Інші американські АМС (1997, 1999, 2003, 2004, 2008 р.).

7. Льодові утворення.

- полярні шапки Марсу багатошарові;

- нижній шар товщиною в кілька кілометрів утворений звичайним водяним льодом, змішаним з пилом, що зберігається й у літній період. Це постійні шапки;

- верхній шар товщиною 1 м складається з твердої вуглекислоти, так званого «сухого льоду».Сезонні зміни полярних шапок, що спостерігаються, відбуваються за рахунок верхнього шару , що

Площа, що покривається цим шаром, інтенсивно збільшується в зимовий період, досягаючи паралелі 50 градусів, а іноді і переходячи цю межу. Навесні з підвищенням температури цей шар випаровується і залишається лише постійна шапка;

- вітер несе верхній шар сипучого матеріалу — світлий пил, оголюючи ділянки більш темних порід. У періоди, коли Марс проходить перигелій, порушується рівновага марсіанського середовища. Швидкість вітру підсилюється до 69 км/год., починаються вихрі і бурі. Більше мільярду тонн пилу піднімається й утримується в зваженому стані, при цьому різко змінюється кліматичний стан по всій марсіанській кулі. Тривалість пилових вітрів іноді досягає 50 — 100 діб. Під час пилових буревіїв на Марсі виникає так званий «антипарниковий ефект», коли хмари пилу не пропускають сонячне випромінювання до поверхні, але пропускають випромінювання, що іде від неї, і тому поверхня сильно охолоджується, а атмосфера розігрівається.

- уточнення складу атмосфери космічними апаратами дозволило виявити роль полярних шапок у формуванні буревіїв. При таненні полярних шапок утворюються величезні маси вуглекислого газу і збільшується тиск над ними, у результаті чого утворюються сильні вітри, що піднімають з поверхні дрібні частки пухкого ґрунту.

8. Життя на Марсі.

На даний момент немає наукових доказів існування життя на Марсі. Хоча припускають, що воно там може бути. Ще до початку польотів на Марс він був першим кандидатом на виявлення там позаземного життя. Зараз вчені всього світу просувають цю теорію.

За останніми відомостями, в минулому на Марсі існувала вода в рідкому стані, поверхню планети покривали моря. Однак, внаслідок нез'ясованих допоки причин, вона практично зникла. Цілком можливо, що ще кілька мільйонів року тому клімат на Марсі був більш вологим. Доказом цього слугує рельєф планети.

9. Супутники Марса.

У планети є два супутники, Фобос (грец. «Страх») і Деймос («Жах»), які були названі на честь двох синів Ареса і Афродіти (римські копії — Марс і Венера відповідно).

- першим передбачив, що Марс має супутники, Йоганн Кеплер у 1610 році;

- «Вікінг-1» пролетів в межах 100 км від поверхні Фобоса, а «Вікінг-2» на відстані 30 км від Деймоса;

- Фобос робить повний оберт навколо Марсу кожні 7 годин 39 хвилин, Деймос – 30 год 18 хв;

- розміри Фобоса становлять 28×20×18 км, Деймоса - 16×12×10 км

Властивості Деймос Фобос
Орбітальний радіус 23 459 км. 9 398 км.
Період обертання 30 год 18 хв 7 год 39 хв
Середня орбітальна швидкість 1,4 км/с 2,1 км/с
Маса 1,8 × 1015 кг 1,08 × 1016 кг
Середня густина 1,8 грамів/см³ 1,9 грамів/см³
Швидкість обертання 6 метрів/с 10 метрів/с

Обидва супутники — шматки гірської породи неправильної, приблизно еліпсоїдальної форми. Нерівна поверхня Фобоса повністю вкрита метеоритними кратерами. Найбільший кратер Стікні займає половину супутника. Поверхня Деймоса навпаки здається гладкою, бо багато кратерів майже повністю вкриті уламками порід.

В 2010 році група італійських астрономів з Національного інституту астрофізики Італії дійшла висновку, що Фобос сформувався із численних уламків, викинутих на орбіту в результаті надпотужного вибуху на поверхні планети. До цього була популярна інша теорія походження супутників.Суть її у тому, що вони — астероїди, які були захоплені Марсом, коли він тільки починав формуватися.

Наши рекомендации