Як діти яблуньку врятували

ГРУШІ — ДВІ І ОДНА

Якось ми з Оксаною сиділи на лаві у сквері. Повз нас стежкою пройшла бабуся. В одній руці вона несла кошик з грушами, другою спиралася на сукувату палицю.

Спіткнулася бабуся і мало не впала. А кошик не втримала, випустила з рук, і груші розсипалися.

— От лихо! — скрушно зітхнувши, мовила бабуся й заходилася збирати груші.

Тільки їй, старенькій, дуже важко було нахилятися.Та вона ще й не добачала: мацає, мацає рукою навколо себе, аж поки знайде якусь грушу.

Я підійшов до бабусі і почав показувати, де вони лежать.

— Ось… ось… — тикав пальцем.

А коли бабуся мацала не там, куди показував, то аж сердився: —Та не там! Ось тут!

До нас підбігла Оксана. Але вона не стала підказувати. Присіла навпочіпки, швиденько зібрала груші у фартушок і висипала в кошик.

— Всі? — спитала бабуся.

— Всі! — дружно відповіли ми.

— Спасибі, дітки, що допомогли,— подякувала вона і простягнула нам груші.

— Це тобі, дівчинко,— бабуся дала Оксані дві здоровенніз рум’яними боками груші

—А це тобі хлопчику…

У руціу мене опинилася одна груша, також велика й рум’яна. Бабуся ще раз подякувала, попрощалася й пішла далі.

Ми раді були. Одразу ж побігли додому розповісти мамі, як допомогли старенькій і які гарні груші вона дала нам. Мама теж раділа,що в неї такі виховані та чемні діти.

— Молодці, молодці! — хвалила. А потім помітила, що в Оксанидві груші, а в мене одна.

Вона з подивом дивилася на мене.

— Ти вже встиг з’їсти другу?

— Ні, не їв,— відповів я.— Бабуся дала Оксані дві, а мені тількиодну.

— Чого ж це? — не зрозуміла мама.

— Не знаю… Може, тому, що Оксана дівчина, або тому, щомала?

Я здвигнув плечима.

— Та ні, тут щось не те,— не погодилась мама.— Ану розкажіть докладніше, як ви допомагали бабусі.

І ми розповіли.

— От тепер мені зрозуміло, чому вона тобі, Ромо, тільки однугрушу дала,— сказала мама,— а могла б зовсім не дати.

— Чому? — зніяковів я.

— А ти сам добре поміркуй,— відповіла мама.

Б. Комар

Оберіть правильну відповідь на запитання.

1. Назвіть головних дійових осіб оповідання.

а) Рома, бабуся;
б) Рома, Оксана, бабуся, мама;
в) Бабуся, Рома, Оксана.

2. Що сталося з бабусею?

а) Вона майже впала й розсипала груші;
б) вона впала і розсипала груші;
в) вона не могла нести важкий кошик.

3. Я к допоміг бабусі Рома?

а) Він показав, де лежать розсипані груші;
б) він зібрав груші і поклав у бабусин кошик;
в) він узяв кошик і поніс.

4. Я к допомогла бабусі Оксана?

а) Сказала, скільки груш ще не зібрано;
б) швиденько зібрала груші у фартушок і висипала в кошик;
в) покликала на допомогу брата.

5. Я к бабуся віддячила дітям?

а) Дала Ромі й Оксані по одній груші;
б) дала Ромі одну грушу, а Оксані — дві;
в) віддала дітям усі груші.

6. Ч ому бабуся по-різному віддячила дітям?

а) Бо Оксана — мала дівчинка;
б) бо Рома не заслужив подяки;
в) у бабусі було всього три груші.

Як діти яблуньку врятували

Усім весело та радісно навесні, тільки молода яблунька, що у шкільному садку росте, сумна стоїть. Що їй, бідній, робити?

Ось що з нею трапилось.

Стояла вона торік весела, в зеленому листі, а між листям ховалися червоні яблука. Смачні були яблучка, і сама вона струнка, пишна. Діти її дуже любили.

Літав довкола неї метелик... Такий гарний, і подумати не можна було, щоби від такого гарного метелика та така велика шкода сталася.

Подобалася й метеликові красуня-яблунька і, мабуть, вирішив він, що в її густому листі затишно й спокійно буде покласти свої яєчка. Він поклав.

А з яєчок вийшла гусінь. Тут якраз настали вже морози. Наплела собі гусінь гніздечок на зиму. Багато вийшло гусениць на яблуньці, і багато наплели вони собі гнізд.

Аж ось і весна. Випустила наша яблунька бруньки, а тут повилазила погана гусінь з гнізд і почала в'їдатися в бруньки та вигризати в них ямки. Аж тут ще лазить жук-довгоносик і з'їдає молоде листячко. Сумує яблунька.

Гуляли в садку діти. Підбігли до своєї улюбленої яблуньки.

— Дивіться! А що воно там таке? — кричить Галя. — Наче гніздечка маленькі. І багато їх, багато!

Підійшла вчителька, подивилась уважно.

— Е, діти, негаразд з нашою яблунькою. То гусінь наплела собі гніздечка, а сама лазить і об'їдає бруньки. Треба швидше наш садок очистити, а то пропаде садовина.

(К. Малицька, 213 слів)

Оберіть правильну відповідь на запитання.

Якою була яблунька торік?

а) Стрункою, пишною, веселою;

б) зігнутою, сумною;

в) маленькою і непомітною.