Додаткова навчальна література 7 страница

2. Чому з метою аграрного протекціонізму в ЄС використовується система компенсаційних зборів, а не ввізних мит?

3. Побутує думка, що економічна інтеграція між країнами, що розвиваються, не зможе забезпечувати істотного зростання їхнього добробуту, оскільки в них просто немає достатнього асортименту товарів, які становлять інтерес для взаємної торгівлі. Яка ваша думка?

4. Які сторони розвитку інтеграцінного процесу в Європі є сприятливими і які несприятливими для України?

5. Ви є головою уряду у великій промислово розвинутій країні, якій протистоять потужні нафтова та кавова картель. Яку державну політику ви оберете для протидії владі картелей? Яких міжнародних угод ви будете прагнути? Чи слід вам зайняти пасивну очікувальну позицію та дозволити ринковим силам самим розв’язати ці проблеми?

6. Чи справедливе твердження: "Виграш малої країни від інтеграції з великою країною більпий, ніж у великої країни"?

Задачі:

Розрахункові завдання:

Задача 1

Автомобільне колесо коштує в Україні 100 дол. США, у Польщі — 80 дол., у Росії — 60 дол.. Україна — маленька країна, і її зовнішня торгівля не впливає на рівень світових цін.

А. В Україні вводиться 30-відсотковий адвалорний тариф на імпорт коліс із Росії та Польщі. Чи буде Україна продовжувати імпортувати колеса?

Б. Якщо після цього Україна утворить митний союз з Польшею, чи буде вона сама виробляти колеса або імпортуватиме іх?

В. Який ефект — створення торгівлі чи відхилення торгівлі — виникає при заснуванні митного союзу між Україною і Польшею?

Г. Припустимо тепер, що в Україні вводиться 10-відсотковий, а не 30-відсотковий адвалорний тариф на імпорт колес із Росії та Польщі. Чи буде Україна продовжувати імпортувати колеса?

Д. Якщо тепер Україна утворить митний союз з Польшею, чи буде вона сама продукувати колеса або імпортуватиме їх?

Е. Який ефект — створення торгівлі чи відхилення торгівлі — виникає при заснуванні митного союзу між Україною та Польшею?

Розв’язок.

А. Якщо в Україні вводиться 30-відсотковий адвалорний тариф на імпорт коліс із Росії та Польщі, то колеса, що будуть імпортуватися з Польщі, в Україні коштуватимуть 80 + 80*0,3 = 104 долара, тобто більше ніж вартість українських колес (104> 100). А колеса, що імпортуватимуться з Росії, будуть коштувати в Україні 60 + 60*0,3 = 78 дол., тобто менше чим вартість відповідної української продукції (78<100). Таким чином Україні вигідним буде імпорт колес тільки з Росії.

Б. Якщо Україна утворить митний союз з Польшею, що передбачає скасування національних митних тарифів та введення загального митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі щодо третіх країн, то ціна польського колеса в Україні буде 80 дол. (30-відсотковий адвалорний тариф буде скасовано). Таким чином Україні буде вигідніше імпортувати колеса із Польщі, а не виробляти їх.

В.При заснуванні митного союзу між Україною і Польшею, виникне ефект створення торгівлі, тому що місцеві споживачі переорієнтуються з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт), що стане можливим в результаті усунення імпортних мит у рамках митного союзу.

Г. Якщо в Україні вводиться 10-відсотковий адвалорний тариф на імпорт коліс із Росії та Польщі, то колеса, що будуть імпортуватися з Польщі, в Україні коштуватимуть 80 + 80*0,1 = 88 дол., тобто менше ніж вартість українських колес (88<100). А колеса, що імпортуватимуться з Росії, будуть коштувати в Україні 60 + 60*0,1 = 66 дол., тобто менше ніж вартість українського виробника (66<100). Таким чином Україні вигідним буде імпорт колес як із Росії, так і з Польщі.

Д. Якщо Україна утворить митний союз з Польшею, то ціна польського колеса в Україні буде 80 дол. Таким чином Україні буде вигідніше імпортувати колеса з Польщі, а не виробляти їх, та імпортувати колеса з Росії, які також будуть дешевше навіть з 10-процентним адвалорним тариом.

Е.При заснуванні митного союзу між Україною і Польщею, виникне ефект відхилення торгівлі, тобто місцеві споживачі переорієнтуються із закупівлі товару в ефективного позаінтеграційного джерела поставки на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, що відбудеться в результаті усунення імпортних мит у рамках митного союзу.

Задача 2

Доместія та Екстернія збираються створити зону вільної торгівлі. До цього Доместія імпортувала 10 млн. транзисторних радіоприймачів із третіх країн за 100 дол. кожний, які оподатковувалися митом у 30 дол. Витрати виробництва цих радіоприймачів в Екстернії становлять 110 дол. а у Доместії — 130 дол.

А. Якою буде для Доместії ціна переоріентації її зовнішньої торгівлі на Екстернію після створення зони вільної торгівлі?

Б. Наскільки має збільшитись обсяг імпорту Доместії, щоб компенсувати витрати, викликані ідеєю переоріентації?

Тести:

1. Якщо дві країни укладаютъ угоду, за якою експортно-імпортні операції резидентів цих країн не оподатковуютъся митами, то така форма інтеграції називається:

а) спільний ринок;

б) зона вільної торгівлі;

в) митний союз;

г) економічний союз;

д) преференційна торгова угода.

2. Узгоджене скасування групою країн націоналъних митних
тарифів і запровадження загального митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі щодо третіх країн називається:

а) спільний ринок;

б) зона вільної торгівлі;

в) митний союз;

г) економічний союз;

д) преференційна торгова угода.

3.Ефект споживання показує:

а) як рівень споживання залежить від розміру імпортного мита;

б) зростання споживання в результаті виходу країни з митного
союзу;

в) як споживання ресурсов всередині країни залежить від поділу праці в рамках митного союзу;

г) збільшується споживання товару в результаті приєднання
країни до митного союзу;

д) всі відповіді правильні;

е) немає правильної відповіді.

4. Динамічний ефект економіної інтеграції — це:

а) економічні наслідки, які виявляються на пізніших стадіях функцюнування митного союзу;

б) переорієнтація місцевих споживачів купівлі товару з ефективнішого позаінтеграційного джерела поставки на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, яка відбувається в результаті усунення імпортних мит у рамках митного союзу;

в) переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на більш ефективне зовіншне джерело імпорту, яка стає можливою в результаті усунення імпортних мит у рамках митного союзу;

г) економічні наслідки, які виявляються негайно після створення митного союзу як його безпосередній результат.

5. Що належить до переваг інтеграції країн:

а) зростаюча конкуренція між виробниками інших країн;

б) близькість рівнів економічного розвитку та ступеня зрілості країн, що інтегруються;

в) розв’язання завдань торгової політики;

г) усі відповіді правильні?

6. Що належить до передумов інтеграції:

а) сприяння структурній перебудові економіки;

б) відплив ресурсов від менш економічно розвинених до більш розвинених;

в) близькість рівнів економічного розвитку та ступеня економічної зрілості країн, що інтегруються;

г) усі відповіді правильні?

7. Процес економічної взаємодії країн, який приводить до зближення господарських механізмів, який набирає форми міждержавних угод і погоджено регулюється міждержавними органами, називається:

а) спільний ринок;

б) зона вільної торгівлі;

в) митний союз;

г) економічний союз;

д) економічна інтеграція.

8. Процес підписання на двосторонній основі угод між окремими державами або між вже наявними інтеграційними угрупованнями й окремою країною або групою країн називається:

а) спільний ринок;

б) зона вільної торгівлі;

в) митний союз;

г) економічний союз;

д) преференційна торгова угода.

9. Якщо у результаті утворення митного союзу виникає ефект відхилення торгівлі, то:

а) добробут країн, які не беруть участь у митному союзі, погіршиться;

б) добробут країн — учасниць митного союзу погіршиться, якщо ефект відхилення торгівлі перевищує ефект створення торгівлі;

в) добробут країн — учасниць митного союзу поліпшиться, якщо ефект відхилення торгівлі буде меншим від ефекту створення торгівлі;

г) усі відповіді правильні.

10. Що належить до недоліків інтеграції:

а) демографічний ефект;

б) створення сприятливого зовнішньополітичного становища;

в) зростання конкуренції між виробниками інших країн;

г) зростання кількості злиттів компаній?

Заняття №11

Тема: «Міжнародні валютно-фінансові відносини»

Методичні поради: міжнародні валютно-фінансові відносини — це відносини, що виникають між суб'єктами світового ринку, опосередковуючи рух товарів, послуг, капіталів, робочої сили. Вони ґрунтуються на установлених формах розрахунків та системі валютного регулювання. При вивченні даної теми студенту перш за все необхідно розглянути поняття світової валютної системи, її елементи, етапи становлення. Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується подальшим поглибленням інтеграції та зміцненням взаємозвязків між національними економіками, які передбачають здійснення відповідних зовнішньоекономічних операцій. Основою для проведення таких операцій є валютний ринок, на якому формується система різноманітних фінансово-кредитних відносин між країнами з приводу зовнішньої торгівлі, надання послуг за кордоном, залучення іноземних інвестицій, кредитів та інших видів зовнішньоекономічної діяльності, які потребують обміну і використання іноземної валюти. Тому далі необхідним для студента є з’ясування понять валютного ринку (його функцій, класифікації, опреацій, що здійснюються на ньому), валюти, валютного курсу, валютної політики. Особливу увагу треба приділити питанням стану й перспективам розвитку світової валютної системи. Також при підготовці до семінарського заняття студент повинен пройти тестовий контроль, підготувати дискусійні питання та розглянути методику розв’язку типових задач.

План семінару:

1. Поняття світової валютної системи, її елементи.

2. Етапи становлення світової валютної системи.

3. Валютний ринок, його сутність, функції.

4. Класифікація валютних ринків.

5. Операції на валютному ринку.

6. Валютний курс та валютна система.

7. Європейська валютна система.

8. Стан та перспективи розвитку світової валютної системи.

Ключові поняття:

Валюта

Валюта: вільного використання, іноземна, конвертована, національна, резервна, тверда

Валютне котирування: крос-котирування, непряме, пряме

Валютний (обмінний) курс: валютне правління, керовано плаваючий, коригований, незалежно плаваючий, номінальний, номінальний ефективний, обмежено гнучкий, плаваючий, реальний, реальний ефективний, спот-курс, фіксований, форвардний

Валютний коридор

Девальващя валюти

Джей-крива

Еластичність попиту на валюту

Євровалюта

Європейська валютна система

Європейський валютно-економічний союз

Євроринок валют

Єдність валютного курсу

Знецінення валюти

Золотий стандарт

Золотодевізний стандарт

Кероване плавання

Конвертація: внутрішня, за капітальними операціями, за поточними операціями, зовнішня, повна, товарна

Курсоутворення: брудне плавання, чисте плавання

Міжнародна валютно-фінансова система

Міжнародна ліквідність

Множинність валютних курсів

Оптимальний валютний простір

Паралельний обіг валюти

Повзуча фіксація

Подорожчання валюти

Реальна девальвація

Ревальвація валюти

Спекулятивна атака

Сучасна валютна система

Умова Маршалла-Лернера

Форми паралельного обігу: валютне заміщення, доларизація

Цільові зони

Валюта (currency) — готівкова частина грошової маси, яка циркулює з рук у руки у формі грошових банкнот і монет:

вільного використання (freely usable currency) — валюта, яка широко використовується для здійснення платежів за міжнародними угодами й активно продається і купується на головних валютних ринках;

іноземна (foreign currency) — платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни;

конвертована (currency convertibility) — валюта, яка має здатність вільно обмінюватись для резидентів і нерезидентів на іноземну валюту і використовуватись в угодах з реальними і фінансовими активами;

національна (national currency) — законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;

повна (full currency) — відсутність будь-якого контролю й обмежень і щодо поточних, і щодо капітальних операцій;

резервна (reserve currency) — валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття від’ємного сальдо платіжного балансу;

тверда (hard currency) — валюта, яка характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно внаслідок фундаментальних макроекономічних закономірностей.

Валютне котирування(currency quotation) — визначення валют­ного курсу на основі вибраних ринкових механізмів:

крос-котирування— визначення курсів двох валют одна до одної через курс кожної з них відносно третьої валюти, переважно до долара США;

непряме (indirect), або обернене (reciprocal), — визначення ва­лютного курсу одиниці національної валюти через певну кількість одиниць іноземної валюти;

пряме(direct), або нормальна (normal), — визначення валютного курсу одиниці іноземної валюти через певну кількість одиниць національної валюти.

Валютний (обмінний) курс(exchange rate) — ціна одиниці національної валюти, яка виражена в одиницях іноземної валюти, або відносна ціна валюти двох країн:

валютне правління(currency board) — фіксація курсу національної валюти до іноземної, причому випуск національної валю­ти повністю забезпечено запасами іноземної (резервної) валюти;

керовано плаваючий(managed floating exchange rate) — курс, який встановлюється центральним банком, а не валютним ринком, але з частою його зміною, яка має не автоматичний характер, а бере до уваги макроекономічні показники.

коригований(adjusted exchange rate) — курс, який автоматич­но змінюється згідно зі змінами певного набору економічних показників;

незалежно плаваючий(independently floating exchange rate) — курс, що визначається на підставі співвідношення попиту і пропозиції на валюту на валютному ринку за умови невтручання держави в цей процес;

номінальний(nominal exchange rate) — курс між двома валюта­ми, ціна одиниці національної валюти, визначена в одиницях іно­земної валюти:

Еnfd,

де Еn — номінальний валютний курс; Сf — іноземна валюта; Сd — національна валюта;

номінальний ефективний(HEBK) (nominal effective exchange rate — NEER) — індекс валютного курсу, розрахований як співвідношення між національною валютою і валютами інших країн, зваженими відповідно до частки цих країн у валютних операціях певної країни:

Een = Si (PEni * Wi).

де Еeп — номінальний ефективний валютний курс; Si — знак суми показників по і-країнах; і-країна — торговий партнер; РEni = Е1i0i — індекс номінального валютного курсу поточного року (Е1i) порівняно з базовим роком (Е0i) кожної і-ї країни — торгового партнера;

Wi = (Xi + IМi)/(Xtotal + IМtotal) — частка кожної країни (Xi + IМi) уторговому обороті певної країни з тими країнами, що вважаються головними торговими партнерами;

обмежено гнучкий(limited flexibile exchange rate) — офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає невеликі коливання валютного курсу згідно з установленими правилами;

плаваючий(flexibile/floating exchange rate) — курс, що вільно змінюється під дією попиту і пропозиції, на який держава може за певних умов впливати шляхом валютних інтервенцій;

реальний(real exchange rate) — номінальний валютний курс, перерахований з урахуванням змін рівня цін у своїй країні й у тій країні, до валюти якої котирується національна валюта:

Er= En * Pf / Pd .

де Еr — реальний валютний курс; Рf — індекс цін іноземної країни; Рd — індекс цін своєї країни;

реальний ефективний(РЕВК) (real effective exchange rate — REER) — номінальний ефективний валютний курс з поправкою на зміну рівня цін або інших показників витрат виробництва, який показує динаміку реального валютного курсу певної країни до валют країн — основних торгових партнерів:

Eer = Si (PEri * Wi).

де Еer — реальний ефективний валютний курс; Si — знак суми показників по і-країнах; і-країна — торговий партнер; РEri = Еr0— індекс реального валютного курсу поточного року порівняно з базовим роком кожної країни — торгового партнера; Wi = (Xi + IМi)/(Xtotal + IМtotal) — частка кожної країни в торговому обороті певної країни з тими країнами, що вважаються головними торговими партнерами;

спот-курс (spot rate) — курс, за яким обмінюються валюти протягом не більше двох робочих днів з моменту досягнення угоди про курс;

фіксований(pegged/fixed exchange rate) — офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає тимчасове відхилення від нього в той чи іншій бік не більше ніж на 2,25 %;

форвардний(forward rate), або строковий — узгоджений курс, за яким обмінюються валюти в певний момент у майбутньому, більше ніж через три дні після досягнення угоди про курс.

Валютний коридор(exchange rate band) — встановлені межі ко­ливання валютного курсу, який держава зобов’язується підтримувати.

Девальвация валюти(currency devaluation) — законодавче зни­ження курсу валюти або центрального паритету за режиму фіксованого валютного курсу.

Джей-крива(J-curve) — тимчасове погіршення торгового балан­су в результаті зниження реального курсу національної валюти, що приводить до його наступного поліпшення.

Еластичність попиту на валюту (elasticity of currency demand) — співвідношення зміни в обсягах попиту та пропозиції валюти з процентною зміною валютного курсу.

Євровалюта — валюта, яка переказана на рахунок іноземних банків та використовується ними для операцій в усіх країнах, включаючи країну — емітента цієї валюти.

Європейська валютна система (European Monetary System) — створена країнами-членами ЄС зона координованого плавання щодо долара США курсів національних валют з метою забезпечення їх більшої стабільності.

Європейський валютно-економічний союз (European Economic and Monetary Union) — стадія розвитку валютно-фінансової інтеграції країн ЄС, яка передбачає перехід до єдиної грошової політики, створення єдиного центрального банку і введения єдиної валюти (євро — euro).

Євроринок валют— сукупність операцій з валютами, які діють поза країною походження.

Єдність валютного курсу(single exchange rate) — використання одного ефективного курсу для всіх видів валютних операцій усіх учасників цих операцій і валют, в яких вони здійснюються.

Знецінення валюти(currency depreciation) — зниження вартості валюти за режиму плаваючого валютного курсу.

Золотий стандарт (gold standard) — міжнародна валютна систе­ма, яка заснована на офіційному закріпленні країнами золотого вмісту в одиниці національної валюти із зобов’язанням центральних банків купувати і продавати національну валюту в обмін на золото.

Золотодевізний стандарт (gold exchange standard) — міжнародна валютна система, заснована на офіційно встановлених фіксованих паритетах валют до долара США, який, в свою чергу, конвертувався в золото за фіксованим курсом.

Кероване плавання(managed floating) — політика управління валютним курсом за допомогою валютних інтервенцій, що передбачає купівлю або продаж іноземної валюти.

Конвертація (currency convertibility) — здатність резидентів і нерезидентів вільно, без будь-яких обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну та використовувати іноземну валюту в угодах з реальними та фіксованими активами:

внутрішня (internal convertibility) — право резидентів купувати, зберігати і здійснювати операції всередині країни з активами у формі валюти і банківських депозитів, деномінованих в іноземній валюті;

жорстка (hard) — якщо національна валюта має фіксований курс відносно іноземної;

за капітальними операціями (capital account convertibility) — відсутність обмежень на платежі й трансферти за капітальними міжнародними операціями, які пов’язані з торгівлею товарами, послугами, міждержавними переказами доходів і трансферов;

за поточними операціями (current account convertibility) — відсутність обмежень на платежі й трансферти за поточними міжнародними операціями, які пов’язані з торгівлею товарами, послу­гами, міждержавними переказами доходів і трансферов;

зовнішня (external convertibility) — право резидентів здійснювати операції з іноземною валютою з нерезидентами;

м’яка (soft) — якщо національна валюта має плаваючий курс щодо іноземної;

повна (full convertibility) — відсутність будь-якого контролю і будь-яких обмежень за поточними і капітальними операціями;

товарна (commodity convertibility) — здатність економіки генерувати достатню кількість товарів і послуг для задоволення попиту резидентів і нерезидентів, які здійснюють платежі в іноземній і національній валюті.

Курсоутворення:

брудне плавання(dirty floating) — курсоутворення за активної інтервенції центрального банку на валютному ринку;

чисте плавання(clean floating) — курсоутворення без втручання центрального банку у валютний ринок.

Міжнародна валютно-фінансова система (international monetary system) — закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, які функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва.

Міжнародна ліквідність — сукупність усіх платіжних інструментів, які можуть використовуватись у міжнародних розрахунках: золото, ВКВ у запасах держав, кредитні гроші (векселі, банкноти, чеки, депозити), SDR (special drawing rights) (спеціальні пра­ва запозичення — СПЗ).

Множинність валютних курсів(multiple exchange rate) — законодавчо встановлене використання різних ефективних курсів на­ціональної валюти залежно від видів валютних операцій, учасників цих операцій і валют, у яких вони здійснюються.

Оптимальний валютний простір(optimum currency area) — підтримання фіксованого валютного курсу між обмеженою групою країн і плаваючого валютного курсу з іншими країнами.

Паралельний обіг валюти (currency co-circulation) — використання і визнання законним платіжним засобом однієї або декількох іноземних валют у грошовій системі держави разом з національною валютою.

Повзуча фіксація(crawling peg) — механізм встановлення валютного курсу як відсотка коливання навколо центрального пари­тету, що передбачає регулярну його зміну на певну величину.

Подорожчання валюти(currency appreciation) — збільшення вартості валюти за режиму плаваючого валютного курсу.

Реальна девальвація(real devaluation) — зниження реального курсу національної валюти за режиму фіксованого валютного кур­су, яке відбулося з урахуванням зміни рівня цін у своїй країні та в тій країні, до валюти якої котируеться національна валюта.

Ревальвація валюти(currency revaluation) — законодавче підвищення курсу валюти або центрального паритету за режиму фіксованого валютного курсу.

Спекулятивна атака (speculative attack) — різке зростання пропозиції валюти на ринку в період послабления її курсу, що призводить до втрати валютних резервів країни у випадку спроб підтримати валютний курс, який падає.

Сучасна валютна система — девізна валютна система з комбінуванням фіксованих та плаваючих валютних курсів, яка регулюється як на двосторонніх засадах шляхом угод між країнами, так і на багатосторонній основі — через механізми МВФ.

Умова Маршалла — Лернера (Marshall-Lerner condition) — зниження вартості національної валюти (девальвація) приводить до поліпшення торгового балансу, якщо сума абсолютних значень еластичності національного попиту на імпорт та іноземного попиту на національний експорт більша за одиницю.

Форми паралельного обігу:

валютне замещення (currency substitution) — використання іноземної валюти тільки як засобу обігу;

доларизація (dollarization) — використовування іноземної валюти як засобу обігу, одиниці розрахунку і засобу заощадження.

Цільові зони (target zones) — параметри валютного курсу, до яких країна вважає необхідним прямувати.

Задачі:

Задача 1

Український підприємець бажає в комерційному банку купити євро за долар. Банку необхідно розрахувати крос-курс євро до долара, використовуючи курси обох валют до гривні (Курси валют на жовтень 2009 року: EUR: покупка – 12,3000; продаж – 12,4500; USD: покупка – 8,3700; продаж – 8,4200). Скільки доларів необхідно заплатити підприємцю, якщо він бажає купити 100 євро при прямій та зверненій котировках.

Розв’язок

Крос-курс - співвідношення між двома валютами, яке визначено через їх курс до третьої валюти (або це котирування двох іноземних валют, жодна яких не є національною валютою учасника угоди, який встановлює курс). Наприклад курс долара до євро, встановлений Національним банком України, або пари EUR/GBP, CHF/JPY, AUD/NZD є крос-курсами. Котирування крос-курсів розраховується через курс кожній з валют в парі до третьої валюти.

Для того, щоб розрахувати крос-курс євро до долара при прямій котировці, треба курс продажу долара поділити на курс купівлі євро (тобто знайти скількі доларів є в одному євро):

Крос-курс (євро до долара) = Курс дол. (курс продажу) = 8,4200 = 0,6846
Курс євро (курс купівлі) 12,300

Щоб купити 100 євро, підприємцю потрібно заплатити 100/0,6846= 146,07 дол.

При зверненій котировці крос-курс розраховується навпаки:

Крос-курс (євро до долара) = Курс євро (курс продажу) = 12,4500 = 1,4875
Курс дол. (курс купівлі) 8,3700

Щоб купити 100 євро, підприємцю потрібно заплатити 100*1,4875= 148,75 дол.

Задача 2

Українська фірма в жовтні цього року експортує 1000 товару у Німеччину за ціною 150 євро за одиницю. Курс євро в жовтні склав 1233,2590 гривень за 100 євро. В грудні цього року курс євро підвищився до 1245,2205 гривень за 100 євро. Як підвищення валютного курсу відобразиться на валютному виторгу?

Розв’язок

В жовтні курс 1 євро дорівнював 12,332590 грн., тобто 1000 од.товару коштувала 150*12,332590*1000 = 1 849 888,5 грн.

В грудні курс 1 євро підвищився та дорівнював 12,452205 грн., а 1000 од.товару коштувала 150*12,452205*1000 = 1 867 830,7 грн.

Таким чином підвищення валютного курсу відіб’ється на виторгу української фірми в бік підвищення на (1 867 830,07 – 1 849 888,5) = 17942,2 грн.

Задача 3

Курси деяких валют станом на два конкретних дні 2006 р. були такими (одиниць національної валюти за 1 дол. США):

Валюта 14 лютого 15 лютого
Швейцарський франк, CHF 1,7022 1,7001
Канадський долар, CNP 1,3780 1,3805
Українська гривня, UAH 5,2731 5,2756
Англійський фунт, GBP 0,7017 0,7015
Японська єна, JPY 132,6341 132,6352

Використовуючи будь-який табличний процесор, наприклад Міcrosoft Ехсеl, виконайте такі завдання:

Наши рекомендации