Кологічна паспортизація об'єктів.
плив на організм фізичних факторів забруднення середовища.
| Фізичне забруднення середовища | Джерело | Вплив на організм | Заходи запобігання забрудненню |
| Шум - це сукупність звукових хвиль, тобто періодичні зміни тиску повітря, які вимірюються такими параметрами: інтенсивність, спектр, часові інтервали. а) інтенсивність (сила) звуку - визначається зміною рівня тиску повітря. Використовується одиниця вимірювання бел (Б) або 1/10 бела- децибел (дБ). б) спектр - його складові, прості коливання, які мають певну частоту, фазу і амплітуду. Людина сприймає звук від 16 Гц до 20 000 Гц. Звукові хвилі нижче 16 Гц - інфразвук, вище 20кГц - ультразвук. в) часові інтервали звуку - це сума коротких імпульсів, що мають певну частоту, протяжність, амплітуду. Бувають імпульсні та безперервні. | Транспорт, промислові об'єкти, гучномовні пристрої, ліфти, телевізори, юрби людей та ін. | Знижується працездатність, виникають захворювання органів слуху, нервової, ендокринної, серцево-судинної системи. Шум у ІООдБ- викликає нервові розлади, дратівливість; 120дБ- необоротні ушкодження слухового аналізатора, негативний влив на серце, нервову систему; 140дБ - нестерпний фізичний біль, що призводить до смерті. Допустимі межі: для сну і відпочинку-30-45дБ; для розумової праці - 45-55дБ; для цехів, магазинів 55-70дБ. Шкідливий для організму інфразвук, частота якого збігається з резонансними частотами внутрішніх органів людини (серце, печінка). | -Шумовловлюючі екрани; -шумопоглинаючі фільтри; - безшумні механізми. |
| Вібрації-це тремтіння або струси всього тіла чи окремих частин під час проведення різних робіт. Вухо людини звукові хвилі частотою нижче 16 Гц сприймає як вібрацію. | Укладання бетону, пневмопод- рібнення порід чи шляхових покриттів, роботи в шахтах з відбійним молотком. | Виникає стомлюваність, порушення роботи серця і нервової системи, порушується чутливість шкіри, кровообігу. Допустимі норми вібраційних навантажень від 2 -2000 Гц. | Віброізолювальні кожухи для механізмів; - пружні основи і опори; - віброгасильні рукавички, килимки. |
амостійне опрацювання питань №4.
Завдання для самостійного опрацювання теми студентами:
1. Опрацювати кілька інформаційних джерел із метою ознайомлення з екологічною паспортизацією об'єктів, екологічною експертизою та її типами. Ознайомитися зі змістом Закону „Про екологічну експертизу".
2. Дати письмові відповіді на запитання:
1) Чим відрізняється екологічна експертиза від екологічного аудиту?
2) Що таке екологічний паспорт підприємства та для чого його впроваджують?
3) В яких випадках здійснюють екологічний аудит?
4) Які основні шляхи поліпшення екологічної ситуації в містах?
5) Екологічні задачі:
а) Під час роботи двигунів на „холостому ходу" або при невеликих швидкостях збільшується викид С02, але зменшується вміст оксидів азоту у них. Повітря якого району буде містити більше С02: в центрі міста чи на швидкісній магістралі? Де буде більше оксидів азоту?
Як ці гази впливають на здоров'я людини?
б) Підрахуйте, яку кількість води потрібно місту з населенням 1 млн жителів для розведення стічних вод впродовж року, якщо відомо, що добові потреби міста складають 0,5 млн.м3. перед скиданням у водойми стоки потрібно розвести 20-кратним об'ємом чистої води.
в) У 1953р. у жителів японського міста Мінамата вперше було помічено дивну хворобу, яка через три роки набула характеру епідемії. Жителі міста живуть риболовлею, риба - основний продукт їхнього харчування. Суттєву роль в економіці відіграє також великий хімічний завод, скиди стічних вод якого в річку( з вмістом ртуті) не перевищують припустимі ГДК. Зробіть припущення щодо причини хвороби людей.
6) Г) Який розмір лісопаркової зони повинен в місті з населенням 3 млн чоловік, (норма на 500 -1000 тисяч чоловік - 25 га лісопаркової зеленої зони міста)
аксимальна кількість балів за виконане завдання — 5.
Текст для самостійного опрацювання.
кологічна паспортизація об'єктів.
Екологічний паспорт — це комплексний документ, що містить у собі характеристику взаємовідносин будь-якого об'єкта (підприємства, ферми, підстанції, навчального закладу) з навколишнім природним середовищем. У ньому є загальні відомості про об'єкт, використовувану сировину (її вид, обсяги, екологічність), споживану енергію, займану площу, кількість працівників, про технологічні схеми виробництва (роботи), види продукції, про схеми природоохорони (очистка викидів і скидів забруднювальних речовин), про зберігання відходів (їхню токсичність, кількість, утилізацію) тощо. Екологічний паспорт складається з двох частин: перша містить характеристику виробництва, а друга — природоохоронні заходи, спрямовані на зменшення чи усунення негативного впливу на довкілля. У першій частині паспорта зазначають:
- назву об'єкта і його продукцію;
- місце розташування (наявність поблизу інших об'єктів, житлових будинків, автомагістралей, лікувальних і навчальних закладів тощо);
- обсяги використання земель (територія об'єкта й відвали відходів), води, енергії, сировини;
-технологічні схеми виробництва основної продукції (дані про небезпечні речовини й процеси, наявність альтернативних технологій);
- обсяги газоподібних викидів та стічних вод, їхню температуру, хімічний склад, очищення, складування відходів та умови зберігання;
- санітарну зону об'єкта.
У другій частині вказують природоохоронні заходи, їхню вартість, терміни здійснення: ефективність (впровадження екологічніших технологій, утилізація відходів тощо).