Тема 4.Виробництво продукції

Методичні поради до вивчення теми

Тема охоплює питання:

· виробнича програма підприємства, її зміст і оптимізація;

· планування обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні.

Цей розділ поточного плану підприємства містить номенклатурно-кількісне, а також вартісне завдання з виробництва продук­ції, виробничих послуг в асортименті при відповідній якості.

Насамперед слід з’ясувати, яку продукцію виробляти на підприємстві та в якій кількості. При цьому необхідно виходити з таких положень:

1) попиту на продукцію;

2) рівня та динаміки цін, наявності конкурентів і цін на їхню продукцію, тобто взагалі кон’юнктури ринку;

3) наявності виробничої потужності та площі, трудових і матеріальних ресурсів, а також, при необхідності — інвестиційних ресурсів.

Вивчення попиту зовнішнього та внутрішнього ринку на товари і послуги виконуються на підприємствах службами маркетингу, які проводять ринкові дослідження з допомогою виставок, ярмарок та інших заходів, на яких виявляється попит на відповід­ні вироби і послуги, приймаються замовлення, укладаються договори на поставку тощо.

Більш детально цей етап формування виробничої програми викладено в підручнику [1, с. 329—334].

При визначенні виробничих можливостей виконуються розрахунки наявних і потрібних виробничих потужностей, кількості працівників, матеріальних ресурсів. Ці етапи планування викладено у подальших розділах і темах. На етапі планування виробничої програми й особливо її структури, тобто питомої ваги конкретних видів виробів чи послуг, необхідно виходити з основних економіко-теоретичних положень, суть яких полягає у тому, що можливий випуск продукції при повному й ефективному викорис­танні ресурсів при даному розвитку технології характеризує
крива виробничих можливостей, на якій зображені альтернативні варіанти структурної програми при повному використанні ресурсів. Більш детально теоретичні положення викладені у підручнику [4, с. 61—63].

При плануванні виробничої програми необхідно використовувати як теоретичні положення, так і матеріали, які наведено нижче:

1) перспективний план виробництва продукції і послуг;

2) прогноз потреби у продукції підприємства, який складається на підставі досліджень змін ринкових елементів у часі, тобто попиту, пропозиції, цін, кількості конкурентів та ін.;

3) державний контракт і державне замовлення на продукцію підприємства;

4) результати вивчення поточного попиту на продукцію;

5) договори на виробництво та поставку продукції, які складаються у результаті вільного продажу виробів на оптових ярмарках;

6) заходи зі спеціалізації і кооперування виробництва;

7) заходи зі збільшення виробничих потужностей підприємства;

8) дані про залишки нереалізованої продукції у попередньому періоді;

За принципом формування виробничої програми можна виділити 3 групи номенклатурних позицій:

1) номенклатура продукції, встановлена в державному кон-
тракті та замовленні;

2) номенклатура продукції, яка визначається на основі ринкового попиту, замовлень споживачів, торгових і посередницьких організацій;

3) номенклатура виробів і послуг, які використовуються підприємством на внутрішні виробничі потреби і визначаються планом виробництва продукції та послуг, які будуть реалізовані у плановому періоді.

Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно, крім державного контракту та державного замовлення, розмір яких встановлюється відповідно до виробничих можливос­тей підприємства і за згодою дирекції.

Державний контракт і державне замовлення формуються на основі пропозицій міністерств і відомств — державних замовників. Фінансування державного контракту проводиться за рахунок державного бюджету, а державного замовлення — за рахунок власних коштів підприємств та організацій і наявних кредитних ресурсів. Відповідальність замовників (споживачів) і виконавців за виконання державного контракту і державного замовлення визначається укладеними договорами (контрактами) та законодавст­вом України.

Виконавці державного контракту і замовлення забезпечують себе матеріально-технічними ресурсами самостійно шляхом укла­дення прямих договорів із підприємствами-постачальниками та посередницькими організаціями.

Виробнича програма є важливим розділом, на основі якого проводиться планування потреби матеріально-технічних, трудових, енергетичних ресурсів, розраховується собівартість, прибуток та інші фінансові показники.

Важливо усвідомити, що продукція, яка виробляється на підприємствах, відтворюється у натуральній і вартісній формах. Тому при плануванні виробничої програми підприємства розраховується обсяг виробництва у натуральних вимірниках і вартість обсягу виробництва продукції. Вимірниками обсягу продукції у натуральному вираженні є конкретні фізичні одиниці — штуки, метри, кг, тонни та ін. Схема формування виробничої програми підприємства наведена на рис. 4.1.

Тема 4.Виробництво продукції - student2.ru

Рис. 4.1. Схема формування виробничої програми підприємства

Обсяг продукції у вартісному вираженні на підприємствах різних галузей виробничої сфери визначається показниками товарної, валової, чистої продукції.

Виробнича програма повинна формуватися з урахуванням ресурсів підприємства й одержання найкращих результатів, тобто бути оптимальною.

Оптимізація виробничої програми провадиться з метою:

1) планування оптимальної структури номенклатурних позицій;

2) визначення максимально можливого обсягу виробництва продукції і економічної межі нарощування виробництва.

Перша задача може бути розрахована з допомогою економіко-математичних методів:

ü симплекс-методу лінійного програмування, при якому вибирається критерій оптимізації та його математична форма — цільова функція, якою можуть бути: максимальний прибуток, максимальний обсяг виробництва, рівномірне завантаження устаткування тощо; як обмеження приймаються: повне завантаження кожної групи устаткування, трудомісткість програми, витрати матеріальних ресурсів;

ü метод «гілок і обмежень», що являє собою спрямований перебір із відсіюванням неефективних побудов плану;

ü більш простий і доступний метод оптимального формування виробничої програми за допомогою інтегральних показників, при якому формування плану продовжується до виконання встановленого критерію оптимальності.

Цей метод викладено у методичних вказівках «оптимізація календарного розподілу виробничої програми» [2].

При вирішенні другої задачі враховується закон спадної продуктивності ресурсу, який розглядається у курсі «Мікроекономіка» у темі «Виробнича функція», що викладена у підручнику [3].

Планова кількість кожного виробу розподіляється за календар­ними періодами року (кварталами, місяцями). При цьому керуються такими вимогами:

ü додержання встановлених строків поставки продукції у відповідності з укладеними договорами;

ü рівномірним завантаженням виробничих потужностей в усіх підрозділах підприємства;

ü підвищення концентрації виробництва шляхом обмеження одночасно вироблюваної номенклатури виробів.

При розподілі виробництва продукції враховуються:

ü кількість робочих днів у кожному плановому періоді;

ü змінність роботи підприємства та його підрозділів;

ü планова зупинка устаткування на ремонт;

ü стан технічної підготовки виробництва та ін.

Розрахунки обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні дозволяють на єдиній ціновій основі порівнювати, аналізувати та визначати сумарний обсяг випуску різнорідної продукції. Але при цьому необхідно враховувати зміни ринкових цін при плануванні і визначенні обсягів виробленої і реалізованої продук­ції в різні періоди.

Треба знати, що у вартісному вираженні плануються такі обсяги виробництва: товарна, валова і реалізована продукція, а також визначається чиста продукція.

У товарну продукцію підприємства включаються:

ü готові вироби;

ü запасні частини для продажу;

ü напівфабрикати виробництва підприємства;

ü нестандартне технологічне устаткування вироблене як для потреб самого виробника, так і для реалізації;

ü частина продукції допоміжних підрозділів, яка реалізується іншим споживачам (технологічне обладнання, енергія тощо);

ü інші роботи і послуги виробничого характеру.

Роботи і послуги невиробничого характеру не включаються у товарну продукцію (наприклад, капітальний ремонт будівель, послуги транспорту підприємства, науково-дослідні та проектні роботи стороннім споживачам та ін.).

Товарна продукція планується у діючих і незмінних цінах. Розрахунок товарної продукції в діючих цінах необхідний для визначення обсягу продажу, у незмінних цінах товарна продукція визначається для розрахування динаміки обсягів виробництва та інших показників.

Товарна продукція розраховується на основі виробничої програми в натуральному вимірі за такою формулою:

Тема 4.Виробництво продукції - student2.ru , (4.1)

де ТП — товарна продукція, грн;

n — кількість найменувань продукції, що виробляється у плановому періоді;

Ці — ціна і-го виробу, грн;

Nі — кількість і-х виробів у виробничій програмі.

Чиста продукція розраховується так: із вартості товарної продукції виключається вартість уречевленої праці (сировини, матеріалів, купованих напівфабрикатів, перенесену вартість засобів виробництва та ін.) і таким шляхом визначається вартість обсягу виробництва, на який будуть витрачені власні кошти підприємства і отримано відповідний прибуток; або за формулою:

ЧП = ТП – М – Ам, (4.2)

де ЧП — чиста продукція у плановому періоді, грн;

М — матеріальні витрати на виробництво товарної продукції у плановому періоді, грн;

Ам — сума амортизаційних відрахувань, грн.

Валова продукція включає товарну продукцію, зміну залишків незавершеного виробництва протягом розрахункового періоду, вартість сировини і матеріалів замовника та деякі інші елементи в залежності від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства (наприклад, на машинобудівних підприємствах у валову продукцію включаються зміни вартості незакінченого виробництвом технологічного оснащення власного виготовлення). Розраховується валова продукція за такою формулою:

ВП = ТП + НЗВк – НЗВп, (4.3)

де ВП — валова продукція, грн;

НЗВк і НЗВп — вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на кінець і початок планового періоду, грн.

Динаміка залишків незавершеного вироництва враховується лише на тих підприємствах машинобудування, де тривалість виробничого циклу більшості видів продукції перевищує 2 місяці.

До складу незавершеного виробництва входять заготовки, деталі, комплекти, які знаходяться на різних стадіях виробничого процесу і підлягають наступній обробці або складанню, а також вироби у складанні та на випробуваннях.

Необхідно усвідомити, що обсяг незавершеного виробництва впливає на результати роботи підприємства. З одного боку, незавершена продукція потребує обігових коштів і це негативно позначається на економічному стані підприємства, а з другого боку — забезпечує нормальний хід виробничого процесу, його безперервність і ритмічність. Тому величина незавершеного виробництва повинна підтримуватися на оптимальному рівні.

У планових розрахунках залишок незавершеного виробництва на початок планового періоду приймається за фактичними даними на кінець передпланового періоду, а на кінець — визначається різними розрахунковими методами, які викладені у підручнику [5, c. 270—272].

Обсяг незавершеного виробництва визначається у собівартості. Для оцінки залишків незавершеного виробництва у цінах їхня собівартість помножується на коефіцієнт переводу собівартості продукції у товарну продукцію, який визначається шляхом відношення товарної продукції в незмінних цінах до її собівартості.

План семінарського заняття

1. Виробнича програма підприємства, її зміст і структура.

2. Планування обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні. Товарна продукція, характеристика, склад, розрахунки.

3. Валова продукція, характеристика, планування залишків незавершеного виробництва.

4. Реалізована і чиста продукція, характеристика і визначення в процесі планування.

5. Оптимізація виробничої програми підприємства.

Література

1. Економіка підприємства / За ред. Покропивного С. Ф. — К., 2000. — розд. 14.

2. Топчій Л. С. Методичні вказівки по визначенню оптимального номенклатурного складу виробничої програми з використанням ПК. — К.: КНЕУ, 1998.

3. Наливайко А. П. та ін. Мікроекономіка. Навчально-методичний комплекс. — К.: КДЕУ, 1997. — Розд. 3, тема 6.

4. Нуреев Р. М. Основы экономической теории. — М.: Высшая школа, 1996.

5. Організація, планування і управління діяльністю промислового підприємства // За ред. Бухало С. М. — К.: Вища школа, 1989. — Розд. 13.

6. Практикум з курсу «Планування діяльності підприємства». Укладач: Євдокімова Н. М. — К.: КДУ, 1995.

Термінологічний словник

Валова продукція — це вартість усієї виробленої у конкретному періоді продукції, незалежно від ступеня її виготовлення.

Номенклатура продукції — це перелік найменувань виробів, послуг.

Оптимальна виробнича програма — це програма, що відповідає структурі ресурсів підприємства і забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм.

Товарна продукція —загальна вартість усіх видів готової продукції, робіт і послуг виробничого характеру, що буде підготовлена до реа­лізації.

Чиста продукція —це вартість, створена на підприємстві.

Тема 4.Виробництво продукції - student2.ru Навчальні завдання

Теми рефератів

1. Виробничо-збутова політика підприємства за умов нестабіль­ного зовнішнього середовища.

2. Визначення чистої продукції на підприємстві, мета і значення цього показника.

3. Особливості формування виробничої програми підприємства в ринкових умовах.

4. План виробництва продукції, його значення і показники.

Питання для самоперевірки знань

1. Характеристика і класифікація продукції, послуг, робіт.

2. План виробництва продукції, його показники і зв’язок із іншими розділами плану підприємства.

3. Виробнича програма, вимірники обсягу продукції.

4. Формування виробничої програми в ринкових умовах.

5. Поняття номенклатури і асортименту продукції.

6. Характеристика вартісних показників обсягу виробництва.

7. Визначення обсягів товарної, валової, чистої продукції.

8. В яких цінах розраховуються вартісні обсяги виробництва?

9. Календарний розподіл виробничої програми, мета і методи.

10. Оптимізація виробничої програми, мета і методи.

11. Визначення станів і межі нарощування обсягів виробництва, дії підприємства у зв’язку із цим.

Тема 4.Виробництво продукції - student2.ru ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Задача-приклад.План виробництва на рік: автомобілів — 40000 шт., моторів — 40000 шт., запасних частин — на суму 10 тис. грн, послуги виробничого характеру — 11 тис. грн, залишки незавершеного виробництва: на початок року — 150 тис. грн, очікувані на кінець року — 100 тис. грн.

Визначити:

1. Товарну продукцію:

а) у діючих цінах,

б) у незмінних цінах.

2. Валову продукцію.

Розв’язання

Таблиця 4.1

Наши рекомендации