ПОЛІТИКА ЯКОСТІ виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

Система управління якістю є важливою складовою реалізації Стратегічного плану розвитку міста, Програми економічного і соціального розвитку міста та сприяє забезпеченню потреб громадян щодо надання якісних адміністративних послуг, підвищення результативності та ефективності функціонування виконавчого комітету міської ради, створення сприятливого середовища для життя, праці, бізнесу та покращення добробуту територіальної громади міста Івано-Франківська.

Інформація про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації

Громадськість міста може звернутись з зауваженнями, пропозиціями щодо діяльності управління адміністративних послуг особисто .

Плани проведення та порядок денний відкритих засідань (громадських слухань, «круглих столів», громадських рад та ін.)

Плани проведення та порядок денний відкритих засідань (громадських слухань, «круглих столів», громадських рад та ін.) оприлюднюються в розділі «Анонси» на веб-сайті міста.

Принцип "єдиного офісу"

Принцип "єдиного офісу" передбачає можливість споживача на отримання максимальної кількості адміністративних послуг в одному місці. Принцип "єдиного вікна" передбачає обов'язок публічної адміністрації організувати отримання погоджень і висновків від інших суб'єктів публічної адміністрації при наданні адміністративної послуги, без залучення особи-заявника.

Моніторинг якості

З жовтня 2013р. по квітень 2014р. проводився громадський моніторинг Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) в містах України. Моніторинг проводили Центр політико-правових реформ, Фонд місцевої демократії (Харків), Центр інформаційного консалтингу і Центр досліджень місцевого самоврядування (Львів), Центр підтримки громадських та культурних ініціатив «Тамариск» (Дніпропетровськ) . Основними цілями моніторингу було:

1. з’ясувати відповідність утворених ЦНАП вимогам Закону «Про адміністративні послуги»;

2. виявити типові проблеми / ризики в утворенні і функціонування ЦНАП;

3. надати адресні рекомендації керівникам ЦНАП та органів, що утворили ЦНАП для покращення їх роботи.

За результатами проведеного моніторингу Центр надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська увійшов до трійки лідерів України та зайняв перше місце серед подібних центрів Західної України, а саме Львова, Тернополя, Луцька та інших міст, отримавши 824 бали із 1000 можливих.

В Центрі надання адміністративних послуг м. Івано-Франківська для зручності громадян з дітьми облаштований дитячий куточок, де дитина може провести весело час, надаються послуги копіювання та розміщене відділення банку (каса) для можливості провести оплату за отримання деяких адміністративних послуг.

X.Професійне самовизначення студента

Менеджер – це людина, що професійно займається управлінською діяльністю, що повсякденно керує функціями фірми з метою збереження її основних пропорцій; це також людина, наділена повноваженнями приймати управлінські рішення і здійснювати їхнє виконання. Метою менеджера є забезпечення стабільної конкурентноздатності фірми

У компанії він займає, по суті, положення людини, найнятої на роботу, що виконує кропітку і методичну роботу, але ніяк не власника, як деякі думають.

Термін менеджер трактується досить широко, тому будь-яке його визначення буде недостатньо повним. З деяким ступенем наближення можна сказати, що менеджер – це людина, що складає систему поточного і перспективного планування, прогнозування й орієнтації виробництва, реалізації продукції і послуг з метою одержання прибутку. Іншими словами, менеджер – людина, що здійснює процес планування виробництва, організацію, мотивацію і контроль для максимального швидкого досягнення цілей.

Менеджер повинний бути лідером. Головна задача менеджера - робити справу за допомогою інших людей, домагатися колективної роботи. Це значить співробітництво, а не залякування. Гарного менеджера завжди турбують і інтереси усієї фірми. Він прагне збалансувати інтереси групи, інтереси боса й інших менеджерів, необхідність виконання роботи з необхідністю знайти час для навчання, виробничі інтереси з людськими потребами підлеглих.

Менеджер повинний бути оптимістом. Оптиміст завжди охоче вислухує інших і їх ідеї, тому що він завжди чекає гарних новин. Песиміст слухає якнайменше тому, що очікує поганих новин. Оптиміст думає, що люди по перевазі готові прийти на допомогу, мають творчий початок, прагнуть до творення. Песиміст вважає, що вони ледачі, перекірливі і від них мало пуття. Цікаво, що обидва підходи звичайно є правильними.

Менеджер любить людей. Якщо робота менеджера складається в керуванні людьми, як він може виконувати її добре, якщо не любить людей. Кращі менеджери піклуються про своїх співробітників. Їх цікавить, що роблять інші. Гарний менеджер доступний і не ховається за дверима кабінету. Кращі Менеджери людяні, вони усвідомлюють власні слабості, що робить їхній терпиміше до слабостей інших.

Менеджер повинний бути сміливим. Він завжди спробує знайти новий спосіб виконати задачу тільки тому, що цей спосіб краще. Але він ніколи не робить це необґрунтовано. Якщо він дозволить комусь провести експеримент і той закінчиться невдачею, то він не складе провину на нього і не втратить у нього віру.

Менеджер має широту поглядів. Він ніколи не скаже: "Це не моя справа". Якщо очікується, що група співробітників енергійно включиться в роботу, коли виникнуть які-небудь незвичайні ситуації, потрібно продемонструвати їм, що і менеджер сам готовий узятися за нове діло, коли його про це попросять. Менеджер виявляє великий інтерес до всіх аспектів діяльності фірми. Керівник повинний бути рішучим. Менеджер завжди готовий приймати рішення. Коли є вся необхідна інформація, правильне рішення лежить на поверхні. Сутужніше, коли відомі не усі вихідні дані, а рішення все рівно необхідно прийняти.

Менеджер тактовний і уважний. Основний принцип: критикувати роботу, а не людину, її виконуючу. Один мудрець сказав, що кожне критичне зауваження потрібно упаковувати як бутерброд - меж двох скиб хвали.

Справедливість - теж важлива риса менеджера. Наприклад, якщо співробітник одержує надбавку, а він нічого не зробив, щоб її заслужити, ймовірно з'явиться десяток незадоволених. Коли підлеглий робить помилку, йому потрібно вказати на неї, він повинний її визнати, а потім треба забути про це.

Від стратегії менеджера залежить, скільки років підприємство буде «триматися на плаву». Показники ефективності виробництва та прибутку говорять про роботу менеджера та його команди краще будь-яких слів. Якби менеджер не координував діяльність всіх ланок на підприємстві, то робочий день перетворився би на хаос, відсутність стимулу до роботи та неправильне функціонування елементів цілої організації.

Значну увагу потрібно звертати на вміння і бажання домагатися результатів, бо саме це є головною метою управління і допомагає:

— перетворити бажання в реальність для кожного;

— дає змогу відчувати свою значимість;

— одержати визнання оточуючих;

— забезпечує успіх, кар'єру;

— створює матеріальні блага;

— виробляє активну життєву позицію;

— сприяє розвитку і самовдосконаленню;

— приносить задоволення та радісне сприйняття життя.

Ефективність роботи менеджера, як і будь-якої людини взагалі, значною мірою визнача­ється організацією його особистої роботи. Керівнику, перш ніж організовувати інших, потрібно бути самому організованою людиною. Діяльність, спрямовану на самоорганізацію і самовряду­вання, прийнято називати самоменеджментом.

Самоменеджмент - це саморозвиток особистості, заснований на самопізнанні, самовизна­ченні, самоврядуванні, самовдосконаленні, подоланні стереотипів свідомості, самоконтролі і, як підсумок, самореалізації в обраній сфері діяльності. Це кропітка і наполеглива робота над со­бою з метою включити в дію весь свій творчий потенціал, максимально використовувати свої можливості і здібності.

Самоменеджмент або управління власним життям - це робота над собою в рамках особистого розвитку та освоєння методів ділової активності пов'язаних зуправліннями грошима і проектами. Крім того, управління власним життям передбачає вміння вибудовувати конкурентоспроможну стратегію і знати ключі до щастя.

До найбільш важливих переваг самоменеджменту відносять:

- виконання роботи з меншими витратами;

- кращу організацію і результати праці;

- зменшення поспіху і стресів;

- велику мотивацію і більше задоволення від роботи;

- зростання кваліфікації, зменшення помилок при виконанні функціональних обов'язків;

- меншу завантаженість роботою;

Професійне самовдосконалення — свідомий, цілеспрямований процес підвищення рівня власної професійної компетенції і роз­витку професійно значущих якостей відповідно до соціальних ви­мог, умов професійної діяльності і власної програми розвитку.

Людина самовдосконалюється інколи підсвідомо. Неусвідомлене самовиховання зазвичай має епізодичний ха­рактер, здійснюється без чіткого плану і розгорнутої про­грами, що знижує його результативність.

Значно вищою ефективністю характеризується усві­домлене самовиховання. Щоб самовиховання стало усвідом­леним і професійно спрямованим, майбутній фахівець має відчути, оцінити свою придатність до обраної професії. Важлива роль у цьому належить і навчальному закладу. Основними його завданнями щодо організації самовихо­вання майбутніх фахівців є: пояснення значення, актуаль­ності процесу самовиховання для всебічного розвитку осо­бистості; виховання вміння адекватно оцінювати себе; ви­ховання готовності до співпраці з дорослими, які можуть дати поради, рекомендації з питань самовиховання.

Висновок

На даній практиці ми ознайомились з особливостями майбутньої професії, її змістом та завданнями управлінської діяльності, роллю керівників різних рівнів в управлінні сучасними підприємствами, особливостями організації підготовки фахівців з менеджменту.

Практика допомогла нам дізнати краще про підприємства нашого краю.Було дослідженно підприємства які допомагали нам краще пізнати нашу професію і все що з нею зв’язано.Також це великий досвід,коли ми тільки поченаємо розуміти нашу майбутню професію ми набуваєм нових навичок і вмінь.

Усвідомлення студентами майбутньої сфери діяльності, змісту вищої освіти та фахової підготовки, комплексу фундаментальних i професійних знань, особливостей організації та змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівців з менеджменту i адміністрування на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у ВНЗ, сутності навчального плану щодо підготовки зазначених фахівців; організації виховної роботи у ВНЗ, спрямованої на формування національної свідомості та гідності громадянина України, підвищенню рівня загальної культури, створення умов для розвитку особистості,ось з чим ми ознайомились проходячи практику.

Отже,дослідження своєї майбутньої професії,відкриття для себе нових знань і навичок, допоможе в майбутньому краще розуміти наш вибір.

Висновки

Таким чином можна зробити висновки, що практика студентів — це частина навчального процесу, а її головна мета — вдосконалювати набуті практикантами знання та формувати практичні навички для досягнення встановленого рівня кваліфікації з відповідних професій та спеціальностей.

Виробнича практика дає студенту можливість остаточно переконатися в правильності зробленого ним вибору. Під час її проходження він може перевірити свій професіоналізм. Звичайно, особливо важливих і відповідальних завдань він може і не отримати, але цілком здатний попрацювати рядовим виконавцем і взяти участь у вирішенні загальних виробничих завдань.

Виробнича практика, крім того, допомагає керівникам підприємств познайомитися з новими кадрами і, якщо вони того варті , запросити їх до себе на роботу після закінчення вузу. Сьогодні, коли система гарантованого розподілу випускників після інститутів вже не працює, саме на виробничій практиці студенту надається можливість проявити і зарекомендувати себе.

Студент під час роботи на виробництві має можливість вивчити реальні ситуації і перевірити отримані під час навчання знання . Він може самостійно приймати рішення, обгрунтовуючи вірність своїх висновків перед керівником практики. Майбутній спеціаліст навчається субординації, роботі в колективі, отримує навички професійного спілкування.

Проходячи тільки теоретичний курс і отримуючи практичні знання в стінах вузів, студенти не завжди ясно розуміють, чим насправді їм доведеться займатися на робочому місці. Багато про що, що розповідається на лекціях, вони мають досить поверхневе і приблизне уявлення. Саме в умовах виробництва студенти набувають ті знання, які часом бувають цікавими навіть для їхніх викладачів.

Міністерство Освіти і Науки України

Івано-Франківський Національний Технічний Університет Нафти і Газу

Звіт

Про проходження практики

Підготував

студент гр. МО -13 -2

Король Мирослав

Перевірив:

Тимошенко Д.В.

Івано-Франківськ