Вапнування та застосування цеолітів.
Внесення вапна ефективне в дозах, які забезпечують нейтралізацію кислої реакції ґрунтового розчину. Дози вапна розраховують за гідролітичною кислотністю даного ґрунту. В зоні зі щільністю забруднення ґрунту до 15 Кі/км2 (555 мБк/м2) вапно вноситься в одній дозі за гідролітичною кислотністю. Надлишкове внесення вапна не приводить до істотного додаткового зниження накопичення радіоцезію у врожаї і водночас може впливати на величину і якість урожаю таких культур, як льон, картопля, люпин, сераделла. Жито, яра пшениця, гречка слабо реагують на вапнування, тому підвищення дози вапна ці культури не пригнічує.
У перші роки після внесення вапна на цих полях варто розміщувати такі культури, які добре реагують на вапнування і не бояться підвищених доз вапна (кормові боби, конюшина, горох, кукурудза, озима пшениця та ін.). Внесення цеоліту на провапнованих ґрунтах додаткового ефекту щодо зниження накопичення радіоцезію в урожаї не дає. Взагалі, цеоліти належать до пасивних сорбентів, і помітного їх впливу на надходження радіонуклідів у рослини в найближчі роки після їх внесення очікувати не доводиться. У зв'язку з цим внесення цеолітів у ґрунт не може замінити вапнування. В умовах Полісся, по можливості, доцільно замість вапна використовувати доломітове борошно. Строки повторного вапнування ґрунтів установлюються з підкисленням ґрунтового розчину (за даними агрохімічних обстежень). Вапнування проводиться один раз на 4-5 років.
Застосування мінеральних і органічних добрив.
Вплив різних мінеральних добрив на надходження радіоцезію в рослини неоднаковий. Азотні добрива у ряді випадків можуть сприяти підвищенню накопичення радіоцезію в урожаї. Фосфорні добрива практично не впливають на накопичення радіоцезію в рослинах або незначно знижують його надходження.
Основним компонентом мінеральних добрив, який знижує накопичення радіоцезію в урожаї, є калійні добрива.
При вмісті у вихідному ґрунті обмінного Калію 1 мг/ІООг та щільності його забруднення радіоцезієм, яка дорівнює одиниці, відношення радіоцезію до Калію в ґрунті також дорівнює одиниці. Внесення в цей ґрунт Калію в дозі 60 кг/га збільшує вміст Калію в ґрунті на 2 мг/ІООг, сумарний вміст Калію стає З мг/ІООг (табл. 14.2.4), а відношення радіоцезію до Калію в ґрунті знижується в 3 рази і складає 33% від значення співвідношення цих елементів у ґрунті до внесення добрив. Отже, можна сподіватися, що рівень забруднення врожаю всіх культур знизиться в 3 рази, або на 67% від контролю.
Таблиця 14.2.4
Загальний вміст обмінного калію в грунті в залежності від початкового вмісту в ньому калію та доз калійного добрива, мг/100г
| Початковий вміст К+ у ґрунті, мг/100г | Доза добрив (у перерахунку на калій), кг/га | |||||||||
Отже, механізм впливу калійних добрив залишається та діє при будь-якій дозі Калію, який вноситься в ґрунт, але величина зниження рівнів забруднення врожаю з кожним збільшенням дози добрив зменшується.
Незважаючи на зниження ефективності калійних добрив при застосуванні їх разом з азотними і неоднакову їх ефективність на різних культурах, максимальна ефективність Калію в складі повного добрива спостерігається при дозах 300 - 360 кг д. р. /га, коли доза Калію в 2 - 3 рази перевищує дозу Азоту (Нітрогену).
Коефіцієнти переходу радіоцезію з свіжого гною значно вищі, ніж із ґрунту. Тому не варто вносити в ґрунт свіжий гній, заготовлений на забрудненій території. Такий гній необхідно складати в бурти і протягом кількох років доводити його до високоякісного перегною. Концентрація радіоцезію в останньому повинна складати 50 - 70% від концентрації радіонукліду в ґрунті, в який буде вноситися перегній, при дозі 50 т/га.
Розміщення культур
Рівні забруднення урожаю сільськогосподарських культур залежать від біологічних особливостей рослин (табл. 14.2.5). Так, зернові та зерново-бобові культури за збільшенням накопичення радіоцезію в урожаї зерна на одному й тому ж ґрунті можна розмістити в ряд: кукурудза, трітікале, просо, ячмінь,
Кормові культури за збільшенням рівнів забруднення зеленої маси розміщують у такому порядку: кукурудза, костриця безоста, тимофіївка, конюшина, соняшник, вика, капуста кормова, люпин жовтий.
У цілому ці культури характеризуються низькими рівнями забруднення врожаю. Вміст Цезію у врожаї перших трьох груп у різні роки може змінюватися, але не буде перевищувати тимчасово допустимого рівня.
Таблиця 14.2.5
Коефіцієнти переходу (Кп) цезію-137 в рослини з дерново-підзолистого супіщаного ґрунту в залежності від біологічних особливостей культур.
| № п/п | Культура | Коефіцієнт переходу, (Бк/кг)/(К1/км2) | |
| зерно | солома | ||
| Зернові та зернобобові | |||
| Кукурудза Пшениця озима Ячмінь Трітікале Пшениця яра Просо Жито Овес Боби Гречка Соя Горох Вика Люпин жовтий | 3,3 4,4 4,1 6,7 5,6 7,0 8,1 22,9 32,6 41,8 34,4 37,4 47,7 242,7 | 20,0 13,7 8,9 10,7 11,5 32,9 15,2 35,5 51,8 49,6 33,7 51,1 87,7 128,8 | |
| Технічні (господарська стиглість) | |||
| Льон (зерно) Соняшник Редька олійна Буряк цукровий, корені | 6,66 22,2 20,72 12,6 | 8,51 - - - |
Рівні забруднення урожаю однієї й тієї ж культури залежать як від щільності забруднення, так і від агрохімічних властивостей ґрунтів. Чим вища окультуреність ґрунту (чим вищий вміст у ґрунтах гумусу, обмінного Кальцію, Калію), тим менше накопичується радіонуклідів у врожаї однієї і тієї ж культури.
У зв'язку з цим розміщення культур з урахуванням властивостей, щільності забруднення ґрунтів, а також біологічних особливостей різних культур дозволить регулювати рівні забруднення урожаю і виробляти продукцію з вмістом радіонуклідів, значно нижчим від тимчасово допустимого рівня.
Згідно з рекомендаціями НДІ землеробства УААН, на забруднених територіях потрібно використовувати такі сівозміни:
• на дерново-підзолистих піщаних ґрунтах: при щільності забруднення 10 - 15 Кі/км2 (370 - 555 кБк/м2):
1) озимі на зелений корм + поукісна кукурудза на зелений корм;
2) озиме жито;
3) картопля;
4) овес;
• на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах:
1) кукурудза на зелений корм і силос;
2) озиме жито;
3) картопля;
4) ячмінь з підсівом багаторічних трав (злаково-бобова суміш);
5) багаторічні трави;
6) озима пшениця;
• на сірих лісових суглинкових фунтах і чорноземах таких обмежень щодо видового набору та чергування культур у сівозмінах не виникає.
Обробіток ґрунту
В умовах радіоактивного забруднення території необхідно прагнути до мінімалізації обробітку ґрунту шляхом ширшого використання комбінованих агрегатів. Важливо також руйнувати плужну підошву за допомогою обробітку чизельним плугом ПЧ-4,5 на глибину 35 - 40 см на 2 - 3-х полях у сівозміні під просапні культури. Це сприяє глибшому проникненню коренів у менш забруднені горизонти ґрунту.
На окремих невеликих площах, де з 1986 р. обробіток не
проводиться, для кардинального поліпшення радіаційної ситуації, корисно провести глибоку оранку одним з двоярусних плугів ПТН-40, ПЯ-4-40, ПНЯ-40. Така оранка ефективна також на малородючих слабопідзолистих піщаних ґрунтах, у першу чергу на територіях та поблизу населених пунктів, де постійно перебувають люди. Наступні обробітки проводяться на меншу
глибину.