Методика підготовки показників форм фінансової звітності, що відображають операції з необоротними активами

Звітність бюджетних установ досить різноманітна і глибоко деталізована. Це має своє об’єктивне пояснення, адже на її підставі контролюється виконання бюджетів за видатками, перевіряється доцільність витрачання бюджетних коштів відповідно до кошторисних передбачень, аналізується повнота і доцільність використання майна, своєчасність і повнота платежів, стан розрахунків і т. ін. Цим можна пояснити і те, що звітність бюджетних установ суворо регламентована як за змістом, так і за термінами подання [10].

Методика підготовки показників форм фінансової звітності, що відображають операції з необоротними активами - student2.ru

Рис 2.4. Класифікація звітності бюджетної установи

Комунальний заклад «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської районної ради готує та подає такі форми фінансової звітності, що відображають операції з необоротними активами (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Назви звітів, їх номера, періодичність подання та орган, який затвердив

Назва звіту Форма, № Періодичність Орган, який затвердив звіт
Баланс квартальна, річна Державне казначейство України
Звіт про надходження та використання коштів загального фонду квартальна, річна Державне казначейство України
Звіт про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги 4-1м квартальна, річна Міністерство фінансів України
Звіт про надходження та використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень 4-2м квартальна, річна Міністерство фінансів України
Звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду 4-3м квартальна, річна Міністерство фінансів України
Звіт про рух необоротних активів річна Міністерство фінансів України
Звіт про заборгованість за бюджетними коштами 7м за зага-льним фондом місячна, квартальна, річна Міністерство фінансів України
7м за спеці-альним фондом місячна, квартальна, річна Міністерство фінансів України

Для керівництва бюджетною установою або організацією потрібно мати достовірну та вичерпну інформацію про загальний обсяг і використання коштів, джерела їх утворення, стан та розміщення цих коштів. Такі дані отримують за допомогою одного з елементів методу бухгалтерського обліку — бухгалтерського балансу (від французького balanes — терези).

Бухгалтерський баланс — це звіт про фінансовий стан установи, що відображає її активи, пасиви та капітал в синтезованому вигляді на певну дату (Р. Т. Джога).

Бухгалтерський баланс бюджетної організації (додаток 25, 37) — це метод групування та відображення коштів бюджетної установи за видами або розміщенням і використанням та джерелами їх утворення в грошовій оцінці на визначену дату (Є. П. Дідков) [41].

Стаття балансу — це складова активу та пасиву балансу, яка характеризує групу економічно однорідних господарських коштів або джерел їх утворення.

Статті балансу, у свою чергу, об’єднуються в економічно однорідні групи господарських коштів та джерел їх утворення — розділи балансу.

Актив балансу завжди дорівнює пасиву балансу. Це пояснюється тим, що в активі та пасиві відображено одні й ті самі кошти: в активі — за видами, в пасиві — за джерелами утворення. Наявність такої рівності, що є основним критерієм бухгалтерського балансу, підтверджує, що бухгалтерський баланс складено вірно.

Актив балансу бюджетної установи складається з трьох розділів: І — необоротні активи; ІІ — оборотні активи; III — витрати.

У пасиві балансу відображаються джерела утворення коштів. Основним джерелом утворення коштів бюджетної установи є бюджетне фінансування. Окремі бюджетні установи мають доходи, отримані як плата за послуги та за іншими джерелами й іншими надходженнями, котрі є джерелами цільового фінансування. Пасив балансу також складається з трьох розділів:

І — власний капітал;

ІІ — зобов’язання;

ІІІ — доходи.

У пасиві балансу показуються також фонди в необоротних активах, малоцінних та швидкозношуваних предметах, результати виконання кошторису [41].

Технологія отримання балансу така.

У бухгалтерському балансі відображаються всі кошти бюджетної установи на визначену дату. По закінченні місяця в облікових регістрах підраховуються обороти та виводяться залишки на початок наступного місяця. Потім складаються оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку; їх дані звіряються з відповідними рахунками синтетичного обліку книги «Журнал-головна». Далі у бухгалтерському балансі виконується узагальнення коштів.

Баланс за рік складається на підставі залишків книги «Журнал-головна» та здійснених річних заключних оборотів щодо списання доходів і видатків бюджетної установи за відповідний рік [10].

Форма № 2м «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» (додаток 28, 40) складається розпорядниками та одержувачами коштів місцевого бюджету на підставі даних про отримані і використані асигнування із загального фонду бюджету згідно з кошторисом та планом асигнувань. Звіти складаються за кожною програмою у розрізі кодів економічної класифікації видатків. Крім того, складаються зведені звіти за всіма кодами програмної класифікації видатків державного бюджету [41].

Заповнення окремих граф звітів форми № 2м здійснюється за таким порядком:

У графі 4 «Затверджено на звітний рік» проставляється затверджена в кошторисі (плані використання бюджетних коштів) річна сума планового асигнування загального фонду. Якщо упродовж звітного періоду до кошторису були внесені зміни, то у цій графі проставляється сума кошторисних призначень із врахуванням внесених змін.

У графі 5 «Затверджено на звітний період (рік)» наводиться сума планових асигнувань загального фонду бюджету. Одержувачі бюджетних коштів цю графу не заповнюють.

У графі 6 «Залишок на початок звітного року» залишку не повинно бути, якщо інше не встановлено відповідним нормативно-правовим актом.

У графі 7 «Надійшло коштів за звітний період (рік)» відображаються суми коштів загального фонду бюджету, які фактично надійшли на ім’я розпорядників і одержувачів бюджетних коштів. У цій графі наводиться сума курсової різниці на залишки коштів на валютних рахунках.

У графів 8 «Касові видатки за звітний період (рік)» відображається сума касових видатків загального фонду бюджету, тобто видатків, що проведені шляхом перерахування коштів з реєстраційних (поточних) рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах казначейства (установах банків), за всіма операціями. Видатки зменшуються на суми, що надійшли на реєстраційні (поточні) рахунки на відновлення касових видатків, які були проведені в поточному році.

У графі 9 «Фактичні видатки за звітний період (рік)» наводиться сума фактичних видатків, тобто дійсних витрат, що оформлені та підтверджуються відповідними документами. У цій графі наводиться також сума курсової різниці при проведенні переоцінки зобов’язань, узятих в іноземній валюті. Одержувачі бюджетних коштів цю графу не заповнюють.

У графі 10 «Залишок на кінець звітного періоду (року)» записується залишок коштів на кінець звітного періоду, якого не повинно бути.

Форма № 4-1м “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги” (додаток 29, 41)складається установою, оскільки вона отримують плату за послуги, які надаються відповідно до законодавства України. Вони мають відносно постійний характер і обов’язково плануються у кошторисі та використовуються за цільовим призначенням. Ця форма звітності включає: плату за послуги, надання яких пов’язане з основною діяльністю; надходження від додаткової (господарської) діяльності; кошти, що отримуються від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

Форма № 4-2м “Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень”(додаток 30, 42)складається, якщо бюджетна установа у звітному періоді отримувала благодійні внески, гранти та дарунки; кошти від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів. Ці кошти не мають постійного характеру та плануються лише у випадках, що попередньо обумовлені рішеннями Кабінету Міністрів й органів місцевого самоврядування.

Форма № 4-3м “Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду” (додаток 31, 43)складається розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, які отримують кошти, що відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ, доходів за коштами, отриманими на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів та позик міжнародних фінансових організацій). Територіальний центр є такою установою.

Форма № 5 “Звіт про рух необоротних активів” (додаток 35, 47) відображає вартість необоротних активів бюджетної установи на початок і кінець року, їх рух протягом звітного року.

Заповнення окремих граф звіту форми № 5 здійснюється за таким порядком.

У рядку 110 “Будинки та споруди” наводиться сума коштів, які в бухгалтерському обліку бюджетної установи обліковуються за субрахунком 103 «Будинки та споруди».

У рядку 111 “з них житлові будинки” із суми коштів, які в бухгалтерському обліку бюджетної установи обліковуються за субрахунком 103 “Будинки та споруди”, наводиться сума коштів жилих будинків.

У рядку 120 “Машини та обладнання” наводиться сума коштів, які в бухгалтерському обліку бюджетної установи обліковуються за субрахунком 104 “Машини та обладнання”.

У рядку 130 “Транспортні засоби” наводиться сума коштів, які в бухгалтерському обліку бюджетної установи обліковуються за субрахунком 105 “Транспортні засоби”.

У рядку 140 “Інструменти, прилади та інвентар” наводиться сума коштів, які в бухгалтерському обліку бюджетної установи обліковуються за субрахунком 106 “Інструменти, прилади та інвентар”.

У рядку 150 “Робочі і продуктивні тварини” наводиться сума коштів, які в бухгалтерському обліку бюджетної установи обліковуються за субрахунком 107 “Робочі і продуктивні тварини”.

У рядку 200 “Інші необоротні матеріальні активи” проставляється сума коштів необоротних активів, які в бухгалтерському обліку бюджетної установи обліковуються на субрахунках 112, 113, 114.

У рядку 210 “Бібліотечні фонди” наводиться сума коштів, які в бухгалтерському обліку бюджетної установи обліковуються за субрахунком 112 “Бібліотечні фонди”.

У рядку 220 “Білизна, постільні речі, одяг та взуття” наводиться сума коштів, які в бухгалтерському обліку бюджетної установи обліковуються за субрахунком 114 “Білизна, постільні речі, одяг та взуття”.

У рядку 600 “Разом необоротних активів” проставляється сума коштів необоротних активів, які в бухгалтерському обліку бюджетної установи обліковуються на субрахунках 103, 104, 105, 106, 107, 112, 113, 114.

У рядках 700 і 710 наводиться загальна сума коштів необоротних активів, які надійшли до бюджетної установи протягом звітного року.

У рядку 711 “від придбання за рахунок видатків загального фонду” наводиться сума необоротних активів, які надійшли за рахунок видатків загального фонду.

У рядку 712 “від придбання, безкоштовного отримання за рахунок видатків спеціального фонду” наводиться сума необоротних активів, отриманих за рахунок видатків спеціального фонду бюджету.

У рядку 760 “Інші надходження” наводиться сума коштів збільшення необоротних активів, яка відображена в бухгалтерському обліку бюджетної установи за рахунок інших надходжень (наприклад, у результаті проведення переоцінки необоротних активів, якщо вона проводилася протягом звітного року, виявлення надлишку необоротних активів під час проведення інвентаризації).

У рядку 800 “Зменшено необоротних активів — разом” наводиться сума коштів необоротних активів, які були списані з бухгалтерського обліку бюджетною установою протягом звітного року.

У рядку 810 “Продано” наводиться сума коштів необоротних активів, списаних з бухгалтерського обліку у зв’язку з реалізацією зайвого і непотрібного майна.

У рядку 820 “Безоплатно передано” наводиться сума коштів необоротних активів, які передані безоплатно установі вищого рівня або підвідомчим установам.

У рядку 830 “Списано як непридатні” наводиться сума коштів необоротних активів, які списані з бухгалтерського обліку від ветхості, зносу.

У рядку 840 “Уцінено необоротні активи” відображається сума, на яку уцінено необоротні активи бюджетної установи.

У рядку 870 “Інші вибуття” наводиться сума коштів зменшення необоротних активів, яка відображена в бухгалтерському обліку бюджетної установи (наприклад, у результаті проведення переоцінки необоротних активів, якщо вона проводилася протягом звітного року, виявлення нестачі необоротних активів під час проведення інвентаризації).

Форма № 7м “Звіт про заборгованість за бюджетними коштами” (додаток 32, 33, 44, 45) складається розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську та кредиторську заборгованість, яка виникла при виконанні кошторису (плану використання бюджетних коштів) за поточний та минулі роки. Звіт складається в розрізі кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і кодів економічної класифікації видатків та містить інформацію про заборгованість бюджетної установи як за видатками, так і за нарахованими доходами.

Дебіторська та кредиторська заборгованості відображають суми відповідно дебіторської та кредиторської заборгованостей установи, що виникли при виконанні кошторису за поточний та минулі роки і перебувають на бухгалтерському обліку за станом на дату складання звіту. При цьому прострочені суми дебіторської та кредиторської заборгованостей виділяють окремо із загальної суми цих заборгованостей.

Дебіторською заборгованістю з простроченим терміном оплати вважається заборгованість, яка виникла при виконанні кошторису за поточний та минулі роки і перебуває на бухгалтерському обліку станом на дату складання звіту. Тобто це заборгованість, яка виникла на 30-й день після закінчення терміну обов'язкового платежу згідно з укладеними договорами, або якщо дата платежу не визначена після виписування рахунка на оплату.

Простроченою кредиторською заборгованістю вважається заборгованість, яка виникла при виконані кошторису за поточний та минулі роки і перебуває на бухгалтерському обліку станом на дату складання звіту. Тобто, це заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов'язкового платежу згідно з укладеними договорами, або якщо дата платежу не визначена після отримання підтвердних документів за отримані товари, виконані роботи, надані послуги.

Бюджетна звітність за формою № 7м складається окремо про заборгованість за коштами загального і спеціального фондів. До зазначеної форми звітності не включається заборгованість за сумами недостач і крадіжок коштів та матеріальних цінностей, збитків за псування матеріальних цінностей, віднесених на рахунок винних осіб, та заборгованість за іншими сумами, що підлягають утриманню в рн.овленному порядку.

Заповнення окремих граф звітів форми № 7м здійснюється за таким порядком.

У рядку 010 “Доходи” відображається загальна сума дебіторської та загальна сума кредиторської заборгованості на звітну дату, що виникла при наданні послуг. Наприклад:

¨ дебіторська заборгованість — нарахований і неотриманий дохід за надані послуги;

¨ кредиторська заборгованість — надходження оплати за надану послугу в більшій сумі, ніж була нарахована.

Заборгованість за доходами відображається у звітності загальною сумою і не поділяється за кодами економічної класифікації видатків.

Рядок 010 заповнюється лише у звіті за спеціальним фондом (за коштами, отриманими як плата за послуги, які надаються бюджетними установами відповідно до чинного законодавства України).

У рядку 020 “Видатки — усього на утримання установи” відображається сума узагальненої заборгованості установи за звітний рік, що виникла при виконанні видаткової частини кошторису та/або плану використання бюджетних коштів.

Рядки з 030 “Поточні видатки” до 560 “Капітальні трансферти населенню” включно розшифровують рядок 020 і відображають заборгованість за видатками в розрізі кодів економічної класифікації видатків.

У графі 4 “Дебіторська заборгованість — на початок звітного року, усього” наводиться сума дебіторської заборгованості установи, що відповідає даним бухгалтерського обліку та даним форм № 1 “Баланс” і № 7м “Звіт про заборгованість за бюджетними коштами”.

У графах 5 “Дебіторська заборгованість — усього” та 6 “з неї прострочена” відображається сума дебіторської заборгованості установи, що виникла при виконанні кошторису за звітний та минулі роки і перебуває на бухгалтерському обліку за станом на дату складання звіту.

У графі 7 “Дебіторська заборгованість — списана за період з початку звітного року” наводиться сума дебіторської заборгованості, яка мала прострочений строк позовної давності і була списана протягом звітного року за порядком, визначеним наказом Головного управління Державного казначейства України «Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу» від 30.10.98 № 90, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.11.98 за № 728/3168.

У графі 8 “Кредиторська заборгованість – на початок року, всього” наводиться сума кредиторської заборгованості за станом на 01.01. поточного року, що відповідає даним бухгалтерського обліку та даним форм № 1 “Баланс” і № 7м “Звіт про заборгованість за бюджетними коштами”. Наводиться сума кредиторської заборгованості, що виникла до 01.01.Х і залишилася несплаченою за станом на 01.01.Х+2.

Наведені в графах 9, 10, 11 суми повинні відповідати відповідним даним на кінець звітного періоду щодо кредиторської заборгованості.

У графі 9 “Кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду (року) — усього” відображається сума кредиторської заборгованості, що виникла при виконанні кошторису за звітний та минулі роки і перебуває на бухгалтерському обліку за станом на дату складання звіту.

У графі 10 “Кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду (року) — прострочена” із загальної суми кредиторської заборгованості установи, що виникла при виконанні кошторису за звітний та минулі роки і перебуває на бухгалтерському обліку за станом на дату складання звіту, уточнюється сума заборгованості з простроченим терміном оплати.

У графі 11 “Кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду (року) — термін оплати якої не настав» із загальної суми кредиторської заборгованості установи, що виникла при виконанні кошторису і перебуває на бухгалтерському обліку за станом на дату складання звіту, уточнюється сума заборгованості, термін оплати якої не настав. Якщо асигнування у бюджетному періоді виділені у повному обсязі, то суми кредиторської заборгованості у зазначеній графі не повинно бути.

У графі 12 “Кредиторська заборгованість — списана за період з початку звітного року” наводиться сума кредиторської заборгованості, що мала прострочений строк позовної давності, і яка була списана протягом звітного року за порядком, визначеним наказом Державного казначейства України “Про затвердження Порядку списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув” від 08.05.01 № 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.05.01 за № 458/5649.

У графі 13 “Зареєстровані бюджетні фінансові зобов’язання на кінець звітного періоду (року)” наводяться зареєстровані протягом звітного періоду бюджетні фінансові зобов’язання.

Наши рекомендации