Основні форми суспільного продукту

1. ВСП – валовий суспільний продукт,це сума матеріальних благ, створених всіма підприємствами країни за певний період часу (за рік).

2. КСП – кінцевий суспільний продукт, це частина ВСП без врахування проміжного продукту.

3. ВВП – валовий внутрішній продукт,сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств (підраховується за територіальним принципом).

4. ВНП – валовий національний продукт,сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, створених за певний період вітчизняними підприємствами в країні і за її межами (підраховується за національними принципом).

5. НД – національний дохід,це сукупний дохід в економіці, який отримують власники факторів виробництва: праці, капіталу, землі, підприємницького хисту. Це чистий внутрішній продукт, зменшений на величину податків на бізнес.

Друге питання

Існує три методи обчислення валового внутрішнього продукту або валового національного продукту:

- виробничий метод – визначає ВВП як суму доданих вартостей;

- метод кінцевого використання – за витратами ґрунтується на передумові, що вартість виробленого суспільного продукту дорівнює вартості реалізованого продукту;

- розподільчий метод – сума ВВП визначається як сума первинних доходів макроекономічних суб’єктів.

Третє питання

НБ – національне багатство,це сукупність матеріальних благ і духовних цінностей, нагромаджених суспільством за всю його історію.

До складу національного багатства відносять:

- основні виробничі фонди;

- оборотні виробничі фонди;

- основні невиробничі фонди;

- природні ресурси;

- особисте майно громадян;

- нематеріальні форми багатства - духовні цінності.

Масштаби, структура та якісний рівень національного багатства не залишаються незмінними. У процесі відтворення воно не тільки постійно зростає, а й безперервно оновлюється.

Величина національного багатства зростає в нормальних умовах і зменшується під час війн, смут, потрясінь.

Національне багатство виступає як важливий показник економічної могутності країни та джерело її соціально-економічного прогресу.

ТЕСТИ

1. Яке відтворення характерне для економіки України:

А) просте;

Б) розширене;

В) звужене?

2. Які показники входять в систему національних рахунків:

А) валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт;

Б) номінальний внутрішній продукт, реальний внутрішній продукт, національний дохід, особистий дохід;

В) валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, чистий внутрішній продукт, національний дохід, особистий дохід, дохід у розпорядженні громадян?

3. Який із перелічених показників допускає подвійний рахунок:

А) валовий внутрішній продукт;

Б) валовий національний продукт;

В) сукупний суспільний продукт?

4. Національний дохід – це:

А) сума всіх отриманих особистих доходів членів суспільства;

Б) сума всіх особистих доходів членів суспільства, які залишаються в їх розпорядженні після сплати податків;

В) ВВП за вирахуванням вартості спожитих засобів виробництва та непрямих податків на бізнес.

5. Національне багатство – це:

А) сукупність усіх матеріальних благ, що вироблені суспільством за всю його історію;

Б) сукупність усіх благ, що є в розпорядженні суспільства;

В) сукупність усіх матеріальних і нематеріальних благ, що вироблені та нагромаджені суспільством за всю його історію.

Практичне завдання

1. Розгляньте структуру суспільного продукту за матеріально-речовим характером. Поясніть різницю між засобами виробництва та предметами споживання.

2. Поясніть різницю між національним доходом та національним багатством.

Література

1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. –К.: Ніка-Ельга Центр, 2000, тема 16, с.366-383.

2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 1995, тема 20, с.286-295.

3. Політична економія: Навчальний посібник / За ред. К.Т. Кривенка. –К.: КНЕУ, 2001, тема 16, с.280-293.

ТЕМА 10. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ І ЙОГО ЧИННИКИ.

(2 години)

Студент повинен знати: - зміст відтворення на мікро - та макрорівнях.

Студент повинен вміти: - аналізувати основні чинники економічного зростання та відрізняти екстенсивне економічне зростання від інтенсивного.

План

1. Суть і види відтворення.

2. Суть економічного зростання, його основні чинники та типи.

Перше питання

Будь-який процес виробництва повинен бути безперервним, тобто повинен періодично проходити одні й ті самі стадії. Так само, як суспільство не може перестати споживати блага, так не може воно перестати виробляти ці блага. Процес суспільного виробництва, що розглядається в постійному зв’язку і безперервного русі свого відновлення, називається процесом відтворення.Безперервне виробництво матеріальних благ і послуг є об’єктивною основою існування людського суспільства. Політична економія досліджує суспільне відтворення як економічне.

Економічне відтворення відбувається як на рівні окремих підприємств, домогосподарств, регіонів, галузей, так і в межах всього суспільства (тобто на мікро- та макрорівнях).

Економічне відтворення включає такі найважливіші моменти:

- відтворення суспільного продукту та його конкретних форм;

- відтворення людського ресурсу;

- відтворення основного та оборотного капіталу суспільства;

- відтворення національного багатства;

- відтворення економічних відносин;

- відтворення стадій суспільного виробництва: В – Р – О – С.

Виділяють наступні види економічного відтворення:

- просте– це відновлення процесу суспільного виробництва з року в рік у незмінних масштабах (характерне для докапіталістичних формацій, для традиційної економіки);

- розширене - це відтворення процесу суспільного виробництва в зростаючих розмірах, при цьому прибуток та доходи нагромаджуються та інвестуються у виробництво з метою розширення його межі виробничих можливостей;

- звужене – відновлення виробництва в менших обсягах (під час економічної кризи, природних катаклізмів, війн).

Основою економіки сучасних країн є розширене економічне відтворення, яке може бути інтенсивним та екстенсивним.

Друге питання

Економічне зростання – це такий стан економіки, коли кількісно і якісно зростають обсяги суспільного продукту.

Економічне зростання визначається з двох позицій:

- як поступальний приріст реального обсягу ВВП, ВНП або національного доходу за рахунок збільшення обсягів використовуваних ресурсів і (або) кращого їх використання без порушення рівноваги у короткострокових періодах;

- як реальний приріст ВВП, ВНП або НД на одну особу.

Розрізняють наступні типи економічного зростання:

- екстенсивний – здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених ресурсів до процесу виробництва;

- інтенсивний - здійснюється шляхом ефективнішого, продуктивнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та кращих форм організації виробництва;

- регресивний –темпи суспільного виробництва постійно зменшуються (під час кризи).

В економіці не існує чистих форм, то будь-яке економічне зростання можна вважати змішаним, хоча переважаючим повинен бути інтенсивний тип.

Для вимірювання економічного зростання використовують показники:

- абсолютний приріст реального обсягу виробництва: ВВП, ВНП, НД;

- темпи приросту: ВВП, ВНП, НД.

Чинниками економічного зростання є:

- кількість і якість трудових ресурсів;

- кількість і якість природних ресурсів;

- якість основного капіталу (основних виробничих фондів),

- технологія;

- організація виробництва.

Питання для самоконтролю

1. Поясніть зміст нової якості економічного зростання. Чи є вона характерною для України?

2. Які фактори економічного зростання є інтенсивними, а які екстенсивними:

- підвищення фондовіддачі;

- зростання поголів’я худоби;

- підвищення врожайності зернових за рахунок внесення добрив;

- розширення виробничих площ;

- зростання продуктивності праці за рахунок кращої організації процесу праці;

- додатковий прийом на роботу спеціалістів вищої кваліфікації;

- додаткове використання виробничих потужностей?

3. Економічне зростання являє собою:

А) процес кількісного збільшення та якісного вдосконалення результатів і чинників виробництва на макрорівні;

Б) перехід країни від одного стану економіки до іншого, більш досконалого;

В) розширення виробництва на основі якісного поліпшення всіх його чинників;

Г) розширене відтворення суспільного виробництва.

4. Економічними чинниками зростання суспільного виробництва є:

А) збільшення обсягу використовуваних виробничих ресурсів;

Б) підвищення якості використовуваних ресурсів;

В) піднесення культурно-духовного рівня населення;

Г) поліпшення способів використання ресурсів.

5. Інтенсивний тип економічного зростання – це:

А) кількісне збільшення функціонуючих чинників виробництва;

Б) розширення виробництва на основі якісного поліпшення всіх його чинників та їх раціонального використання;

В) розширення виробництва за рахунок якісного поліпшення всіх його чинників та їх кількісного зростання;

Г) зростання суспільного продукту прискореними темпами.

Література

1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. –К.: Ніка-Ельга Центр, 2000, тема 17, с.397-418.

4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 1995, тема 23, с.331-341.

5. Політична економія: Навчальний посібник / За ред. К.Т. Кривенка. –К.: КНЕУ, 2001, тема 17, с.302-314.

ТЕМА 11. РОЗПОДІЛ НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ.

СПОЖИВАННЯ,

ЗАОЩАДЖЕННЯ І ДОБРОБУТ ЛЮДИНИ.

(2 години)

Студент повинен знати: - суть розподілу національного доходу.

Студент повинен вміти: - доводити необхідність розподілу та перерозподілу національного доходу.

План

1. Розподільчі відносини та їх місце у відтворювальному процесі.

2. Розподіл національного доходу і формування доходів населення.

Споживання і заощадження.

Перше питання

Питанням розподілу в роботах видатних економістів приділялось багато уваги (праці Рікардо, Мілля, Маркса, Кейнса, Фрідмена). Започаткував теорію розподілу англійський економіст Д. Рікардо.

Друге питання

За своїм змістом національний дохід – це сумарний дохід усіх жителів країни.

Трансферти –це економічні операції, через які одні інституційні одиниці безоплатно і безповоротно передають іншим товари, послуги, активи або права власності. Можуть бути натуральної або грошової форми. Натуральні – це продовольчі талони, безоплатний громадський транспорт, безоплатна медична допомога. Грошові – це пенсії, стипендії,надання субсидій.

Фонд споживання виконує певні функції:

- задоволення нормальних поточних потреб людей;

- задоволення зростаючих потреб людей;

- задоволення потреб додаткової робочої сили, що надходить у виробництво в зв’язку з його розширенням.

У фонді споживання найбільшу питому вагу займає особисте споживання населення, далі матеріальні витрати в закладах, що обслуговують населення, матеріальні витрати в закладах науки, культури, освіти, управління.

Доходи – це грошові або натуральні надходження, які має населення для задоволення своїх потреб.

Основними джерелами доходів населення є:

- заробітна плата;

- доходи від підсобного господарства;

- прибуток;

- рента;

- відсотки на капітал; виграші; спадщина.

Заробітна плата – це грошовий вираз вартості робочої сили; це винагорода робітнику за виконану роботу.

Існує дві форми заробітної плати:

- погодинна

- відрядна.

На практиці форми заробітної плати проявляються в різних сполученнях, системах: тарифна, відрядно-прогресивна, відрядно-регресивна, преміальна.

Заробітна плата розглядається на двох рівнях:

- номінальна заробітна плата – це кількість грошей, які отримує робітник за виконану роботу;

- реальна заробітна плата – це кількість товарів та послуг, які може придбати робітник за свою номінальну заробітну плату.

Фонд нагромадження – це частина національного доходу, що використовується на розвиток самого виробництва.

ТЕСТИ

1. Хто з відомих класиків економічної теорії започаткував теорію розподілу продукту між класами:

А) А. Сміт;

Б) Д. Рікардо;

В) К. Маркс;

Г) Дж. Кларк?

2. Об’єктами розподільних відносин є:

А) чинники виробництва;

Б) національний дохід;

В) робоча сила;

Г) продукти виробництва.

3. Функціонально-факторний розподіл можливий за такими моделями розподілу національного доходу в сучасній ринковій економіці:

А) двофакторною;

Б) трифакторною;
В) чотирифакторною;
Г) п”ятифакторною.

4. Які з названих форм доходів є основними:

А) заробітна плата, рента, відсоток, дивіденд, прибуток;

Б) заробітна плата, рента, відсоток;

В)заробітна плата, рента, відсоток, субсидії;

Г) заробітна плата, рента, відсоток, трансферти?

5. Які чинники обумовлюють нерівномірність первинного розподілу доходів:

А) неоднакова продуктивність чинників виробництва;

Б) нерівномірний розподіл власності на чинники виробництва;

В) наявність непрацездатних осіб працездатного віку;

Г) існування тіньової економіки?

Практичне завдання

1. Чому існує нерівність доходів у суспільстві?

2. Вирішіть задачу:

З виробленого у 1996 р. національного доходу України в 79 млрд. грн. 10% було використано на нагромадження. Визначте:

А) абсолютну величину нагромадження;

Б) фонд споживання.

Література

1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. –К.: Ніка-Ельга Центр, 2000, тема 17, с.397-418.

6. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 1995, тема 23, с.331-341.

7. Політична економія: Навчальний посібник / За ред. К.Т. Кривенка. –К.: КНЕУ, 2001, тема 17, с.302-314.

ТЕМА 12. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА ТА ЇЇ РОЛЬ У ЗРОСТАННІ ДОБРОБУТУ ЛЮДСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ СВІТУ.

(4 години)

Студент повинен знати: -суть світового господарства та економічної інтеграції.

Студент повинен вміти: - доводити необхідність співпраці країн з урахуванням практичних прикладів.

План

1. Світове господарство: його суть та структура.

Міжнародний поділ праці і спеціалізація. Міжнародна економічна інтеграція.

2. Форми міжнародних економічних відносин.

Перше питання

Світове господарство – внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов’язаних міжнародним поділом праці, торговельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв’язками.

Етапи розвитку світового господарства:

1. Кінець ХІХ ст. – початок 20 років ХХ ст.;

2. Кінець 20 років – кінець 80 років ХХ ст.;

3. Кінець 80 – початок 90 рр. ХХ ст. і продовжується нині.

Світове господарство характеризується:

- зростанням інтернаціоналізації економіки на основі поглиблення міжнародного поділу праці;

- створенням багатогранної системи міжнародних економічних відносин;

- формуванням міжнаціональних механізмів регулювання економічних взаємовідносин між країнами.

Міжнародний поділ праці –спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природно-кліматичних, історичних та економічних умов.

Форми міжнародного поділу праці:

- загальний поділ ґрунтується на галузевій спеціалізації окремих країн;

- частковий поділ праці ґрунтується на спеціалізації у виробництві готових виробів;

- одиничний поділ праці ґрунтується на подетальній спеціалізації.

Показник участі країни у МПП:

Експортна квота = Обсяг експорту/ Обсяг ВВП х 100

Сучасний етап розвитку МПП характеризується:

- розвитком спеціалізації та кооперування виробництва наукомісткої продукції, прогресивних технологій, що зумовлює деіндустріалізацію промислово розвинених країн (скорочення у їхніх структурах виробництва базових галузей);

- поглибленням спеціалізації у сфері науково-технічних знань та інформації;

- інтернаціоналізацією сфери послуг, тісним переплетенням продажу послуг із виробництвом та збутом товарів, експортом капіталу, обміном інформацією;

- загостренням конкуренції на міжнародних ринках, глобалізацією її змісту, зростанням значення інтернаціональних конкурентних переваг.

Інтернаціоналізація економіки – формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості національних економік.

Формами інтернаціоналізації економіки є:

- інтеграційна – об’єднання ринків, а згодом і виробництв окремих країн у зону вільної торгівлі та підприємництва;

- транснаціональна – взаємопереплетення економік різних країн у результаті функціонування транснаціонального капіталу.

Міжнародна економічна інтеграція – процес зближення та взаємопроникнення національних господарств групи країн, спрямований на створення єдиного господарського механізму.

МЕІ має переважно регіональний характер.

Форми МЕІ:

- торговельна інтеграція – створення зон вільної торгівлі країн-учасниць;

- валютно-фінансова інтеграція – зняття обмежень та переміщення капіталів всередині угрупування, єдина валютна політика;

- створення єдиного економічного простору – усунення нетарифних бар’єрів у взаємній торгівлі.

Основними суб’єктами світового господарства є:

- національні держави;

- міжнародні і транснаціональні корпорації, транснаціональні банки;

- регіональні об’єднання і союзи держав (ЄС);

- міжнародні організації і інститути (МВФ, ОПЕК – Організація країн-експортерів нафти; Міжнародний банк реконструкції і розвитку).

Друге питання

Міжнародні економічні відносини – економічні відносини в системі світового господарства.

До основних форм міжнародних економічних відносин включають:

- світова торгівля – розвинена сфера товарного обміну;

- міжнародні валютно-фінансові відносини;

- міжнародний рух капіталів – переміщення засобів за кордон (або з-за кордону) з метою отримання прибутку. Формами вивозу є позичковий капітал і підприємницький капітал (прямі інвестиції та портфельні);

- міграція робочої сили – переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу з метою пошуку роботи, нових сфер застосування своїх здібностей, кращих умов життя);

- науково-технічне співробітництво – створення спільних науково-дослідних центрів, бюро, лабораторій для використання новітніх оригінальних ідей у галузі науки, техніки, маркетингу.

Питання для самоконтролю

1. Коли з’явилися світовий ринок і світова система господарства?

2. Які основні причини на Ваш погляд перешкоджають входженню України як повноправного партнера у світове господарство?

Тести

1. Світове господарство – це:

А) сукупність галузей та сфер виробництва;

Б) сукупність національних економік у поєднанні з міжнародними економічними відносинами;

В) економічна єдність світу;

Г) територіальний розподіл світу між окремими державами.

2. Основними суб’єктами світового господарства є:

А) ТНК;

Б) галузі національних економік;

В) міжнародні організації;

Г) малі підприємства.

3. Найбільш складною формою економічної інтеграції є:

А) митний союз;
Б) економічний союз;

В) валютний союз;

Г) спільний ринок.

4. Транснаціональна компанія – це:

А) підприємство, що домінує в певній галузі національної економіки;
Б) група підприємств, національних за капіталом, але міжнародних за сферою діяльності;
В) група підприємств, інтернаціональних як за капіталом, так і за сферою діяльності;
Г) підприємство, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

5. Доповніть перелік основних форм економічної інтеграції та розмістіть їх у логічній послідовності:

А) економічний союз;
Б) ………………;

В) зона вільної торгівлі;

Г) ……………….

Література

1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. –К.: Ніка-Ельга Центр, 2000, тема 21, с.496-517.

2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища школа, 1995, тема 23,

3. Політична економія: Навчальний посібник / За ред. К.Т. Кривенка. –К.: КНЕУ, 2001, тема 17, с.302-314.

4. Економічна теорія: Політекономія: Підручник /За ред.. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2006,глава 21, с.558-583.

Наши рекомендации