Практичне заняття 9 Тема: ОЦІНКА РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ
Мета практичного заняття: закріплення студентами знань щодо класифікації машин та обладнання, особливості оцінки машин та обладнання, методичних підходів до оцінки машин та обладнання.
План заняття
1. Необхідність і особливості оцінки техніко-технологічного потенціалу підприємства.
2. Класифікація об'єктів оцінки.
3. Методичні підходи до оцінки машин і обладнання.
Ключові поняття та терміни: техніко-технологічний потенціал підприємства,вартісна оцінка обладнання, фізичний знос, технологічне старіння, функціональний знос.
Питання для обговорення
1. Які відмінні особливості машин і обладнання як об’єктів оцінки?
2. Назвіть види машин та обладнання за функціональним призначенням.
3. За яких умов доцільно використовувати методи доходного підходу до оцінки машин?
4. Охарактеризуйте основні методи витратного підходу до оцінки вартості машин і обладнання.
5. Охарактеризуйте основні методи порівняльного підходу до оцінки вартості машин і обладнання.
6. Які існують види зносу машин і обладнання?
Методичні вказівки
Метод ринкових порівнянь є найбільш універсальним і очевидним під час проведення оцінки машин і обладнання в умовах наявності ефективно функціонуючого ринку та різноманітної інформації про нього.
Внесення поправок до цін аналогів і одержання підсумкової ринкової вартості об’єкта оцінки визначається за формулою:
| Во = В ан х К1 х К2 х К3.... х Кn х І, | (9.1) |
де во – вартість об’єкта оцінки;
в ан – вартість аналога;
к1, к2 , к3....кn – поправочний коефіцієнт;
і – індекс цін за період між датою оцінки і датою продажу аналога.
Розрахунок поправочних коефіцієнтів (Кі) на технічні параметри здійснюється за формулою (якщо і-а характеристика збільшує величину оціночної вартості об’єкта) або за формулою (якщо і-а характеристика зменшує величину оціночної вартості об’єкта):
 ,  , | (9.2) |
де П(0)і – і-а характеристика об’єкта оцінки;
П(а)і – і-а характеристика аналога.
Загальна поправка на технічні параметри розраховується за формулою:
 , | (9.3) |
де Кв – ваговий коефіцієнт.
Якщо аналогами виступають кілька об'єктів, то для кожного з них здійснюються розрахунки за формулам, а отримані результати усереднюються.
Метод розрахунку за ціною однорідного об'єкта заснований на коректуванні собівартості конструктивно подібного об'єкта виходячи з допущення, що величини собівартості виготовлення об'єкта оцінки й однорідного об'єкта формуються під впливом загальних виробничо-технологічних факторів. Етапи розрахунку наступні:
- розрахунок повної собівартості однорідного об'єкта за формулою:
 , | (9.4) |
де Спод – повна собівартість виробництва однорідного об'єкта;
ПДВ – ставка податку на додану вартість;
П – прибуток;
Цод – ціна однорідного об'єкта.
- розрахунок повної собівартості об'єкта оцінки. Для цього в собівартість однорідного об'єкта вносяться коректування, що враховують розбіжності в конструктивних параметрах об'єктів.
 , | (9.5) |
де Сп – повна собівартість виробництва оцінюваного об'єкта;
Коц, Код – конструктивний параметр об'єкта оцінки й однорідного об'єкта відповідно.
- розрахунок повної відбудовної вартості об'єкта оцінки (без ПДВ):
 , | (9.6) |
де Воц – повна відбудовна вартість об'єкта оцінки.