Загальна схема маркування ЛФМ
| 1 група Вид ЛФМ | 2 група Тип ПУР | Знак „–„ | 3 група Умови експлуатації | 4 група Порядковий номер | 5 група Колір |
| Лаки | |||||
| Пігментовані ЛФМ |
Схема маркування для ЛФМ без леткого розчинника, водорозчинних,
Водоемульсійних і порошкових
| 1 група Вид ЛФМ | Індекс Б, В, П... | Знак „–„ | 2 група Тип ПУР | Знак „–„ | 3 група Умови експлуатації | 4 група Порядковий номер | 5 група Колір |
Схема маркування для ґрунтовок, напівфабрикатних лаків і шпаклівок
| 1 група Вид ЛФМ | 2 група Тип ПУР | Знак „–„ | 3 група для ґрунтовок і напівфабр.лаків – „0” для шпаклівок – „00” | 4 група Порядковий номер | 5 група Колір |
Схема маркування для масляних густотертих фарб
| 1 група Вид ЛФМ | 2 група Тип ПУР | Знак „–„ | Цифра „0” | 3 група для ґрунтовок і напівфабр.лаків – „0” для шпаклівок – „00” | 4 група Цифра, що вказує на якій оліфі виготовлена фарба (від 1 до 5) | 5 група Колір |
Схема маркування масляних і алкідних фарб
| 1 група Вид ЛФМ | 2 група Тип ПУР | Знак „–„ | 3 група для ґрунтовок і напівфабр.лаків – „0” для шпатлівок – „00” | 4 група Цифра, що вказує на якій оліфі виготовлена фарба (від 1 до 5) | 5 група Колір |
Рис. 1. Маркування лакофарбових матеріалів
Завдання для самостійного виконання
Розшифрувати наступне маркування:
1) Лак БТ- 99;
2) Емаль ХВ- 785 чорна;
3) Фарба МА-025 бежева;
4) Білила цинкові МА-22Н;
5) Фарба ВД-ВА-27 АПГ оливкова;
6) Ґрунтовка ФЛ-03ж жовто-зелена;
7) Ґрунтовка АС -095 біла;
8) Шпатлівка ХВ-0060.
Питання для контролю знань
за розділом „Маркування лакофарбових матеріалів”:
1. Назвіть групи знаків для маркування ЛФМ.
2. Призначення 1-ї групи знаків.
3. Призначення 2-ї групи знаків.
4. Призначення 3-ї групи знаків.
5. Призначення 4-ї групи знаків.
6. Призначення 5-ї групи знаків.
7. Особливості маркування масляних та алкідних фарб.
8. Особливості маркування шпатлівок та ґрунтовок.
ЗАНЯТТЯ 7. ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ЛАКОФАРБОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ЛАКОФАРБОВИХ ПОКРИТТІВ
Лабораторне заняття
Навчальний час - 2 години
Мета заняття: Вивчити показники якості оліф, лаків, фарб, засвоїти методи визначення показників якості, які регламентуються нормативною документацією.
Зміст завдання та методичні вказівки щодо його виконання.
1.11.За конкретними видами стандартів на оліфи, лаки та фарби розглянути показники якості перерахованих видів продукції.
1.12.Вивчити методики проведення випробувань за окремими показниками якості.
1.13.Провести випробування розглянутих показників для конкретних марок оліф, лаків, фарб; результати випробувань порівняти з нормами стандартів, зробити висновки про якість.
Під час виконання завдання слід знати, що всі лакофарбові товарі, які реалізуються, супроводжуються сертифікатом, що засвідчує відповідність товарів вимогам стандартів за всіма показниками якості, що нормуються.
Основними показниками якості лакофарбової продукції є зовнішній вигляд, прозорість, вид та кількість складових частин, в’язкість, розлив, ступень перетиру, покривність, час висихання, наявність механічних домішок (сорність) та інші.
Для лакофарбових покриттів нормується твердість, еластичність, міцність до удару, водостійкість тощо.
Показники якості оліфи
Зовнішній вигляд, прозорість визначається шляхом розглядання шару випробуваної продукції (оліфи або лаку) на скляній пластині або в пробірці з безбарвного скла. Оліфа вважається прозорою, якщо у ній не виявиться каламуті. Зовнішній вигляд залежить від вмісту сторонніх включень і нерозчинених часток. Випробувану продукцію з механічними включеннями бракують. Наявність сорності визначають, переглядаючи лак у пробірці із прозорого скла та у вигляді плівки на склі.
Колір оліф, незабарвлених лаків і політур перевіряють за йодометричною шкалою, яка являє собою ряд розчинів кристалічного йоду (від 7 мг до 4 000 мг) в 100 мл 10%-го розчину йодистого калію. Колірвизначають порівнянням з еталонами йодометричної шкали. Лляні оліфи мають колір від ясно-жовтого до темно-жовтого. Конопляні оліфи мають більш темний колір.
Після 24 годин відстоювання прозорість оліфи повинна бути повною. Сикатив, що додається під час варіння олії, повинен добре змішуватися з нею без утворення осаду або помутніння.
Повністю висохла плівка натуральної оліфи (за час не більше 24 годин) повинна бути твердою, гладкою та блискучою. При зіскаблювані її повинні виходити прозорі еластичні такі, що не розриваються, а такі, що загортаються спіраллю стружки. Якщо замість такої стружки при зіскаблювані утворюються порошок або великі лусочки, то це свідчить про можливу присутність в оліфі домішок каніфолі. Така оліфа, як правило, висихає швидше, ніж натуральна, але плівки її менш довговічні.
Йодне число - це число грамів йоду, що приєднують до 100 г олії при обробці його розчином йоду. Воно є найважливішим показником якості рослинних олій та оліф, який характеризує швидкість висихання. З підвищенням цього показника швидкість висихання зростає. Висихаючі олії мають йодне число приблизно в межах 150-200, а невисихаючі - близько 100 і нижче.
Кислотне число визначають числом міліграмів їдкого калію, необхідне для нейтралізації вільних жирних кислот, що вміщуються в 1 г олії. Кількість оліф та олій тим вище, чим нижче їхнє кислотне число, тобто чим менше в них вільних жирних кислот. Підвищений вміст останніх, наприклад, прогірклого масла, в ущільнених й алкідних оліфах і лаках обумовлено розщепленням молекул масла на гліцерин та вільні жирні кислоти, які в ряді випадків є причиною желатинування (загуснення) фарб під час зберігання.
Якість рослинних олій та оліф характеризується також їхньою чистотою (кількістю відстою).