Розрахункова довжина деталі, яка обробляється, визначається як сума доданків

L = l + l ₁ + l ₂ + l ₃ , мм

де l – довжина деталі, яка обробляється у напрямку подачі, мм;

l = 120 мм;

l ₁, l ₂ – довжина врізання і відведення інструмента, мм;

l ₁, l ₂ = 0,5÷5 мм;приймаємо l ₂ = 2 мм;

l ₃ – довжина проходів при взятті пробної стружки, мм;

l ₃ = 1÷2 мм; приймаємо l ₂ = 1 мм.

L = 120 + 2 + 2 + 1 =125 мм

Кількість обертів інструмента за хвилину n визначається за формулою:

хв^-1.

де V – швидкість різання, м/хв.,V = 90 м/хв.;[таблиця 62]

d – діаметр деталі, мм, d = 24 мм.

Розрахункове значення кількості обертів деталі за хвилину (n) корегується за паспортними даними верстата та встановлюється значення n_д=1000хв^-1.

Визначаємо допоміжний час

, хв.

де – допоміжний час на встановлення та закріплення деталі, хв.; [таблиця 70], = 0,27 хв.;

– допоміжний час пов’язаний з переходом, хв.; [таблиця 71] = 0,60 хв.;

– допоміжний час на контрольні заміри, хв.; [карта 43, пункт 173-197], = 0,08 хв.

хв.

Визначаємо оперативний час

, хв.

хв.

Визначаємо додатковий час

, хв.

хв.

Визначаємо час на технічне обслуговування обладнання

, хв.

хв.

* - відсоток часу на технічне обслуговування обладнання знаходимо за картою 45 п.1-6.

Визначаємо час на відпочинок та особисті потреби

, хв.

хв.

* - відсоток часу на відпочинок та особисті потреби знаходимо за картою 45 п.1-6.

Визначаємо штучний час

, хв.

хв.

Визначаємо штучно – калькуляційний час

, хв.

хв.

де – штучний час, хв., =4,0 хв.;

– підготовчо-заключний час, хв.; [карта 52]

(час на налагодження верстата, інструмента і пристосувань + час на отримання інструмента і пристосувань + додатковий час на налагодження верстата) = (9+8+10) = 27 хв.;

– партія випуску виробів, шт. = 51 шт.

Відповідь: Норма штучно-калькуляційного часу на операцію чорнового (грубого) точіння зовнішньої поверхні деталі «Вал» становить 4,6 хв.

Вихідні дані для розрахунку норми штучно-калькуляційного часу

На свердлильну операцію

На машинобудівних підприємствах як масового, так і серійного типів виробництв широко застосовуються такі види свердлильних робіт як свердління, зенкерування і розгортання отворів.

Вибір глибини різання при свердлінні в суцільному матеріалі залежить від діаметра інструмента. Глибина різання дорівнює 0,5d свердла.

Для розгортання, зенкерування і розсвердлювання по розміру отвору, який вже існує, глибина різання становить:

де d_з – діаметр свердла, зенкера або розгортки, мм;

d_в – початковий діаметр отвору, мм.

Вихідними даними для розрахунку норми штучно-калькуляційного часу є:

1 Відомості про деталь, яка буде оброблятись:

- матеріал деталі;

- розміри отвору (довжина та діаметр);

- вага деталі.

2 Обладнання, що використовується для обробки.

3 Відомості про режими різання та умови обробки.

4 Спосіб встановлення деталі для обробки на металоріжучому верстаті.

5 Партія випуску виробів (n_вип).

6 Відомості про кількість ріжучих інструментів.

7 Відомості про вимірювальний інструмент.