З.Суть, функції і види маркетингу.

Маркетинг (від англ. Market - ринок іпg.- завершення, що означає дію) означає дію, пов'язану з ринком.

Маркетинг - це комплексно - системний підхід до розв'язання проблем ринку, який охоплює всі стадії руху товару, від вивчення проблем і запитів споживачів, розробки планів (програм), виробництва продукції і надання послуг для їх задоволення до організації обслуговування після продажу. Отже маркетинг означає діяльність людей, пов'язану з проблемами, запитами споживачів, товаром, обміном, угодами та ринком.

Мета маркетингу - задовольнити інтерес, запити, потреби споживачів.

Основні принципи маркетингу такі:

1. гармонізація інтересів споживачів і виробників;

2. спрямованість виробництва на ринок, задоволення попиту споживачів;

3. системне, глибоке і постійне реагування на тенденцію, кон'юнктуру ринку, стан і діалектику попиту;

4. програмно - цільове і комплексне вирішення проблем, досягнення мети і розв'язання завдань маркетингу;

5. єдність стратегії, тактики та оперативної маркетингової діяльності;

6. орієнтація маркетингової діяльності на тривалий результат;

7. формування високоморального, високо культурного, гармонійного, інтелектуального, і інтелектуального споживача та запитів і потреб, що відповідають цим вимогам.

Перелічені принципи маркетингу використовують при виконанні таких його функцій:

1. вивчення ринку, попиту і пропозицій, нових видів послуг, інформації про нові товари, додаткові товари, товари замінники, про можливості конкурентів, їхньої продукції та послуг, зовнішнього середовища;

2. здійснення прогнозу попиту і пропозицій;

3. визначення стратегії маркетингу, розробка цільових маркетингових програм і цілей, планування маркетингової діяльності, асортименту продукції;

4. здійснення цінової політики, розробка договірних, роздрібних, оптових цін, знижок і надбавок;

5. визначення товарної політики;

6. планування, організація і проведення збуту продукції;

7. стимулювання продажу;

8. планування і організація експорту продукції та міжнародного маркетингу.

Керівники підрозділів, формувань малого бізнесу, підприємств при вивченні (досліджень) ринку, попиту і пропозицій, діяльності конкурентів організовують інформаційне забезпечення і використовують таку інформацію: господарську діяльність формування; загальні соціальне - економічні показники розвитку галузі, району, республіки; спеціальні спостереження.

Основою стратегії і тактики маркетингу є попит. Він дає змогу найбільшточно формулювати завдання і цілі маркетингової діяльності. Можна виділити вісім рівнів попиту і видів стратегії:

1) негативний попит;

2) відсутність попиту;

3) прихований попит;

4) попит, що знижується;

5) нерегулярний попит;

6) повноцінний попит;

7) надмірний попит;

8) нераціональний попит.

Переліченим видам попиту відповідають певні види маркетингу:

1. Комерційний метод. Допомагає подолати негативний попит, тобто практично створитийого там, де потреби поки що не можуть скластися внаслідок існуючих переконань, неправдивої інформації про товар та з інших причин.

2.Стимулюючий маркетинг. Цей вид маркетингу збуджує попит. Якщо попиту немає то товар не цікавить покупців і втрачає будь яку цінність, коли товари неправильно розміщені, коли споживач не готовий до прийняття нових товарів.

3.Маркетинг, що розвивається. Він охоплює прихований попит, що перетворює маркетинг в реальний, (наприклад, сьогоднішній попит на персональні комп'ютери).

4.Ремаркетііиг оживляє попит, який знижується. Так, наприклад, коли поряд з чорно - білими продаються кольорові телевізори, то треба переконати покупців у тому, що чорно - білі телевізори зручні як запасні (на кухні, дачі та ін.)

5.Синхромаркетинг. Дає змогу надати не регулярному попиту відносної стабільності. Такий попит характеризується сезонними та іншими коливаннями (наприклад, зміна моди), які не збігаються з товарною пропозицією.

6.Підтримуючий маркетинг. Дає змогу зберегти потреби і попит на існуючому рівні здешевленням, наповненням асортименту товарів і послуг.

7. Демаркетинг. Знижує надмірний попит (підвищення цін, комерційна або аукціонна торгівля знижують попит).

8.Протидіючий маркетинг зменшує або ліквідує попит на товари та послуги, що задовольняють нераціональні потреби (тютюнові вироби, алкогольні напої) з допомогою антиреклами та ін.

Метою маркетингу можуть бути також довготривалі (перспективні) і короткострокові (річні) програми підприємств. Одним з основних правил формування маркетингової діяльності має бути поєднання якісних і кількісних показників продукції, яка виробляється і реалізується на ринку.

Управління маркетингом.

Управління маркетингом являє собою вплив на маркетингову систему і ринок з метою організації та координації задоволення потреб і попиту споживачів. Воно ґрунтується на таких закономірностях: 1) єдності, гармонії цілей та інтересів споживачів і виробників; 2) гуманізації управління; адекватному відображенні системою управління маркетингом попиту споживачів, виробничої і соціальної системи; 3) цілісності і розвитку системи управління маркетингом; 4)оптимальності статистики і динаміки системи управління; 5) безперервності маркетингового процесу.

У практичній діяльності ці закономірності реалізуються при визначенні стратегії і тактики маркетингової діяльності.

Успіх такої діяльності забезпечується при єдності (гармонії) цілей та інтересів споживачів і виробників. Управління маркетингом повинно бути гуманним; оскільки при ньому все спрямовано на людину і реалізується людьми. Гуманізація передбачає людинолюбство, добре, чуйне ставлення до споживача і створює умови для само виражання, реалізації професійного, культурного, інтелектуального потенціалів працівників сфери маркетингу.

Маркетинговий процес треба здійснювати безперервно, синхронно, щоб забезпечувати динамічний вплив на ринок і ефективний рух товару.

Система управління маркетингом має бути економічною, гнучкою, сприйнятливою і адаптивною до політики в галузі агробізнесу, щодо потреб і попиту споживачів, кон'юнктури ринку, комерційних змін, підприємництва, рівня виробництва продукції, змін на ринку.

Маркетингову діяльність у с.-г. та агропромислових формуваннях здійснюють окремі служби або працівники. Так, в агропромислових комбінатах і об'єднаннях служба маркетингу включає 4-7чоловік. Вона може бути побудована за функціональним або територіальним принципом.

Очолює службу маркетинг - директор (директор з маркетингу,або заступник директора з комерційних питань.

Інші спеціалісти виконують функції збуту, з реклами та стимулювання, на новихтоварах,маркетингових дослідженнях та ін.

У с.-г. підприємствах є посада заступника керівника з комерційних питань. Цими питаннями займаються крім нього ще 1-3 працівники залежно від обсягів виробництва, реалізації та видів продукції. У фермерських, селянських господарствах та інших формуваннях малого бізнесу маркетингові функції виконують керівники. Залежно від господарської самостійності маркетингові функції виконують керівники і спеціалісти внутрішнього господарських підрозділів.

Діяльність працівників маркетингу ґрунтується на-законах держави, що стосуються аспектів ринкових відносин, агробізнесу, маркетингу та підприємництва, на досягненнях науки в управлінні маркетингом і виробництвом, економіці, організації, соціальній психології, фінансуванні та кредитовані, праві та ін. Працівники маркетингу повинні знати закони ринку, закономірності, функції та процес управління маркетингом, основи законодавства, основи міжнародного маркетингу, досягнення вітчизняної і зарубіжної науки про управління маркетингом.

Функції управління маркетингом регламентується посадовими інструкціями,в якихвизначається їхні обов'язки, права і відповідальність щодо виконання маркетингових функцій.

Процес управління маркетингом складається з таких стадій:

1) аналіз ринкових і маркетингових можливостей;

2) прогнозування, визначення цілей і планування діяльності;

3) організація та регулювання процесу маркетингу;

4) контроль процесу маркетингу;

5) оцінка маркетингової діяльності.

Аналіз ринкових і маркетингових можливостей передбачає аналіз ринку, вивчення потреб та попиту споживачів, діяльності, конкурентів, товару, послуг, аналіз системи маркетингу, зовнішнього середовища, ефективності (можливості) зовнішньоекономічних зв'язків.

Прогнозування, розробка цілі планування маркетингової діяльності.

Прогнози розробляють насамперед відносно того, який товар вводити на ринок, в якому асортименті і по яких цінах; на якого споживача він розрахований і яких потенціальних споживачів можна залучити надалі; які умови потрібні для продажу товарів на запланованому рівні; через які канали і в яких обсягах будуть організовані поставки; якими засобами доцільно впливати на попит і стимулювання продажу; яким має бути обслуговування після продажу і ким воно здійснюватиметься; які економічні результати очікуються учасниками ринку та які для цього потрібні витрати. При розробці цільової програми визначають матеріальне, грошове та людське забезпечення цілі. При плануванні маркетингової діяльності визначають види робіт, строки їх виконання відповідальних осіб, необхідні ресурси і передбачуваний економічний ефект.

Організація і регулювання процесу маркетингу включає організацію комплексу маркетингу, відбір цільових ринків і цільових сегментів, формування свого споживача, організацію збуту продукції або надання послуг, організацію комерційної діяльності. Приниження маркетингових можливостей, а також регулювання процесу маркетингу при відхиленнях від планових програм. При організації збуту товару враховують його життєвий цикл, який складається з 4-5 етапів:

1.період введення товару на ринок, при цьому попит зростає повільно;

2.швидке зростання обсягу продажу;

3.період зрілості продукту - рівень продажу ще зростає, але нижчий, ніж на другому етапі;

4-5.період старіння продукту - попит повільно, а потім швидко падає.

Контроль за процесом маркетингу включає контроль функціонування системи маркетингу, виконання маркетингових програм, маркетингової діяльності.

Оцінка маркетингової діяльності - це оцінка задоволення попиту, ефективності тасистемимаркетингу, виконання маркетингових програм і діяльності працівниками служби, життєвого циклу товару та зовнішньоекономічних зв'язків.

Література:

1.Закон України «Про підприємство» від 7.02.1991р. №698 -XII.

2. М.Г.Лобас та ін. «Приватизація власності в АПК» -К: «Агроком.» с.114-120.

3.Указ президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки». Від. 3.12.1999р. №1529/99.

4. В.О.Беспалоз. Управління сільськогосподарським виробництвом. Нав. Посібник. - К:«Вища школа». 1992р. -с.112-128.