Розрахунок загальновиробничих витрат. «економіка, організація і планування виробництва

КУРСОВА РОБОТА

з предмету:

«Економіка, організація і планування виробництва

лісового господарства»

Тема: « Виробничо – фінансовий план по лісовому господарству ДЛГП »

Виконав: студент деннного відділення, групи ЛГ-42

Худан Ярослав Ів.

Керівник роботи:

М. Хуст

ЗМІСТ РОБОТИ

ВСТУП

1. Виробнича програма ДЛГП та визначення обсягів робіт.

2. Виробнича собівартість.

2.1. Розрахунок витрат праці та заробітної плати.

2.2. Розрахунок вартості послуг механізмів та коней.

2.3. Матеріальні витрати.

2.4. Загальновиробничі (цехові) витрати.

2.5. Адміністративні витрати.

2.6. Зведений кошторис витрат на лісове господарство та

мисливство.

3. Організація лісогосподарських робіт.

3.1. Організація виконання робіт.

3.2. Чисельність персоналу та заробітна плата.

3.3. Використання бензомоторних пилок.

3.4. Розрахунок потрібної кількості тракторів та коней.

4. Фінансове забезпечення виконання виробничої програми.

5. Основні показники лісогосподарської діяльності.

Висновки.

Література.

1. Виробнича програма ДЛГП та визначення обсягів лісогосподарських робіт

.

Виробничо-фінансовий план по лісовому господарству на підприємстві складається з таких розділів:

1. Лісове господарство та мисливство.

2. Створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг.

3. Збереження природно-заповідного фонду.

4. Головне користування та інші заходи.

В цьому розділі оглядово наводиться характеристика виробничих умов підприємства. Дається назва підприємства, його розташування, кількість лісництв та умови виробництва.

Особливості лісогосподарського виробництва визначають його специфіку, способи і методи планування. Виробнича програма лісогосподарського підприємства включає найрізноманітніші роботи (послуги), як і до того ж вимірюються різними одиницями виміру (грн., м3, скл.м"", га, м, м2, кг тощо). Виконання її вимагає лісівничих знань, застосування відповідної агротехніки, технології та організації проведення робіт.

В структурі виробничо-фінансового плану по лісовому господарству і мисливству усі роботи об'єднані у наступні розділи:

1. Лісовпорядкування та проектно-вишукувальні роботи (виконуються

централізовано).

2. Рубання, пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубання.

3. Допоміжні лісогосподарські роботи.

4. Лісокультурні роботи в лісовому фонді.

5. Охорона лісу від пожеж.

6. Боротьба зі шкідниками і хворобами лісу.

7. Мисливське господарство.

8. Загальновиробничі витрати.

9. Адміністративні витрати.

Перелік та обсяги робіт, які передбачається виконати протягом планового року, на лісових підприємствах розробляються на підставі проекту організації і розвитку лісового господарства, матеріалів безперервного лісовпорядкування та довгострокових програм розвитку лісового господарства.

Розділ "Лісовпорядкування та проектно-вишукувальні роботи" розробляється централізовано і тому не є об'єктом курсового проектування. У виданому студентові завданні на курсове проектування даються тільки основні контрольні цифри. Вони є основою формування виробничої програми. Окремі обсяги робіт без додаткових розрахунків переносяться із завдання у виробничу програму, інші треба або розраховувати згідно контрольних цифр, або прийняти самостійно, виходячи з виробничої необхідності (витрати на мисливське господарство, утримання тимчасових пожежних наглядачів та ін.).

В табл. 1. заносяться обсяги кожного виду рубань у відповідності до виданого завдання. Освітлення і прочищення можна об'єднати, оскільки норми виробітку на їх проведення однакові. Діленням обсягу рубань на середню вибірку (м3/га) визначається площа рубань. Маса деревини, що вибирається з 1 га для кожного виду рубань є різною і залежить від багатьох факторів. В курсовій роботі можна прийняти орієнтовно для освітлень і прочищень - 3-5 м3/га, проріджувань - 10-15 м3/га, прохідних рубань - 25-35 м3/га, санітарних рубань вибіркових - 10-20 м3/га.

Доглядові і санітарні рубання вибіркові, згідно правил, проводяться в межах цілого виділу, незалежно від його розмірів і площі. В середньому, площу одного виділу можна прийняти в межах 5-10 га. В молодняках вона, як правило, менша, а в старших насадженнях більша. Діленням площі рубань на площу одного виділу визначається кількість виділів, в яких планується провести відведення від рубання. Маючи площу виділу, можна прийняти відповідно його параметри (ширину і довжину), а відтак визначити периметр однієї і всіх лісосік, що відповідає довжині візирів, які потрібно проміряти при відведенні лісосік для кожного виду рубань. В окремих випадках при геодезичній зйомці треба прорубати візири. В курсовому проекті довжина прорубування візирів приймається в межах 50-60 % від їх загальної довжини. На кожній лісосіці встановлюється 4-5 діляночних стовпчики.

Слід мати на увазі, що норми виробітку на проведення доглядових рубань в молодняках приводяться в склад очних кубічних метрах. Тому об'єми сортиментів (дрова, хворост, хмиз) потрібно перевести зі щільнихскладенні кубічні метри за допомогою перевідних коефіцієнтів (додаток 2). Проведені розрахунки заносяться в табл. 1.1 і табл..1.2.

Таблиця 1.1.

Розрахунок обсягів робіт по відведенню лісосік під рубання, пов’язані з веденням лісового господарства

Види рубань Обсяг тис.м3 Середня вибірка з 1га, м3 Площа рубань, га Площа одного виділу, га Параметри одного виділу, м х м Кількість виділів шт. Довжина візирів, м Кількість стовпчиків, шт.
одного виділу всього
Освітлення і прочищення 3,4 500х100
Проріджування 3,6 500х100
Прохідні   рубання 3,7 500х200
Санітарні рубання вибіркові 5,1 500х200
Всього 15,8 х х х х

Таблиця 1.2.

Вихід сортиментів від рубань, пов’язаних з веденням

лісового господарства

Види рубань Обсяг рубань, м3 Вихід сортиментів
ділова дрова хворост та хмиз
% м3 скл. м3 % м3 скл. м3 % м3 скл. м3
Освітлення і прочищення      
Проріджування
Прохідні рубання      
Санітарні рубання вибіркові      
В с ь о г о      

Обсяги робіт пов’язаних з веденням лісового господарства заносимо в табл..1.3.

1) Обсяг рубань приймаються згідно табл. 1.2.

2) Обсяг допоміжних лісогосподарських робіт приймаються згідно табл. 1.1.

Прорубку візирів (м) можна прийняти в межах 50 – 60 % від проміру візирів.

Вибірковий перелік дерев (га) приймається в межах 10 % від площі рубань.

Обсяг робіт по трелюванню деревини приймаємо згідно табл. 1.2. (трелюється лише ділова та дров’яна деревина).

3) Обсяг лісокультурних робіт приймається з завдання.

У завданні до курсового проектування дається тільки площа садіння лісових культур і сприяння природному поновленню (в га).

На підприємствах на кожну лісокультурну ділянку складається окремий проект лісових культур. В залежності від типу лісорослинних умов, категорії ділянки, наявності надійного підросту та інших факторні проектується відповідна схема змішування, густота, кількість агродоглядів тощо. Площа лісових культур у плановому році складає 56 га, середній склад культур 5Бк5См, розмішених садивних місць 1,5 х 0.7м,густота становитиме розрахунок загальновиробничих витрат. «економіка, організація і планування виробництва - student2.ru =9.5тис.шт./га, а на всюплощу - 9,5.х 56 га = 532тис.шт., в т.ч. сіянців бука 532х0,5=266тис.шт., сіянців смереки – 532*0,5=266тис.шт.

При плануванні ручного доглядуза лісовими культурами в рядахвизначаємо ту площу, що обробляється. Наодному гектарі вонарозраховується за формулою:

П = розрахунок загальновиробничих витрат. «економіка, організація і планування виробництва - student2.ru

де П - площа, що обробляється, м2,

1 - відстань міжрядами, м;

L - довжина ряду, 100 м;

n - ширина смуги рихлення, м.

Наприклад, планується ручний догляд за культурами дуба, посадженого у плужні борозни з розміщенням садивних місць 0,7 х 1,5 м. Догляд проводиться вручну рихленням грунту з видалянням бур'янів навколо сіянців в смузі завширшки 25 см в обидва боки. Тоді площа, що обробляється на одному гектарі, становитиме:

П= розрахунок загальновиробничих витрат. «економіка, організація і планування виробництва - student2.ru м2 ,

У зв'язку з тим, що площа культур планового календарного рокуналісових підприємствах приблизно така ж, як і в попередні роки, в курсовому проекті площа доглядів збільшується на заплановану повторюваність, оскільки потрібно провести агродогляди за 2, 3 та 4-річними лісовими культурами. Тоді при 4-кратній повторюваності площа механізованих доглядів становитиме …… га • 4 = ….. га.

4) По охороні лісу від пожеж плануються роботи, спрямовані на попередження виникнення лісових пожеж та обмеження їх можливого поширення, забезпечення їх швидкого виявлення і ліквідації. До складу цих робіт входить влаштування нових мінералізованих смуг, розривів та догляд за ними будівництво, ремонт і утримання пожежно – хімічної станції, ремонт і телефонного і радіозв'язку, пожежних вишок, мототранспорту тощо.

Обсяги влаштування нових мінералізованих смуг і догляди занимиполаються у завданні. Влаштування протипожежних розривів приймаємо в межах 10 % від влаштування мінералізованих смуг тракторами.

5) Заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами лісунапідприємствах різноманітні і обсяги їх залежать від санітарногостанулісів, спалахів небезпечних для лісу хвороб і шкідників. В курсовому проекті розраховуються витрати лише на поточне лісопаталогічне обстеження лісів і грунтові розкопки. Річний обсяг лісопаталогічного обстеження становить 10 % від площі вкритих лісовою рослинністю земель підприємства. Грунтові розкопки плануються у відповідності із площею лісових культур із розрахунку 2-4 ями на 1га.

Таблиця 1.3.

Визначення обсягів робіт пов’язаних з веденням лісового господарства

Види робіт Од. виміру Обсяг робіт  
 
1. Рубання, пов'язані з веденням лісового господарства      
1.1. Догляд у рубання    
а) освітлення та прочищення в ручну    
- дров скл. м3  
- хворосту та хмизу скл. м3  
б) проріджування      
- в ручну скл. м3  
- заготівля бензопилами: ділової м3  
дров м3  
в) прохідні рубання (заготівля бензопилами): ділової   м3    
дров 1.2. Санітарні рубання (заготівля бензопилами): ділової дров м3 м3 м3    
2. Допоміжні л/г роботи    
2.1. Відведення лісосік            
а) освітлення і прочищення - промір візирів - прорубка візирів - виготовлення і встановлення ділянок стовбурів б) проріджування - промір візирів - прорубка візирів - вибірковий перелік дерев - виготовлення і встановлення ділянок стовбурів в) прохідні рубання - промір візирів - прорубка візирів - вибірковий перелік дерев - виготовлення і встановлення діляночних стовбурів м. м. шт.   м. м. га. шт.  
м. м. га шт.  
г) санітарні рубання - промір візирів - прорубка візирів - вибірковий перелік дерев   м м га      
- виготовлення і встановлення діляночних стовбурів шт
2.2. Трелювання деревини: ділової м3.
дров’яної м3.
3. Лісокультурні роботи    
3.1. Штучне лісовідновлення    
- обробка грунту трактором   - підвезення садивного матеріалу - садіння лісових культур кіньми : га.   тис. шт.
а) механізованим способом га.
     
- догляд за лісокультурними роботами:    
а) механізований в міжрядах га.
     
3.2. Сприяння природному поновленню лісу (мінералізація грунту) га.  
     
     
     
     
     
     
     
     

2. Виробнича собівартість.

Витрати на виконання виробничої програми у вартісному обчисленні формують її виробничу собівартість. Виробнича собівартість є одним з найважливіших показників господарської діяльності підприємства, в якому відображається рівень техніки й організації виробництва та праці, використання виробничих потужностей й матеріальних ресурсів, якості робіт, продукції, послуг.

Метою планування виробничої собівартості є економічно обгрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому році для виконання кожного виду робіт (послуг) згідно технологічної документації. За умов самофінансування зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства,економіїбюджетних асигнувань.

Кошторисвитрат на виробництво складається на основітаких

розрахунків:

- основної і додаткової заробітноїплати робітниківзайнятихувиконанніцих робіт, з відрахуванням на соціальні потреби;

- витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування;

- матеріальних витрат;

- адміністративних витрат;

Кожний з цихпоказників має певну структуру і логіку побудовирозрахунків.

2.1. Розрахунок витрат праці та заробітної плати.

На підставі запланованого обсягу і технології робіт, норм виробітку і тарифних ставок визначається потреба в людино-днях, машино-змінах, коне-днях; фонд основної (тарифної) і додаткової заробітної плати.

Слід мати на увазі, що у лісовому господарстві більшість норм виробітку побудовані не за видами робіт, а за технологічними операціями, що входять до складу даної роботи. Тому для робіт, що складаються із кількох операцій, спочатку встановлюється перелік і послідовність операцій, а відтак проводиться розрахунок по кожній операції окремо. Підсумувавши їх, визначають комплексну трудомісткість одиниці даного виду роботи і фонд заробітної плати.

Так, відведення під рубання, пов'язані з веденням лісового господарства, складається з таких операцій, що нормуються окремо: прорубування граничних візирів, промір візирів, виготовлення і встановлення діляночних стовпів, вибірковий перелік дерев (в молодняках - закладання пробних площ), а при проведенні рубань - заготівля ділової деревини, дров, хворосту, хмизу. Перелік планових робіт у скороченому вигляді для навчальних умов наведено в табл.2.1.

В графі 1 в технологічній послідовності вказується назва робіт і операцій та перелічуються усереднені нормо-утворюючі показники (середній об'єм дерева, відстань трелювання, довжина гонів тощо). В графі 3 вказуються заплановані обсяги робіт на прийняту одиницю вимірювання (графа 2) даної операції (обсяг рубки в м3 або в скл.м3, площа догляду в га чи в м2 ). Норми виробітку на ручні і механізовані роботи наведено в додатках 3-8.

Користуючись нормами виробітку, визначають трудовитрати (потребу в людино-днях), послуг тракторного і машинного парку в машино-змінах, кінного транспорту в коне-днях) шляхом ділення обсягу робіт (графа 3) на норму виробітку на машино-зміну (графа 4), коне-день графа 5) і на людино-день (графа 6).

При плануванні робіт, які будуть виконуватись за допомогою бензопилок, слід мати на увазі, що норми виробітку на ці роботи можуть бути встановлені на людино-день або на пилко-зміну. Якщо норма виробітку встановлена на людино-день, то для визначення потреби пилко-змін треба кількість людино-днів поділити на чисельність робітників у бригаді. Таким чином, кількість пилко-змін буде менше людино-днів у стільки разів, скільки є робітників в бригаді.

У випадку, коли норма виробітку дається на машино-зміну, потреба в людино-днях вираховується відповідно встановленої чисельності робітників, які обслуговують агрегат чи механізм.

Для визначення потрібної кількості людино-днів треба число машино-змін помножити на чисельний склад бригади. Тарифний фонд заробітної плати (графа 11) визначається множенням потрібної кількості людино-днів (графа 9) на середньоденну тарифну ставку або множенням відрядної розцінки на обсяг робіт. Мінімальні денні тарифні ставки робітників (станом на 1.01.2003 р.) наведено в додатку 10.

Середньоденну тарифну ставку (бригади, ланки) визначають за формулою:

TCсер = розрахунок загальновиробничих витрат. «економіка, організація і планування виробництва - student2.ru ,

Де ТСі - середньоденна тарифна ставка робітника, який входить до складу бригади, грн.;

n - чисельність бригади, яка обслуговує дану машину, осіб.

Крім основної (тарифної) заробітної плати розраховується додаткова заробітна плата. Вона резервується у складі собівартості і використовується для виплати премій, надбавок, чергових відпусток робітників за час, коли за ними зберігається заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством. В курсовому проекті розмір додаткової заробітної плати можна орієнтовно прийняти 30 % від основної заробітної плати. Повний фонд заробітної плати (графа 13) визначається як сума основної (графа 11) і додаткової (графа 12) заробітної плати.

2.2. Розрахунок вартості послуг механізмів кінного транспорту

В табл.2.1. паралельно з розрахунком трудовитрат (люд.-дні) обчислюється, якщо це передбачено технологічним процесом, виконання робіт, потрібна кількість машино-змін, пилко-змін і коне-днів. На цій основі вираховується вартість послуг механізмів і кінного транспорту.

Спочатку обчислюють собівартість однієї машино-зміни (тракторо-зміни, бензопилко-зміни), коне-дня, а потім загальну вартість їх послуг.

Експлуатаційні витрати, пов'язані з роботою механізмів, включають такі основні елементи:

- амортизація;

- паливно-мастильні матеріали

- запасні частини;

- допоміжні матеріали;

- заробітна плата робітників по технічному обслуговуванню;

- інші.

Для спрощення розрахунків в курсовому проекті можна прийняти орієнтовні витрати на утримання окремих машино-змін, наведених в додатку 9. Ця умова значно спрощує роботу над курсовим проектом. Перемноживши потрібну кількість машино-змін (коне-днів) на собівартість однієї визначають витрати на утримання машин і механізмів при виконанні окремої роботи чи операції.

Розрахунок вартості послуг механізмів та кінного транспорту здійснюється у табл. 2.2

Таблиця 2.2.

Розрахунок вартості послуг механізмів і кінного транспорту

Найменування робіт та операцій Склад агрегату Необхідна кількість машино-змін Витрати на утримання
однієї машино-зміни всього
 
1. Рубання, пов'язані з веденням лісового господарства: - освітлення і прочищення - проріджування - прохідні рубання - санітарні рубання вибіркові - бензопилки     ___     -  
Разом  
2. Допоміжні лісогосподарські роботи: - трелювання деревини коні
Разом  
3. Лісокультурні роботи: - підвезення садивного матеріалу - обробіток грунту - механізований догляд в міжряддях - садіння мех.. способом     Коні ЛХТ-55 МТЗ-82 МТЗ-82        
Разом  
Всього:    

2.3. Матеріальні витрати

В технологічному процесі виконання окремих робіт використовуються матеріали (садивний матеріал, добрива, хімікати, лісоматеріали тощо). Витрати на основі матеріали, придбані на стороні, визначаються, виходячи з ціни їх придбання (з урахуванням витрат на доставку, навантаження-розвантаження, зберігання), а витрати на основні матеріали власного виробництва - за їх виробничою собівартістю підприємства. Так, при відведенні лісосік під рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, використовуються лісоматеріали для виготовлення діляночних стовпчиків. Вартість їх обчислюється за цінами франко-лісосіка (верхній склад), які діють на підприємстві на момент складання курсового проекту.

Потребу в лісоматеріалах визначаємо з кількості діляночних стовпчиків і об’єму одного діляночного стовпчика (0,03- 0,035 м2).

Кількість сіянців доцільно прийняти на 20 % більше, ніж саджанців.

Насіння люпину в курсовій роботі можна прийняти в межах 50 кг/га., біодобрив 800 – 1000 кг/га. Ціни матеріалів прийняти на рівні діючих ринкових на момент виконання курсової роботи.

Таблиця 2.3.

Розрахунок матеріальних витрат

Найменування робіт Матеріали Одиниці виміру Потрібно в натураль-ному виміру Ціна за одиницю виміру, грн. Всього матеріа-льних витрат, грн.
2 3
1.Відведення під рубання, пов'язані з веденням лісового господарства лісоматеріали м3   32,88    
2.Штучне лісовідновлення саджанці - бука - смереки     насіння люпину біодобрива   тис.шт. тис.шт     . кг кг             15,0 5,0      
Разом        
Всього:        

2.4. Загальновиробничі витрати

До загальновиробничих витрат включаються усі види заробітної плати цехового персоналу (в тому числі лісової охорони), відрахування на соціальні потреби та господарські витрати на рівні лісництв (цехів).

Розрахунок річної заробітної плати здійснюється за штатним розписом всіх лісництв підприємства та схемою посадових окладів. Величина посадового окладу службовця залежить від його посади, кваліфікації, тривалості роботи за спеціальністю та інших факторів. Оскільки основна заробітна плата в курсовому проекті розраховується на 12 місяців, то окремо кошти на оплату чергових відпусток не плануються. Можна і не передбачати інші види додаткової заробітної плати (надбавки за класність лісничим і майстрам лісу, доплати згідно положення колективного договору).

Фонд заробітної плати цехового персоналу на плановий рік

визначається множенням чисельності окремих посад усіх лісництв на місячний посадовий оклад і на 12. Сума відрахувань на соціальні потреби розраховується у відсотках від заробітної плати цехового персоналу.

До господарських витрат на цеховому рівні відносяться витрати поза конкретними технологічними процесами, тобто ті, які безпосередньо не пов'язані з виконанням конкретного виду роботи. Це витрати на амортизацію та утримання будівель, споруд, інвентар’я цехового призначення; на охорону праці; на оплату електричної та теплової енергії; на утримання послуг автомобільного, тракторного і кінного транспорту тощо. Суму господарських витрат в курсовій роботі можна прийняти на рівні 10 % від фонду заробітної плати цехового персоналу. Розрахунок загальновиробничих витрат зводиться в табл. 2.4.

Таблиця 2.4.

Розрахунок загальновиробничих витрат

Посада Чисельність осіб Місячний посадовий оклад, грн Разом на рік, грн.
2
1.Заробітна плата цехового персоналу: Лісничий Помічник лісничого Майстер лісу Двірник - сторож Конюх Бухгалтер Єгер  
Р а з о м х
2.Відрахування на соціальні потреби (23,5%) х х
3.Господарські витрати х х
В с ь о г о загальновиробничих витрат х  

2.5. Адміністративні витрати

До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, що пов'язані з обслуговуванням і управлінням підприємством:

1) витрати, пов'язані з управлінням підприємством;

2) витрати на утримання та обслуговування основних засобів загальногосподарського призначення;

3) витрати на обслуговування виробничого процесу;

4) інші витрати.

Витрати на оплату праці працівників апарату управління підприємства та його структурних підрозділів обчислюється як і цехового персоналу згідно штатного розпису та схеми посадових окладів. Сума відрахувань на соціальні потреби планується за загальним правилом у відсотках від заробітної плати працівників апарату управління. Сума загальногосподарських витрат у курсовому проекті встановлюється експертним шляхом в межах 20-50 % від річного фонду заробітної плати працівників апарату управління підприємства.

Таблиця 2.5.

Розрахунок адміністративних витрат

Посада Чисельність,осіб Місячний посадовий оклад з доплатами і надбавками, грн Річний фонд заробітної плати, грн.
1. Директор
2. Головний лісничий
3. Начальник відділу лісового господарства
4. Інженер лісового господарства
5. Мисливствознавець
6. Бухгалтер
7. Гол.бухгалтер
8. Секретар-друкарка
9. Касир
10. Двірник
11. Сторож
       
Р а з о м х
Відрахування на соціальні потреби(23,5) х х
Загальногосподарські витрати х х
В с ь о г о х х

2.6. Зведений кошторис витрат на лісове господарство і мисливство

Кошторис - основний плановий документ для фінансування витрат на виконання робіт (послуг) по лісовому господарству. Він узагальнює по елементні витрати лісового господарства, показує ресурсну структуру (витрати на матеріали, персонал, утримання і експлуатацію машин і механізмів), що надзвичайно важливо для аналізу чинників формування і зниження собівартості робіт, послуг, продукції.

В курсовому проекті зведений кошторис складається у вигляді табл. 2.6 за елементами витрат по кожному виду робіт, при цьому назви виробничих операцій опускаються. Витрати на основну і додаткову заробітну плату робітників зайнятих на лісогосподарських роботах приймаємо з табл. 2.1 Витрати на утримання машин та механізмів приймаються з таб.2.2., матеріальні витрати з табл. 2.3.

Величина загальновиробничих витрат (табл.2.4.) розподіляється між різними видами робіт пропорційно до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих на виконанні відповідних робіт.

Адміністративні витрати (табл.2.5.), на відміну від виробничих, не розподіляються між окремими видами робіт і не включаються до їх виробничої собівартості. Вони, як і витрати на мисливство і утримання тимчасових пожежних наглядачів, відносяться у загальні витрати на лісове господарство і мисливство окремими пунктами.

.

Таблиця 2.6.

Кошторис витрат на лісове господарство і мисливство

Найменування робіт (заходів) Одиниця виміру Обсяг робіт Основна і додаткова зарплата робітників, грн. Відраху-вання на соціальні потреби, грн. Витрати на утримання машин і механізмів, грн. Матеріа-льні витрати, грн. Загально виробничі витрати, грн. Загально виробнича собівартість, грн.
1.Рубання, пов'язані з веденням лісового господарства                
1.1.Освітлення і прочищення м3 -
1.2.Проріджування м3
1.3.Прохідні рубання м3
1.4.Санітарні рубання вибіркові м3
Р а з о м х  
2.Допоміжні лісогосподарські роботи                
2.1.Відведення лісосік під: - освітлення і прочищення -проріджування -прохідні рубання -санітарні рубання вибіркові   га га га га   - - - - - - - -
2.2.Трелювання деревини м3 -
Р а з о м х х -
3. Лісокультурні роботи                
3.1. Штучне лісовідновлення га
3.2.Природне поновлення лісу га - -
Р а з о м х х
4.Охорона лісу від пожеж     - -
Р а з о м х х - -
5. Боротьба зі шкідниками та хворобами лісу     - -
                 
Р а з о м х х - -
6. Мисливське господарство грн. х х х х х х
7.Адміністративні витрати грн. х х х х х х
Всього витрат х х

Таблиця 2.7.

Структура витрат на лісове господарство

Найменування робіт (заходів) Сума витрат, тис.грн Структура, %
1.Рубання, пов’язані з веденням лісового господарства, інші рубання та ліквідація захаращеності
2.Допоміжні лісогосподарські роботи
3.Лісокультурні роботи в державному лісовому фонді
4.Охорона лісу від пожеж
5.Боротьба зі шкідниками та хворобами лісу
6.Мисливство
7. Адміністративні витрати
В с ь о г о витрат 100,0

3. Організація лісогосподарських робіт

3.1. Організація виконання робіт

Організація виробництва - це комплекс заходів, спрямованих на раціональне і ефективне поєднання у просторі і часі засобів праці і самої праці при оптимальному використанні наявних ресурсів. Суть організації проведення лісогосподарських робіт полягає в тому, щоб була виконана виробнича програма згідно агротехнічних і лісівничих вимог при найменшій потребі робітників, машин і механізмів.

Найпоширенішими формами організації праці в лісовому господарстві є бригадна і ланкова. Ланкова форма застосовується при проведенні лісокультурних робіт, охороні лісу від хвороб і шкідників, проведенні біотехнічних заходів тощо. При проведенні доглядових і санітарних рубань найбільш розповсюдженою формою організації праці е малі комплексні бригади (МКБ), до складу яких входять робітники суміжних професій. Вони виконують комплекс робіт по заготівлі деревини (звалювання дерев, обрубування гілок, кряжування, розколювання дров, складання їх у стоси тощо).

МКБ працює за єдиним нарядом на основі загального виробничого плану з оплатою праці за кінцеві результати роботи. Робітники колективно несуть відповідальність за кількість і якість виконаних робіт. При звалюванні дерев, обрізуванні гілок, кряжуванні застосовують бензомоторні пилки ("Січ", "Stihl'' МП-5 "Урал", "Тайга-214", "Хускварна", "Партнер") різних модифікацій. При тракторному трелюванні провідним механізмом є трелювальний трактор, а при кінному - приймають бензопилку.

Ефективність бригадної форми організації праці залежить від правильного встановлення її чисельного складу. Порядок розрахунку складу бригад студенти опановують на практичних заняттях і відображають у курсовому проекті. Якщо роботи виконуються механізованим способом (садіння лісових культур, влаштування мінералізованих смуг тощо), чисельність робітників визначається згідно нормативів складу обслуговування агрегату.

Таблиця 3.1.

Ефективний час роботи одного робітника в рік

Елемент часу Кількість днів на 1 робітника
Календарний час
Вихідні дні
Святкові дні
Номінальний час роботи
Невиходи на роботу  
а) чергові відпустки
б) додаткові відпустки
в) по хворобі
г) у зв’язку з виконанням службових обов’язків
д) з дозволу адміністрації
Всього невиходів
Кількість ефективних днів роботи

3.2. Визначення чисельності персоналу та середньомісячної

заробітної плати

На лісових підприємствах складається план з праці і заробітної плата за категоріями персоналу: керівники, спеціалісти, службовці, робітники, лісова охорона (лісники). Важливе значення для підприємства має структура його персоналу і рівень заробітної плата окремих категорій.

Чисельність і фонд заробітної плати керівників, спеціалістів. службовців та лісової охорони визначається на підставі кошторисів загальновиробничих витрат (табл.2.4.) та адміністративних (табл. 2.5.) витрат.

Найважливішим складником реальних трудових ресурсів підприємства є робітники. Середньорічна чисельність робітників визначається діленням загальної кількості людино-днів, потрібних для виконання всіх робіт виробничої програми (табл.2.1.), на річний фонд робочого часу одного робітника. Лісові підприємства працюють у режимі п'ятиденного робочого тижня тривалістю 40 годин при 8-годинній робочій зміні.

Спискову кількість робітників визначаємо за формулою:

ЧР = Т/Ф , чол.

ЧР = 3968/220 = 18,03 чол.

Приймаю 18 чол.

Таблиця 3.2.

Чисельність персоналу та заробітна плата

Категорії персоналу Чисельність, осіб Річний фонд зарплати, грн. Середня місячна зарплата плата,грн
1) Керівники
2) Спеціалісти
3) Службовці
4) Робітники разом
а) робітники зайняті на л/г роботах
Всього по підприємству

Наши рекомендации