Історичні аспекти документування в бухгалтерському обліку

Документування є важливим етапом у бухгалтерському обліку. Кожне підприємство веде свою документацію, де записує всі господарські операції, їх хід і наслідки за певний період часу. Документи повинні заповнюватися в установленому законом порядку, і для цього потрібно ознайомитися з історичними аспектами документування[2].

Створення та розвиток писемності у світі сприяло тому, що з’явилась можливість фіксувати письмово угоди, які укладались між племенами, торгівельні угоди та інші господарські дії, надаючи їм правового характеру, та зберігаючи інформацію як на державному рівні, так і в приватних структурах[1]. Ще у 6 ст. до н.е. люди старалися зафіксувати за допомогою доступних засобів і на доступних носіях інформацію про факти, події, явища з метою передачі її у просторі і часі. Але для того, щоб документ був справжній, а не підробка, тоді йому надавали юридичну силу, тобто потрібна була наявність підпису власника і печатки[5]. Динамічного розвитку документування набуло після виникнення паперу. Складання зафіксованих на папері законів та правил було також головною вимогою учасників народних повстань, при цьому, щоб документ мав юридичну силу, від справочинця вимагалась абсолютна точність формулювань та досконале знання форми документа. Як свідчить історія, перші документи складались саме для фіксації законів та міждержавних угодp[1]. У давні часи копіювання документів здійснювали переписувачі, коштували копії досить дорого, то копіювали лише важливі документи, які потім ретельно зберігали.

У сучасних умовах для підвищення ефективності документування операцій необхідне удосконалювання роботи з документами, тому що всяке управлінське рішення завжди базується на інформації, на службовому документі[4]. Організація роботи з документами впливає на якість роботи апарата управління, організацію і культуру праці управлінських працівників. Удосконалювання управління виробничо-господарськими системами, підвищення рівня організації й ефективності управлінської праці багато в чому залежить від того, наскільки раціонально поставлено в установах і на підприємствах діловодство і наскільки професійно ведеться документація, гарантується успіх управлінської діяльності в цілому. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Проте, щоб таке відображення було можливе, необхідна наявність документу, який підтверджує факт здійснення господарської операції. Без такого документу господарська операція буде вважатися не дійсною.

Для забезпечення суцільного та безперервного спостереження за господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві, використовують бухгалтерські документи, де фіксуються факти здійснення господарських операцій. Якщо порівняти визначення поняття документ ХІХ століття з визначенням ХІХ можна відмітити одну особливість[3]. Раніше вважалось, що документ — це письмове свідчення на паперових або машинних носіях про здійснення господарських операцій. На сьогоднішній день документом є не лише письмове свідчення, а й сукупність цифрових записів на електронних носіях, що зумовлено широким використанням електронних документів і електронних цифрових підписів.

Отже, суть документа і його форма зазнавали численних змін протягом всього історичного процесу, впливаючи на організацію документообороту на підприємстві. Еволюція форм документів вказує на важливість дослідження використання цього досить давнього елемента методу бухгалтерського обліку в сучасних умовах..

1. Бутинець, Ф. Ф. Історія бухгалтерського обліку [Текст] : навч. посіб.: у 2-х ч. – 2-е вид., доп. і перероб. – 2-е вид., доп. і перероб. / Ф. Ф. Бутинець. – Житомир : Рута, 2001. – Ч. 2. – 512 с. – ISBN 966-683-012-4.

2. Історія української та зарубіжної культури [Текст] : навч. посіб. / С. М. Клапчук, Б. І. Білик, Ю. А. Горбань [та ін.] ; за ред. С. М. Клапчука. – 6-те вид., випр. і доп. – К. : Знання - Прес, 2007. – 358 с. – ISBN 966-311-056-2.

3. Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи. УДНДІАСД. - К.: 2000. -160 с.

4. Кушнаренко Н. Н. Документоведение : Учебник .— 2-е изд.,перераб. и доп. — Киев : Знання, 2000 .— 459с.

5.Соколов Я.В.История бухгалтерского учета: [учебник]Соколов Я.В., Соколов В.Я. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 272 с.

УДК 657

Нечипорук В., ст. гр. ОА-31

Науковий керівник: Тлучкевич Н.В., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет