Позика з фіксованими виплатами розміром Р надається на і років. Погашення позики здійснюється щорічно, почина­ючи з першого року, протягом t років у фіксованому розмірі Р*

Позитивні зовнішні ефекти — отримання до­даткових вигод від блага особами, що не оплачують його. Наявність пози­тивних ефектів призводить до недооцінки корисності блага, тобто не всі вигоди від нього знаходять відображення в ціні, а отже, і не всі вигоди враховуються під час формування попиту споживача. В результаті крива попиту зміщуватиметься вниз (ліворуч), а обсяг рівноваги відповідатиме "недоспоживанню" і "недовиробництву" блага.

Попит:

індивідуальний попит на благо — обсяги блага, які окремий споживач бажає і має можливість, виходячи із свого фінансо­вого становища, придбати на ринку за кожною конкретною ціною;

ринковий попит на благо складається із суми інди­відуальних попитів.

Послуги — різноманітні види діяльності, які задовольня­ють потреби людини.

Прибуток — різниця між доходом та економічними сукуп­ними витратами, або Прибуток=R-TC.

Прибуток страхової компанії — сподівана різниця між страховими внесками та винагородами.

Приватні блага мають властивості винятковості та суперництва. Властивість винятковості полягає в тому, що продавець вирішує, кому він пропонуватиме благо, а кому ні. Властивість суперниц­тва — в тому, що використання блага однією особою обмежує або виклю­чає його використання іншими особами.

Принцип порівняльної ефективності — координація діяльності згідно з критерієм мінімуму альтернативної вартості.

Природні ресурси — все, що може бути викорис­тане у процесі виробництва без попередньої обробки, у натуральному стані.

Програмне рішення — вибір обсягу виробництва фірмою незалежно від зміни параметрів.

Пропозиція:

пропозиція блага фірмою — обсяг блага, який окрема | фірма може та хоче запропонувати на продаж за кожної конкретної ціни.

ринкова пропозиція блага — сума обсягів блага, які окремі фірми можуть та хочуть запропонувати на продаж за кожної конкретної ціни.

Проста лотерея — ризикована операція з двома наслідками з відомими імовірностями.

Проста позика надається у розмірі Р за умови повернення через і років у розмірі Р(1+і)t, тобто збільшеному на величину так званих процентних платежів, нарахованих у розмірі i % щорічно на суму, що перебуває у розпорядженні позичальника.

Потокова процентна ставка — процентна ставка, розрахована для купонних облігацій за формулою i=P*:C, де C — ціна облігації, P* — купонові виплати.

Процентна ставка, розрахована на термін погашення — процентна ставка, що зрівноважує нинішню вартість (PV) усіх майбутніх платежів від боргового інструменту та його ціну на даний момент.

Пряма корисність — ступінь задоволення споживача від безпосеред­нього споживання блага.

Рівень доходності — відношення одержаного при­бутку до величини витрат.

Рівновага — стан системи, який не може бути поруше­ний без зовнішніх впливів.

Рівновага (оптимум) за Нешем — принцип взає­модії індивідів, коли кожен розглядає дії інших як незмінні, намагаючись максимізувати свою функцію корисності.

Рівновага економіки чистого обміну — стан економіки чистого об­міну, за якого балансується пропозиція та попит кожного блага.

Рівновага конкурентного ринку — стан конкурентного ринку, за якого в учасників ринку відсутні мотиви до змін.

Рівновага попиту та пропозиції — стан ринку, за якого обсяг попиту збігається з обсягом пропозиції.

Рівновага працездатного індивіда — стан індивіда, за якого у нього відсутні стимули до зміни трудової активності.

Рівновага споживача — стан споживача, за якого у нього відсутні мотиви його порушувати.

Рівняння рівноваги конкурентного ринку — рівність середніх су­купних, граничних витрат та ціни.

Рівняння рівноваги конкурентного ринку у довгостроковому періоді — рівність середніх сукупних довгострокових, граничних довгострокових витрат та ціни.

Рівняння рівноваги фірми — досконалого конкурента — рівність граничних витрат та ціни.

Рівняння рівноваги працездатного індивіда — рівність заробітної плати граничній нормі заміни трудової активності доходом, або MRSL,I=w.

Ризик — особливість процесу прийняття рішення за умов не­визначеності.

Ризик соціальної напруги — напруга серед певних прошарків насе­лення як наслідок непопулярних стратегічних заходів.

Розширена бюджетна лінія — бюджетна лінія у просторі "благо — всі інші блага".

Середні фіксовані витрати — фіксовані витрати, що в середньому припадають на одиницю випуску, або AFC=FC/Q.

Середні витрати — витрати, що припадають в серед­ньому на одиницю продукції.

Середні змінні витрати — змінні витра­ти, що припадають є середньому над одиницю випуску, або AVC=VC/Q.

Середні сукупні витрати — сукупні витра­ти, що припадають у середньому на одиницю випуску, АТС=ТС/Q.

Середній виграш лотереї — сподіваний (математичне сподівання) ви­граш в лотереї.

Сподівана гранична корисність — споді­вання (математичне) приросту корисності.

Споживач — особа (фізична чи юридична), що споживає блага.

Споживчий надлишок — сукупний виграш спо­живачів, які схильні купувати продукцію за ціну, вищу від ринкової.

Суб'єктивна імовірність — ступінь впевне­ності особи в тому, що подія відбудеться.

Сукупні витрати — сума витрат на всі види ресурсів, залучених до виробництва даного виду продукції. Залежать від обсягу випуску і для короткострокового періоду поділяються на змінні та фіксо­вані витрати.

Сукупні зовнішні витрати — витра­ти на виробництво певного блага, які перекладаються на третіх осіб і не відшкодовуються виробником.

Сукупні індивідуальні витрати — витрати на виробництво блага, які відшкодовуються виробником (без врахування зовнішніх витрат).

Сукупні суспільні витрати — сума витрат на виробництво блага та витрат, пов'язаних із зовнішніми ефектами, що вини­кають при цьому (сума сукупних індивідуальних та зовнішніх витрат).

Суспільна корисність — сукупна ко­рисність, отримувана як безпосередніми споживачами блага, так і третіми особами за рахунок зовнішніх ефектів. Вона складається із суми індиві­дуальної та зовнішньої корисності.

Ставлення до ризику — нейтральність, схильність або несхильність до ризику.

Статистичний ансамбль — повторюваність подій.

Страхові фонди — різноманітні фонди, які створюються для пом'як­шення ризиків.

Страхова винагорода — відшкодування клієнтові страхової компанії збитків, пов'язаних із страховим випадком.

Страховий внесок — плата за страхування страховій компаній з боку її клієнта.

Схильність до ризику — риса особи, що приймає рішення, для якої привабливіше брати участь у лотереї (ризикованій опе­рації), ніж гарантовано отримувати сподіваний виграш.

Сукупні витрати — загальні витрати виробництва.

Ступінь адаптивності фірми — частка виробничої потужності, яку фірма може використовувати для виробництва, рішення про обсяг якого приймається залежно від зміни ситуації, адаптивно.

Ступінь програмності фірми — частка виробничої потужності, яку фірма може використовувати для виробництва, рішення про обсяг якого приймається програмно.

Теорія сподіваної корисності — теорія, згідно з якою корисність ризикованої операції збігається зі сподіванням корис­ності її наслідків.

Товари — матеріальні об'єкти, які задовольняють потреби лю­дини і можуть бути предметом купівлі-продажу.

Тотожність Слуцького — тотожність, що зображає зміну споживання у вигляді суми ефектів заміщення та доходу.

Умови збитковості фірми за досконалої конкуренції — ціна менша від середніх сукупних витрат.

Умови прибутковості фірми за досконалої конкуренції — ціна пере­вищує середні сукупні витрати.

Уподобання — система цінностей людини щодо благ, інших людей, оточення.

Фактори виробництва — див. "Виробничі ресурси".

Фіаско ринку — ситуація, за якої ринкова рівновага не є ефективною з точки зору суспільства.

Фіксовані витрати — витрати, що у короткостро­ковому періоді не залежать від обсягу виробництва.

Функції Торнквіста — математична формалізація кривих Енгеля для благ першої, другої необхідності та предметів розкоші.

Функція корисності — функція, що залежить від обсягів споживання благ. Чим привабливіший набір споживчих благ, тим більшого значення набирає функція.

Функція корисності, що робить сумірними доход та ступінь тяж­костіпраці — функція, визначена за величиною доходу та витрат праці. Значення функції тим більше, чим привабливішою є сполучення "трудо­ва активність — доход".

Функція попиту — залежність обсягу продажу певного блага від його ціни.

Функція пропозиції — залежність обсягу пропо­зиції певного блага від його ціни.

Цінність неподільного блага — величина, що по­казує, наскільки більше подільних благ у грошовому виразі індивід пови­нен споживати, аби компенсувати відсутність неподільного блага.

Ціни рівноваги економіки чистого обміну — ціни, за яких спожи­вачі пропонують для обміну кожного блага не менше, ніж бажають при­дбати.

Ціни загальної рівноваги — ціни, за яких балансується система індивідуальних ринків.

Наши рекомендации