Особливості сучасних економічних систем

Американська модельє найчистішим різновидом вільного підприємництва, американської моделі становить система всілякого заохочення підприємництва, досягнення осо­бистого успіху, збагачення найактивнішої частини населення.

Групам населення з низькими доходами забезпечено прийнят­ний рівень життя завдяки частковим пільгам і допомогам. Завдання соціальної рівності тут узагалі не ставлять.

Державне втручання в економіку неглибоке й охоплює виз­начення правил гри на ринку, підтримання стабільної кон'юнктури й економічної рівноваги та перерозподілу доходів через податковий механізм тощо.

Ця модель ринкової економіки високоефективна, якщо вона формується за таких умов.

По-перше, населення зростає повільно, що дає змогу поступово і без обмежень нагромаджувати капітал, нарощувати промислове виробництво, підвищувати продуктивність праці у промисловості, а через запровадження нових технологій — і в сільському господарстві; населення може мігрувати із сільського господарства у промисловість.

По-друге, країна досягає стадії масового споживання, коли найвищим пріоритетом стає задоволення індивідуальних потреб споживача, зокрема в товарах тривалого користування, предметах розкоші тощо. Це передбачає велику кількість під­приємств, здатних задовольняти різні смаки й запити.

Японська модельє різновидом узгодженого вільного під­приємництва. Ще інакше її називають "комунітарним" капіта­лізмом, або державно-керованим капіталізмом. її характеризує істотне втручання держави в господарське життя, щоб створити таке макроекономічне середовище, в якому прогресивні галузі зростають найшвидше.

Розвиток економіки підпорядкований загальним національним завданням. Розв'язанням соціальних завдань здебільшого займаються корпорації, а не держава.

Цій моделі притаманне певне відставання темпів зростання зар­платні порівняно зі зростанням продуктивності праці. Завдяки цьому досягають зниження витрат виробництва і підвищення конкурентоспроможності продукції на світових ринках.

Спеці­альних перешкод, що стримують майнове розшарування насе­лення, немає, проте розрив у рівнях доходів між 10% найбагатшого населення і 10% найбіднішого помітно менший, ніж в інших країнах.

Така модель ринкової економіки можлива лише за винят­ково високого розвитку національної свідомості, пріоритету інтересів нації над інтересами конкретної людини, готовності населення йти на певні матеріальні жертви задля процвітання країни. Це є наслідком своєрідного культурно-історичного роз­витку, де держава традиційно відіграє важливу роль в еконо­мічному розвиткові.

У цій моделі законодавча і виконавча влади чітко не розме­жовані, не протистоять одна одній, а отже, законодавство й управління ліпше узгоджені. Схема консультацій різних сил, зокрема узгодження інтересів уряду, бізнесу і праці, добре відпрацьована, і її чітко дотримуються. У країні є компетентна, віддана національній справі керівна еліта.

Шведська модель— це своєрідне поєднання ринкової економіки і соціалістичної ідеології. її часто називають розподільним соціалізмом.

Головний принцип цієї моделі полягає в розмежуванні двох економічних функцій: створення багатства і його розпо­ділу. Першу функцію виконує в конкурентній ринковій економіці приватний сектор, другу — уряд, який намагається усунути на його погляд, несправедливість через перерозподіл доходів.

У Швеції одержавлено лише 5% засобів виробництва, однак частка державних видатків у 90-х роках становила майже 70% валового внутрішнього продукту. Понад половину цих видат­ків спрямовують на соціальні потреби — забезпечення доступ­ності освіти, охорону здоров'я, щедре страхування на випадок безробіття та пенсії у старості. Зрозуміло, що це можливе лише в умовах високих ставок оподаткування.

Однак шведську громадськість непокоять високі податки і громіздкий бюрократичний апарат, що збільшує накладні витрати і знижує конкурентоспроможність на світових ринках. Чимало фахівців уважає, що зрівнювання матеріального стано­вища людей через перерозподіл доходів уповільнило економіч­ний розвиток цієї країни.

Це ставить перед цією моделлю рин­кової економіки головне запитання: чи можливий сталий прогрес економіки в умовах руху суспільства до соціальної та економічної рівності? Прийнятність розподільного соціалізму для інших націй залежить від їхньої здатності розв'язати це питання.

Питання п'яте.