Залежно від об’єкту страхувння поділяється на майнове (обов’язкове і добровільне), особисте (добровільне) та страхування відповідальності

51. Страховий ринок та його структура

Страховий ринок – це частина фінансового ринку, де об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формуються попит і пропозиція на нього. Головною функцією страхового ринку є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою страхового захисту суспільства. Отже, страховий ринок – це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється процес їх купівлі-продажу.

Струтура написати!!

52. Основні тенденції розвитку страхового ринку в Україні.

51. Склад фінансових посередників та їх основні функції

Фінансове посередництво – це діяльність щодо трансформації вільних коштів підприємств, заощаджень домогосподарств у інвестиції, іншими словами - передачі цих коштів на найбільш вигідних для їх власників умовах ефективним суб’єктам господарювання для реалізації їх інвестиційних проектів.

СТРУКТУРА НАПИСАТИ!!

52. Банківська система: центральний та комерційні банки

Банківська система – це сукупність взаємо­пов'язаних фінансово-кредитних установ (банків), які функціонують в межах єдиного фінансового механізму певної країни у визначений історичний період. Банківська система є підсистемою фінансової системи конкретної держави.

Загалом у світовій практиці виділяють два основних типи побудови банківської системи:

- однорівнева банківська система;

- дворівнева банківська система.

Однорівнева: наявність тільки горизонтальних зв'язків між банками, універсалізація їх операцій і функцій, тобто вся мережа банківських установ держави перебуває на одному ієрархічному рівні,

Дворівнева банківська система: Верхній рівеньпредставлений центральним банком, який є емісійним, кредитним, розрахунковим та касовим центром держави Нижній рівеньвключає систему комерційних банків, які функціонують для здійснення кредитних, депозитних, розрахункових та інших операцій за дорученням своїх клієнтів – фізичних та юридичних осіб.

На центральний банк покладаються наступні функції:

- формування та здійснення монетарної політики;

- регулювання грошової маси, що передбачає також монопольне право емісії грошей (національної валюти);

- формування та проведення валютної політики;

- формування, зберігання та, при необхідності, використання золото-валютних резервів;

- ведення єдиного казначейського рахунка;

- ведення рахунків для здійснення міжбанківських розрахунків;

- банківський нагляд за стабільністю банківської системи;

- забезпечення функціонуючої системи банківських розрахунків.

Комерційні банки є на сьогодні є найбільш універсальними фінансовими установами, які виконують основний набір кредитно-фінансових операцій.

ДОПРАЦЮВАТИ

53. Парабанківська система та її роль у забезпеченні функціонування фінансової системи

Парабанківська система - це система, елементами якої є сукупність різноманітних видів небанківських фінансово-кредитних інститутів у їх взаємозв’язку та взаємозалежності, що існує в тій чи іншій країні в певний історичний проміжок часу, та функціонує в межах єдиного фінансового механізму. Парабанківська система, переважно, функціонує у вузьких секторах ринку.

Парабанківські (небанківські) фінансово-кредитні установи відрізняються від банківських наявністю вузької спеціалізації запропонованих послуг. Крім того, основною сферою банківської діяльності є виконання трьох базових операцій – депозитних, кредитних та розрахункових.

До складу парабанківської системи входять спеціалізовані кредитно-фінансові інститути (СКФІ) та поштово-ощадні установи.

Основними видами парабанківських фінансово-кредитних установ є:

- інвестиційні компанії та фонди;лізингові компанії;факторингові компанії;брокерські та дилерські фірми;страхові компанії;страхові компанії;пенсійні фонди; фінансові компанії;ломбарди;кредитні товариства;трастові компанії. ДЕТАЛЬНІШЕ ОПИСАТИ!!

54. Злиття і поглинання фінансових посередників

Угоди зі злиття й поглинання визначаються як зміна контролю над фінансово-посередницькою установою. Поглинання – це об’єднання двох або кількох фінансових посередників, за якого зберігається одна (поглинаюча) посередницька установа, до якої переходять активи й зобов’язання установ, що поглинаються.

При цьому юридичні особи, що поглинаються, або припиняють своє існування, або стають підконтрольними через володіння контрольним пакетом акцій чи частками капіталу. Злиття є особливою формою фінансового об’єднання, що базується на добровільному об'єднанні самостійних фінансових посередників.

Загалом, всі об’єднання фінансових посередників поділяють на дві групи:

- асоціативні структури комерційного та некомерційного типу, членами яких є рівноправні самостійні фінансові посередники, які за власним бажанням можуть делегувати частину своїх функцій створеному об’єднанню (представлені діяльністю асоціацій, спілок, ліг, картелів, консорціумів, синдикатів);

- корпоративні структури, для яких характерні велика ступінь централізації управлінських та контрольних функцій, жорстка ієрархія, система участі в капіталі, а також наявність відносин залежності між головною (що володіє контрольним пакетом акцій) і підпорядкованими установами (включає концерни (корпорації) та трасти).

Наши рекомендации