Трудовий договір на певний строк

В умовах переходу до ринкової економіки поширюється прак­тика укладення строкових трудових договорів. Але Законом України від 19 січня 1995 р. було внесено зміни до ст. 23 КЗпП. Законодавець чітко висловив свою позицію щодо звуження такої практики; строковий трудовий договір може укладатися лише у випадках, встановлених у законодавстві, а також у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизна­чений строк з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника. Таким чином, за загальним правилом трудовий договір повинен укладатися на невизначе­ний час.

Разом з тим слід визнати, що формулювання у ст. 23 КЗпП випадків, коли може укладатися строковий трудовий договір, є незадовільним. Воно досить розпливчасте І не конкретне, що спричиняє у свою чергу неприпустимо широке тлумачення та­ких випадків. Зокрема, посилання на задоволення "інтересів працівника" дозволяє власникові як пріоритетній стороні тру-

236

дового договору в умовах широкого безробіття нав'язувати стро­ковий характер договору працівникові.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 9 від б лис­топада 1992 р. (зі змінами і доповненнями) роз'яснив судам, що при укладенні трудового договору на певний строк цей строк встановлюється угодою сторін і може визначатися не тільки конкретним періодом, а й настанням певної події, наприклад, повернення на роботу робітниці з відпустки по вагітності, поло­гах і догляду за дитиною; працівника, який звільнився з роботи у зв'язку із призовом на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; обранням народним депутатом або на виборну посаду (п. 7). Строковий трудовий договір може укла­датися для заміни тимчасово відсутнього працівника.

Верховний Суд України висловив свою позицію щодо укладен­ня строкових трудових договорів з працівниками орендних підприємств. Включення працівника, прийнятого на роботу на певний строк, до складу орендного колективу (ланки), який діє на підставі строкового договору орендного підряду, не означає, що цей працівник почав працювати за строковим трудовим догово­ром, якщо це питання не було узгоджено угодою сторін. Договір колективного орендного підряду є формою організації та опла­ти праці й не замінює собою укладеного з працівником трудово­го договору (Правові позиції Верховного Суду України щодо роз­гляду судами окремих категорій цивільних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1998. — № 8. — С. 212).

У КЗпП не міститься вказівки на те, що строковий трудовий договір повинен укладатися в письмовій формі. Думається, така норма потрібна в законодавстві. Багато трудових спорів вини­кають внаслідок неправильного оформлення строкових трудових договорів. Заслуговує на увагу практика зарубіжних країн, де законодавством повсюдно встановлено правило про укладення строкових трудових договорів у письмовій формі.

Трудовий договір на час виконання певної роботи є різнови­дом строкового трудового договору, однак його припинення по­в'язане із закінченням обумовленої договором роботи. Не треба плутати цей вид трудового договору з цивільно-правовим догово­ром, пов'язаним із застосуванням праці (відмінності було вказа­но вище).

Трудовий договір на певний строк - student2.ru Строкові трудові договори набули великого поширення у краї­нах з ринковою економікою і значно підірвали стабільність зай­нятості мільйонів працівників. У багатьох країнах прийнято спеціальні законодавчі акти щодо регулювання трудових дого­ворів на строк. Зокрема, Французький ордонанс від 5 лютого 1982 р. встановив, що договори на строк можуть укладатися обо­в'язково у письмовій формі й лише у визначених законом ви­падках, а саме: тимчасової відсутності працівника, що замінюєть­ся; несподіваного і тимчасового розширення виробничої діяль­ності; виконання випадкової роботи, точно визначеної і нетри­валої; коли такий договір укладається на виконання законодав­ства або урядової постанови, направленої на те, щоб сприяти прийняттю на роботу певних категорій працівників; коли підприємець зобов'язаний забезпечити завершення професійно­го навчання працівника; для виконання сезонних робіт. Макси­мальний строк для таких договорів — 1 рік. До цього договору може бути включена умова про те, що він буде продовжений. У такому разі його продовження обов'язкове, але не більше ніж на один строк. Випробувальний строк може бути встановлений на термін не більше 2 тижнів.

Шведський закон "Про забезпечення зайнятості" від 24 лю­того 1982 р. передбачив, що договір на строк може бути укладе­ний у таких випадках: для виконання тимчасових сезонних ро­біт; робіт, пов'язаних з навчанням, стажуванням працівника; у зв'язку з необхідністю тимчасово розширити виробництво; на строк, що передує виконанню обов'язку працівника щодо несен­ня військової служби, з особами похилого віку після виходу їх на пенсію за віком або після досягнення ними 65 років (див.: Киселев И.Я. Цит. соч. — С. 65—66).

Видається доцільним закріпити в законодавстві не тільки чітко визначений перелік випадків, за яких може укладатися строко­вий трудовий договір, а й посади, роботи і галузі суспільного ви­робництва, де строкові договори повинні укладатися в обов'яз­ковому порядку, — радіо, телебачення, освіта, громадські роботи тощо.

Вивчення і запозичення зарубіжного досвіду може стати ко­рисним для України при підготовці нового Трудового кодексу.

238

Наши рекомендации