерброди з рибою і кока-колою. Коли студенти відкривають пакети,вони, перш ніж їсти, починають обмінюватися бутербродами і напоями. Цей обмін краще задовольнити бажання окремих людей, не приносячи нікому шкоди.

Таким чином, розподіл будь-якої даної кількості благ може бути покращений шляхом обміну, в результаті якого бажання окремих людей будуть задоволенні більш повно. До того часу, доки можливий обмін існуючих благ, такий, що деякі люди можуть задовольнити свої бажання, не наносячи витрат іншим людям, ефективність в розподілі може бути покращена, навіть якщо кількість благ не змінюється.

Ефективність розподілу і ефективність виробництва – це два аспекти загального поняття економічної ефективності. Тому залежність між розподілом і ефективністю проявляється і у виробництві, тому що правила розподілу впливають на спосіб дії суб’єктів виробництва. Наприклад,від правил розподілу продуктивність залежить пропозиція виробничих ресурсів, так як кількість ресурсів, які купуються для виробництва комерційними фірмами, залежить від величини виручки за реалізовану продукцію. Правила розподілу впливають також на підприємницькі стимули.

При вирішенні питання, для кого виробляти, виникає і проблема справедливості. Згідно з однією дуже поширеною точкою зору рівність є основою справедливості. Ця концепція справедливості ґрунтується на тій ідеї, що всі люди заслуговують на те, щоб одержати порцію. Товарів і послуг, вироблених економікою. Існує багато варіантів цієї теорії. дехто вважає, що весь дохід і багатство повинні розподілятися порівну. на погляд інших, люди мають право на НА мінімально необхідний рівень доходу, а всякий надлишок зверх цього рівняння повинен розподілятися на основі вже інших стандартів. існує також думка, що певні блага – послуги, їжа та освіта – повинні розподілятися порівну, в той час як інші товари можуть розподілятися не порівну.

альтернативна точка зору багатьох людей заключається в тому, що справедливість залежить від рівності можливостей, від способу дії даного механізму розподілу. при розподілі повинні бути дотримані певні принципи, такі, як право приватної власності і відсутність расової і статевої дискримінації. якщо ці правила дотримані, то будь-який виниклий на їх основі розподіл вважається прийнятим.

1.3. МЕЖІ ВИРОБНИЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

залежить між кількостями різних видів продукції, які можуть бути вироблені при незмінній кількості наявних ресурсів, характеризується кривою виробничих можливостей (рис 1.1).

графік показує співвідношення автомобілів і освіти, які можуть бути вироблені в уявній простій економічній системі з двома продуктами. кількість наявних ресурсів незмінна. якщо всі фактори вкласти в освіту, то кожного року будемо мати 20 млн випускників коледжів (точка А). якщо всі фактори вкласти у виробництво машин, то буде одержано 18 млн машин за рік. інші поєднання двох товарів, які можуть бути вироблені при ефектному використанні наявних факторів, такі як точки С і D, лежать на кривій, яка називається кривою виробничих можливостей.

дана крива – це межа між тими поєднаннями освіти і автомобілів, які можуть бути вироблені, і тими поєднаннями, які не можуть бути виробленні при існуючих факторів. точки з внутрішньої сторони межі, такі як точка Е, показують неефективне виробництво. починаючи з тієї точки, можна збільшити виробництво одного товару без скорочення виробництва іншого, або збільшити випуск обох товарів. точки А, В,С, D на кривій виробничих можливостей відповідають ефективному виробництву.

на цій ділянці межі альтернативна вартість освіти, виражена в кількості машин, показана нахилом кривої – відрізок СD. чим більше випускатиметься студентів, рахуючи вниз і вправо вдовж межі, тим більш крутою буде крива, так як альтернативна вартість зростає. основна причина цього - неоднорідність факторів виробництва. адже, наприклад, при організації перших коледжів викладачами в них будуть працювати найбільш підготовлені з автозаводів без шкоди для виробництва машин. однак у подальшому для розширення виробництва освіти прийдеться забирати кращих робітників автозаводів, причому без всякої впевненості в тому, що вони будуть хорошими викладачами. альтернативна вартість збільшення випускників внаслідок цього буде зростати.

В

А

Освіта, млн. випускників

Рис. 1.1. Крива виробничих можливостей

Такі точки, як F, що лежать поза межею, не можуть бути досягнути навіть при ефективному використанні наявних факторів. Однак з часом із збільшенням кількості та якості факторів виробництва, відкриттям нових способів їхнього використання межа виробничих можливостей може зміститися вверх.

Наши рекомендации