Модуль 3. центральна нервова система. органи чуття 1 страница

РОБОЧА ПРОГРАМА

АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ

(назва навчальної дисципліни)

7.110101 Лікувальна справа

7.110104 Педіатрія

(шифр, назва спеціальності)

Факультет медичний

Кафедра анатомії людини

Нормативні дані

Форма навчання	Курс	Семестр	Кількість годин	Підсумко- вий мо­дульний контроль (тиждень)	Підсумок по дис­ципліні (тиждень)
Всього	Аудиторних	С П Р С
	Лекції	Практичні занят­тя	Лаборато- рні заняття	Семі- нарські заняття
Денна	І. ІІ	І, ІІ, ІІІ				-			17, 34, 57

Робочу програму склали: зав. каф. анатомії людини, проф. В.А.Левицький
доц. Я.І.Клипич

доц. М.Б.Пастух

Івано-Франківськ – 2008

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з анатомії людини для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей “Лікувальна справа” 7.110101 напряму підготовки 1101 “Медицина” у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН Укрїни від 16.04.03 №239, експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.03.2005, № 52. Термін навчання за цими спеціальностями здійснюється протягом 6 років, а базова медична підготовка – протягом 5 років, кінцеві цілі з дисципліни однакові й тому складена єдина програма з анатоії людини для зазначеної спеціальності. Вивчення анатомії людини здійснюється впродовж І-ІII семестрів 1-го та 2-го років навчання.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” (наказ МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492).

Анатомія людини як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, медичної та біологічної фізики, біологічної та біоорганічної хімії, фізіології, іноземної мови й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи вивчення студентами клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з анатомії людини в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;

в) закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій в процесі життєдіяльності.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Дисципліна структурована на 5 модулів:

Модуль 1. Анатомія опорно-рухового апарату

Змістові модулі:

1. Вступ до анатомії.

2. Анатомія кісток скелета.

3. З’єднання кісток скелету та кінцівок.

4. Міологія.

Модуль 2.Спланхнологія:

Змістові модулі:

5. Анатомія травної системи..

6. Анатомія дихальної системи.

7. Анатомія сечової системи.

8. Анатомія статевих систем.

9. Анатомія органів імунної та ендокринної систем.

Модуль 3. Центральна нервова система і органи чуття

Змістові модулі:

10. Анатомія спинного мозку.

11. Анатомія головного мозку.

12. Органи чуття.

.

Модуль 4. Судини і нерви голови та шиї

Змістові модулі:

13. Черепні нерви.

14. Судини голови та шиї.

Модуль 5. Судини і нерви тулуба та кінцівок

Змістові модулі:

15. Анатомія серця.

Судини та нерви тулуба.

17. Судини та нерви верхніх і нижніх кінцівок.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів анатомії.

Практичні заняття за своїм об’ємом і питомою вагою мають провідне значення і служать поглибленню, розширенню і досвідному підтвердженню тих даних які були викладені на відповідних лекціях. Основна мета занять полягає в тому щоби забезпечити набуття студентами якнайбільшої кількості практичних навиків по препаравунню, самостійному вивченню будови, взаємного розташування багаточислених органів і частин тіла людини.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення науково-дослідницьких робіт і оцінка їх результатів; контроль практичних навичок, інші.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Для тих студентів, які хочуть поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ЕСТS, підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється додатково за графіком, затвердженим у навчальному закладі: під час зимових канікул або в останні 2 тижні навчального року.

Опис навчального плану з дисципліни “Анатомія людини”

для студентів медичного факультету

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них	Рік нав­чання	Вид контролю
Всього	Аудиторних	СРС
Лек- цій	Практ. занять
					1,2
Кредитів ECTS	14,5
Заліковий кредит Модуль 1 Анатомія опорно-рухового апарату	100=3,5 кр.					Підсумковий тестовий контроль
Змістових модулів 4						Контроль практичних навичок. Тестові завдання
Заліковий кредит: Модуль 2 Спланхнологія	94 =3,0 кр.					Підсумковий тестовий контроль
Змістових модулів 5						Контроль практичних навичок. Тестові завдання
Заліковий кредит: Модуль 3 Центральна нервова система і органи чуття	77=2,5 кр.					Підсумковий тестовий контроль
Змістових модулів 3						Контроль практичних навичок. Тестові завдання
Заліковий кредит: Модуль 4 Судини і нерви голови та шиї	60=2,0 кр.					Підсумковий тестовий контроль
Змістових модулів 2						Контроль практичних навичок. Тестові завдання
За 1-й рік навчання ( I-II семестри)
Заліковий кредит: Модуль 5 Судини і нерви тулуба та кінцівок	104=3,5 кр.					Підсумковий тестовий контроль
Змістових модулів 3						Контроль практичних навичок. Тестові завдання
В тому числі підсум­ковий контроль засвоєння модулів	­­­25
Тижневе навантаження	І рік навчання- 8,25 ІІ рік навчання-5,25

* 1 кредит ECTS = 30 год.

Аудиторне навантаження - 65%

СРС – 35%

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення анатомії людини - кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природниче - наукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни. Кінцеві цілі розташовані на початку програми й передують її змісту, конкретні цілі передують змісту відповідного змістового модулю.

Кінцеві цілі дисципліни

• Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини.
• Визначати топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини.
• Визначати вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини.
• Демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатоміного та клінічного дослідження.
• Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини.
• Передбачати взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини і їх мінливість під впливом екологічних факторів.
• Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку.

2. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Модуль 1. Анатомія опорно-рухового апарату.

Змістовий модуль 1. Вступ до анатомії

Конкретні цілі:

· Визначати предмет і задачі анатомії, основні анатомічні методи дослідження.

· Оцінювати основні сучасні напрями розвитку анатомії.

· Аналізувати етапи становлення анатомії людини як фундаментальної дисципліни.

· Аналізувати внесок видатних вчених-анатомів різних епох у розвиток анатомії людини.

· Аналізувати внесок видатних вчених-анатомів України і Києва у становлення української школи анатомів і зокрема, київської анатомічної школи.

· Визначити основні стадії ембріогенеза. Аналізувати похідні кожного зародкового листка.

Тема 1. Предмет і задачі анатомії. Методи дослідження в анатомії. Основні сучасні напрямки розвитку анатомії.

Анатомія людини – наука про форму і будову, походження і розвиток організму людини. Анатомія передбачає систематичний опис форми, будови, стану і топографічних взаємовідносин частин і органів тіла з урахуванням їх вікових, статевих і індивідуальних особливостей. Вона широко використовує дані ембріології, порівняльної анатомії, антропології, встановлює вплив навколишнього середовища, екологічних і соціальних факторів, праці і спорту на будову організму людини.

Анатомія як наукова основа медицини про будову організму. Значення анатомії у підготовці лікаря.

Методи анатомічних досліджень: на мертвому: препарування як основний метод вивчення анатомії; ін’єкції судин бальзамуючими розчинами, кольоровими наповнювачами, просвітлення, корозія, рентгенографія, розпили за М.І.Пироговим, макро-мікроскопія; на живій людині: антропометрія, рентгеноскопія і рентгенографія, ендоскопія, ультразвукове дослідження, комп’ютерна томографія, ЯМР тощо.

Окремі напрямки анатомії, відповідні методи дослідження: мікроскопічна, макро-мікроскопічна (суміжні області дослідження за В.П.Воробйовим), електронно-мікроскопічна анатомія.

Тема 2. Основні етапи розвитку анатомії в античні часи, в епоху відродження, в ХVII-XIX ст.

Етапи розвитку анатомічних знань. Значення робіт Аристотеля, Герофіла, Еразістрата, Гіппократа, Ібн-Сіни (Авіцени).

Анатомія в епоху Відродження. Роль Леонардо да Вінчі в розвитку анатомії. Значення праць Везалія для прогресу анатомії людини. Гарвей - засновник вчення про кровообіг. Значення відкриття Мальпігі для мікроскопічної анатомії.

Тема 3. Розвиток української анатомічної школи.

Анатомія Київської Русі на території південних і західних районів. Наукова анатомія (А.П.Протасов, М.І.Шеїн, К.І.Щепін, М.М.Максимович-Амбодік, А.М.Шумлянський, П.А.Загорський, І.В.Буяльський). М.І.Пирогов – його праці і методи вивчення топографічної анатомії. В.П.Воробйов – засновник макро-мікроскопічної анатомії. Харківська, Львівська школи анатомів.

Тема. 4. Київська анатомічна школа.

Становлення і розвиток київської анатомічної школи. Внесок М.І. Козлова, О.П.Вальтера, В.О.Беца, М.А.Тихомирова, Ф.А.Стефаніса, М.С.Спірова, І.І.Бобрика у розвиток київської анатомічної школи і значення їх робіт для сучасної анатомії.

Тема 5. Початкові стадії ембріогенезу людини. Вчення про зародкові листки.

Ембріологія – наука, що вивчає індивідуальний розвиток організму від часу

формування статевих клітин до народження дитини.

Фази внутрішньоутробного періоду.

Фази зародкового та плодового періодів.

Вікова періодизація постнатального періоду.

Аномалії розвитку.

Змістовий модуль 2. Анатомія кісток скелета

Конкретні цілі:

· Застосовувати анатомічну термінологію для позначення кісток скелету, пояснення їх топографії.

· Застосовувати анатомічні площини і вісі для пояснення топографії кісток і їх окремих частин.

· Визначати і аналізувати поняття “кістка як орган”.

· Аналізувати механізми розвитку кісток в ембріогенезі.

· Застосовувати класифікацію кісток для аналізу будови кісток скелету.

· Описати і продемонструвати будову кісток тулуба, черепа і кінцівок.

Тема 6. Кістка як орган. Класифікація кісток. Розвиток кісток в ембріогенезі.

Розвиток кісток (філогенез, онтогенез).

Класифікація кісток, їх відмінності за формою, будовою і розвитком.

Будова кістки. Діафіз, епіфіз, матафіз, компактна (кіркова) і губчата (трабекулярна) речовина. Хімічний склад, фізичні і механічні властивості кістки.

Кістка як орган. Особливості будови кісток в дитячому, юнацькому, зрілому, літньому і старечому віці.

Вплив спорту і праці на будову кісток. Роль соціального і біологічного фактору в розвитку і будові скелету.

Тема 7. Анатомічна номенклатура. Осі і площини тіла.

Анатомічні терміни. Медична анатомічна номенклатура, латинська і українська, її значення в медичній освіті.

Осі і площини людського тіла.

Типи будови тіла.

Поняття про варіанти норми.

Тема 8. Анатомія кісток тулуба.

Хребтовий стовп. Стислі дані про філогенез хребтового стовпа. Принцип сегментарності в будові осьового скелету. Особливості будови хребців різних відділів хребтового стовпа. Шийні, грудні і поперекові хребці. Крижова кістка і куприк. Вікові і статеві особливості будови хребців.

Ребра і груднина. Розвиток ребер і груднини (філогенез і онтогенез). Будова ребер і груднини. Класифікація ребер (справжні, несправжні, коливні). Форми мінливості ребер і груднини, аномалії їх розвитку.

Тема 9. Анатомія кісток черепа.

Розвиток черепа (філогенез і онтогенез). Мозковий і лицевий відділи черепа. Кістки, що складають мозковий череп: лобова, клиноподібна, тім’яна, потилична, скронева, решітчаста. Кістки лицевого черепа: верхня і нижня щелепи, вилична, носова, піднебінна, сльозова, нижня носова рковина, леміш, під’язикова кістка. Особливості будови окремих кісток мозкового і лицевого черепа у зв’язку з їх розвитком і функціями. Механізми скорочення і розслаблення м¢язів, нервово-м¢язового передавання збудження та вплив різних чинників на ці процеси.

Склепіння черепа, зовнішня і внутрішня основи черепа. Передня, середня і задня черепні ямки, очна ямка, кісткова носова порожнина: скронева, підскронева і крило-піднебінна ямки.

Вікові особливості черепа: череп новонародженого (тім’ячка та інші ознаки), співвідношення при розвитку мозкового і лицевого черепа; періоди інтенсивного росту черепа після народження. Старечі зміни кісток черепа. Статеві і типові особливості будови черепа, аномалії розвитку. Рентгенанатомія черепа. Критика теорій вчення про череп.

Тема 10. Анатомія кісток верхніх та нижніх кінцівок.

Кістки верхньої кінцівки. Пояс верхньої кінцівки: ключиця, лопатка; скелет вільної частини верхньої кінцівки: плечова кістка, кістки передпліччя і кисті, сесамоподібні кістки. Терміни скостеніння скелету пояса і вільної верхньої кінцівки.

Кістки нижньої кінцівки. Пояс нижньої кінцівки: кульшова кістка, її частини. Скелет вільної частини нижньої кінцівки: стегнова кістка, кістки гомілки, стопи. Терміни скостеніння скелету пояса і вільної нижньої кінцівки.

Подібності і відмінності в будові скелету верхньої і нижньої кінцівок у зв’язку з їх філогенезом. Специфічні риси будови кісток верхньої і нижньої кінцівок людини, надбані в процесі антропогенезу. Аномалії розвитку скелету кінцівок.

Змістовий модуль 3. З’єднання кісток скелету та кінцівок

Конкретні цілі

· Визначати і аналізувати типи з’єднань між кістками.

· Аналізувати розвиток з’єднань між кістками в філо- і онтогенез.

· Описати і продемонструвати з’єднання між кістками тулуба.

· Описати і продемонструвати з’єднання між кістками черепа.

· Описати і продемонструвати з’єднання між кістками верхніх кінцівок.

· Описати і продемонструвати з’єднання між кістками нижніх кінцівок.

Тема 11. Анатомія неперервних та перервних з’єднань між кістками. Розвиток з’єднань між кістками в онтогенезі.

Розвиток сполучень (філогенез і онтогенез). Класифікація сполучень кісток згідно з їх будовою і функцією: фіброзні сполучення (синдесмози, мембрани, зв’язки, шви), хрящові сполучення (синхондрози), симфіз, синовіальні сполучення (суглоби).

Будова суглобу. Класифікація суглобів за будовою і формою суглобових поверхонь і за функцією. Прості і складні, комплексні і комбіновані суглоби. Одноосні, двохосні і багатоосні суглоби. Види рухів у суглобах і їх аналіз (осі руху, площини руху).

Тема 12. З’єднання між кістками тулуба і між кістками черепа.

Сполучення кісток тулуба і черепа. Міжхребцеві диски (волокнисте кільце, драглисте ядро), дуговідросткові суглоби, зв΄язки. Атланто-потиличний і атланто-осьовий суглоби. Хребтовий стовп в цілому (згини, вікові і статеві особливості). Рентгеноанатомія хребтового стовпа.

Реброво-хребцеві і грудинно-реброві суглоби (сполучення), грудна клітка вцілому. Форми грудної клітки. Рентгенографія грудної клітки. Аномалії будови грудної клітки. Специфічні риси будови і функції хребтового стовпа і грудної клітки у людини у зв΄язку з прямоходінням.

Сполучення кісток черепа: синдесмози, шви і зв΄язки; тимчасові і постійні синхондрози; скронево-нижньощелепний суглоб.

Тема 13. Зєднання між кістками верхніх та нижніх кінцівок.

Сполучення кісток пояса верхньої кінцівки: синдесмози, суглоби. Суглоби вільної верхньої кінцівки. Плечовий суглоб. Ліктьовий суглоб. З΄єднання кісток передпліччя. Променево-зап΄ястковий суглоб. Суглоби кисті.

З΄єднання тазового поясу: синдесмози, тимчасові синхондрози, синостози, лобковий

симфіз, крижово-клубовий суглоб. Таз як ціле, його розміри, кут нахилу. Вікові, статеві, індивідуальні особливості тазу.

Суглоби вільної нижньої кінцівки. Кульшовий суглоб. Колінний суглоб. Сполучення кісток гомілки. Надп΄ятково-гомілковий суглоб. Суглоби стопи. Склепіння стопи.

Тема 14. Практичні навички модулів № 2 Анатомія кісток скелета і № 3 З΄єднаня кісток скелета та кінцівок.

Розвиток кісток (філогенез, онтогенез). Класифікація кісток, їх відмінності за формою, будовою і розвитком. Будова кістки. Діафіз, епіфіз, матафіз, компактна (кіркова) і губчата (трабекулярна) речовина. Хімічний склад, фізичні і механічні властивості кістки. Кістка як орган. Особливості будови кісток в дитячому, юнацькому, зрілому, літньому і старечому віці. Вплив спорту і праці на будову кісток. Роль соціального і біологічного фактору в розвитку і будові скелету.

Анатомічні терміни. Медична анатомічна номенклатура, латинська і українська, її значення в медичній освіті. Осі і площини людського тіла. Типи будови тіла. Поняття про варіанти норми.

Стислі дані про філогенез хребтового стовпа. Принцип сегментарності в будові осьового скелету. Особливості будови хребців різних відділів хребтового стовпа. Шийні, грудні і поперекові хребці. Крижова кістка і куприк. Вікові і статеві особливості будови хребців. Ребра і груднина. Розвиток ребер і груднини (філогенез і онтогенез). Будова ребер і груднини. Класифікація ребер (справжні, несправжні, коливні). Форми мінливості ребер і груднини, аномалії їх розвитку.

Розвиток черепа (філогенез і онтогенез). Мозковий і лицевий відділи черепа. Кістки, що складають мозковий череп: лобова, клиноподібна, тім’яна, потилична, скронева, решітчаста. Кістки лицевого черепа: верхня і нижня щелепи, вилична, носова, піднебінна, сльозова, нижня носова рковина, леміш, під’язикова кістка. Особливості будови окремих кісток мозкового і лицевого черепа у зв’язку з їх розвитком і функціями. Механізми скорочення і розслаблення м¢язів, нервово-м¢язового передавання збудження та вплив різних чинників на ці процеси. Склепіння черепа, зовнішня і внутрішня основи черепа. Передня, середня і задня черепні ямки, очна ямка, кісткова носова порожнина: скронева, підскронева і крило-піднебінна ямки. Вікові особливості черепа: череп новонародженого (тім’ячка та інші ознаки), співвідношення при розвитку мозкового і лицевого черепа; періоди інтенсивного росту черепа після народження. Старечі зміни кісток черепа. Статеві і типові особливості будови черепа, аномалії розвитку. Рентгенанатомія черепа. Критика теорій вчення про череп.

Кістки верхньої кінцівки. Пояс верхньої кінцівки: ключиця, лопатка; скелет вільної частини верхньої кінцівки: плечова кістка, кістки передпліччя і кисті, сесамоподібні кістки. Терміни скостеніння скелету пояса і вільної верхньої кінцівки.

Кістки нижньої кінцівки. Пояс нижньої кінцівки: кульшова кістка, її частини. Скелет вільної частини нижньої кінцівки: стегнова кістка, кістки гомілки, стопи. Терміни скостеніння скелету пояса і вільної нижньої кінцівки.

Подібності і відмінності в будові скелету верхньої і нижньої кінцівок у зв’язку з їх філогенезом. Специфічні риси будови кісток верхньої і нижньої кінцівок людини, надбані в процесі антропогенезу. Аномалії розвитку скелету кінцівок.

Розвиток сполучень (філогенез і онтогенез). Класифікація сполучень кісток згідно з їх будовою і функцією: фіброзні сполучення (синдесмози, мембрани, зв’язки, шви), хрящові сполучення (синхондрози), симфіз, синовіальні сполучення (суглоби).

Будова суглобу. Класифікація суглобів за будовою і формою суглобових поверхонь і за функцією. Прості і складні, комплексні і комбіновані суглоби. Одноосні, двохосні і багато-

осні суглоби. Види рухів у суглобах і їх аналіз (осі руху, площини руху).

Сполучення кісток тулуба і черепа. Міжхребцеві диски (волокнисте кільце, драглисте ядро), дуговідросткові суглоби, зв΄язки. Атланто-потиличний і атланто-осьовий суглоби. Хребтовий стовп в цілому (згини, вікові і статеві особливості). Рентгеноанатомія хребтового стовпа. Реброво-хребцеві і грудинно-реброві суглоби (сполучення), грудна клітка вцілому. Форми грудної клітки. Рентгенографія грудної клітки. Аномалії будови грудної клітки. Специфічні риси будови і функції хребтового стовпа і грудної клітки у людини у зв΄язку з прямоходінням. Сполучення кісток черепа: синдесмози, шви і зв΄язки; тимчасові і постійні синхондрози; скронево-нижньощелепний суглоб.

Сполучення кісток пояса верхньої кінцівки: синдесмози, суглоби. Суглоби вільної верхньої кінцівки. Плечовий суглоб. Ліктьовий суглоб. З΄єднання кісток передпліччя. Променево-зап΄ястковий суглоб. Суглоби кисті. З΄єднання тазового поясу: синдесмози, тимчасові синхондрози, синостози, лобковий симфіз, крижово-клубовий суглоб. Таз як ціле, його розміри, кут нахилу. Вікові, статеві, індивідуальні особливості тазу. Суглоби вільної нижньої кінцівки. Кульшовий суглоб. Колінний суглоб. Сполучення кісток гомілки. Надп΄ятково-гомілковий суглоб. Суглоби стопи. Склепіння стопи.

Змістовий модуль 4. Міологія

· Аналізувати інформацію про будову м΄язів.

· Визначати топографо-анатомічні взаємовідносини м’язів тулуба, голови, шиї та кінцівок.

· Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку м΄язової системи.

· Аналізувати основні положення і рухи тіла людини (стояння, ходіння, біг, стрибки).

· Демонструвати володіння морально-етичними принципами відношення до живої людини та її тіла як об’єкту анатоміного та клінічного дослідження.

· Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини та її м΄язової систем.

Тема 15. М΄яз як орган. Класифікація м΄язів. Розвиток скелетних м΄язів.

Гладенька непосмугована і скелетна м’язова тканина, особливості будови і функції. Розвиток м’язів (філогенез і онтогенез). М΄яз як орган. Класифікація м’язів за формою, розвитком, будовою і функцією. Допоміжний апарат м΄язів: фасції, піхви, сухожилок, синовіальні сумки, блоки м΄язів, сухожилкові дуги, кістково-фіброзні канали.

Анатомічний і фізіологічний поперечники м΄язів: основні дані про силу і роботу м΄язів; поняття про важелі.

Тема 16. Анатомія м΄язів та фасцій тулуба.

М΄язи і фасції тулуба. Класифікація м΄язів тулуба за формою та походженням. Сегментарна будова м΄язів тулуба. Поверхневі м΄язи спини, глибокі м΄язи спини. Грудо-поперекова фасція.

М΄язи і фасції живота: м΄язи передньої, бічої і задньої стінок живота. Біла лінія. Пупкове кільце. Черевний прес. Топографія ділянок живота. Пахвинний канал.

Тема 17. Анатомія м΄язів та фасцій голови та шиї. Топографія шиї.

М΄язи і фасції шиї. Поверхневі м΄язи шиї. М΄язи, розташовані вище і нижче під΄язикової кістки. Глибокі м΄язи шиї. Фасції і топографія шиї.

М΄язи і фасції голови. Мімічні (м΄язи лиця) і жувальні м΄язи. Особливості розвитку, будови і функції.

Тема 18. Анатомія м΄язів та фасцій верхніх та нижніх кінцівок. Топографія верхніх та нижніх кінцівок.

М΄язи верхньої кінцівки. М΄язи і фасції поясу верхньої кінцівки. М΄язи і фасції плеча, передпліччя, кисті, долонний апоневроз. Пахвова ямка (порожнина), її топографія, чотирибічний і трибічний отвори. Плечово-м΄язовий канал. Ліктьова ямка. Променева, серединна і ліктьова борозни. Кістково-фіброзні канали, утримувачі згиначів і розгиначів, канали зап΄ястка, піхви (синовіальні) сухожилок згиначів і розгиначів пальців кисті. Синовіальні сумки.