I. приклади типових питань

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН.

Таблиця №1

№	Назва теми	Кількість годин
Л	С	срс	Всього
	Модуль 1. «Організація цивільної оборони в Україні».
	Організаційні та правові основи цивільної оборони та захисту в Україні.
	Надзвичайні ситуації. Сучасні засоби ураження.
	Методи і засоби контролю дії надзвичайних ситуацій.
	Захист населення та територій від НС. Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій.
	Перша допомога, самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях (медичний аспект).
	Всього:

· Л – лекції

· С – семінари

· срс – самостійна робота студентів.

2.2 ЗМІСТ ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ.

Зміст модуля №1

«Організація цивільної оборони в Україні».

Тема 1. Організаційні та правові основи цивільної оборони та захисту в Україні.

Предмет, його зміст та основні поняття. Історія розвитку ЦО в Україні і світі. Цивільна оборона України, її правова основа. Державна система ЦО України, її завдання і організаційна будова. Роль і місто МНС. Організація ЦО на об’єктах господарювання (на прикладі к-ту «Азовсталь»). Сили і засоби ЦО України. Постійні комісії ЦО з надзвичайних ситуацій, їх завдання. ЄДСЗР – єдина державна система захисту та реагування, її режими функціонування.

Тема 2. Надзвичайні ситуації. Сучасні засоби ураження.

Визначення надзвичайної ситуації, стихійного лиха, аварії, катастрофи. Класифікація надзвичайних ситуацій (НС). Рівні НС, їх швидкість протікання і етапи. НС техногенного характеру: аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах, з викидом СДОР, на пожежно виробничих об’єктах, транспортні аварії (катастрофи, гідродинамічні аварії).

Надзвичайні ситуації природного характеру: геологічні, гідрологічні і метеорологічні небезпечні явища. Інфекційні захворювання. Надзвичайні ситуації екологічного характеру. Надзвичайні ситуації воєнного часу. Сучасні засоби ураження (ядерна зброя, хімічна зброя, біологічна зброя, нові види зброї).

Тема 3. Методи і засоби контролю дії надзвичайних ситуацій.

Осередки ядерного, хімічного та бактеріологічного зараження (Деп с78-8г). Одиниці вимірювання радіоактивного забруднення (Стеб с 203-207) (Деп с 71 т.27).

Методи визначення іонізуючих вимірювань (Стобл. С 207-211).

Класифікація дозиметричних приладів (ст. с 211-212) (Деп. с 153-165).

Прилади радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення. (Ст. с 213-228).

Прилади хімічної розвідки (Деп. с 166-170, Ст. с 228-229).

Тема 4. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій (Шоб. с 81-169, Стеб. с 326-366). Дії населення в умовах НС. (Хром. с 37-47) (Брошура, с 326-366).

Основні способи захисту населення в НС (Деп. с 98-99)(Шоб. с 83-91). Інформування та оповіщення. Спостереження. Укриття в захисних спорудах. Евакуаційні заходи. Інженерний захист, медичний захист (Ш. с 83-91). Державне регулювання і контроль захисту населення і територій (державна стандартизація, декларування безпеки об’єктів підвищенної небезпеки) (Ш. с 91-92). Дії населення в надзвичайних ситуаціях. (см. Брошуру з НС).

Тема 5. Перша допомога, самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях. (Ст. с 367-394).

Загальні принципи надання першої медичної допомоги. Переломи кісток. Рани. Кровотеча. Збиті місця (удари). Утоплення. Тепловий (сонячний) удар. Ураження електричним струмом. Переохолодження організму. Опіки. Захворювання від укусів комах і тварин. Отруєння ртуттю. Отруєння грибами.

2.3. ПРАКТИЧНІ (СЕМІНАРСЬКІ) ЗАНЯТТЯ, ЇХ ТЕМАТИКА ТА ОБСЯГ.

№ Семінара	Теми семінарів	Обсяг годин
Семінар 1	Організація ЦО в Україні.
Семінар 2	Надзвичайні ситуації. Сучасні засоби ураження.
Семінар 3	Методи і засоби контролю дії НС в Україні.
Семінар 4	Захист населення і територій від НС. Дії населення в умовах НС.
Семінар 5	Перша допомога потерпілим під час НС (медичний аспект).
	Всього

Примітка: Більш детальніші питання до семінарів № 1-5 можна знайти в п. 1.4 даної програми, змісту тем № 1-5 (п. 2.2) і літературних джерел (п. 4.2).

2.4. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.

Самостійна робота студентів здійснюється в відповідності з робочою навчальною програмою дисципліни і методичними рекомендаціями до семінарських занять. В процесі самостійної роботи студенті поглиблюють знання і дають відповіді на завдання, позначені в плані семінарського заняття, а також на теоретичні проблеми, які виникають в процесі вивчення теми.

При підготовці до семінар них занять студенти повинні ознайомитись з означеним обсягом обов’язкової літератури і зробити до неї відповідні висновки до теми.

Результати самостійної роботи студентів визначаються протягом семестру різними формами серед них:

- експрес-контроль;

- опитування на семінарах;

- презентація (захист) рефератів на семінарах;

- виконання контрольних робіт, в тому числі модульних;

- тестування (письмове і комп’ютерне);

- перевірка домашніх робіт;

- тощо.

2.5. ІНДИВІДУАЛЬНІ (ДОМАШНІ) ЗАВДАННЯ.

Індивідуальні завдання проводяться з окремими студентами з метою підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей. Ці завдання передбачають реферати, творчі завдання, завдання з підготовки до наукових студентських конференцій, а також самостійне вивчення питань, які не висвітлювались підчас лекцій, але є предметом обговорення на практичних на практичних заняттях.

Домашнє завдання – 4-6 годин відводяться із загальної кількості годин самостійної роботи студентів, або по бажанню студентів із його загального вільного часу.

2.6. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ПО ТЕМАМ.

Питання для самоконтролю з 5 тем навчальної дисципліни «Цивільна оборона» див. в розділах 2.2 «Зміст тем дисципліни», 1.4. «Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни» та 1.5. «Модульна структура навчальної дисципліни» і 2.8. « Приклади типових питань, що виносяться на залік (іспит)».

2.7. ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛЬНІХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ.

Модульна контрольна робота проводиться відповідно тем плану і плану семінарів в кінці вивчення кожного модуля. Метою цих робіт є перевірка знань студентів при вивченні матеріалів кожного модуля і їх оцінка. Кожний студент отримує своє окреме завдання. Нижче приводяться приклади контрольних завдань для модуля №1:

1. Історія виникнення Цивільної оборони.

2. Женевські конвенції 1949 року.

3. Цивільна оборона України.

4. Керівництво та органи управління ЦО України.

5. Сили і засоби ЦО України.

6. Правові основи ЦО України.

7. Класифікація надзвичайних ситуації.

8. Аварії та катастрофи.

9. Стихійні лиха.

10. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.

11. Надзвичайні ситуації воєнного характеру.

12. Ядерна зброя.

13. Хімічна зброя.

14. Бактеріологічна зброя.

15. Захисні спорудження цивільної оборони.

16. Засоби індивідуального захисту.

17. Порядок оповіщення і дії населення в НС.

18. Евакуація населення.

19. Приклади радіаційної розвідки.

20. Прилади хімічної розвідки.

21. Рятувальні і інші невідкладні роботи у осередках ураження, в районах стихійних лих, аварій і катастроф.

22. Медичний захист.

23. Інженерний захист.

24. Дії населення при пожежі в приміщенні.

25. Дії населення після стихійного лиха.

26. Інфекційні хвороби.

27. Перша медична допомога при утопленні.

28. Перша медична допомога при ураженні блискавкою.

29. Опіки (перша допомога).

30. Обмороження (перша допомога).

31. Перша допомога при отруєнні та інші.

2.9 ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ПИТАНЬ ТА ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ БІЛЕТІВ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАЛІК (ІСПИТ).

I. Приклади типових питань.

1. Історія виникнення цивільної оборони.

2. Основні міжнародні документи спрямовані на захист прав людини.

3. Цивільна оборона України.

4. Завдання Цивільної оборони України

5. Структура цивільної оборони України.

6. Керівництво цивільної оборони України.

7. Органи управління цивільною обороною.

8. Організація ЦО на об’єктах господарювання (керівництво, служба, формування).

9. Сили і засоби ЦО (війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування)

10. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій, їх цілі та завдання.

11. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (2004 року).

12. Єдина державна система цивільного захисту населення та територій (мета, завдання, рівні та режими функціонування).

13. Правові основи цивільного захисту України.

14. Основна класифікація надзвичайних ситуацій.

15. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.

16. Надзвичайні ситуації природного характеру.

17. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру.

18. Надзвичайні ситуації воєнного характеру.

19. Рівні надзвичайних ситуацій.

20. Класифікація швидкості та раптовості протікання надзвичайної ситуації, їх умовні фази розвитку.

21. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах, їх причини і наслідки.

22. Аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).

23. Аварії на вибухонебезпечних об’єктах.

24. Транспортні аварії (катастрофи).

25. Гідродинамічні аварії.

26. Геологічні небезпечні явища.

27. Гідрологічні небезпечні явища.

28. Метеорологічні небезпечні явища.

29. Інфекційні захворювання.

30. Надзвичайні ситуації екологічного характеру.

31. Ядерна зброя.

32. Хімічна зброя.

33. Біологічна зброя

34. Нові види зброї

35. Надзвичайні ситуації терористичного походження.

36. Пожежі, їх уражаючи фактори та наслідки.

37. Гасіння пожеж.

38. Ядерне ураження: радіоактивність, альфа-, бета-, гамма-промені, тротиловий еквівалент.

39. Удана хвиля при ядерному вибуху.

40. Світлове випромінювання ядерного вибуху.

41. Проникаюча радіація.

42. Радіоактивне забруднення.

43. Радіаційні ураження людей та тварин (променевий вплив)

44. Вплив радіоактивних речовин на рослини.

45. Забруднення радіоактивними речовинами продуктів, кормів і води.

46. Електромагнітний імпульс при ядерному вибуху.

47. Характеристика осередку хімічного ураження.

48. Вплив отруйних речовин на людей та тварин.

49. Зараження отруйними і сильнодіючими речовинами місцевості, кормів, продуктів і води.

50. Класифікація отруйних речовин.

51. Токсини.

52. Фітотоксиканти.

53. Сильнодіючі ядучі речовини. Надання першої допомоги при їх дії на людей та тварин.

54. Характеристика осередку біологічного ураження

55. Біологічні засоби ураження людей, тварин, рослин, продуктів, кормів, води.

56. Осередок комбінованого ураження.

57. Організація оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях.

58. Одиниці радіоактивності й дози випромінювання.

59. Методи визначення іонізуючих випромінювань.

60. Класифікація дозиметричних приладів (відповідні приклади)

61. Прилади хімічної розвідки і контролю зараження.

62. Основні отравляючи речовини, які визначають при хімічній розвідці та контролю зараження об’єктів.

63. Оцінка радіаційної обстановки після ядерного вибуху (2 етапи роботи)

64. Оцінка хімічної обстановки при заражені отруйними речовинами.

65. Оцінка пожежної обстановки.

66. Оцінка інженерної обстановки.

67. Концепція захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження.

68. Основні засоби і заходи захисту населення і територій.

69. Укриття населення в захисних спорудах.

70. Евакуаційні заходи.

71. Індивідуальні засоби захисту.

72. Захист населення у разі ядерної аварії.

73. Основи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

74. Знезараження: дезактивація та дегазація.

75. Знезаражування: дезінфекція та санітарна обробка.

76. Радіація і харчування.

77. Само- і взаємодопомога при травмах і ураженнях.

78. Організація навчання населення з цивільної оборони.

ІІ. Приклад типового екзаменаційного білета.

Інститут економіки та управління

Кафедра менеджменту та туризму

Спеціальність «Туризм»

Семестр ІІ

Навчальна дисципліна: Цивільна оборона.

Екзаменаційний білет №3

1. Історія ЦО та етапи розвитку в Україні.

2. Класифікація надзвичайних ситуацій.

3. Радіація і харчування.

4. Тест:

До якої дози випромінювання відноситься рентген (Р):

- Експозиційна доза;

- поглинута доза;

- еквівалентна доза.

Затверджено на засіданні кафедри менеджменту та туризму.

Протокол №… … липня 2011 року

Зав. кафедрою ________ Банько В.Г.

Екзаменатор ________ Ісхаков Г.Г.

3. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ.

3.1 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ.

В процесі вивчення курсу ЦО проводиться оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях, виконання ними домашніх завдань, використання як основної, так і додаткової літератури, рівень виконання рефератів тощо.

В основі оцінювання знань студентів за результатами поточного та підсумкового контролю лежать такі критерії:

- «відмінно» виставляється студентові, який ґрунтовно, безпомилково, в логічній послідовності відповідає на поставленні питання, вільно виконує практичні завдання, передбачені навчальною програмою;

- «добре» виставляється студенту, який виявив знання з поставлених питань, володіє методами розв’язання практичних завдань, але виявляє недостатні знання всього матеріалу і припускається логічної непослідовності у його викладання;

- «задовільно» виставляється студентові, який не володіє суттєвими проблемами ЦО, припускається помилок при виконанні практичних завдань і не має достатніх знань, щоб ці помилки виправити;

- «незадовільно» виставляється студентові, який не володіє знаннями теорії з ЦО, припускається помилок при виконанні практичних завдань і не має достатніх знань для того, щоб їх виправити.

3.2 РЕЙТИНГОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Успішність навчання студентів поряд з національною (чотирибальною), оцінюється за рейтинговою системою. Загальна рейтингова оцінка (максимальна) дорівнює 100т балів. Вона являє собою суму балів, отриманих студентом за всіма видами навчальної роботи протягом всього строку вивчення навчальної дисципліни.

Оцінка за рейтинговою шкалою переводиться у чотирибальну систему за стандартами ECTS. (див. табл. 3)

Перескладання позитивної семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так:

92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов/D, 55/Задов/Е тощо.

Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою ECTS приведені в табл.3.

Таблиця 3

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
Оцінка	Пояснення
90-100	Відмінно	А	Відмінно (відмінне складання лише з незначною кількістю помилок)
80-89	Добре	В	Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)
70-79	С	Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)
60-69	Задовільно	D	Задовільно(непогане але зі значною кількістю недоліків)
50-59	Е	Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям)
31-49	Незадовільно	FX	Незадовільно (з можливістю повторного складання )
0-30	F	Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

3.3 ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ.

При вивченні курсу ЦО, за кредитно-модульною організацією навчального процесу порядок оцінювання знань студентів здійснюється за наступною методикою:

І. Поточний контроль:

1. Сума балів за всі відвідування занять – 5 балів.

2. Наявність конспекту з усіма лекціями – 10 балів.

3. Наявність всіх рефератів – 40 балів.

4. Наявність всіх модульних контрольних робіт – 10 балів.

5. Дисципліна, інтерес, активність – 5 балів.

Всього 70 балів.

ІІ. Екзаменаційний (заліковий) контроль.

6.Результат іспиту (заліку) – до 30 балів.

ІІІ. Сума балів за поточний та екзаменаційний (заліковий) контроль – до 100 балів.

Примітка: Наявність у студента 70 балів дозволяє викладачу виставити студенту екзаменаційну (залікову) оцінку А (відмінно) автоматично (без спеціального складання іспиту (заліку)); а у разі 65-69 балів – В(добре), що відповідає поняттю кредиту в Болонській системі оцінювання.

4.НАВЧАЛЬНО МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ.

4.1. МЕТОДИКА АВТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ (ДИВ. ТАБЛ. 4)

Таблиця 4

Методика активізації навчання.

№	Номер тем курсу	Вид засобів активізації
	№ 1-5	Слайди, плакати, DVD-диски, аудіо- і відеоапаратура
Структурні схеми, мапи, спец література, атласи, енциклопедії, моделі. Зразки індивідуальних засобів захисту (протигазів, захисних комплектів одягу та ін.), приладів контролю

На практичних заняттях (семінарах) також передбачаються семінари-дискусії, міні-лекції, мозкові атаки, кейс-методи (аналізи конкурентних ситуацій), презентації рефератів, докладів, рольових і дидактичних ігор (інсценізація і імітація).

4.2 ОСНОВНА І ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА.

1. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: Знання-прес, 2007. – 487с.

2. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник: - К. Центр навчальної літератури, 2006. – 438с.

3. Депутат О.П. та ін. Цивільна оборона: Підручник, Львів. Афіша, 2001. – 336с.

4. Хромченко В.Г. Цивільна оборона. Навчальний посібник. – К: Кондор. – 2008р. – 264с.

5. Дії населення в умовах надзвичайних, несприятливих, побутових та нестандартних ситуацій: Практичний посібник /під ред. к. м. н. Скидана М.А. –К. : Атіка-Н, 2007. – 92с.

6. Губський А.І. Цивільна оборона: Підручник. – Львів : Ластівка. – 1995р. –216с.

7. Егоров П.Т. и д.р. Гражданская оборона. Ученик для вузов. – М. Высш. школа, - 1987. – 303с.

8. Шубин Е.П. Гражданская оборона. Учебное пособие. – М. 1991.

9. Демиденко Г.П. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. – К. – 1987.

10. Гражданская оборона. Учебник для вузов / Под. ред. Д.И. Михайлика. – М. Высшая школа, - 1986. – 207с.

11. Закон України «Про цивільну оборону» ВРУ №297 – ХІІ. – К. -1993.

12. Закон України від 14 січня 1998р. «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань»: - К. 1998.

13. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», Київ, 2000.

14. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» №135 – ІV. 24.06.2004.

15. Конституція України (ВР, червень 1996р.) (ст. 23, 27, 28, 29, 30, 50, 65).