І їли ми, і забували дім, Сім'ю й родовище, в краю чужім Ладні довіку жить на готовизні.

Лотос у лотофагів мав чарівну силу: хто його їв, той не хотів повертатись додому. «Лотос» дисонує відомому українському фольклорному образу «євшан-зілля», котре навпаки повертало людям втрачену пам'ять про Вітчий край.

Ще одна поезія на мотив «Одіссеї», «Лестригони», нагадує про лестригонів - дике плем’я велетнів-людожерів, що розбили 11 кораблів Одіссея й пожерли його супутників. Пощастило врятуватися лише Одіссеєві й тим, хто був разом з ним на 12-му кораблі. Одіссей втік від тих, хто

Сире і свіже рвуть, Не має впину їх непогамовна лють, Не відають святих гостинності законів.

Коментарі Миколи Зерова щодо авторського задуму "Лотофагів" і "Лестригонів" допомагають нам якнайточніше інтерпретувати ідейний зміст цих творів, розкодувати глибинний підтекст образної структури: "Поезії, які я в свій час мало кому й читав. Наші критики можуть доглянути в першій апологію примусової українізації, а в другій під лестригонами побачити самих себе".

В творі "Київ навесні ввечері" читаємо:

Хоч як звели тебе гермокопіди І несмак архітекторів-нездар.

Quot;Гермокопіди" - руйнівники герм, мармурових погрудь бога Гермеса у стародавніх Афінах. Цей образ несе в собі негативний підтекст, оскільки "символізує" руйнівників культурних цінностей Києва, іншими словами вандалів.

Література

1. Башманівський В. І. Образи античної літератури в сонетах М. Зерова / В. І. Башманівський // Вісник Житомирського педуніверситету – 2004. - № 14. – С. 41 – 43.

2. Мельнишина Т. П. Своєрідність рецепції античності у поезії М. Зерова та О. Мандельштама / Т. П. Мельнишина // Вісник Маріупольського державного університету – 2010 - № 4. – С. 42 – 50.

3. Панкратова О.Л., Матієк Н.В. Сутнісні риси концепції античності в поезії М. Зерова / Національний університет біоресурсів і природокористування України.

4. http://poetyka.uazone.net/zerov/index.phtml

5. Церна Г. М. Проблема митця і влади в поезії «неокласиків» / Г. М. Церна // Вісник Запорізького державного університету – 2002. - № 3.

Словники

6. Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.

7. Гальчук О. Втеча від великих ловів, або дві смерті Миколи Зерова . – Слово і час – 2006 – С. 25, 26, 31.

Висновки

Зеров намагався довести, що спадщина, дана нам античністю, змушує уважніше поставитися до рідних мови, культури, історії тощо. У своїй творчості він синтезував українську класику з античною. Тобто антична спадщина в концепції Зерова – один з чинників формування і розвитку української літературної традиції.

Чоловічий образ античності у Миколи Костянтиновича – мужній воїн, людина, віддана своїй справі та обов’язку. Жіночі ж втілюють силу, що спонукає до життя і творчості, а також Красу як найвищий естетичний критерій.

Образи античності в творчості Зерова зазнають певної трансформації, слугують призмою, крізь яку митець розглядає сучасність. В творчості поета спостерігаємо дихотомію «класика» (античність) – «український модернізм» («неокласицизм»). Він, як представник модернізму, прагне до ідеалу спокійної гармонійності античної поезії.

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

КАФЕДРА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

КУРСОВА РОБОТА

з літератури стародавнього Риму

На тему: Античні мотиви в творчості Миколи Зерова

Студентки ІІ курсу групи Інк-21

напряму підготовки__________________

спеціальності_______________________

Тимощук Вікторії

Керівник ___________________________ ____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________