Аналітичний та синтетичнй облік запасів

Запаси – це активи, які:

1.зберігаються для подальшого продажу в умовах звичайної господарської діяльності;

2.перебувають в процесі виробництва з метою наступного продажу продуктів виробництва;

3.зберігаються для споживання під час виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт, а також управління підприємством.

Запаси визначаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди з їх використання, їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси класифікують:

1.сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби.

2.незавершене виробництво.

3.готова продукція.

4.товари у вигляді матеріальних цінностей.

5. малоцінні швидкозношувані предмети (МШП).

6.молодняк тварин і тварин на відгодівлі.

Рахунок 20. Дебет - надходження виробничих запасів та їх дооцінку, а кредит – витрачання на виробництво, переробку, відпуск на сторону та уцінку.

Суть аналітичного бухгалтерського обліку виробничих запасів полягає в тому, що на кожний вид матеріальних цінностей відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображаються за їх кількістю і сумою вартості.

Аналітичні рахунки групуються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Відповідно до прийнятих на підприємстві групувань матеріальних цінностей дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях. Використовують аналітичний бухгалтерський облік на рахунках для контролю зберігання і руху матеріальних цінностей, їх оцінки, звірки з даними складського обліку, а також для підбиття підсумків, інвентаризації.

Синтетичний облік придбаних запасів на рахунку 20 «Виробничі запаси» та його субрахунках підприємства обліковують за фактичною собівартістю їх придбання, яка включає: покупну вартість і транспортно-заготівельні витрати. Ця собівартість виявляється, як правило, тільки наприкінці місяця - після відображення всіх заготівельних операцій і розподілу їх між окремими видами запасів.

Основи формування потенціалу підприємства

Формування потенціалу підприємства – це процес ідентифікації та створення спектра підприємницьких можливостей для стабільного розвитку та ефективного відтворення.

Кожен вид можливостей - це частний потенціал підприємства.

Сукупність частих потенціалів утворює цілісну систему. Така система як потенціал підприємства унікальна, оскільки властива окремим об'єктом господарювання.

Основні властивості потенціалу підприємства, як складної економічної системи:

- Цілісність. Потенціал проявляється при взаємодії його елементів

- Поліструктурність - потенціал складається з великої кількості частин

- Складність - потенціал характеризується неоднорідністю складових і різними ієрархіями між ними.

- Унікальність - в різні часи інтервали системи мають у своєму розпорядженні різними специфічними особливостями.

- Адаптивність - передбачає пристосування параметрів потенціалу до умов, які постійно змінюються

- Синергія - зростання ефективності використання елементів потенціалу в результаті їхнього з'єднання (за рахунок ефекту емерджентності

- Мультипликативность - кожна наступна грошова одиниця вкладена в розвиток потенціалу повинна приносити більший додатковий ефект ніж попередня

- Граничність - отримання додаткового ефекту не може бути нескінченним, оскільки відтворення потенціалу підприємства має свої обмеження.

- Протівоентропічность - Ентропічность - це поворот, перетворення на ступінь безладу, хаотичності, тобто, це можливість протидіяти руйнівним тенденціям.