Додаткова навчальна література 2 страница

теорія порівняльних переваг(соmparative аdvantage theory) — якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами (або, інакше кажучи, з меншими альтернативними витратами), то торгівля буде взаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, ніж в іншій;

теорія розміру країни(Соuntry size Thеоrу) — у зв’язку з тим, що країни з більшою територією зазвичай мають більш різноманітні кліматичні умови та природні ресурси, вони в цілому ближчі до економічної самодостатності, ніж малі за розміром країни.

теорія співвідношення факторів виробництва, або теорія Хекшера - Оліна(Hectschers - Оlin Тhеоrу) — країни експортують продукти інтенсивного використання надлишкових факторів та імпортують продукти інтенсивного використання дефіцитних для них факторів;

Кластери(clusters) — це об’єднання національних конкурентоспроможних взаємозалежних галузей.

"Лесе-фер" (фр. laissez-faire) — політика державного невтручання в економіку і свободу конкуренції.

Компенсаційний критерій(соmpensation eriterion) — реалізація економічної політики, яка веде до поліпшення становища од­них економічних гравців за рахунок інших.

Критерій ефективності Парето(сriterion effekt Раrеtо) — кожна зміна, внаслідок якої поліпшується добробут хоча б одного індивіда, причому становище будь-якого члена суспільства при цьому не погіршується, веде до збільшення добробуту в цілому.

Національний ромб— детермінанти національної конкурентоспроможності становлять собою комплексну систему, яка постійно розвивається (рис. 1.).

Рис. 1. Національний "ромб" або детермінанти національної конкурентної переваги

Співвідношення цін при торгівлі — ціна імпортного товару, яка визначається через ціну товару, який необхідно експортувати, щоб сплатити імпорт, тому кінцеве співвідношення цін при торгівлі визначається внутрішнім попитом на товари у кожній з торгуючих країн.

Статистика Леонтьєва(Leontief Statistic) — співвідношення (K/L) (дол. США/людино-рік). Згідно з цим співвідношенням країна може вважатись капіталонасиченою, якщо: (К_х/L_х) / (К_т/L_т) > 1 і трудонасиченою, якщо (К_x/L_х)/ (К_т/L_т) < 1. К, К_m, К_х — кількість капіталу, необхідного для виробництва одиниці продукції, одиниці американського імпорту та одиниці американського експорту відповідно; L, L_т, L_x — кількість праці, необхідної для виробництва одиниці продукції, одиниці американського імпорту та одиниці американського експорту відповідно.

Торгівля декількома товарами— товари будуть виготовлятись там, де відносна заробітна плата є меншою, тобто там, де їх дешевше виготовляти.

Умови торгівлі (коефіцієнт міжнародного обміну)(terms оf trade) — співвідношення експортних й імпортних цін певного то­вару, країни в цілому, групи країн.

Фактороінтенсивність товару(factor іntensity) — показник, що визначає відносні витрати факторів виробництва на створення пев­ного товару:

капіталомісткість — показник, який визначає відносні витра­ти капіталу на створення певного товару;

трудомісткість — показник, який визначає відносні витрати праці на створення певного товару.

Факторонасиченість країни(factor аbundance) — показник, який визначає відносну забезпеченість країни факторами вироб­ництва.

Питання для дискусії:

1. Якщо країна має порівняльну перевагу у виробництві певного товару, чи означає це, що вона має абсолютну перевагу в його виробництві? Якщо країна має абсолютну перевагу у виробництві певного товару, чи означає це, що вона має порівняльну перевагу в його виробництві?

2. Затрати праці на виробництво автомобіля в Україні внаслідок застарілої технології вищі, ніж у ПРК Заходу. Але заробітна плата українського робітника значно нижча, ніж на Заході. За до­помогою теорії порівняльних переваг розгляньте популярну тезу про необхідність захисту вітчизняної автомобільної промисловості від іноземної конкуренції.

3. Українські шахтарі вимагають підвищення заробітної плати. Затрати праці на одиницю здобуваного вугілля залишаються на попередньому рівні. Поясніть за допомогою теорії порівняльних переваг, як підвищення заробітної плати вплине на зовнішню торгівлю України вугіллям.

4. За допомогою теорії порівняльної забезпеченості факторами виробництва розгляньте тезу про те, що невеликі країни, що розвиваються, не мають у надлишку жодного з факторів виробництва і, таким чином, мають бути об’єктом постійної допомоги з боку ПРК.

5. Які фактори виробництва можна вважати в Україні надлишковими: капітал, технологію, землю або працю? На чому базуються ваші міркування? Які товари у зв’язку з цим Україна має продукувати та продавати — капіталомісткі; ті, що потребують забезпеченості землею; трудомісткі?

Тести:

1. Засновниками теорії меркантилизму були:

а) Девід Х’юм і Томас Мен;

б) Адам Сміт та Вільям Петті;

в) Томас Мен, Чарльз Дейвіант, Жан-Батіст Кольбер, Вільям Петті.

2. Модель "ціни — золото — потоки" належить:

а) Томасу Мену;

б) Девіду Х’юму;

в) Вільяму Петті.

3. Якщо Україна витрачає на виробництво лъону 7 умовних одиниць праці, а на виробництво цибулі — 18, а Корея — відповідно 9 та 15 одиниць праці, то Україна має:

а) абсолютну перевагу у виробництві цибулі, а Корея — у виробництві льону;

б) абсолютну перевагу у виробництві льону, а Корея — у виробництві цибулі;

в) порівняльну перевагу у виробництві льону, а Корея — у виробництві цибулі.

4. Якщо Україна за годину виготовляє 5 кг сиру або 1 м² полотна, а Німеччина — 1 кг сиру або 3 м² полотна, то Україна має:

а) абсолютну перевагу у виробництві сиру, а Німеччина — у виробництві полотна;

б) абсолютну перевагу у виробництві полотна, а Німеччина — у виробництві сиру;

в) відносну перевагу у виробництві сиру та абсолютну у виробництві полотна.

5. Якщо Франція виготовляє за 1 годину 1 комплект білизни або 4 л вина, а Україна — 6 комплектів білизни або 2 л вина:

а) то Україна має порівняльну перевагу у виробництві білизни;

б) Україна має порівняльну перевагу у виробництві вина;

в) Франція має порівняльну перевагу у виробництві вина.

6. Принцип порівняльних переваг вперше сформулювали:

а) Томас Мальтус;

б) Альфред Маршалл;

в) Олександр Григор’єв;

г) Давид Рікардо;

д) Наталія Даниленко;

е) Адам Сміт;

є) Майкл Портер;

ж) Елі Хекшер та Бертіл Олін.

7. Теорію абсолютних переваг вперше сформулювали:

а) Томас Мальтус;

б) Альфред Маршалл;

в) Василь Козик;

г) Давид Рікардо;

д) Андрій Босак;

е) Адам Сміт;

є) Майкл Портер;

ж) Елі Хекшер та Бертіл Олін.

8. Теорію конкурентних переваг вперше сформулювали:

а) Томас Мальтус;

б) Альфред Маршалл;

в) Олег Кузьмін;

г) Давид Рікардо;

д) Людмила Панкова;

е) Адам Сміт;

є) Майкл Портер;

ж) Елі Хекшер та Бертіл Олін.

9. Теорію співвідношення факторів виробництва вперше сформулювали:

а) Томас Мальтус;

б) Альфред Маршалл;

в) Олег Кузьмін;

г) Давид Рікардо;

д) Василь Козин;

е) Адам Сміт;

є) Майкл Портер;

ж) Елі Хекшер та Бертіл Олін.

10. Яку з наведених передумов не взяв до уваги Д. Рікардо розробляючи теорію відносних переваг:

а) рішення про спеціалізацію приймається з урахуванням транс­портних витрат;

б) попит і пропозиція на товар абсолютно еластичні;

в) фактори виробництва мобільні;

г) в обміні беруть участь два товари, що виготовляються у двох різних країнах?

11. Теорія абсолютних переваг стверджує, що:

а) країна спеціалізується на виробництві тих товарів, за якими вона має менші витрати, ніж інша країна;

б) спеціалізація кожної країни на виробництві "свого" товару збільшує світовий продукт;

в) виграш від спеціалізації отримують всі країни;

г) всі відповіді правильні;

д) всі відповіді неправильні.

12. Відмінністъ теорії відносних переваг від теорії абсолютних переваг у тому, що:

а) перша довела вигідність торгівлі навіть між не зіставними за рівнем розвитку країнами;

б) першу можна застосувати тільки до розвинутих країн, а дру­гу — до всіх інших країн;

в) перша не дістала такого широкого визнання як друга;

г) друга була науково неспроможною;

д) немає правильної відповіді.

13. Недоліком класичних теорії міжнародної торгівлі є:

а) нереалістичність вихідних передумов моделей;

б) аналіз торгівлі в статиці, а не в динаміці;

в) неможливість пояснити швидке економічне зростання деяких країн, що розвиваються, всупереч спеціалізації відповідно до відносних переваг;

г) всі відповіді правильні;

д) всі відповіді неправильні.

14. Витрати праці (в год) на виробництво шинки і пива в Україні та Чехії такі:

Продукт	Україна	Чехія
Пиво
Шинка

Вибрати правильну відповідъ:

а) Україна має відносну перевагу у виробництві шинки, а абсолютну — у виробництві пива;

б) Україна має абсолютну та відносну переваги у виробництві пива, а Чехія — абсолютну та відносну переваги у виробництві шинки;

в) Чехія має відносну перевагу у виробництві шинки, а абсолютну — у виробництві пива;

г) Україна має абсолютну перевагу у виробництві шинки, а Чехія — у виробництві пива;

д) Чехія має абсолютну і відносну переваги у виробництві пива, а Україна — абсолютну та відносну переваги у виробництві шинки.

15. Теорема Хекшера-Оліна:

а) стверджує, що експорт товарів — це експорт факторів виробництва в завуальованій формі;

б) заперечує класичні теорії зовнішньої торгівлі;

в) пояснює зростання внутрішньофірмової торгівлі всередині ТНК;

г) була підтримана і розвинута В.Леонтьєвим;

д) немає правильної відповіді.

16. Парадокс Леонтьєва:

а) стверджує, що міжнародна торгівля між країнами, які подібні за економічним станом, не вигідна;

б) ставить під сумнів теорію Хекшера — Оліна;

в) заперечує теорію абсолютних переваг;

г) всі відповіді правильні;

д) ваш варіант.

17. Теорія міжнародного життєвого циклу товару:

а) пояснює невідповідність структури експорту і структури факторів виробництва експортних товарів;

б) характеризує зовнішню торгівлю у світовій економіці під кутом зору внутрішньо фірмової торгівлі ТНК;

в) є частиною неокласичних концепцій зовнішньої торгівлі;

г) стверджує, що однаковий життєвий цикл характеризує всю зовнішню торгівлю товарами у світовій економіці;

д) немає правильної відповіді.

18. Відмова від неокласичних теорій, які пояснювали міжнародну торгівлю, була викликана:

а) переважним зростанням торгівлі всередині ТНК;

б) більш швидким темпом зростання торгівлі між розвинутими країнами, ніж між ними і країнами, що розвиваються;

в) інтенсивним зростанням внутрішньогалузевої торгівлі між країнами з однаковим рівнем розвитку;

г) всі відповіді правильні.

Заняття №3

Тема: «Міжнародна торгівельна політика»

Методичні поради: при вивченні даної теми студенти повинні зрозуміти необхідність та роль держави в регулюванні зовнішньоторгівельної політики, розглянути основні типи міжнародної торгової політики та їх економічні наслідки. Особливу увагу слід звернути на різноманітність інструментів міжнародної торгівельної політики (зокрема інструментів нетарифного регулювання) та особливості їх застосування в конкретнії ситуації. При підготовці до семінарського заняття студент для кращого розуміння теми повинен пройти тестовий контроль та підготуватися до відповіді на дискусійні питання.

План семінару:

1. Роль держави в регулюванні зовнішньоторгової політики.

2. Типи міжнародної торгової політики. Економічні наслідки для країни від введення імпортного мита.

3. Тарифні інструменти державного регулювання зовнішньоторгівельної політики. Класифікація мита.

4. Кількісні методи регулювання зовнішньоторгівельної політики.

5. Найбільш розповсюджені інструменти прихованого протекціонізму.

6. Фінансові інструменти державного регулювання зовнішньоторгівельної політики.

Додаткові питання:

7. Динаміка і структура зовнішньоекономічних торгівельних зв’язків України.

8. ГАТТ (СОТ), зміст її діяльності.

Ключові поняття:

Вимога про вміст місцевих компонентов

Внутрішні податки та збори

Демпінг: спорадичний, взаємний, зворотний, постійний, навмисний

Державні закупки

"Добровільне" обмеження експорту

Експортне кредитування

Ефект: захисту, переділу, доходів, споживання

Індекс: частотності, дії на ціни, покриття

Квота

Квота: глобальна, індивідуальна, групова

Кількісні обмеження

Контингент

Лібералізація зовіншньої торгівлі

Ліцензії: автоматичні, глобальні, генеральні, разові

Ліцензування

Мита: автономні, адвалорні, антидемпінгові, експортні, імпортні, змінні, комбіновані, компенсаційні, конвенційні, номінальні, постійні, преференційні, сезонні, специфічні, транзитні

Митна вартість товару

Митний тариф: номінальний, оптимальний, ефективний

Митні збори

Мито

Надлишок: споживача, виробника

Національний режим

Парадокс Метцлера

Протекціонізм: галузевий, колективний, прихований, селективний

Режими та принципи: режим наибільшего сприяння (нації), принцип національного режиму; принцип нотифікації; принцип преференційного режиму; принцип свободи транзиту, принцип транспарентності, або принцип гласності зовнішньоторговельного законодавства

Субсидії: внутрішні, експортні, непрямі, прямі

Тарифна екскалація

Технічні бар’ери

Торговий договір

Вимога про вміст місцевих компонентів (lосаl соntent rеquirement) — прихований метод торгової політики держав, який законодавчо встановлює частку кінцевого продукту, яку мають продукувати національні виробники, якщо такий продукт призначається для продажу на внутрішньому ринку.

Внутрішні податки та збори (dоmеstic taxes and charges) — приховані методи торгової політики, спрямовані на збільшення внутрішньої ціни імпортного товару і скорочення тим самим його конкурентоспроможності на внутрішньому ринку.

Демпінг:

взаємний (rесірrосаl dumрing) — зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами;

зворотний (rеvеrsе dumрing) — завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих самих товарів на внутрішньому ринку;

навмисний (рrеdatory dumрing) — тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін;

постійний (реrsistent dumрing) — постійний експорт товарів за ціною нижче справедливої;

спорадичний (sроrаdic dumрing) — епізодичний продаж надлишкових запасів товарів на зовнішній ринок за заниженими цінами.

Державні закупки — прихований метод торгової політики, який вимагає від державних органів і підіїриємств купувати певні товари тільки у національних фірм, навіть незважаючи на те, що товари можуть бути дорожче імпортних.

"Добровільне" обмеження експорту (vоluntаrу ехроrt rеstraint) — кількісне обмеження експорту, яке базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі обмежити або не розширювати обсяг експорту, прийнятий у рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.

Експортне кредитування (ехроrt сrеdit) — метод фінансової нета­рифної зовнішньоторгової політики, який передбачає фінансове сти­мулювання державою розвитку експорту національними фірмами.

Ефекти:

доходів (геvеnuе еffесt) — обсяг збільшення доходів державно­го бюджету в результаті обкладання імпорту митом;

захисту (ргotесtivе еffесt) — економічні втрати країни, які виникають у результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової кількості товарів за більш високих витрат;

переділу (геdistribution еffесt) — перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, яка конкурує з імпортом;

споживання (соnsumption еffесt)— виникає в результаті того, що скорочується споживання товару в результаті зростання його ціни на внутрішньому ринку.

Ефективний митний тариф (еffесtive tariff rаtе) — реальний рівень мита на кінцеві товари, розрахований з урахуванням рівня мит, накладених на імпортні вузли і деталі цих товарів.

Індекс:

дії на ціни (рrice impact index) — співвідношення ціни світового ринку і внутрішньої ціни на товар, імпорт або експорт якого підпадає під нетарифні обмеження;

покриття (tгаdе соvеrаgе rаtiо) — показує вартісну частку експорту або імпорту, покриту нетарифними обмеженнями;

частотності (fгеquency index) — індекс, який показує частку тарифних позицій, покритих нетарифними обмеженнями.

Квота (quota) — кількісний нетарифний захід обмеження експорту або імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу:

глобальна — встановлюється на експорт або імпорт певного то­вару на певний період часу і не залежить від того, з якої країни він імпортується або в яку країну він експортується;

групова — квота певної групи країн, які експортують або імпортують товар, встановлена в межах глобальної квоти;

індивідуальна — квота, встановлена в рамках глобальної кво­ти кожної країни, яка експортує або імпортує товар.

Кількісні обмеження (quantative геstrictions) — адміністративна форма нетарифного державного регулювання торгового оборо­ту, яка визначає кількість і номенклатуру товарів, які дозволені до експорту або імпорту.

Контингент — кількісний нетарифний захід обмеження експор­ту або імпорту товару, який визначається кількістю або сумою і має сезонний характер.

Лібералізація зовнішньої торгівлі (fгее trаdе) — політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції.

Ліцензії — дозволи, які видають державні органи на експорт або імпорт товарів у встановлених кількостях за певний проміжок часу:

автоматичні — дозволи, які видаються негайно після отримання від експортера заяви, яку не може відхилити державний орган;

генеральні — дозволи ввезти або вивезти товар протягом року без обмеження кількості угод;

глобальні — дозволи ввезти або вивезти певний товар до будь-якої країни світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості,

разові — письмові дозволи строком на 1 рік на ввезення або вивезення, які видає уряд конкретній фірмі на здійснення одієї зовнішньоторговельної угоди.

Ліцензування (licensing) — регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволів, які видають державні органи на екс­порт або імпорт товарів у встановлених кількостях за певний проміжок часу.

Мита:

автономні — мита, які вводяться на основі одностороніх рішень органів державної влади країн;

адвалорні — мита, які нараховуються у відсотках до митної вартості оподаткованих товарів;

антидемпінгові — мита, які застосовуються у випадку ввезен­ня на територію країни товарів за ціною нижчою, ніж їх нормаль­на ціна в країні експорту, якщо такий імпорт завдає шкоди місцевим виробникам подібних товарів або заважає організації і розширенню национального виробництва таких товарів;

експортні — мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави;

змінні — мита, ставки яких можуть змінюватись у встановле­них органами державної влади випадках;

імпортні — мита, які накладаються на імпортні товари при ви­пуску їх для вільного обігу на внутрішньому ринку країни;

комбіновані — поєднують у собі адвалорні й специфічні мита;

компенсаційні — мита, які накладаються на імпорт тих товарів, при виробництві яких прямо або непрямо використовувалися субсидії, якщо їхімпорт завдає шкоди національним виробникам та­ких товарів;

конвенційні — мита, які встановлюються на базі двосторонньої або багатосторонньої угоди;

номінальні — ставки, вказані в митному тарифі;

постійні — мита, ставки яких одночасно встановлені органами державної влади і не можуть змінюватися залежно від обставин;

преференційні — мита, які мають нижчі ставки порівняно зі звичайно діючими митами, які накладаються на підставі багатосторонніх угод на товари, виготовлені в країнах, що розвиваються;

сезонні— мита, які застосовуються для оперативного регулювання міжнародної торгівлі продукцією сезонного характеру, головним чином сільськогосподарської;

специфічні — мита, які нараховуються у встановленому розмірі фізичної характеристики товару;

транзитні — мита, які накладаються на товари, що перевозяться транзитом через територію даної країни.

Митна вартість товару(сustoms value) — ціна товару, яка нор­мально встановлюється на відкритому ринку між незалежним про­давцем і покупцем, за якою він може бути проданий у країні призначення в момент пред’явлення митної декларації.

Митні збори— додаткові збори, що стягуються під час увезення товарів понад ввізне мито за специфічні умови поставок і послуги, надані митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальність митниці тощо).

Мито(сustoms duty) — обов’язковий внесок, який стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.

Надлишок:

виробника (рriducer surplus) — різниця між поточною ринковою вартістю товару і мінімальною ціною, за якою виробник готовий продати свій товар;

споживача (соnsumer surplus) — різниця між ринковою ціною, за якою споживач придбав товар, і максимальною ціною, яку він готовий заплатити за даний товар.

Оптимальний митний тариф(орtimal tаriff rаtе) — рівень мита, який забезпечує максимізацію рівня національного економічного добробуту.

Парадокс Метцлера(Меtzler раrаdох) — імпортний тариф може призвести до падіння, а не до збільшення внутрішньої ціни на імпортний товар у випадку значного падіння його відносної ціни на світовому ринку в результаті введення тарифу.

Протекціонізм (рrоtесtionism) — державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торгової політики:

галузевий — захищає певні галузі, передусім сільське господарство в межах аграрного протекціонізму;

колективний — здійснюється угрупованнями країн відносно країн, які в це угруповання не входять;

прихований — здійснюється заходами внутрішньої економічної політики;

селективний — спрямований проти окремих країн або окремих товарів.

Режими та принципи:

режим найбільшого сприяння (нації)(РНС) — це не менш сприятливий режим, який надається державами одна одній у міжнародному договірному порядку в галузі торгівлі, мореплавства, пра­вового стану громадян, мит тощо, ніж той, який наданий чи буде надано кожною зі сторін, що домовляються, будь-якій третій сто­роні;

принцип національного режиму— надання іноземним товарам, послугам, капіталу, юридичним та фізичним особам правового ре­жиму, який однаковий або не менш сприятливий, ніж той, який застосовується до аналогічних вітчизняних товарів, послуг, капіталів, фізичних та юридичних осіб;

принцип нотифікації— інформування про систему регулювання зацікавленими сторонами в рамках багатосторонніх угод, яке здійснюється, як правило, шляхом офіційного повідомлення органів, які здійснюють контроль за застосуванням багатосторон­ніх угод;

принцип преференцінного режиму.Суть ЗСП полягає в наданій СРК переваг із доступу їх товарів на ринки ПРК. Основною формою преференцій є тарифні пільги, які фіксуються у вигляді понижених ставок імпортних мит. Назва "загальна" пояснюється тим, що преференції практикуються практично усіма ПРК як однобічна поступка, а не як результат торгово-економічних переговорів;

принцип свободи транзиту.Значення принципу свободи тран­зиту полягає в забезпеченні завдяки йому стабільного доступу товарів до ринків будь-якої країни, незалежно від її географічного розташування, як в абсолютному сенсі, так і відносно країн-контрагентів. Цей принцип виражає принцип рівноправності у питаннях транспортного доступу товарів, забезпечуючи рівність усіх суб’єктів міжнародного торгового обігу;

принцип транспарентності, або принцип гласності зовнішньо-торговельного законодавства— забезпечення прозорості системи регулювання зовнішньої торгівлі. У широкому сенсі це означає доступність інформації про заходи з регулювання, їх ясність та однозначність і стосується як самих заходів, так і правил їх застосування. Принцип гласності традиційно має на увазі застереження про нерозголошення конфіденційних відомостей, яке б усклад­нило застосування акта зовнішньоторгівельного законодавства, суперечило б суспільним інтересам або завдало б шкоди законним діловим інтересам окремих підприємств.

Субсидії(subsidy) — грошова виплата, направлена на підтримку національних виробників і непряму дискримінацію імпорту:

внутрішні (dоmestic subsidy) — найбільш прихований фінансовий метод торгової політики і дискримінація імпорту, яка передбачає бюджетне фінансування виробництва всередині країни товарів, які конкурують з імпортом;

експортні (ехроrt subsidy) — фінансовий нетарифний метод тор­гової політики, який передбачає бюджетні виплати національним експортерам, що дає змогу продавати товар іноземним покупцям за нижчою ціною, ніж на внутрішньому ринку, і збільшувати тим самим експорт;

непрямі— приховане дотування експортерів шляхом надання пільг зі сплати податків, пільгових умов страхування, позик за заниженою ставкою, повернення імпортних мит тощо;

прямі— безпосередні виплати експортеру після здійснення ним експортної операції на суму різниці його витрат і отриманого ним доходу.

Тарифна ескалація (tariffеsсаlаtion) — збільшення рівня митного оподаткування товарів за ступенем зростання їх обробки.

Технічні бар’єри — приховані методи торгової політики, які виникають у зв’язку з тим, що національні технічні, адміністративні та інші норми і правила побудовані так, щоб перешкоджати ввозу товарів з-за кордону.

Торговий договір (trade agreement) — вид міждержавних угод, який встановлює принципи і режими двосторонньої торгівлі.

Питання для дискусії:

1. Експерти прогнозують довгостроковий спад економічної ак­тивності в країнах, що є головними торговими партнерами України. В українському уряді обговорюється новий імпортний тариф. Який вид імпортних мит ви рекомендували б застосувати в цій ситуації? На які групи товарів? Чому?

2. Уряду України потрібно визначити економічні наслідки від введення імпортного тарифу на автомобілі. Якою мінімально необхідною інформацією має володіти уряд для цього?

3. Ви є радником уряду Польщі (малої країни), яка виготовляє промислові товари, використовуючи капіталомісткі фактори виробництва, і сільськогосподарську продукцію, використовуючи трудомісткі фактори виробництва. Значна частка сільгосппродукції експортується.

А. Уряд хоче стимулювати виробництво промислових товарів і збирається обкласти їх імпорт тарифом. Ваша думка?

Б. Уряд вирішив ввести тариф. Що відбудеться з рівнем заробітної плати в країні?

В. Як введення тарифу вплине на обсяг торгівлі та загальне економічне становище країни?

Г. Що станеться з масштабами виробництва промислової та сільськогосподарської продукції в результаті введення тарифу?

4. Чи погоджуєтесь ви з доводом на користь протекціонізму з метою захисту молодої галузі, який полягає в тому, що без запобігання силами держави конкуренції з боку імпорту деякі галузі не зможуть перейти від виробництва з високими витратами до ви­робництва з низькими витратами? Чому так (ні)?