Тема 8. Суспільство як цілісна система
Всього годин – 2, лекційне заняття – 2
Перелік питань, що складають сутність теми:
1. Визначення суспільства. Основні ознаки суспільства;
2. Основні концепції виникнення суспільства;
3. Сучасний світ: постіндустріальне (інформаційне ) суспільство.
4. Співвідношення понять "суспільство", "держава", "громадянське суспільство".
5. Основні методологічні підходи до розгляду суспільства.
6. Індустріальне та постіндустріальне суспільство. Глобальні проблеми сучасного суспільного розвитку.
7. Світове співтовариство.
Методичні рекомендації
До першого питання. Потрібно мати уявлення про суть поняття «суспільства» Суспільство є високоабстрактною категорією, витвореною на перетині соціальної філософії, соціології, історії та інших наук, надзвичайно складним соціальним феноменом, що зумовило різні тлумачення його.
Суспільство – сукупність усіх засобів взаємодії та форм об’єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентичністю її членів.
Визначте, що до найхарактерніших сутнісних рис суспільства належать:
– спільність території проживання людей, що взаємодіють між собою;
– цілісність і сталість (єдине ціле);
– здатність підтримувати та відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв’язків;
– певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей, покладених в основу соціальних зв’язків між людьми;
– автономність та самодостатність, самовідтворення, саморегулювання, саморозвиток.
До другого питання. Розпочніть з того, що соціологічні наукові концепції по-своєму трактують походження суспільства, апелюють до різних чинників, що зумовлювали цей процес. Охарактеризуйте кожну концепцію.
Інструментальна концепція. Згідно з нею головним чинником, що зумовив формування суспільства, є здогадливість та кмітливість людини, завдяки яким вона винайшла спеціальні знаряддя для задоволення власних потреб.
Сексуальна концепція. Прихильники її вважають, що головним чинником зародження суспільства є поза-сезонний характер розмноження людини та її задоволення від статевого акту. Це надає процесові виношування і народження спонтанності, позаконтрольності, а існуванню групи – непередбачуваності.
Кратична (грец. kratos – сила, влада) концепція. Згідно з її постулатами сила та розум розподілені між людьми нерівномірно. Разом з природною експансивністю (жадобою і цікавістю) переваги окремих людей за певними критеріями (фізична міць, спостережливість, спритність тощо) дають їм змогу зайняти вигідні позиції, прибрати до рук краще місце, їжу, сексуального партнера та ін.
Гендерна концепція. Заснована на аналізі розподілу соціальних ролей між особами жіночої та чоловічої статі. Оскільки жінка володіє біологічною монополією на відтворення роду, і для немовлят є не тільки найближчим кровним родичем, а й першим взірцем для наслідування, її роль і воля в общині особливо значущі.
Семантична концепція.Стрижнем її є визнання фізичної, психологічної, розумової слабкості людини як біологічної істоти, яка до того є ще й одним з наймолодших видів живого світу (8–10 млн. років еволюції). У зв’язку з біологічною вразливістю закон виживання штовхає людей до об’єднання зусиль, тобто до створення колективної організації, яка здійснює координацію, диференціацію, та комбінування їх функцій.
Розкажіть і про інші відомі вам концепції
До третього питання. Необхідно звернути увагу на те що у постіндустріальний період відбуваються зміни в усіх системах та підсистемах суспільства. Якщо раніше земля, праця, капітал були ключовими елементами виробництва, то в постіндустріальну епоху в багатьох галузях виробництва головною складовою стає інформація. У політичній сфері згасає роль національної держави, відбувається децентралізація політичної влади, яка частіше делегується згори донизу.
Постіндустріальне суспільство характеризується виникненням нових систем: телекомунікаційних технологій та освіти. Телекомунікації визначають комунікаційну та інформаційну спроможності суспільства в цілому, створюють кожній людині можливість безпосереднього спілкування з іншими суб’єктами суспільства, без посередництва жодних груп, ідеологій, підвищують роль кожної людини як особистості. Освіта теж трансформується з інституту в самостійну систему, яка визначально впливає на сферу праці та економіки, є стратегічним ресурсом державних політичних структур, пріоритетним статусом і групоутворюючим чинником.
У зв’язку з тим, що технічною базою сучасного суспільства є інформація, його ще називають інформаційним суспільством, в якому інтелектуальні технології, інформація, обробка знань посідають дедалі важливіші місця. Термін цей запровадив японський вчений І. Масуда. Інформаційне суспільство характеризується передусім розвитком виробництва інформаційних, а не матеріальних цінностей. Рушійною силою його еволюції є експлуатація обчислювальної техніки.
До четвертого питання Розмежовуючи категорії “суспільство”, “держава”, “країна”, слід виходити з того, що “країна” – поняття, яке є переважно географічною характеристикою частини нашої планети, а “держава” – категорія, що відображає політичний стан цієї частини. Співвідношення між даними категоріями визначає типологізацію суспільств.
Типологізація суспільств – це класифікація суспільств на основі визначення найважливіших і найсуттєвіших ознак, типових рис, які відрізняють одні суспільства від інших. Визначте різні типи суспільства.
До п’ятого питання Слід розпочати з того, що вчення про суспільство як складова філософії пройшло довгий і складний шлях розвитку. Можна виділити три основних підходи до пояснення сутності зв'язків та закономірностей розвитку суспільства.
Натуралістичний підхід зводиться до твердження, що людське суспільство розглядається як продовження закономірностей природи, світу тварин і Космосу в цілому.
Так званий ідеалістичний підхід сутність зв'язків, що об'єднують людей в єдине ціле, вбачає в комплексі тих чи інших ідей, вірувань, міфів. Історія знає чимало прикладів існування теократичних держав (наприклад, Ватикан), де єдність забезпечувалася однією вірою, яка завдяки цьому стає державною релігією.
Третій підхід пояснення суспільного устрою пов'язаний з філософським аналізом міжлюдських зв'язків і відносин, що виникають у відповідних природних умовах і мають визначальний характер.
Тут можливі варіанти. Перший – атомістичний погляд на суспільство як на групу індивідів, пов'язаних певним договором.У такій моделі суспільство є конгломератом індивідів, поєднаних умовними зв'язками.
Другий варіант – органічна модель, згідно з якою суспільство постає як певна ціла система, частини якої – особливі утворення. Людина реалізує себе залежно від становища, яке вона посідає в суспільстві, й участі в загальному процесі. Відносини людей визначаються не договором чи контрактом, а згодою членів суспільства, в якій беруться до уваги об'єктивні закономірності історичного розвитку.
До шостого питання Зробіть відмінності між до індустріальним, індустріальним та постіндустріальним суспільствами на основі таблиці.
| Індикатор | Доіндустріальна фаза | Індустріальна фаза | Постіндустріальна фаза |
| Принцип, що управляє розвитком | Традиціоналізм | Економічний ріст | Освіта |
| Головний сектор виробництва | Заготівля сировини | Обробка | Послуги |
| Головний контингент робочої сили | Селянин, зайнятий освоєнням природного середовища | Робітник, зайнятий переробкою матеріалів | Службовець, що працює з інформацією, символами, знаннями |
| Головна робоча одиниця | Родина | Завод, фабрика, підприємство | Дослідницький інститут, офіс |
| Технологія | Ручна праця | Механізована технологія | Інтелектуальна технологія |
| Стратегічний ресурс | Продукти харчування, сировина | Реальний капітал | Освіта, розумовий капітал |
| Рушійна сила | Природні ресурси, фізична сила | Створена енергія | Інформація, обробка знань |
| Управлінська груп, що об’єднує ресурси | Господар, володар, хазяїн | Професійний керівник, підприємець | Дослідник, спеціаліст, провідний адміністратор |
| Суб’єкти соціальної комунікації | Людина - природа | Людина - машина | Людина – Людина |
| Перспектива часу | Спрямованість у минуле | Адаптація до сучасності | Спрямованість у майбутнє, прогнозування |
| Вищий рівень потреб | Основні побутові потреби | Соціальні потреби | Потреби у знаннях, самореалізації |
| Метод, який управляє рішенням | Здоровий глузд, “метод спроб і помилок”, досвід | Дослідження, емпіризм | Модель, теоретична база прийняття рішень |